І Ш Е Н Н Я

127/26597/19

І

М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2020 р.

міський суд Вінницької області в складі судді Венгрин О.О.,

секретар

- Коренюк М.В.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Зінченка А.А.,

відповідача ОСОБА_2 , її представника - адвоката Усова Ю.В.,

відповідача ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_6 , за участі органу опіки і піклування Вінницької міської ради, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу житлового будинку, земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , за участі органу опіки і піклування Вінницької міської ради, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу житлового будинку, земельної ділянки.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21.11.2019 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_6 (а.с. 85 т.1)

Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що з 30.10.1998 р. з відповідачем ОСОБА_2 вони перебували у шлюбі, від якого є діти ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05.06.2018 р. шлюб розірвано. Після розірвання шлюбу діти залишились проживати з матір"ю ОСОБА_2 в будинку по АДРЕСА_1 , що на земельній ділянці, площею 1000 кв. м, які були придбані 09.06.2009 р. під час шлюбу. Згодом, після здійснення добудов до будинку на ім"я ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності від 19.11.2009 р. і державний акт на земельну ділянку від 08.11.2011 р. Будинок і земельна ділянка були спільним сумісним майном подружжя.

15.12.2017 р. між ОСОБА_2 і ОСОБА_5 були укладені договори купівлі-продажу житлового будинку і земельної ділянки, що по АДРЕСА_1 .

Відчуження зазначеного майна відбулось не в інтересах сім"ї, без згоди позивача, без погодження з ним умов договорів та з порушенням прав неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , яка на час укладення договорів мала право користування будинком. Твердження, що неповнолітня ОСОБА_4 має право на проживання в помешканні по АДРЕСА_2 не відповідає дійсності. З укладенням договору купівлі-продажу будинку відповідач ОСОБА_2 не врахувала житлові права неповнолітньої дочки і позбавила її права користування будинком. При цьому дозволу від органу опіки і піклування на продаж будинку, право користування яким мала неповнолітня дитина, отримано не було. Згідно ст. 224 ЦК України правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (ст. 71 цього Кодексу), є нікчемним. Просить визнати недійсними договір купівлі-продажу житлового будинку від 15.12.2017 р., реєстр №1464 і договір купівлі-продажу земельної ділянки від 15.12.2017 р., реєстр №1465, що укладені між ОСОБА_2 і ОСОБА_5 , посвідчені приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бєлою О.М. (а.с. 1-4)

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Зінченко А.А. позов підтримав за викладених у позовній заяві обставин, просить його задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 , її представник - адвоката Усов Ю.В. позов не визнали, суду пояснили, що, дійсно, спірні будинок і земельна ділянка, що по АДРЕСА_1 , були спільним сумісним майном подружжя. За домовленістю ОСОБА_2 сплатила ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості його 1/2 частки майна (будинку і земельної ділянки) в розмірі 24500 дол. США, що підтверджується власноручною розпискою ОСОБА_1 від 10.10.2017 р. Про надання згоди на укладення договорів купівлі-продажу майна ОСОБА_1 надав нотаріально посвідчену заяву від 10.10.2017 р. Дитина на час укладення договору купівлі-продажу будинку в спірному будинку не була зареєстрована. На той час дитина була забезпечена житлом: мала право на користування квартирою по АДРЕСА_2 , яка належала ОСОБА_2 (спадщина після смерті матері). Норми, якими керується позивач (ст.ст. 71, 224 ЦК України), не регулюють спірні правовідносини, оскільки ОСОБА_2 є матір"ю дитини ОСОБА_4 , а не її опікуном. Дозволу органу опіки і піклування на відчуження будинку не було потрібно. Дитина була, є і буде забезпеченою житлом. Зараз ОСОБА_2 з дочкою ОСОБА_4 орендують житло - будинок по АДРЕСА_3 . ОСОБА_2 придбала квартиру по АДРЕСА_4 , де сама зареєстрована. Дочка не має реєстрації через те, що батько ОСОБА_1 не дає згоди на її реєстрацію. Але через кілька місяців дочці виповниться 14 років і, вона зможе зареєструватись без згоди батька в квартирі біля матері. Жодної скарги від дитини чи будь-кого щодо неналежного матеріального забезпечення, в тому числі і житлом, дочки матір"ю ОСОБА_2 в орган опіки і піклування чи до правоохоронних органі не було. Вважають, що шляхом подання цього позову ОСОБА_1 має на меті збільшити обсяг спільного сумісного майна подружжя, про поділ якого розглядається справа у Вінницькому районному суді Вінницької області. Вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки вважають необгрунтованою. Просять в задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_5 позов не визнала, суду пояснила, що придбала будинок і земельну ділянку для своєї сім"ї. У неї двоє малолітніх дітей. Всієї суми на придбання нерухомого майна у неї не було, довелось частину коштів позичити у ОСОБА_6 , в зв"язку з чим будинок і земельна ділянка перебувають в іпотеці (іпотекодержатель ОСОБА_6 ). Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник органу опіки і піклування Вінницької міської ради в судове засідання не з"явився, в минулих засіданнях представник органу опіки і піклування Вінницької міської ради Бойко М.П. заперечувала щодо задоволення позову, оскільки житлові права дитини сторін ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - ОСОБА_4 не порушено. Дитина житлом забезпечена. При укладенні договору купівлі-продажу будинку дитина користувалась іншим житлом - квартирою по АДРЕСА_2 , яка належала її матері. На теперішній час також житлом дитина забезпечена. Дозволу на відчуження будинку від органу опіки і піклування Вінницької міської ради не потрібно було, оскільки у дитини є рідні батьки, а не опікун. Жодної скарги від будь-кого щодо порушення матір"ю прав дитини ОСОБА_4 , в тому числі і житлових, до органу опіки і піклування Вінницької міської ради не надходило.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_6 в судове засідання не з"явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, заперечує щодо задоволення позову. (а.с. 94 т. 1)

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 30.10.1998 р., від якого є діти ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05.06.2018 р. шлюб розірвано. (а.с. 5-9, 10 т. 1) Після розірвання шлюбу діти залишились проживати з матір"ю ОСОБА_2 .

Будинок і земельна ділянка по АДРЕСА_1 були спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_2

10.10.2017 р. ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 24500,00 дол. США, про що свідчить його розписка. (а.с. 43 т. 1) Відповідач ОСОБА_2 стверджує, що зазначені кошти є грошовою компенсацією вартості 1/2 частки будинку і земельної ділянки по АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_1. Сторона позивача цього твердження не спростувала.

10.10.2017 р. ОСОБА_1 своєю заявою надав згоду на укладення договорів купівлі-продажу будь-якого нерухомого майна його дружиною ОСОБА_2 на умовах та за ціною, які будуть визначені нею самостійно. В заяві зазначено, що укладення цих договорів відповідає їх спільному волевиявленню і договори укладаються в інтересах сім"ї. Заява посвідчена приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Павліченко Г.В. (а.с. 148 т. 1)

Згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 15.12.2017 р., посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бєлою О.М., реєстраційний №1464, ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_5 (тепер ОСОБА_5 ) купила житловий будинок по АДРЕСА_1 за 271000,00 грн. (а.с. 97 т. 1)

В п. 8 зазначеного договору йдеться про те, що продаж житлового будинку здійснюється за письмовою згодою чоловіка продавця - ОСОБА_1 (заява від 10.10.2017 р.)

Продавець свідчить, що її дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає та має право користування житлом по АДРЕСА_5 зазначеного договору).

На а.с. 44, 45 т. 1 - копії свідоцтв про право на спадщину за законом від 16.04.2018 р., згідно яких ОСОБА_2 отримала у спадщину після смерті матері ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , дві квартири: по АДРЕСА_6 АДРЕСА_2 . Тобто, на час укладення зазначеного договору купівлі-продажу будинку відповідач ОСОБА_2 мала у користуванні дві квартири.

Згідно повідомлення Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради від 28.10.2019 р. відсутня інформація про реєстрацію ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в м. Вінниці. (а.с. 49 т. 1)

На а.с.161-167 т. 1 - витяг з домової книги для прописки (реєстрації) громадян, які проживають в будинку по АДРЕСА_1 , з якого вбачається, що під №9 в книзі записаний ОСОБА_1, який зареєстрований 13.08.2010 р ., а далі чомусь під номерами 1, 2, 3 записані ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , дата реєстрації усіх - 12.01.2011 р. Представник позивача на запитання учасників процесу, чому у позивача, який не є власником будинку, знаходиться домова книга понад два роки після відчуження будинку, не відповів.

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.12.2017 р., посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бєлою О.М., реєстраційний №1465, ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_5. купила земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер 0510136600:02:070:0010, що по АДРЕСА_1 , за 1013000,00 грн. (а.с. 124 т. 1) В п. 8 зазначеного договору йдеться про те, що продаж земельної ділянки здійснюється за письмовою згодою чоловіка продавця - ОСОБА_1 (заява від 10.10.2017 р.).

Копії документів, які стосуються укладення договорів купівлі-продажу будинку і земельної ділянки, що по АДРЕСА_1 від 15.12.2017 р., надані приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бєлою О.М. на ухвалу суду, - на а.с. 96-157 т. 1.

На а.с. 75-77 т. 1 - копія договору іпотеки від 19.12.2017 р., за яким ОСОБА_5. передала в іпотеку ОСОБА_6 в забезпечення виконання договору позики від 18.12.2017 р. житловий будинок по АДРЕСА_1 і земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер 0510136600:02:070:0010, що по АДРЕСА_1 .

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 06.02.2020 р. відповідач ОСОБА_2 є власником квартири по АДРЕСА_4 . (а.с. 228-230, 232 т. 1) В зазначеній квартирі відповідач ОСОБА_2 зареєстрована з 2020 р. Дочка ОСОБА_4 в квартирі не зареєстрована. Відповідач ОСОБА_2 суду пояснила, що позивач, як батько, не надає згоди на реєстрацію дочки в квартирі. На а.с. 235 т. 1 - копія акту від 27.02.2020 р. про неявку позивача на реєстрацію дитини. Сторона позивача цього твердення не спростувала. Відповідач ОСОБА_2 пояснила, що ремонт в помешканні по АДРЕСА_4 завершено, ще потрібно завезти меблі і, вони з дочкою будуть проживати у цій квартирі.

На а.с. 168-199 т. 1 - копії договорів про придбання майнових прав на об"єкти нерухомості, укладені відповідачем ОСОБА_2 , як покупцем, в 2018-2019 р.р.

Згідно ст. 215 ч. 1 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п"ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6).

На підставі викладеного судом встановлено, що дитина ОСОБА_4 власником будинку по АДРЕСА_1 не була. На час укладення договору купівлі продажу зазначеного будинку відповідачем ОСОБА_2 дитина проживала з матір"ю - відповідачем ОСОБА_2 , яка володіла двома квартирами (по АДРЕСА_6 і по АДРЕСА_2 , які успадкувала після смерті своєї матері), в одній з яких відповідач ОСОБА_2 з дочкою ОСОБА_4 мешкали. З 06.02.2020 р. відповідач ОСОБА_2 є власником квартири по АДРЕСА_4 , в якій будуть проживати з дитиною. На теперішній час мати ОСОБА_2 з дочкою ОСОБА_4 мешкають в орендованому будинку. Скарг від дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , або будь-кого іншого щодо порушення житлових прав дитини до органу опіки і піклування не надходило. На відчуження майна (житлового будинку і земельної ділянки) позивач ОСОБА_1 надав письмову згоду.

Суд вважає, що позивач в обгрунтуванні позову помилково керується ст. 224 ЦК України (правові наслідки вчинення правочину без дозволу органу опіки та піклування) і ст. 71 ЦК України (правочини, які вчиняються з дозволу органу опіки і піклування), оскільки вони регулюють укладення правочинів опікунами і піклувальниками. Дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не відноситься до дітей, позбавлених батьківського піклування (відповідно до ст. 2 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей"), має обох батьків ОСОБА_2 і ОСОБА_1, які є законними представниками відповідно до ст. 242 ч. 1 ЦК України. В зв"язку з цим дозвіл на укладення правочину (відчуження будинку) при наявності іншого житла, користування яким забезпечено дитині, не був потрібен.

Отже, підстав, передбачених ст.ст. 215, 203 ЦПК України для визнання недійсними договору купівлі-продажу житлового будинку від 15.12.2017 р., реєстр №1464 і договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.12.2017 р., реєстр №1465, що укладені між ОСОБА_2 і ОСОБА_5 , посвідчені приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бєлою О.М., суд не вбачає, тому в задоволенні позову потрібно відмовити.

Керуючись ст.ст. 215, 203, 242 ч. 1 ЦК України,

ст.ст. 13, 77-79, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_6 , за участі органу опіки і піклування Вінницької міської ради, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу житлового будинку, земельної ділянки.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня складення повного рішення до Вінницького апеляційного суду.

Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:

позивач ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_7 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ;

відповідач ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , АДРЕСА_8 ;

третя особа ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , АДРЕСА_9 .

Повне рішення виготовлено 17.07.2020 р.

Суддя О.О.Венгрин