ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2020 року, м. Херсон, справа № 923/527/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-лоцман» державного підприємства «Адміністрація морських портів України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю судноплавна компанія «Арго»

про стягнення 47 470,30 грн,

у с т а н о в и в:

Дії та аргументи Позивача

02.06.2020 Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-лоцман» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю судноплавна компанія «Арго» про стягнення 47 470,30 грн.

У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що:

- за договором № 387-П-АМПУ-15 від 21.12.2015 надавав Відповідачу послуги у тому числі з лоцманського проведення суден та проходження суднами по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морському та Дунай-Чорне море каналам,

- 08.03.2020 судно «Ліверпуль» та 13.03.2020 судно «Дейзі» під агентуванням Відповідача при прямуванні в порт Херсон здійснили прохід без лоцмана в зоні обов`язкового лоцманського проведення Бузько-Дніпровським та Херсонськими каналами,

- обов`язковість лоцманського проведення встановлена положеннями статті 94 Кодексу торговельного мореплавства та наказом Міністерства інфраструктури України № 662 від 04.09.2013,

- за таких обставин Відповідач зобов`язаний сплатити штраф у сумі 20 242,34 грн за проходження судна «Ліверпуль» та 27 227,96 грн за проходження судна «Дейзі»,

- Відповідачем штраф не сплачений та він помилково посилається як на підставу відсутності обов`язку з лоцманського проведення на наказ Мінтрансзв`язку України № 655 від 01.08.2007, оскільки державна реєстрація цього наказу скасована наказом Міністерства юстиції України № 3008/5 від 26.09.2019.

Дії та аргументи Відповідача

Відповідачем позовні вимоги не визнаються з тих підстав, що:

- у відповідності до статті 94 КТМ України центральним органом виконавчої влади у сфері транспорту затверджуються райони обов`язкового лоцманського проведення, а також вказано, що у таких районах судно не має право здійснювати плавання без відповідного лоцмана, якщо тільки судно не належить до категорії суден, що звільняються від обов`язкового лоцманського проведення,

- наказом Міністерства інфраструктури України № 662 від 04.09.2013 затверджено перелік відповідних районів та категорій суден, але він не містить посилань на обов`язкове лоцманське проведення суден у Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морських каналах,

- наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 655 від 01.08.2007 були затвердженні правила плавання і лоцманського проведення суден, у тому числі у Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морських каналах, в яких встановлювалося, що у випадку, якщо судно має довжину менше 140 м та осадкою до 4 м, воно має право плавання без обов`язкового лоцманського проведення,

- на даний час наказ № 655 не скасований, є діючим, а тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин,

- судна «Ліверпуль» та «Дейзі» мають довжину менше 140 м та осадку меншу ніж 4 м, у зв`язку з чим мали право плавання без відповідного лоцманського проведення по вказаним каналам,

- у незалежності від дії (або не дії) наказу № 655 ні стаття 94 КТМ України, ні наказ Міністерства інфраструктури України № 662 від 04.09.2013 не встановлюють обов`язкового лоцманського проведення по Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морських каналах, а тому посилання Позивача на них не є достатніми для визначення такої обов`язковості.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою суду від 04.06.2020 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення та виклику учасників справи. Цією ж ухвалою сторонами установлені процесуальні строки подачі відповідних заяв.

Суд констатує, що сторонами не заявлено процесуальних клопотань.

Установлені судом обставини

21.12.2015 між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України», виступаючим у якості Підприємства, та Товариством з обмеженою відповідальністю судноплавна компанія «Арго», як Агентом, укладений договір № 387-П-АМПУ-15 (а.с. 13-18).

Основними умовами договору, які впливають на вирішення спору є наступні:

- «На умовах цього договору Підприємство зобов`язується за заявками Агента надавати (забезпечувати): - послуги з лоцманського проведення суден, проходження суднами по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морському та каналом Дунай-Чорне море ..., а Агент зобов`язується замовити, прийняти і оплатити надані послуги…» (пункт 1.1.).

- «Агент бере на себе зобов`язання зі сплати штрафних санкцій у випадках та в розмірі, передбачених статтями 102, 105 Кодексу торговельного мореплавства України» (пункт 5.3.),

- «Агент несе матеріальну відповідальність перед Підприємством за повноту та своєчасність оплати наданих послуг по розрахунках як у національній валюті, так і у ВКВ» (пункт 5.5.),

- «Цей договір набуває чинності з моменту підписання і скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2016» (пункт 8.1.).

Відповідно до додаткової угоди № 9 від 06.12.2019 дію договору продовжено до 31.12.2021 (а.с. 47).

За поясненнями Позивача, які не спростовані Відповідачем та визнаються ним у листах № 79 від 06.04.2020 (а.с. 71) та № 80 від 06.04.2020 (а.с. 72), Відповідач виступав агентом судновласників суден «Ліверпуль» та «Дейзі».

Як слідує з квитанції № 3142 (а.с. 59) у період з 9 год. 27 хв. 07.03.2020 по 9 год. 18 хв. 08.03.2020 судно «Ліверпуль» (довжиною 99,9 м, осадкою 1,8 м) пройшло каналом до порту «Херсон», а відповідно до квитанції № 3396 (а.с. 60) у період з 11 год. 08 хв. 12.03.20202 по 9 год. 48 хв. 13.03.2020 судно «Дейзі» (довжиною 114,23 м, осадкою 3,9 м) пройшло до м. Запоріжжя.

Згідно з листом капітана Херсонського морського порту № 14/14-1/05-20 від 12.03.2020 (а.с. 58) суднам «Ліверпуль» та «Дейзі» не надавалися дозволи слідування каналами без лоцмана.

У зв`язку з проходженням каналами без лоцманського проведення Позивач виставив Відповідачу рахунки на оплату штрафу, а саме № ИР-0141 від 08.03.2020 на суму 20 242,34 грн (а.с. 66, 67) та № МР-01238 від 13.03.2020 на суму 27 227,96 грн (а.с. 63, 64).

У відповідності до листів № 717 від 20.03.2020 (а.с. 62) та № 718 від 20.03.2020 (а.с. 65) Позивач вказані рахунки направив на адресу Відповідача.

У свою чергу Відповідача листами № 79 від 06.04.2020 (а.с. 71) та № 80 від 06.04.2020 (а.с. 72) відмовився сплачувати вказані рахунки.

Оцінка суду установлених обставин на норм діючого законодавства

Діяльність, яка пов`язана з використанням суден для перевезення вантажів, регулюється серед іншого Кодексом торговельного мореплавства України.

Основними правовими положеннями Кодексу, які впливають на вирішення спору є наступні:

- «До цивільних, адміністративних, господарських та інших правовідносин, що виникають із торговельного мореплавства і не врегульовані цим Кодексом, відповідно застосовуються правила цивільного, адміністративного, господарського та іншого законодавства України» (стаття 4),

- «Правила цього Кодексу поширюються: на морські судна - під час їх прямування як морськими шляхами, так і річками, озерами, водосховищами та іншими водними шляхами, якщо спеціальним законодавством чи міжнародними договорами України не встановлено інше; на судна внутрішнього плавання - під час їх прямування морськими шляхами, а також річками, озерами, водосховищами та іншими водними шляхами під час здійснення перевезення із заходом в іноземний морський порт і у випадках, передбачених статтями 297 і 327 цього Кодексу …» (стаття 13),

- «З метою забезпечення безпеки мореплавства на підходах до морських портів, у межах акваторій цих портів, а також між морськими портами незалежно від прапора держави, під яким плаває судно, і форми власності судна проведення суден здійснюється виключно морськими лоцманами…» (стаття 93),

- «Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, за погодженням з іншими заінтересованими міністерствами та центральними органами виконавчої влади затверджує райони обов`язкового лоцманського проведення, категорії суден, що звільняються від обов`язкового лоцманського проведення, і публікує ці відомості у лоціях і Повідомленнях мореплавцям. У районах обов`язкового лоцманського проведення судно не має права здійснювати плавання без морського лоцмана, якщо тільки судно не належить до категорії суден, що звільняються від обов`язкового лоцманського проведення. У районах необов`язкового лоцманського проведення капітан судна у разі необхідності має право взяти на судно морського лоцмана» (стаття 94),

- «Прибулий на судно морський лоцман зобов`язаний вручити капітану лоцманську квитанцію встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, зразка. У квитанцію капітан судна вносить такі відомості: найменування судна, прапор держави, під яким плаває судно, осадка, довжина, ширина, чиста місткість, а також місце і час прийому морського лоцмана. Капітан відмічає у квитанції місце і час закінчення лоцманського проведення, а в разі необхідності вносить зауваження щодо проведення судна морським лоцманом. Внесені у квитанцію відомості та зауваження капітан судна засвідчує своїм підписом» (стаття 101),

- «За надання недостовірної інформації, у тому числі за допомогою технічних суднових засобів, щодо даних про судно, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, а також за прохід без дозволу служби регулювання руху або без лоцмана в зоні обов`язкового лоцманського проведення капітан судна зобов`язаний сплатити штраф у розмірі двократної ставки лоцманського збору незалежно від встановленої чинним законодавством України відповідальності за наслідки, що можуть виникнути через ці дії» (стаття 102),

- «У морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов`язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства. При виконанні договору морського агентування морський агент, що діє від імені судновласника, може також діяти на користь іншої договірної сторони, якщо вона її на те уповноважила і якщо судновласник не заперечує» (стаття 116).

Таким чином, з викладених правових положень слідує, що:

- проведення суден каналами здійснюється виключно морськими лоцманами,

- нормативно-правовими актами встановлюються райони обов`язкового лоцманського проведення та категорії суден, що звільняються від обов`язкового лоцманського проведення,

- у районах обов`язкового лоцманського проведення судно не має права здійснювати плавання без морського лоцмана, якщо тільки судно не належить до категорії суден, що звільняються від обов`язкового лоцманського проведення,

- за прохід каналами без лоцмана в зоні обов`язкового лоцманського проведення капітан судна зобов`язаний сплатити штраф у розмірі двократної ставки лоцманського збору,

- представниками судновласника, у тому числі капітана судна, можуть бути агентські організації (морські агенти), які несуть відповідальність за дії судновласника та капітана судна.

Безпосередньо перелік районів обов`язкового лоцманського проведення та категорії суден, що звільняються від обов`язкового лоцманського проведення затверджено наказом Міністерства інфраструктури України № 662 від 04.09.2013 «Про затвердження Переліку районів обов`язкового лоцманського проведення та категорій суден, що звільняються від обов`язкового лоцманського проведення».

Так, пунктом 3 Переліку встановлено, що:

«Райони внутрішніх вод та територіального моря України, в межах яких лоцманське проведення суден є обов`язковим:

1) район ділянки річки Дунай від прийомного буя морського підхідного каналу гирла Бистре до морського порту Рені;

Прийом та висадка лоцмана здійснюються в таких місцях:

біля прийомного буя морського підхідного каналу гирла Бистре (широта 45°18,6' N; довгота 029°49,3' Е);

у морських портах Ізмаїл, Рені, Усть-Дунайськ і на їхніх рейдах;

у портопунктах Вилкове, Кілія і на їхніх рейдах;

біля 116 км (мис Ізмаїльський Чатал).

Зміна лоцмана в акваторії морського порту Ізмаїл (прийом та висадка лоцмана) здійснюється на 96 км при плаванні судна вверх за течією річки Дунай і на 87 км при плаванні судна вниз за течією річки Дунай;

2) район морського порту Білгород-Дністровський з Дністровським лиманом - в межах акваторії морського порту Білгород-Дністровський.

Прийом та висадка лоцманів здійснюються біля приймального буя № 1 (широта 46°04,6' N; довгота 030°30,4' Е);

3) район морського порту Южний (для суден, які прямують до/з морського порту Южний) - від точки прийому лоцмана або з якірних стоянок порту до воріт порту та внутрішні води порту у межах Аджалицького лиману, так само у зворотному напрямку до точки висадки лоцмана або до якірних стоянок порту.

Прийом та висадка лоцмана здійснюються в точках з координатами:

місце прийому - широта 46°31'48'' N; довгота 030°57'00'' E;

місце висадки - широта 46°32'20'' N; довгота 030°55'52'' E;

4) район морського порту Скадовськ - в межах його акваторії.

Прийом та висадка лоцманів здійснюються в таких місцях:

для суден, які прибувають в морський порт Скадовськ і що виходять з нього, - в районі Скадовського підхідного осьового світного буя (широта 46°04,6' N; довгота 032°54,2' Е), в льодову кампанію - в районі Джарилгачського маяка у точці з координатами: широта 46°00,0' N; довгота 033°04,3' E;

для суден, які прибувають в портопункт Хорли і що виходять з нього, - в районі Хорлівського світного буя № 1 (широта 46°01,6' N; довгота 033°13,1' Е);

5) район морського порту Євпаторія та озера Донузлав - в межах акваторії морського порту Євпаторія.

Прийом та висадка лоцмана здійснюються в таких місцях:

при підході до морського порту Євпаторія - на відстані 5 кабельтових та у секторі 100°-200° від світного знака причалу № 2 або в районі якірної стоянки № 382, при цьому лоцманське проведення на південь лінії, що проходить по пеленгу 60° від світного знака причалу № 2 до берегової лінії, є зовнішньопортовим, а на північ від цієї лінії - внутрішньопортовим;

при підході до озера Донузлав - за 2 кабельтова на південний схід від буя Донузлавський осьовий або в районах якірних стоянок № 378 та № 381;

6) район морського порту Ялта - в межах його акваторії.

Прийом та висадка лоцмана здійснюються в точці з координатами: широта 44°27,69' N; довгота 034°10,71' Е;

7) район морського порту Бердянськ - в межах його акваторії.

Прийом та висадка лоцмана здійснюються в таких місцях:

для суден, що прибувають до морського порту Бердянськ і що виходять з нього:

з осадкою 6,0 м і більше - в районі буя № 2 (широта 46°36,7' N; довгота 036°36,0' E) лівої сторони підхідного каналу порту;

з осадкою до 6,0 м - в районі буя № 10 (широта 46°40,0' N; довгота 036°40,1' E) лівої сторони підхідного каналу порту;

для суден, що прибувають в відокремлений підрозділ «Генічеський портопункт» державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт» і що виходять з нього, - в точці з координатами: широта 46°09,8' N; довгота 034°52,5' Е, або на якірному місці в точці з координатами: широта 46°09,6' N; довгота 034°53,6' Е;

8) інші райони обов`язкового лоцманського проведення визначені відповідними Правилами плавання, затвердженими в установленому порядку Міністерством інфраструктури України».

Отже, наказом Міністерства інфраструктури України № 662 від 04.09.2013 встановлений перелік районів обов`язкового лоцманського проведення, до яких Бузько-Дніпровсько-лиманський та Херсонський морський канали не віднесені. Проте, відповідно до підпункту 8 пункту 3 Переліку можуть встановлюватися інші райони обов`язкового лоцманського проведення.

З урахуванням цього, правові норми наказу Міністерства інфраструктури України № 662 від 04.09.2013 є бланкетними по відношенню до регулювання обов`язковості лоцманського проведення в інших районах, тобто районах, які не передбачені ним. Такий висновок слідує з того, що диспозиції банкетних норм не встановлюють певних правил поведінки, а передбачають існування інших норм, розміщених навіть в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки.

Зокрема, наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 655 від 01.08.2007 «Про затвердження Правил плавання і лоцманського проведення суден у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах» затверджені правила плавання і лоцманського проведення суден безпосередньо у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах.

За змістом Правил у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин):

- «Районами обов`язкового лоцманського проведення суден є морські шляхи - РШ № 1 від меридіана 31° 01,0' E в східному напрямку, БДЛК з першим та другим колінами каналу акваторії МПМ і Спаським каналом, ХМК, а також акваторії всіх портів у ПЗЧЧМ - "Іллічівськ", "Одеса", "Южний", "Дніпро-Бузький", "Октябрськ", "Миколаїв", "Херсон", рибних і річкових портів, а також причалів, терміналів та завантажувальних (розвантажувальних) комплексів усіх форм власності на БДЛК і ХМК» (пункт 4.1.1. Правил),

- «Плавання в районах обов`язкового лоцманського проведення всіх суден завдовжки більше ніж 50 м і/або з осадкою більше ніж 4,0 м без державного морського лоцмана забороняється.

Від обов`язкового лоцманського проведення по РШ № 1, БДЛК і ХМК, першому та другому колінах каналу акваторії порту «Миколаїв» і Спаському каналу можуть звільнятися судна завдовжки менше ніж 140 м з осадкою до 4,0 м та буксирні судна місцевого базування, капітани яких регулярно плавають у зоні дії цих Правил, а також гідрографічні судна місцевого базування. Таким суднам рекомендується для підходу до БДЛК з моря і в зворотному напрямку використовувати рекомендовані шляхи.

В обов`язкових постановах ПЗЧЧМ можуть бути встановлені додаткові обмеження щодо розмірів, категорій, вантажу, технічного стану суден, для яких лоцманське проведення є обов`язковим …» (пункт 4.1.5. Правил).

Таким чином, наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 655 від 01.08.2007 встановлено перелік районів обов`язкового лоцманського проведення по Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському каналам, а також випадки звільнення суден від лоцманського проведення (для суден завдовжки менше ніж 140 м з осадкою до 4,0 м).

Поряд з цим, наказом Міністерства інфраструктури України № 2 від 02.01.2018 «Про затвердження Змін до Правил плавання і лоцманського проведення суден у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах» до абзаців першого та другого пункту 4.1.5. Правил були внесені зміни, а саме вони викладені у наступній редакції:

«Плавання в районах обов`язкового лоцманського проведення всіх суден валовою місткістю більше ніж 500 одиниць і/або з осадкою більше ніж 4,0 м без морського лоцмана забороняється.

Від обов`язкового лоцманського проведення по РШ № 1, БДЛК і ХМК, першому та другому колінах каналу акваторії МПМ і Спаському каналу можуть звільнятися судна завдовжки менше ніж 140 м з осадкою до 4,0 м та буксирні судна місцевого базування, а також гідрографічні судна місцевого базування. Таким суднам рекомендується для підходу до БДЛК з моря і в зворотному напрямку використовувати рекомендовані шляхи».

За таких обставин, фактично з внесенням змін до абзацу 2 пункту 4.1.5. Правил правило стосовно звільнення від обов`язкового лоцманського проведення по вказаним каналах суден завдовжки менше ніж 140 м з осадкою до 4,0 м не змінилося.

Разом з тим, 26.09.2019 Міністерством юстиції України прийнятий наказ «Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта», за змістом якого було скасоване рішення про державну реєстрацію наказу Міністерства інфраструктури України від 02.01.2018 № 2 «Про затвердження Змін до Правил плавання і лоцманського проведення суден у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.01.2018 за № 76/31528.

Листом без номера і дати під назвою: «Щодо наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 01.08.2007 № 655» (а.с. 73-74), адресованого Державному підприємству «Адміністрація морських портів України», Міністерство юстиції України повідомило, що:

«Протягом строку дії нормативно-правового акту до нього може бути внесено відповідні зміни … шляхом видання уповноваженим суб`єктом нормотворення акта однакової юридичної сили, який у свою чергу, набирає чинності і втрачає її з урахуванням … положень законодавчих актів …

Таким чином основний документ та зміни, які внесено до нього і які фактично змінюють організаційно-правовий механізм реалізації відповідних прав, свобод і законних інтересів громадян, не існують автономно один від одного, а комплексно регулюють відповідну сферу правових відносин.

У зв`язку з цим визнання нормативно-правового акта таким, що втратив чинність, не поновлює дію актів, які в свою чергу визнані ним такими, що втратили чинність …

З урахуванням … правил нормопроектувальної техніки аналогічно вирішуються питання у випадку скасування нормативно-правового акта про внесення змін. При цьому дія положень нормативно-правового акта, до яких було внесено зміни, не відновлюється. Наслідком зазначеного є необхідність прийняття суб`єктом нормотворення нового нормативно-правового акта із порушеного питання».

Безпосередньо порядок та наслідки скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру, встановлений положеннями «Порядку

скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 32/5 від 31.07.2000.

Зокрема, відповідно до пункту 15 Порядку нормативно-правовий акт, рішення про державну реєстрацію якого скасовано, не є чинним з дня його виключення з державного реєстру, крім випадків визнання судом нормативно-правових актів протиправними (незаконними чи такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили) та нечинними повністю або в окремій його частині, а у відповідності до пункту 18 нормативно-правовий акт, виключений з державного реєстру, підлягає скасуванню суб`єктом нормотворення, протягом 5 днів з дня отримання повідомлення про виключення з державного реєстру.

З огляду на викладене суд констатує, що положеннями названого Порядку не встановлено того, що у випадку скасування державної реєстрації нормативно-правового акту, яким внесено зміни до іншого нормативно-правового акту, фактично припиняється дія та не поновлюється редакція акту, яка існувала до внесення відповідних змін.

Статтею 15 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» встановлено, що:

« 1. Міністерство у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, які підписує міністр.

2. Накази міністерства, видані в межах його повноважень, є обов`язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.

3. Накази міністерства нормативно-правового змісту підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

4. Накази міністерства, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

5. Накази міністерства, які є нормативно-правовими актами, після включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів опубліковуються державною мовою в офіційних друкованих виданнях.

6. Всі накази міністерства оприлюднюються державною мовою на офіційному сайті міністерства в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Проекти наказів міністерства, які мають нормативно-правовий характер, оприлюднюються на офіційному веб-сайті міністерства відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

7. Накази міністерства, які є нормативно-правовими актами і пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.

8. Накази міністерства або їх окремі частини можуть бути оскаржені фізичними та юридичними особами до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

9. Накази міністерства можуть бути скасовані Кабінетом Міністрів України повністю чи в окремій частині.

10. Скасування наказу міністерства Кабінетом Міністрів України має наслідком припинення вчинення будь-якими органами, особами дій, спрямованих на виконання скасованого наказу міністерства, здійснення повноважень, визначених цим наказом».

З викладених правових норм слідує, що:

- накази міністерства нормативно-правового змісту підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів,

- накази міністерств, які є нормативно-правовими актами і пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування,

- накази міністерства можуть бути скасовані Кабінетом Міністрів України повністю чи в окремій частині,

- скасування наказу міністерства Кабінетом Міністрів України має наслідком припинення вчинення будь-якими органами, особами дій, спрямованих на виконання скасованого наказу міністерства, здійснення повноважень, визначених цим наказом.

Підсумовуючи наведене суд приходить до висновку, що нормативно-правовий акт міністерства набирає чинності з моменту його оприлюднення, включення до Реєстру і діє до моменту скасування та виключення з Реєстру.

У даному випадку наказ Міністерства транспорту та зв`язку України № 655 від 01.08.2007 не скасований, його реєстрація у Єдиному державному реєстру нормативно-правових актів не скасована та він не виключений із нього, а тому сприймається судом як такий, що діє та є чинним.

При цьому, судом не приймається до уваги вказаний лист Міністерства юстиції України та викладена у ньому позиція стосовно нечинності названого наказу, оскільки він не є обов`язковим до виконання, а викладені у ньому мотиви не ґрунтуються на проаналізованих судом правових положеннях, у тому числі факті його наявності у Реєстрі.

З урахуванням викладеного, на час виникнення спірних правовідносин діяла редакція абзацу другого пункту 4.1.5. «Правил плавання і лоцманського проведення суден у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах», затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 655 від 01.08.2007, за змістом якого від лоцманського проведення по вказаним каналах звільняються судна завдовжки менше ніж 140 м з осадкою до 4,0 м.

Суд також зазначає, що у незалежності від чинності наказу Міністерства транспорту та зв`язку України № 655 від 01.08.2007 ні стаття 94 КТМ України, ні наказ Міністерства інфраструктури України № 662 від 04.09.2013 не встановлюють обов`язкового лоцманського проведення по Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морських каналах, а тому посилання Позивача (з огляду на позицію Міністерства юстиції України) на нечинність наказу № 655 від 01.08.2007 взагалі не впливає на визначення необов`язковості лоцманського проведення суден по спірним каналам, оскільки пунктом 3 наказу Міністерства інфраструктури України № 662 від 04.09.2013 «Про затвердження Переліку районів обов`язкового лоцманського проведення та категорій суден, що звільняються від обов`язкового лоцманського проведення» вони не віднесені до обов`язкових лоцманських каналів, так як у ньому вони не перелічені, та, навпаки, за підпунктом 8 цього пункту «інші райони обов`язкового лоцманського проведення» повинні визначатися відповідними Правилами плавання, які у такому випадку не визначені взагалі як обов`язкові (мається на увазі Бузько-Дніпровсько-лиманський та Херсонський морські канали).

Отже, суд приходить до загального висновку про необов`язковість лоцманського проведення суден «Ліверпуль» та «Дейзі» під час проходження Бузько-Дніпровсько-лиманським та Херсонським морським каналами, оскільки їх довжина є меншою ніж 140 м та їх осадка не перевищує 4 м, а тому нарахування штрафу у сумі 47 470,30 грн є неправомірним.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів та правових положень суд вважає, що нарахування Позивачем штрафу у сумі 47 470,30 грн за проходження без лоцманського проведення суден «Ліверпуль» та «Дейзі» Бузько-Дніпровсько-лиманським та Херсонським морським каналами, яке відбулося 08.03.2020 та 13.03.2020, здійснене без урахування положень пункту 4.1.5. «Правил плавання і лоцманського проведення суден у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах», затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 655 від 01.08.2007, за яким від лоцманського проведення по вказаним каналах звільняються судна завдовжки менше ніж 140 м з осадкою до 4,0 м.

За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору у сумі 2 102 грн, які у відповідності до статті 129 ГПК України покладаються на нього.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.К. Закурін