ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2020 року
м. Київ
справа №П/811/1343/17
провадження №К/9901/57753/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Пушенко О.І.,
учасника справи:
представника ОСОБА_1 - Похили І.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції як суд касаційної інстанції справу
за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області до Управління Держпраці у Кіровоградській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про скасування уточнення до інформаційної довідки, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Управління Держпраці у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року, прийняту в складі головуючого судді Хилько Л.І., та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Юрко І.В., суддів Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2017 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Маловисківському районі Кіровоградської області звернулося до адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Кіровоградській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання недійсним і скасування уточнення до інформаційної довідки від 21 березня 2017 року №С/271-04-03.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що уточнення до інформаційної довідки від 21 березня 2017 року №С/271-04-03 видане з порушенням Порядку складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13 грудня 2004 року №614, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2005 року за №260/10540 (далі - Порядок №614). Позивач посилався на те, що в оскаржуваному уточненні вказано, що показники важкості праці значно перевищують нормативні значення і цим уточненням показники важкості праці, зазначені в інформаційній довідці від 12 вересня 2016 року №01-22-03/2822, визнано такими, що втратили чинність, а тому уточнення до інформаційної довідки від 21 березня 2017 року №С/271-04-03 впливає на вид і розмір страхових виплат ОСОБА_1
ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року допущено заміну позивача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Маловисківському районі Кіровоградської області на Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області.
4. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року позов задоволено. Визнано недійсним і скасовано уточнення до інформаційної довідки від 21 березня 2017 року №С/271-04-03.
5. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року - без змін.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із постановами судів попередніх інстанцій, Управління Держпраці у Кіровоградській області подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2018 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
7. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані постанови є незаконними та необґрунтованими, прийнятими з порушенням норм матеріального і процесуального права. Управління Держпраці у Кіровоградській області вказує на те, що виключно заявник наділений правом оскарження в судовому порядку інформаційної довідки про умови праці, оскільки вона безпосередньо стосується прав та законних інтересів цієї особи, а позивачем у цій справі не зазначено, яким саме чином оскаржуване уточнення до інформаційної довідки від 21 березня 2017 року №С/271-04-03 впливає на його права та законні інтереси, а відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову. Також Управління Держпраці у Кіровоградській області зазначає, що доводи позивача про те, що допущені відповідачем порушення будуть впливати на вид і розмір страхових виплат ОСОБА_1 , не можуть бути прийняті до уваги, оскільки позивач, у разі якщо вважатиме, що подані застрахованою особою документи є такими, що прийняті з порушеннями, в силу приписів законодавства наділений правом відмовити у здійсненні відповідних страхових виплат. Інформаційна довідка про умови праці, на думку скаржника, не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а є лише одним з документів, з урахуванням якого в кожному конкретному випадку вирішується питання про зв`язок хронічного захворювання з впливом виробничих факторів і трудового процесу з метою встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання.
IV. Позиція інших учасників справи
8. Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2018 року - без змін, оскільки вони, на думку позивача, прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права.
9. ОСОБА_1 відзив на касаційну скаргу не подано.
10. Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав касаційну скаргу Управління Держпраці у Кіровоградській області.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
11. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І., Коваленко Н.В. ухвалою від 21 січня 2019 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
12. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року задоволено заяви суддів Берназюка Я.О., Гриціва М.І. та Коваленко Н.В. про самовідвід і відведено їх від участі у розгляді цієї касаційної скарги.
13. На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 січня 2019 року касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду: Желтобрюх І.Л. (судді-доповідачу, головуючому судді), Білоусу О.В., Стрелець Т.Г., яку ухвалою від 04 лютого 2019 року прийнято до провадження.
14. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 21 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року №796/0/78-19 касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду: Кашпур О.В. (судді-доповідачу, головуючому судді), Радишевській О.Р., Уханенку С.А., яку ухвалою від 03 липня 2019 року прийнято до провадження.
15. Ухвалою Верховного Суду в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 17 березня 2020 року справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 20 березня 2020 року, під час проведення якого колегія суддів дійшла висновку про необхідність призначення справи до розгляду в судовому засіданні й ухвалою від 20 березня 2020 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 15 квітня 2020 року о 15:00 годині, розгляд якої цієї дати не відбувся з перенесенням на 15:00 годину 08 липня 2020 року.
16. Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2020 року розгляд справи, призначеної на 15:00 годину 08 липня 2020 року, ухвалено провести у режимі відеоконференції.
VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
17. У колишнього працівника Смолінської шахти ДП «СхідГЗК» ОСОБА_1 було виявлено підозру на професійне захворювання.
18. Управлінням Держпраці у Кіровоградській області створено комісію з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 , якою досліджені та визначені фактори виробничого середовища та трудового процесу і виготовлена інформаційна довідка про умови праці ОСОБА_1 від 12 вересня 2016 року №01-22-03/2822.
19. З урахуванням зазначеної інформаційної довідки Державна установа «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» надала медичний висновок від 06 грудня 2016 року №1567 про наявність у ОСОБА_1 професійного характеру захворювання.
20. 20 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Держпраці у Кіровоградській області із заявою, у якій просив уточнити та доповнити зазначені в інформаційній довідці від 12 вересня 2016 року №01-22-03/2822 дані по показниках важкості праці на робочому місці електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування.
21. Управлінням Держпраці у Кіровоградській області розглянуто вказану заяву ОСОБА_1 та 21 березня 2017 року направлено до Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» уточнення №С/271-04-03 до інформаційної довідки про умови праці від 12 вересня 2016 року №01-22-03/2822. Уточнення було складено відповідно до даних санітарно-гігієнічної характеристики умов праці ОСОБА_2 від 26 березня 2011 року №16, який працював слюсарем черговим та з ремонту устаткування з правом ведення зварювальних робіт впродовж 25 років 6 місяців на тій же дільниці №9 Смолінської шахти ДП «СхідГЗК», що і ОСОБА_1 . Цим уточненням визнано такими, що втратили чинність показники важкості праці, пилу (аерозолю фіброгенної дії), що зазначені в інформаційній довідці від 12 вересня 2016 року №01-22-03/2822.
22. З урахуванням вказаного уточнення до інформаційної довідки про умови праці Державна установа «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» надала медичний висновок від 25 квітня 2017 року №479 про наявність професійного характеру захворювання у ОСОБА_1
VІІ. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими він керувався
23. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, у колишнього працівника Смолінської шахти ДП «СхідГЗК» ОСОБА_1 було виявлено підозру на професійне захворювання і за матеріалами, наданими роботодавцем та узгодженими відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Управлінням Держпраці у Кіровоградській області складено інформаційну довідку про умови праці ОСОБА_1 від 12 вересня 2016 року №01-22-03/2822.
24. У подальшому, на звернення ОСОБА_1 щодо надання уточнень та доповнень до вказаної інформаційної довідки про його умови праці, Управління Держпраці у Кіровоградській області відповідно до даних санітарно-гігієнічної характеристики умов праці ОСОБА_2 від 26 березня 2011 року №16 виготовило та направило до Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» уточнення від 21 березня 2017 року №С/271-04-03 до інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 від 12 вересня 2016 року №01-22-03/2822, яким показники важкості праці, пилу (аерозолю фіброгенної дії), зазначені у попередній інформаційній довідці, визнано такими, що втратили чинність.
25. Спір у цій справі виник саме у зв`язку з незгодою позивача із діями Управління Держпраці у Кіровоградській області щодо надання вказаного уточнення від 21 березня 2017 року №С/271-04-03 до інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 від 12 вересня 2016 року №01-22-03/2822, на звернення останнього.
26. Підстави, процедура складання та вимоги щодо форми інформаційної довідки про умови праці (санітарно-гігієнічної характеристики умов праці), регламентовані Порядком №614.
27. Згідно з пунктом 1.3 вказаного Порядку санітарно-гігієнічна характеристика умов праці складається в разі підозри в працівника професійного захворювання (отруєння) (далі - санітарно-гігієнічна характеристика) та є одним з документів, з урахуванням якого в кожному конкретному випадку вирішується питання про зв`язок хронічного захворювання (отруєння) з впливом виробничих факторів і трудового процесу (далі - виробничі фактори) з метою встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння).
28. Санітарно-гігієнічна характеристика складається лікарем з гігієни праці закладу державної санітарно-епідеміологічної служби за місцезнаходженням підприємства, де працює хворий, на запит керівника лікувально-профілактично закладу (далі - ЛПЗ). У разі необхідності до складання санітарно-гігієнічної характеристики можуть залучатись лікарі інших структурних підрозділів закладів державної санітарно-епідеміологічної служби (пункт 1.4 Порядку №614).
29. Відповідно до пункту 1.6 Порядку №614 санітарно-гігієнічна характеристика підписується лікарем з гігієни праці, лікарями інших структурних підрозділів закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, у разі їх залучення, та затверджується головним державним санітарним лікарем. Особи, які підписали акт обстеження умов праці, а також ті, що склали санітарно-гігієнічну характеристику, несуть відповідальність за достовірність інформації щодо умов праці та трудового процесу, викладеної у санітарно-гігієнічній характеристиці, згідно з чинним законодавством.
30. У пункті 1.9 Порядку №614 визначено, що на непрацюючих пенсіонерів або осіб, що не працюють, складається Інформаційна довідка про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння) (далі - Інформаційна довідка), на підставі даних про умови праці на їх робочих місцях, при збереженні останніх на підприємстві, де вони раніше працювали, отриманих на підставі даних закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, наукових досліджень (розробок), характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах. Обстеження підприємства для складання інформаційної довідки, у разі необхідності, проводиться за участю представника робочих органів виконавчої дирекції Фонду.
31. Приписами пункту 1.8 Порядку №614 установлено, що ЛПЗ, яким надано право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань, можуть надсилати запит в заклади державної санітарно-епідеміологічної служби з обґрунтуванням необхідності доповнень до санітарно-гігієнічної характеристики.
32. У пункті 1.26 Порядку №614 закріплено, що у разі незгоди з санітарно-гігієнічною характеристикою заявник має право оскаржити її у вищому закладі державної санітарно-епідеміологічної служби або в судовому порядку.
33. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року №1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.
34. Верховний Суд дійшов висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу з порушенням правил юрисдикції адміністративних судів.
35. Так, критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їхній сукупності. Також таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
36. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на момент звернення до суду з цим позовом та прийняття судом першої інстанції оскаржуваної постанови) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
37. Позивачем за приписами пункту 8 частини першої статті 3 КАС України є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
38. Згідно з частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
39. Суб`єктом владних повноважень на підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
40. Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
41. Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
42. Наведені норми узгоджуються з приписами статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
43. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
44. Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень саме управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Ці положення не поширюють свою дію на правові ситуації, які вимагають інших форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.
45. Визначення предметної юрисдикції справ пов`язано із суттю права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
46. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
47. Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи особистого немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
48. Як вбачається з установлених судами фактичних обставин та матеріалів справи, позивач (Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області) звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання недійсним і скасування уточнення до інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 , виданого на звернення останнього Управлінням Держпраці у Кіровоградській області, що свідчить про те, що позивач у справі не є учасником вказаних правовідносин.
49. Інформаційна довідка про умови праці (санітарно-гігієнічна характеристика умов праці) є одним із документів, з урахуванням якого в кожному конкретному випадку вирішується питання про зв`язок хронічного захворювання (отруєння) з впливом виробничих факторів і трудового процесу та складається лікарем з гігієни праці закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, а тому Управління Держпраці у Кіровоградській області при складанні оскаржуваного уточнення до інформаційної довідки про умови праці не виступало у статусі суб`єкта владних повноважень, оскільки не виконувало владних управлінських функцій.
50. Верховний Суд зауважує, що характер спірних правовідносин у цій справі не є публічно-правовим, оскільки інформаційна довідка про умови праці (санітарно-гігієнічна характеристика умов праці) складається саме з метою встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння).
51. Виходячи із суті права та інтересу, за захистом якого звернувся позивач, заявлених вимог і характеру спірних правовідносин, спір у цій справі не відповідає нормативному визначенню адміністративної справи, наведеному в пункті 1 частини першої статті 3 КАС України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, а тому не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів.
52. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України (тут і далі - у чинній редакції) суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
53. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.
54. За правилами частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
55. Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу з порушенням правил юрисдикції адміністративних судів, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень із закриттям провадження у справі.
56. Відповідно до частини третьої статті 354 КАС України у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.
57. Згідно з частиною першою статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
VІІІ. Судові витрати
58. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
59. Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове і позивачем не сплачувався судовий збір за подання позовної заяви, а тому розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 354, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Управління Держпраці у Кіровоградській області задовольнити частково.
2. Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2018 року в справі №П/811/1343/17 скасувати.
3. Провадження в справі №П/811/1343/17 за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області до Управління Держпраці у Кіровоградській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про скасування уточнення до інформаційної довідки закрити.
4. Роз`яснити позивачеві, що розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду цивільної юрисдикції та що він має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
5. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: О. Р. Радишевська
С. А. Уханенко
