open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2020 року

м. Київ

справа № 826/16724/16

адміністративне провадження № К/9901/67589/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Тацій Л.В.,

суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Київські інтерактивні телекомунікації» далі - ПП «КІТ» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2018 року (прийняте судом у складі судді Пащенка К.С.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Шелест С.Б., суддів: Кузьмишиної О.М., Мєзєнцева Є.І.) у справі за позовом ПП «КІТ» до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення (далі - Нацрада) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року ПП «КІТ» звернулося до суду з позовом, у якому просило:

- визнати протиправною (незаконною) бездіяльність Нацради щодо переоформлення чинної ліцензії провайдера програмної послуги НР № 00253 від 06.11.2006 згідно із заявою ПП «КІТ» протягом встановленого законодавством строку;

- зобов`язати Нацраду переоформити ліцензію безкоштовно протягом тижня в безстрокову на існуючих ліцензійних умовах.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 07 серпня 2018 року у задоволенні позову відмовив.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 13 листопада 2018 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що Нацрада листом від 19.09.16 повідомила позивача про низку недоліків у поданих документах, що унеможливлюють розгляд заяви про продовження строку дії ліцензії, та які необхідно усунути. Між тим, замість усунення недоліків, Позивач листом від 17.10.16 повідомив відповідача про відсутність таких недоліків.

Відповідно до частини сьомої статті 24 Закону №3759-XII Нацрада у разі подання неповного пакета документів (у тому числі невиконання або несвоєчасного виконання заявником запиту, передбаченого абзацом другим частини п`ятої цієї статті) чи їх невідповідності вимогам цього Закону, або якщо подані документи не відповідають вимогам щодо прозорості структури власності заявника, ухвалює рішення про повернення документів заявникові без розгляду.

Відповідне рішення Нацради має містити посилання на підстави, передбачені цією частиною, з яких Нацрада прийняла рішення повернути подані документи заявникові без розгляду, і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Після усунення зазначених у рішенні Нацради причин, що стали підставою для повернення документів заявникові без розгляду, заявник вправі повторно подати до Нацради виправлені документи протягом 10 календарних днів, при цьому датою подання заяви вважається дата першого її подання.

Враховуючи, що позивачем недоліки усунуті не були, Нацрадою 18.10.2016 обґрунтовано прийнято рішення № 2233 про залишення заяви ПП «КІТ» без розгляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10 грудня 2018 року ПП «КІТ» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позову.

У скарзі зазначає, що суди неправильно застосували норми матеріального права та допустили порушення норм процесуального права.

Суди використали в обґрунтування відмови у задоволенні позову рішення Нацради від 18.10.2016 № 2233, яке стосується заяви на продовження ліцензії від аж 26 серпня 2016 року.

У відзиві на касаційну скаргу Нацрада просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 грудня 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Анцупова Т.О., судді: Берназюк Я.О., Кравчук В.М.

Верховний Суд ухвалою від 13 грудня 2018 року відкрив касаційне провадження.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року № 836/0/78-19 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., справу передано головуючому судді.

У зв`язку з відпусткою судді Верховного Суду Стрелець Т.Г. на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року № 1194/0/78-20 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями здійснено заміну судді Стрелець Т.Г. та визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Бучик А.Ю., Стеценко С.Г.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Позивач є власником ліцензії провайдера програмної послуги серії HP № 00253-п від 06.11.2006, строк дії до 06.11.2016.

07.09.2016 ПП «КІТ» звернулося до Нацради з заявою про продовження ліцензії провайдера програмної послуги НР № 00253-п від 06.11.2006.

Листом від 19.09.2016 Нацрада повідомила позивача про низку недоліків у поданих документах, що унеможливлюють розгляд заяви про продовження строку дії ліцензії на мовлення, та які необхідно усунути. Зазначено, що заявник не чітко визначив територію розташування (прийом) багатоканальної мережі, що відповідало б вимогам Методики розрахунків розмірів ліцензійного збору за видачу або продовження строку дії ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги, визначення розміру плати за переоформлення ліцензії та видачу дубліката ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги; про необхідність вилучити програму «Еспресо ТВ», оскільки ліцензія на супутникове мовлення ТОВ «Новини -ТВ» анульована рішенням Нацради від 14.04.2016 №569; про необхідність уточнити ресурс багатоканальної мережі, загальної кількості програм, кількість вітчизняних програм.

17.10.2016 позивач звернувся до Нацради з листом, у якому зазначив, що відповідно до законодавства, недоліки в поданих позивачем документах відсутні.

Нацрада листом від 11.10.2016 №17/3008 повідомила ПП «КІТ», що 04.10.2016 за № 16/6209 зареєстровано заяву позивача про продовження ліцензії провайдера програмної послуги НР № 00253-п від 06.11.2006. Зазначила, що відповідно до статті 2 Закону України від 02.03.2015 № 222-VIII «Про ліцензування господарської діяльності», дія цього Закону не поширюється на порядок видачі (продовження), переоформлення та анулювання ліцензій провайдера програмної послуги. Поінформовано, що ПП «КІТ» не виправлено недоліки до заяви щодо документів про продовження ліцензії провайдера програмної послуги, про які вже було повідомлено листом від 19.09.2016 вих. № 17/2789.

Станом на 18.10.2016 недоліки позивачем усунуті не були, у зв`язку з чим 18.10.2016 Нацрадою прийнято рішення № 2233, яким враховуючи вимоги статей 24, 29, 31, 40 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», заяву ПП «КІТ» залишено без розгляду. Згідно з цим рішенням, після усунення причин (заявник не чітко визначив територію розташування (прийом) багатоканальної мережі; про необхідність вилучити програму «Еспресо ТВ», оскільки ліцензія на супутникове мовлення ТОВ «Новини -ТВ» анульована рішенням Національної ради від 14.04.2016 № 569; про необхідність уточнити ресурс багатоканальної мережі, загальної кількості програм, кількість вітчизняних програм), що стали підставою для залишення без розгляду заяви про продовження ліцензії провайдера програмної послуги НР № 00253-п від 06.11.2006, ПП «КІТ» упродовж 10 календарних днів з дня прийняття цього рішення може надати Нацраді документи, які відповідають вимогам Закону України «Про телебачення та радіомовлення», Положенню про порядок видачі ліцензії провайдера програмної послуги у редакції, затвердженій рішенням Нацради від 06.11.2014 № 1187, що зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.11.2014 за № 1520/26297, Методиці розрахунків розмірів ліцензійного збору за видачу або продовження строку дії ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги, визначення розміру плати за переоформлення ліцензії та видачу дубліката ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 412.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо переоформлення ліцензії протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 23.09.1997 №538/97-ВР «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 538/97-ВР) Нацрада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.

Частиною другою статті 2 Закону №538/97-ВР передбачено, що Національна рада у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про телебачення і радіомовлення», цим Законом, іншими законами України.

Діяльність Нацради ґрунтується на принципах законності, незалежності, об`єктивності, прозорості, доступності для громадськості, врахування культурної, ідеологічної та політичної багатоманітності в суспільстві, врахування загальновизнаних міжнародних норм та стандартів у галузі телерадіомовлення, повноти і всебічного розгляду питань та обґрунтованості прийнятих рішень (частина перша статті 3 Закону №538/97-ВР).

Відповідно до статті 1 Закону України від 21.12.1993 № 3759-XII «Про телебачення та радіомовлення» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 3759-XII) ліцензія провайдера програмної послуги - документ державного зразка, який видається Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення та засвідчує право ліцензіата надавати програмні послуги з використанням ресурсу багатоканальних телемереж.

Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону № 3759-XII, єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

Положенням про порядок видачі ліцензії провайдера програмної послуги, затвердженим рішенням Нацради від 28.12.2011 № 2979, зареєстрованим у Мін`юсті 02.03.2012 за № 351/20664 (далі - Положення) визначено механізм реалізації вимог Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо ліцензування провайдерів програмної послуги та щорічної перереєстрації загальної концепції (принципи, підстави) добору програм для ретрансляції (пропозиції абонентам).

Відповідно до пунктів 2.4, 2.8, 2.18 Положення, суб`єкт господарювання, який має на меті отримати ліцензію провайдера програмної послуги, або провайдер програмної послуги, який має на меті продовжити ліцензію провайдера програмної послуги, подає до Нацради заяву про видачу (продовження) ліцензії провайдера програмної послуги відповідно до вимог статті 24 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», до якої додаються:

- копії завірених у встановленому законодавством порядку установчих документів;

- документи, які підтверджують придбання та право на розповсюдження (ретрансляцію) програм іншого мовника (згідно з інформацією про програми, які провайдер програмної послуги має намір ретранслювати, що наведена у додатку 3 до цього Положення);

- загальна концепція пакетування (перелік) програм, придбаних для ретрансляції, за формою згідно з додатком 4 до цього Положення (загальна кількість програм програмної послуги, кількість вітчизняних програм, перелік телерадіопрограм). Перелік телерадіопрограм не повинен містити програми, ретрансляція яких є обмеженою відповідно до вимог законодавства України;

- відомості про структуру власності заявника, які подаються відповідно до Порядку подання телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги інформації про структуру власності та відповідних форм документів телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, затвердженого рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 21.01.2016 № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.02.2016 за № 251/28381.

Ліцензія провайдера програмної послуги може бути продовжена, якщо ліцензіат не пізніше ніж за 60 днів до строку її закінчення подасть до Нацради документи згідно з пунктом 2.4 цього розділу. Заява про видачу (продовження) ліцензії провайдера програмної послуги розглядається і рішення щодо неї приймається у місячний строк з дня її надходження до Нацради. У разі подання заявником неповного пакета документів та (або) документів, оформлених з порушенням пункту 2.4 цього розділу, Нацрада приймає рішення відповідно до абзацу третього пункту 2.6 цього розділу. Ліцензія провайдера програмної послуги з продовженим строком дії видається на підставі рішення Нацради про видачу ліцензії провайдера програмної послуги та вручається не пізніше ніж в останній робочий день строку дії попередньої ліцензії за умови сплати ліцензійного збору.

Ліцензія провайдера програмної послуги видається за реєстраційним принципом без конкурсу на строк 10 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №412 затверджено Методику розрахунків розмірів ліцензійного збору за видачу або продовження строку дії ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги, визначення розміру плати за переоформлення ліцензії за видачу дубліката ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги (надалі Методика).

Отже, з аналізу наведених правових норм вбачається, що ліцензія провайдера програмної послуги не є безстроковою, а видається строком на 10 років, не є безкоштовною, а розмір ліцензійного збору нараховується згідно з методикою та законодавством не передбачено тижневого строку для продовження ліцензії провайдера програмної послуги.

Пунктом 2.6 Положення передбачено, що за результатами розгляду заяви Національна рада приймає рішення, зокрема про залишення заяви без розгляду у разі подання заявником неповного пакета документів та (або) документів, оформлених з порушенням вимог, установлених пунктом 2.4 цього розділу, про що протягом семи робочих днів після прийняття рішення повідомляє заявника у письмовій формі з викладенням причин.

Як встановили суди попередніх інстанцій, Нацрада листом від 19.09.2016 повідомила позивача про низку недоліків у поданих документах, що унеможливлюють розгляд заяви про продовження строку дії ліцензії, та які необхідно усунути.

Між тим, замість усунення недоліків, позивач листом від 17.10.2016 повідомив відповідача про відсутність таких недоліків.

Відповідно до частини сьомої статті 24 Закону № 3759-XII Нацрада у разі подання неповного пакета документів (у тому числі невиконання або несвоєчасного виконання заявником запиту, передбаченого абзацом другим частини п`ятої цієї статті) чи їх невідповідності вимогам цього Закону, або якщо подані документи не відповідають вимогам щодо прозорості структури власності заявника, ухвалює рішення про повернення документів заявникові без розгляду.

Відповідне рішення Нацради має містити посилання на підстави, передбачені цією частиною, з яких Нацрада прийняла рішення повернути подані документи заявникові без розгляду, і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Після усунення зазначених у рішенні Національної ради причин, що стали підставою для повернення документів заявникові без розгляду, заявник вправі повторно подати до Національної ради виправлені документи протягом 10 календарних днів, при цьому датою подання заяви вважається дата першого її подання.

Враховуючи, що Позивачем недоліки усунуті не були, Нацрадою 18.10.2016 обґрунтовано прийнято рішення № 2233 про залишення заяви ПП «КІТ» без розгляду.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що зазначене рішення відповідає вимогам закону, містить виклад обставин та підстави, які слугували підставою для повернення документів заявникові без розгляду.

Суди також слушно зазначили, що згідно з частиною другою статті 2 Закону України від 02.03.2015 № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» дія цього Закону не поширюється на порядок видачі, переоформлення та анулювання ліцензій на здійснення таких видів господарської діяльності, зокрема, діяльність в галузі телебачення і радіомовлення, яка здійснюється відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

В аспекті наведеного слід також зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, доводи касаційної скарги щодо помилковості висновків попередніх судів у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів та не спростовують правильності висновків судів.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341- 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Київські інтерактивні телекомунікації» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : А.Ю. Бучик

С.Г. Стеценко

Джерело: ЄДРСР 90396830
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку