-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Ухвала
08 липня 2020 року
м. Київ
справа № 751/9914/15-ц
провадження № 61-9982ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 лютого 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АГАТ» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «АГАТ» (далі - ПрАТ «АГАТ») про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідно до наказу відповідача від 06 серпня 2010 № 8 його прийнято із 09 серпня 2010 року виконуючим обов`язки голови правління Відкритого акціонерного товариства «АГАТ» (далі - ВАТ «АГАТ»), а наказом від 07 грудня 2010 року № 10 його звільнено з роботи. У день звільнення йому не виплачено всіх належних йому сум, не видано довідку про нараховану, але не виплачену заробітну плату. На його звернення від 15 липня 2015 року із вимогою видати йому таку довідку відповідь не надано. У звязку із не нарахуванням заробітної плати він звертався до Головного управління статистики у Чернігівській області за інформацією про середньомісячну заробітну плату штатних працівників по Україні за видом економічної діяльності «Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям» із серпня по грудень 2010 року, оскільки ПрАТ «АГАТ» здійснює основну діяльність за КВЕД 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна». Відповідно до листа від 20 серпня 2015 року № 01-08/28 середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників України становить: за серпень 2010 року - 2 502,00 грн; за вересень 2010 року - 2 558,00 грн; за жовтень 2010 року - 2 532,00 грн; за листопад 2010 року - 2 607,00 грн; за грудень 2010 року - 3 081,00 грн, а всього - 13 280,00 грн.
Із урахуванням наведених обставин, позивач просив стягнути із відповідача на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за серпень 2010 року в сумі 2 502,00 грн, вересень 2010 року - 2 558,00 грн, жовтень 2010 року - 2 532,00 грн, листопад 2010 року - 2 607,00 грн, грудень 2010 року - 3 081,00 грн, а разом - 13 280,00 грн.
Вказана справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 05 червня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що позивачем не надано суду нелажних та допустимих доказів на підтвердження факту виконання ним обов`язків голови правління ВАТ «АГАТ» протягом спірного періоду. Ні в облікових документах ПрАТ «АГАТ», ні в облікових документах третіх осіб (компетентних органів Пенсійного фонду України тощо), які згідно з чинним законодавством ведуть облік фактів, що породжують трудові відносини між працівником і роботодавцем, немає відомостей про перебування сторін у трудових правовідносинах протягом спірного періоду, в тому числі й про нарахування йому зарплати.
02 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 лютого 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 червня 2020 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
За правилом пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову у цій справі є стягнення грошових коштів у розмірі 13 280,00 грн. Таким чином ціна позову у цій справі є меншою, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (210 200,00 грн), а тому у розумінні ЦПК України справа є малозначною.
При цьому Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Касаційна скарга містить посилання на те, що рішення у цій малозначній справі оскаржується до суду касаційної інстанції на підставі підпункту «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Щодо посилання заявника на те, що справа має виняткове значення для нього, то Верховний Суд зазначає, що поняття «винятковості значення» є оціночним та потребує належного обґрунтування. Заявник не навів переконливих доводів та не надав відповідних доказів, які б свідчили про те, що справа має виняткове значення для нього
Враховуючи те, що касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, і судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись пунктом 1 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 лютого 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АГАТ» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плативідмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик
скопійовано
-
скопійовано
-
