ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про заміну сторони правонаступником

та відмову в поновленні пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання

м. Київ

09.07.2020Справа №910/23233/15

За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"прозаміну сторони правонаступником та поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконанняу справі №910/23233/15за позовомПублічного акціонерного товариства "Український професійний банк"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопостач 2010" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріко-Буд"простягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 79 844 757,46 грн.Суддя Бойко Р.В.

Секретар судового засідання Кучерява О.М.

Представники сторін:

від заявника:Мошенець Д.В.від позивача:не з`явивсявід відповідача 1:не з`явивсявід відповідача 2:не з`явився

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/23233/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопостач 2010" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріко-Буд" про стягнення заборгованості за договором про відкриття траншевої кредитної лінії №602 від 05.01.2012 в сумі 79 844 757,46 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2015 у справі №910/23233/15 позов задоволено повністю; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопостач 2010" та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріко-Буд" на користь Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" заборгованість по простроченій частині кредиту - 72 870 000,00 грн., заборгованість по строкових процентах - 2 174 121,37 грн., заборгованість по прострочених процентах - 4 348 281,16 грн., заборгованість по пені - 452 354,93 грн.

02.11.2015 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.

15.06.2020 через відділ діловодства суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" подано заяву про заміну сторони (стягувача) правонаступником та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, у відповідності до якої заявник просив: замінити стягувача - Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"; поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" строк для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 у справі №910/23233/15 до виконання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про заміну сторони (стягувача) правонаступником та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання призначено в судовому засіданні на 25.06.2020.

Протокольною ухвалою суду від 25.06.2020 відкладено розгляд заяви на 09.07.2020.

В судове засідання з`явився представник заявника, подану заяву підтримав та просив її задовольнити.

З метою повідомлення сторін про дату, час і місце розгляду заяви ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" судом було здійснено поштове направлення відповідних ухвал суду на відмові адреси їх місцезнаходження, визначені в матеріалах справи та вказані в відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, позивач, отримавши відповідні поштові відправлення, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, своїх представників в судове засідання не направив, будь-яких заяв чи клопотання, спрямованих на відкладення розгляду заяви не подав, а поштові відправлення на адреси відповідачів було повернуто суду без вручення з відміткою про те, що адресати вибули.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Частиною 2 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Відтак, враховуючи, що визначений процесуальним законодавством строк на розгляд поданої заяви сплив, судом було вчинено необхідні дії для забезпечення права сторін на участь в її розгляді, а їх неявка не є перешкодою для її розгляду, то правові підстав для подальшого відкладення розгляду даної заяви відсутні.

Розглянувши подану ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" заяву про заміну сторони (стягувача) правонаступником та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, заслухавши пояснення представника заявники та надані ним докази, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне.

Щодо заміни сторони (стягувача) правонаступником.

З доданих до заяви документів, вбачається, що 27.04.2020, за наслідками проведення електронного аукціону №UA-EA-2020-03-19-000019-b з продажу пулу активів Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк", що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, частина з яких знаходяться в заставі Національного банку України (лот №GL16N717120), між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" було укладено Договір №81 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. та зареєстрований за №618 (надалі - "Договір №81"), предметом якого, зокрема, виступили права вимоги за договором про відкриття траншевої кредитної лінії №602 від 05.01.2012, укладеним між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Енергопостач 2010".

За змістом п. 2 Договору №81 новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у додатку №1 до цього договору та передбачених основними договорами, право вимагати сплати неустойок, пені, штрафів, передбачених основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України (індекс інфляції, 3% річних), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань за основними договорами, право вимагати застосуванню наслідків реституції при недійсності правочинів, нікчемності правочинів, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсними договорів із боржниками, права, що випливають із судових справ.

Розмір заборгованості за основними договорами, права вимоги за якими переходять до нового кредитора, вказаний у додатку №1 до цього договору. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов основних договорів.

Згідно із п. 4 Договору №81 за відступлення прав вимоги за основним договорами, відповідно до цього договору, а також за продаж майнових прав за договором №81/1 від 27.04.2020 купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави, та договорами іпотеки суб`єктів господарювання, новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 2 496 405,57 грн. Ціна договору сплачена новим кредитором банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор.

У відповідності до п. 1 Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, оформленого додатком №1 до Договору №81, сторонами визначено, що до нового кредитора перейшло право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопостач 2010" за договором про відкриття траншевої кредитної лінії №602 від 05.01.2012, заборгованість останнього за яким станом на 27.04.2020 по сплаті тіла кредиту становила 72 870 000,00 грн., а відсотках - 118 699 180,92 грн., що разом становить 191 569 180,92 грн.

Також, 27.04.2020 між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" було укладено договір №81/1 від 27.04.2020 купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави, та договорами іпотеки суб`єктів господарювання (надалі - "Договір №81/1"), за умовами якого банк передав у власність новому кредитору майнові права в т.ч. за договором поруки №602-1 від 05.01.2012, укладеним з ТОВ "Ріко-Буд", відповідно до умов якого останнє поручилося за виконання ТОВ "Енергопостач 2010" своїх зобов`язань перед банком згідно договору про відкриття траншевої кредитної лінії №602 від 05.01.2012, що підтверджується п. 2 Реєстру договорів, майнові права за якими відступаються, та боржників за такими договорами, оформленого додатком №1 до Договору №81/1.

З огляду на викладене вбачається, що станом на сьогоднішній день права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопостач 2010" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріко-Буд" щодо отримання на підставі договору про відкриття траншевої кредитної лінії №602 від 05.01.2012 та договору поруки №602-1 від 05.01.2012 коштів в рахунок погашення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 72 870 000,00 грн., по строковим процентам у розмірі 2 174 121,37 грн., по простроченим процентам у розмірі 4 348 281,16 грн. та по сплаті пені у розмірі 452 354,93 грн., які були предметом стягнення в межах даної справи, набуто Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на підставі Договорів №81 та №81/1, а судом не встановлено ознак нікчемності останніх.

За приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Виходячи зі змісту наведеної норми, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні (відповідно до статей 512 і 520 Цивільного кодексу України).

Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Аналогічні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №922/4519/14.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Із матеріалів справи вбачається, що з метою виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2015 у справі №910/23233/15, яке набрало законної сили 31.10.2015, було видано відповідний наказ, що в свою чергу був пред`явлений до виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Однак, постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 02.12.2016 ВП№49680072 старшим державним виконавцем Пироговською-Харітоновою Я.О. було повернуто без виконання наказ Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 №910/23233/15 з підстав відсутності у боржника майна та коштів, необхідних для його виконання.

Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що рішення суду у даній справі є виконаним.

Частиною 5 статті 334 Господарського процесуального кодексу України визначено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи те, що в даному випадку відбулась заміна Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" як кредитора у зобов`язаннях із Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергопостач 2010" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріко-Буд", які виникли на підставі договору про відкриття траншевої кредитної лінії №602 від 05.01.2012 та договору поруки №602-1 від 05.01.2012, що були предметом вирішення даної справи, і на даний час стороною спірного зобов`язання є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", то суд вважає заяву останнього про заміну сторони (стягувача) правонаступником обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню шляхом заміни стягувача у наказі Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 №910/23233/15.

Щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

За змістом ст.ст. 115, 116 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент набрання законної сили рішенням у даній справі) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

У відповідності до ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV (в редакції, чинній на момент набрання законної сили рішенням у даній справі) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Керуючись наведеними положеннями, 02.11.2015, з метою забезпечення права позивача (стягувача) на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2015 у справі №910/23233/15, яке набрало законної сили 31.10.2015, судом було видано відповідний наказ із встановленням строку пред`явлення його до виконання до 31.10.2016.

05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, у зв`язку з чим втратив чинність Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV.

Згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Частинами 1, 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII було встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Отже, в силу наведених норм Закону строк пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 №910/23233/15 було продовжено до трьох років, тобто, до 31.10.2018.

При цьому, як свідчать матеріали поданої заяви вказаний наказ вже пред`являвся до виконання, однак постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговською-Харітоновою Я.О. про повернення виконавчого документа стягувачеві від 02.12.2016 ВП№49680072 був повернутий без виконання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII.

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 5 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, зокрема, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред`явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

З огляду на викладені положення, враховуючи повернення наказу Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 №910/23233/15 з підстави, визначеної п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, вбачається, що строк пред`явлення його до виконання в силу приписів ст. 12 вказаного Закону було фактично продовжено до 02.12.2019.

Таким чином, за відсутності в матеріалах справи та поданої заяви доказів виникнення в подальшому обставин, з якими положення законодавства України передбачають перевивання строків пред`явлення виконавчого документа до виконання, слід дійти висновку про те, що на момент звернення з даною заявою до суду строк для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 №910/23233/15 до виконання є таким, що пропущений.

Частиною 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII встановлено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Тобто, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Отже, поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення певних дій.

В даному випадку, заявником як на підставу поважності причин пропуску строку для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 №910/23233/15 до виконання фактично вказується на те, що ПАТ "Український професійний банк" перебувало в процедурі ліквідації, а на момент набуття ТОВ "ФК "Івестохіллс Веста" відповідних прав вимоги такий строк вже було пропущено.

В той же час, за системним аналізом ст.ст. 52, 334 Господарського процесуального кодексу України, ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, ст. 514 Цивільного кодексу України сам лише факт зміни стягувача за наслідками заміни кредитора у відповідному зобов`язанні не може бути правовою підставою для поновлення чи продовження строку для пред`явлення наказу до виконання.

До того ж, в абз. 4 п. 2 Договору №81 було визначено, що новий кредитор ознайомлений з характером прав вимоги, що відчужуються за цим договором, з існуванням вимог третіх осіб, що виникають з нікчемних договорів та можуть бути пред`явлені або пред`являлися раніше до боржників. Новий кредитор обізнаний з усіма обставинами та документами, якими підтверджені вимоги банка до боржників, усвідомлює та приймає усі ризики, пов`язані з укладенням цього договору, що зумовлені у тому числі вимогами третіх осіб за нікчемними правочинами. Новий кредитор також обізнаний про існування арештів та обтяжень, вчинених на користь третіх осіб щодо нерухомого майна, яке виступає забезпеченням виконання зобов`язань за основними договорами, відповідно до цього договору. Новий кредитор обізнаний з наявністю судових спорів, у тому числі щодо застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та зобов`язується після укладення даного договору вжити усі передбачені процесуальним законодавством України заходи щодо заміни банку, як сторони судового процесу.

Тобто, з підписанням Договору №81 ТОВ "ФК "Івестохіллс Веста" підтвердило свою обізнаність з усіма обставинами перебігу правовідносин, права вимоги в рамках яких ним було придбано (тобто, в т.ч. з наявністю та перебігом пов`язаних судових спорів).

При цьому, суд звертає увагу на те, що саме такі аспекти як закінчення строків позовної давності та/або строків на пред`явлення виконавчих документів до виконання були чинником продажу пулу активів банку - майнових вимог до боржників/позичальників, щодо повернення коштів у загальному розмірі близько 7 млрд.грн. всього за 2,5 млн.грн., тобто, за 0,04% від їх номіналу.

Наведене дає підстави для висновку про те, що ТОВ "ФК "Івестохіллс Веста" свідомо було придбано права вимоги до відповідачів, підтверджені рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2015 у справі №910/23233/15, за наявності факту спливу строку для пред`явлення виданого на його виконання наказу від 02.11.2015.

Тобто, заявник в повній мірі усвідомлював ризики придбання спірних активів з дисконтом у розмірі 99,96%, які в межах даної справи полягали у неможливості примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2015 у справі №910/23233/15.

Відтак, заміна в даному випадку кредитора у спірних зобов`язаннях не може вважатися поважною причиною пропуску строку для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 №910/23233/15 до виконання в розумінні приписів ст. 329 Господарського процесуального кодексу України.

Посилання заявника на перебування первісного кредитора (банку) в процедурі ліквідації, за відсутності реальних доказів існування істотних труднощів для пред`явлення ним наказу Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 №910/23233/15 до виконання в межах встановлених строків, саме по собі не може свідчити про існування поважних причин пропуску такого строку.

Однак, жодних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для пред`явлення ПАТ "Український професійний банк" наказу Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 №910/23233/15 до виконання, в т.ч. у період з 15.05.2019 по 02.12.2019, матеріали поданої заяви не містять, що виключає можливість для висновку про існування поважності причин пропуску такого строку, право оперування якими могло б бути набуто заявником за наслідками придбання спірних прав вимоги та створювало правові підстави для його відновлення згідно приписів ст. 329 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що правові підстави для задоволення заяви ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" в частині поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 №910/23233/15 до виконання відсутні.

Відносно ж посилань заявника на те, що відмова стягувачу в поновленні пропущеного процесуального строку фактично позбавляє його права на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, що суперечить основоположному принципу обов`язковості виконання остаточного судового рішення, суд відзначає наступне.

Дійсно, виходячи з принципу обов`язковості виконання остаточних судових рішень законодавцем передбачена можливість поновлення пропущеного строку для пред`явлення відповідного наказу до виконання, підставою для чого є наявність поважних причин пропуску.

Однак, такі поважні причини пропуску не є абстрактними, а пов`язані саме з обставинами, в силу яких стягувач був позбавлений у передбачений строк реалізувати власне волевиявлення, тобто звернутися до виконавчої служби з наказом. Вказані причини є об`єктивними обставинами і не залежать від дій стягувача, а навпаки - обмежують здійснення ним дій щодо виконання рішення суду.

В даному випадку, заявником не доведено існування реальних факторів обмеження прав стягувача за наказом Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 №910/23233/15 на пред`явлення його до виконання у визначені Законом строки, а тому вести мову про порушення принципу обов`язковості виконання остаточних судових рішень з огляду на відмову за таких обставин в поновленні пропущеного строку для пред`явлення наведеного наказу до виконання неможливо.

Суд враховує, що Європейським судом з прав людини неодноразово наголошувалося на тому, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони, яка поважає верховенство права, дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

Водночас, забезпечення остаточності судового рішення та його неухильного виконання як елементів права на судовий захист здійснюється виключно через призму дотримання таких принципів як верховенство права, забезпечення прав і свобод людини, правової визначеності, законності.

Як зазначив Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях від 20.09.2011 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії", та від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Станьо проти Бельгії" від 07.07.2009 суд вказав, що встановлені законом строки позовної давності переслідували законну мету забезпечення правової визначеності, оскільки вони захищали потенційних відповідачів від прострочених вимог і означали, що суди звільняються від необхідності винесення рішень, заснованих на доказах, які з часом набули властивість невизначеності або неповноти.

Аналогічно до наведеного тлумачення Європейським судом з прав людини поняття позовної давності слід констатувати, що і встановлений законодавцем строк пред`явлення виконавчого документа (наказу) до виконання має на меті забезпечення правової визначеності у відносинах стягувача з боржником, оскільки він захищає останнього від прострочених вимог стягувача.

Наведене в повній мірі відповідає закріпленим в Конституції України гарантіям захисту прав і свобод кожного, основоположним елементом яких є рівність всіх перед законом, що було б ілюзорними якби передбачало захист виключно прав стягувача, які випливають з остаточності судового рішення та обов`язковості його виконання, в порушення прав боржника.

Тобто, встановлення законодавцем строку пред`явлення наказу до виконання має на меті забезпечення певного балансу конституційних гарантій захисту прав як стягувача (прав на виконання остаточного судового рішення за умови дотримання визначеної процедури та строків), так і боржника (правової визначеності в тому, що його особисті майнові права можуть бути законно порушені шляхом виконання судового рішення виключно через призму дотримання встановленої законодавцем процедури у визначені строки).

Відтак, втручання в наведений баланс конституційних гарантій може бути виправданим виключно у визначених законодавством випадках, що в розрізі даного питання могло бути б здійснено виключно за наслідками встановлення існування реальних фактів обмеження прав стягувача за наказом Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 №910/23233/15 на пред`явлення його до виконання у визначені Законом строки, однак, заявником не доведено, а судом за наслідками розгляду його заяви не встановлено їх існування, що нівелює можливість захисту прав стягувача у визначеному приписами ст. 329 Господарського процесуального кодексу України порядку на шкоду правам боржника.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення заяви ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про заміну сторони (стягувача) правонаступником та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання шляхом заміни стягувача у наказі Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 №910/23233/15 з відмовою у поновленні пропущеного строку для пред`явлення його до виконання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 52, 234, 329, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про заміну сторони (стягувача) правонаступником та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання задовольнити частково.

2. Здійснити заміну сторони (стягувача) у наказі Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 №910/23233/15 - Публічне акціонерне товариство "Український професійний Банк" (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 15; ідентифікаційний код 19019775) його процесуальним правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, буд. 8а, офіс 111, ідентифікаційний код 41264766).

3. В поновленні пропущеного строку для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 №910/23233/15 до виконання відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (09.07.2020) та може бути оскарження протягом десяти днів з дня складення її повного тексту шляхом подання у відповідності до п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.

Повний текст ухвали складено 15.07.2020.

Суддя Р.В. Бойко