Справа №127/3880/20

Провадження №1-кп/127/166/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,

сторони захисту: адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду № 12 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування 18.07.2019 р. за № 32019020000000065, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України (далі КК), ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 366 КК, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 366 КК, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 366 КК.

Прокурор вважає за доцільне призначити кримінальне провадження до судового розгляду, викликавши в судове засідання обвинувачених, свідків згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування. Також заявив клопотання про надання доручення органу пробації на складання досудової доповіді щодо обвинувачених.

Адвокат ОСОБА_4 в інтересах обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_10 заявив клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків, протягом яких можливо здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні. Заявлене клопотання мотивував тим, що відомості про зазначене кримінальне провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) 18.07.2019 р. в результаті виділення матеріалів досудового розслідування. Матеріали, які слугували підставою для внесення відомостей до ЄРДР, було виділено з кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР 18.05.2018 р. В подальшому 23.05.2019 р. було зареєстроване ще одне кримінальне провадження і зазначені кримінальні провадженні об`єднані в одне провадження. З ухвал слідчих суддів про продовження строку досудового розслідування випливає, що останній закінчився 04.12.2019 р. і в подальшому зазначений строк не продовжувався.

Обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_10 підтримали думку свого захисника.

Адвокат ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 підтримала думку адвоката ОСОБА_4 , а також заявила клопотання про закриття кримінального провадження з наведених адвокатом ОСОБА_4 підстав. Крім того, адвокат ОСОБА_6 заявила клопотання про повернення обвинувального акта, оскільки в останньому відсутній виклад формулювання обвинувачення. Підставою такого ствердження, на переконання захисника, є те, що зміна до раніше оголошеної підозри мала місце після закінчення строків досудового розслідування.

Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав думку свого захисника.

Адвокат ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 підтримав думку захисників обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 . Також подав скаргу на повідомлення про підозру ОСОБА_7 . Скарга мотивована тим, що ОСОБА_7 є депутатом Барської районної ради, а тому повідомлення про підозру йому мало бути вручене прокурором Вінницької області. При цьому така підозра була вручена прокурором відділу прокуратури ОСОБА_11 . Також захисник зауважив, що у зазначеному повідомленні про підозру останнє вручене не ОСОБА_7 , а ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку свого захисника.

Прокурор вважає, що правові підстави для задоволення клопотань сторони захисту та скарги на повідомлення про вручення підозри відсутні. Зокрема, згідно з приписами чинного кримінально-процесуального законодавства суд не уповноважений на прийняття процесуального рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування. Таке процесуальне рішення уповноважений приймати виключно прокурор. Також зауважив, що відсутній механізм розгляду скарги на повідомлення про підозру під час підготовчого судового засідання, а сторона захисту під час досудового розслідування своїм правом на оскарження такого повідомлення не скористалась, незважаючи на наявність достатнього часу з моменту виявлення можливого порушення. Окрім наведеного, прокурор посилався на те, що суд не вправі приєднувати до матеріалів кримінального провадження додатки, які сторона захисту надає на підтвердження свого клопотання.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши надані суду матеріали, суд приходить до наступного висновку.

З частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) випливає, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Слід зауважити, що абзацом другим частини сьомої статті 284 КПК визначено, що у разі, якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

Зі змісту частини дев`ятої статті 284 КПК випливає, що у разі, якщо закінчилися строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру, встановлені частиною першою статті 219 цього Кодексу, слідчий суддя може винести ухвалу про закриття кримінального провадження за клопотанням іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника.

Тобто наведені вище норми кримінально-процесуального закону не уповноважують суд на прийняття під час розгляду кримінального провадження, у тому числі й у підготовчому судовому засіданні процесуального рішення про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 10 частини першої статті 284 КПК, тобто у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування.

Окрім наведеного суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що для вирішення питання щодо дотримання процесуальних строків суду необхідно дослідити матеріали кримінального провадження.

Перелік питань, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, визначений частиною першою статті 91 КПК визначено перелік питань, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні. Статтею 92 КПК визначено обов`язок доказування зазначених обставин. Правила оцінки доказів на підтвердження наведених обставин встановлені статтею 94 КПК. Разом з тим, порядок подання доказів суду та їх подальше дослідження регламентований § 3 Глави 28 КПК, тобто під час розгляду кримінального провадження по суті.

Тому суд вважає, що на стадії підготовчого судового засідання прийняття будь-якого рішення щодо заявленого клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування передчасне. Разом з тим, питання щодо дотримання процесуальних строків має бути досліджене судом під час розгляду кримінального провадження з прийняттям відповідного процесуального рішення з цього приводу.

Посилання прокурора на неможливість приєднання до клопотання сторони захисту документів суд оцінює критично. Зокрема, зі змісту частини першої, другої статті 22 та частини третьої статті 26 КПК випливає, що сторона кримінального провадження здійснює самостійне обстоювання її правових позицій засобами, передбаченими кримінально-процесуальним законом, а суд вирішує лише ті питання, які винесені сторонами кримінального провадження на його розгляд. Крім того, частиною першою статті 317 КПК, яка регламентує порядок проведення підготовчого судового засідання, визначено обов`язок суду приєднати до обвинувального акта документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками.

Отже, суд вважає, що сторона захисту на підтвердження своїх доводів зобов`язана подавати відповідні докази.

Разом з тим, зі змісту частини першої статті 84, частини першої статті 99 КПК випливає, що документи у даному випадку подані стороною захисту є доказами у кримінальному провадженні. При цьому частиною третьою статті 99 КПК встановлено обов`язок сторони кримінального провадження надати суду оригінал документа. Про наявність застережень, передбачених частиною п`ятою статті 99 КПК, суду під час проведення підготовчого судового засіданні стороною захисту повідомлено не було. Саме тому оцінка наданих стороною захисту додатків до клопотання буде здійснена судом за результатами судового розгляду кримінального провадження з урахуванням приписів частини першої та другої статті 94 КПК в порядку, регламентованим § 3 Глави 28 КПК.

З аналогічних підстав суд вважає, що розгляд по суті скарги захисника ОСОБА_7 на повідомлення про підозру під час проведення підготовчого судового засідання є передчасним, оскільки потребує дослідження зібраних у кримінальному провадженні доказів у їх сукупності. Натомість в підготовчому судовому засіданні мають бути вирішені питання, передбачені частиною третьою статті 314 КПК.

При вирішенні питання щодо наявності правових підстав для повернення обвинувального акта прокурору суд враховує, що пункт 3 частини третьої статті 314 КПК наділяє суд правом повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 як на підставу для повернення обвинувального акта посилалась на те, що формулювання обвинувачення згідно з обвинувальним актом не відповідають формулюванню обвинуваченні у повідомленій підозрі. Зазначена невідповідність згідно з твердженнями сторони захисту мала місце у зв`язку з тим, що закінчення досудового розслідування та складання обвинувального акта мало місце після закінчення строку досудового розслідування, встановленого кримінально-процесуальним законом.

Суд вважає за доцільне у зв`язку з цим зауважити, що частиною четвертою статті 110 КПК визначено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Зазначеною правовою нормою також передбачено, що обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Вимоги до обвинувального акта встановлені статтею 291 КПК. Відомостей, які б свідчили, що обвинувальний акт не відповідає зазначеним вимогам під час проведення підготовчого судового засідання встановлено не було. Вирішення ж питання щодо дотримання процесуальних стоків, як було судом зазначено вище, потребує дослідження матеріалів кримінального провадження, а під час проведення підготовчого судового засідання виконання такого дослідження буде передчасним і не відноситься до процесуальних повноважень суду на зазначеній стадії кримінального процесу. Тому суд приходить до переконання, що правові підстави для повернення обвинувального акта прокурору в зв`язку з його невідповідністю вимогам кримінально-процесуального закону відсутні.

Суд також вважає, що правові підстави для прийняття будь-яких інших рішень, передбачених частиною третьою статті 314 КПК, тобто для затвердження угоди чи направлення обвинувального акта до іншого суду відсутні. Натомість з наданого суду обвинувального акта вбачається, що кримінальне провадження підсудне Вінницькому міському суду Вінницької області, а тому кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 31 КПК розгляд кримінального провадження слід здійснювати професійним суддею одноособово.

При вирішенні питання про наявність підстав для надання органу пробації доручення на складання досудової доповіді суд враховує, що пунктом 5 частини третьої статті 314 КПК визначено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про доручення представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь. При цьому частиною п`ятою статті 314 КПК визначено, що у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.

Згідно з частиною першою статті 314-1 КПК з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. При цьому частиною другою зазначеної статті визначено, що досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі. Досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Крім того, зі змісту пункту 1 частини першої статті 410 КПК випливає, що неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, у разі якщо: судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

Таким чином, сукупний аналіз зазначених правових норм дає можливість суду зробити висновок, що надання доручення на складання досудової доповіді у кримінальному провадженні щодо особи, яка не є неповнолітньою є правом, а не обов`язком суду. Крім того, сторонами кримінального провадження в судовому засіданні не зазначено, в чому саме надання доручення на складання досудової доповіді сприятиме забезпеченню дотримання інтересів національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Суд також враховує, що стороною обвинувачення не мотивовано, що розгляд кримінального провадження за відсутності досудової доповіді призведе до неповного дослідження обставин справи та виконання вимог, встановлених статтею 91 КПК, щодо обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні. Згідно з приписами частини п`ятої статті 314-1 КПК досудова доповідь не може використовуватись у кримінальному провадження як доказ винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину. Тому суд не вбачає необхідності для надання доручення органу пробації на складання досудової доповіді у кримінальному провадженні.

В судове засідання необхідно викликати сторони обвинувачення та захисту, а також свідків згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування, про виклик і допит яких клопотав прокурор.

Керуючись статтями 314-316, 371 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд Вінницьким міським судом Вінницької області (суддею одноособово) на підставі обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування 18.07.2019 р. за № 32019020000000065, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області (зал судових засідань № 12), яке відбудеться 14.07.2020 р. о 15.00 год.

У судове засідання викликати: сторону обвинувачення та сторону захисту, свідків згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя: