ПОСТАНОВА

Іменем України

07 липня 2020 року

Київ

справа №826/1844/15

адміністративне провадження №К/9901/11819/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

при секретарі судового засідання Івашків Р.В.,

за участю:

представника позивача Максименка К.М.,

представника відповідача Ясніцької Т.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №826/1844/15 за адміністративним позовом Державного підприємства "Червоненський завод продтоварів" до Державної фіскальної служби України, третя особа: Прокуратура Житомирської області про скасування рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2018 (головуючий суддя Смолій І.В., судді: Григорович П.О., Каракашьян С.К.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 (головуючий суддя Шурко О.І., судді: Василенко Я.М., Кузьменко В.В.),

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Червоненський завод продтоварів" (далі - ДП "Червоненський завод продтоварів", позивач) звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС, відповідач), третя особа Прокуратура Житомирської область (далі - Прокуратура, третя особа) про скасування рішення від 14.01.2015 №000316, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 11'742'112,91грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки винесене відповідачем без повного з`ясування обставин та порушенням норм чинного законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.04.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2015, позовні вимоги задоволено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.12.2015 касаційну скаргу ДФС задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.04.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2015 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційний суд в ухвалі від 01.12.2015 вказав, що суди попередніх інстанцій, не звернули увагу на дослідження всіх наявних в матеріалах справи документів, зокрема, взято до уваги лише довідку Київської обласної торгово-промислової палати від 06.09.2010 №К-064 та висновок експертних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 22.12.2014 №117042/14-34/17315/14-53, який проведений на підставі звернення позивача. Також, зазначено, що судами першої та апеляційної інстанцій не було досліджено та надано належної правової оцінки результатам висновків Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів від 10.06.2014 №94/3-10.2/3235, який є протилежним результатам досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 22.12.2014 №117042/14-34/17315/14-53.

За результатами нового розгляду рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019, позовні вимоги задоволено повністю.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що компонент моторного палива альтернативного, який відповідає технічним умовам ТУ У 24.6-30219014-009:2007, слід розглядати у товарній позиції 3811 "Антидетонатори, антиоксиданти, інгібітори смолоутворення, загусники, антикорозійні препарати та інші готові присадки, добавки до нафтопродуктів (включаючи бензин) або для інших рідин, які використовують з тією самою метою, що і нафтопродукти". У свою чергу, товарні позиції 2207 та 2208 відносять до групи 22 - алкогольні та безалкогольні напої та оцет. З врахуванням того, що судовим розглядом встановлено, що відповідно до ТУ У 24.6-30219014-009.2007 компонент моторного палива альтернативного, хоча і вміщує етиловий спирт, проте, не є алкогольним напоєм та не може використовуватись для виробництва алкогольних напоїв, суди дійшли висновку про те, що норми цього Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" не поширюються на позивача.

Крім того, суди вважали, що форма оскаржуваного рішення не узгоджується із нормами Податкового кодексу України, оскільки контролюючий орган, у разі виявлення порушення вимог законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо таке порушення тягне за собою визначення грошових зобов`язань у вигляді адміністративно-господарських санкцій, зобов`язаний прийняти податкове повідомлення-рішення, а прийняття будь-яких інших рішень, у тому числі про застосування фінансових санкцій, суперечитиме Податкового кодексу України.

Не погодившись з висновками судів, ДФС звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду, в обґрунтування якої вказано, що відповідно до результатів досліджень зразків КМПА марки «А», відібраних на ДП "Червоненський завод продтоварів", проведених у Спеціалізованій лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів, об`ємна частка спирту етилового у КМПА марки «А» становить не менше 97,3%, компонентний склад проби в основі становить спирт етиловий, крім того, об`ємна частка спирту етилового у пробі КМП марки «А» - 99,8об%. Відповідно до листа Департаменту митної справи Міндоходів, враховуючи, що в продуктах КМПА з концентрацією спирту не менше ніж 90об% в наявності є одна детонуюча добавка (бензин) з масовою часткою менше 1% (у відповідності з визначенням об`ємної частки спирту етилового за висновками лабораторних досліджень), такі товари класифікуються у товарній позиції 2207 за кодом 2207 10 00 90 згідно УКТ ЗЕД. Згідно з Довідником кодів товарів УКТ ЗЕД, затвердженого наказом Державної митної служби від 30.12.2010 №1561 до товарної позиції 2207 відноситься спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртові напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації. Відтак, позивач виробляє та реалізує компонент палива моторного альтернативного, що відповідає товарному коду УКТ ЗЕД 2207, що відповідає до підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України є підакцизним товаром, тому повинен сплачувати акцизний податок та отримувати дозвіл на відвантаження та транспортування фракції головної спирту етилового з акцизного складу. При цьому, до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі вивезення спирту етилового, горілки та горілчаних виробів з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника органу доходів і зборів на товарно-транспортній накладній про погодження у розмірі 200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції, але не менше 15000грн. Відповідач просить суд скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2018, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову або направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У свою чергу, позивачем подано відзив на касаційну скаргу податкового органу. ДП "Червоненський завод продтоварів" вказує. що сторонами не заперечується наявність у складі КМПА етанолу, як хімічної речовини, у частці не менше 97,8%, однак, товарна позиція 2207 УКТ ЗЕД відноситься до групи 22, яка об`єднує алкогольні і безалкогольні напої та оцет, і міститься у розділі IV «готові харчові продукти, алкогольні та безалкогольні напої і оцет, тютюн та його замінник». При цьому, КМПА це антидетонаторний засіб, який призначено для виробництва біопалив моторних альтернативних, КМПА відповідає характеристикам товарної позиції 3811 і не може відноситись до товарної позиції 2207, навіть за наявності у його складі частки етанолу, оскільки призначений для використання в інших конкретно визначених цілях. Позивач звертає увагу, що податковим органом застосовано фінансові санкції до Підприємства на підставі Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", при цьому, відповідно до ТУ У 24.6-30219014-009:2007 компонент моторного палива альтернативного, хоча і вміщує етиловий спирт, проте не є алкогольним напоєм та не може використовуватись для виробництва алкогольних напоїв, відтак до позивача не можуть бути застосовані приписи вказаного Закону. Крім того, позивач зазначив, що контролюючий орган приймаючи рішення про застосування фінансових санкцій не дотримався положень законодавства щодо форми такого рішення, як вважає позивач, відповідач наділений повноваженнями приймати податкове повідомлення-рішення, а не рішення про застосування санкцій, як у даному випадку.

Ухвалою Верховного Суду від 23.05.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 у справі №826/1844/15.

Ухвалою суду від 13.03.2020 призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 17.04.2020.

Судове засідання 17.04.2020 не відбулося у зв`язку з введенням в дію Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19».

Розгляд справи у судовому засіданні призначено на 07.07.2020.

Представник податкового органу у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у касаційній скарзі, просив суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача обґрунтування відзиву на касаційну скаргу підтримав, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні 07.07.2020 справу №826/1844/15 за адміністративним позовом ДП "Червоненський завод продтоварів" до ДФС, третя особа: Прокуратура про скасування рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019, касаційним судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови про скасування рішення судів попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом проведена фактична перевірка дотримання вимог чинного законодавства у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів ДП "Червоненський завод продтоварів" (Житомирська область, Андрюшівський район, смт.Червоне, вул.Перемоги, 14-А).

Під час проведення перевірки позивачем надано товарно-транспортні накладні (ТТН) на реалізацію компоненту моторного палива альтернативного (КМПА), а саме:

ТТН від 14.07.2014, серії 01АААА №042164 на реалізацію КМПА в кількості 23239,63кг за ціною 5,5596грн/кг на суму 129203,05грн. без ПДВ;

ТТН від 14.07.2014, серії 01АААА №042165 на реалізацію КМПА в кількості 5687,45кг за ціною 5,5596грн/кг на суму 31619,95грн. без ПДВ;

ТТН від 15.07.2014, серії 01АААА №042166 на реалізацію КМПА в кількості 22661,36кг за ціною 5,5596грн/кг на суму 125988,10грн. без ПДВ.

За результатами перевірки складено акт від 17.07.2014 №2/21/00374663, яким встановлено, що зазначені ТТН не мітять відмітки представника органу державної податкової служби на акцизному складі "Виїзд дозволено", таким чином позивач реалізував КМПА без дозволу представника ДПС на акцизному складі без сплати акцизного податку з кількості 51588,44кг, що становить 6530,18дал (сума акцизного податку 4596524,74грн.) КМПА, чим порушено статті 229, 230 Податкового кодексу України, пункту 2.4. Порядку роботи представників органів державної податкової служби на акцизних складах та податкових постах, затвердженого наказом ДПА України від 11.01.2011 №14.

Реалізація вказаного КМПА в кількості 51588,44кг, що становить 6530,18дал КМПА здійснена: без надання контрольному посту на акцизному складі підтверджуючих документів про сплату акцизного збору, або копії податкового векселя на суму податку нарахованого на обсяг реалізованого КМПА, без розрахунку акцизного податку виходячи з фактично отриманої кількості КМПА, без акта про відвантаження та приймання КМПА за формою П-24, затвердженою наказом Мінагрополітики від 13.04.2009 №264, чим порушено пункту 2.1. Розпорядження Міністерства доходів і зборів від 01.07.2014 №141-р "Про порядок контролю під час відвантаження спирту етилового з акцизного складу".

На підставі акта перевірки від 17.07.2014 №2/21/00374663, відповідачем прийнято оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій від 14.01.2015 №000316, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 11'742'112,91грн.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон №481/95-ВР).

Згідно з частиною першою статті 14 Закону №481/95-ВР імпорт, експорт або оптова торгівля спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим здійснюються за наявності ліцензій лише державними підприємствами (організаціями), спеціально уповноваженими на це Кабінетом Міністрів України, крім оптової торгівлі спиртом етиловим на медичні та ветеринарні цілі, яка може здійснюватися за наявності ліцензії закладами охорони здоров`я та суб`єктами господарювання (організаціями) зооветеринарного постачання незалежно від форм власності (в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 23.11.2018 №2628-VIII, який набрав чинності з 01.01.2019, далі - так само).

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 15000 гривень (стаття 17 цього Закону).

Значення термінів ''спирт етиловий'', ''спирт коньячний'', ''спирт плодовий'' так само, як і інших термінів, які вживаються в Законі №481/95-ВР, розкрито в статті 1 цього Закону. Так, згідно з абзацом другим цієї статті спирт етиловий - спирт етиловий-сирець, спирт етиловий ректифікований технічний, спирт етиловий денатурований (спирт технічний), спирт етиловий технічний, спирт етиловий ректифікований, що відповідають кодам 2207 і 2208 згідно з УКТ ЗЕД та виготовлені з крохмале - і цукровмісної сировини або з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями.

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складена на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, на ній ґрунтується Митний тариф України, який є невід`ємною частиною Закону України ''Про Митний тариф України'' від 19.09.2013 N584-VII.

Правила, за якими здійснюється класифікація товарів в УКТ ЗЕД, визначені в Основних правилах інтерпретації УКТ ЗЕД - складовій Митного тарифу України (додаток до Закону ''Про Митний тариф України'') (далі - Основні правила інтерпретації).

Пунктом 1 Основних правил інтерпретації (правило 1) встановлено, що назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп.

Не застосування судами першої та апеляційної інстанцій цієї норми призвело до неправильного висновку, що визначальним для класифікації товару за будь-якою позицією групи 22 ''Алкогольні і безалкогольні напої та оцет'' є його належність до готових харчових продуктів, алкогольних та/або безалкогольних напоїв чи оцту, як однієї із підстав для висновку, що компонент моторного палива альтернативного не відповідає коду 2207.

Товарна позиція УКТ ЗЕД з кодом 2207 має назву ''Спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту 80об.% або більше; спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації'' і включає товарні категорії (підкатегорії): 2207 10 00 ''спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту 80об.% або більше: 2207 10 00 10 - для медичних цілей та фармацевтичної промисловості; 2207 10 00 90 - інші)'' та 2207 20 00 00 ''спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації''.

Наказом Міндоходів від 14.01.2014 №15 затверджені Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньої економічної діяльності, які побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, норми яких кореспондуються з Поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньої економічної діяльності, які побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, що затверджені наказом ДФС України від 09.06.2015 №401 (далі - Пояснення до УКТ ЗЕД).

Згідно з цими Поясненнями до товарної позиції 2207 етиловий спирт використовується для багатьох промислових цілей, в тому числі, як розчинник для виробництва хімічних продуктів, лаків, для обігріву та освітлення, для приготування спиртних напоїв.

Класифікація спирту етилового за товарною позицією 2207 не вимагає ''чистоти'' етилового спирту як однієї речовини. Ця позиція може включати суміші етилового спирту з іншими речовинами. Такий висновок відповідає підпункту ''b'' пункту 2 Основних правил інтерпретації (правило 2(b)), яким, зокрема передбачено, що будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Зазначеним підпунктом також встановлено, що класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

Це правило полягає в тому, що у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару (підпункт ''а'' пункту 3 Основних правил інтерпретації).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 13.02.2020 по справі №816/2897/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''Бест Автосвіт'' до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 14.08.2018 по справі №826/15341/15 висловив правову позицію, згідно з якою компонент моторного палива (добавки до палива) з концентрацією спирту 80об.% або більше відповідає коду 2207 згідно з УКТ ЗЕД, а на операції з таким компонентом поширюються вимоги Закону №481/95-ВР.

Неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій вище наведених норм матеріального права (не застосовано закон, який підлягає застосуванню, неправильне тлумачення закону) призвело до ухвалення судових рішень, які не відповідають вимогам частин першої, другої статті 242 КАС України щодо законності судового рішення.

Також, суд касаційної інстанції зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій про те, що складання контролюючим органом рішення про застосування до суб`єкта господарювання штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону №481/95-ВР не у формі податкового повідомлення-рішення, як того вимагає Податковий кодекс України, є достатньою підставою для визнання такого рішення протиправним.

Системний аналіз положень підпункту 14.1.265 пункту 14.1 статті 14, пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України свідчить, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган. Поняття грошового зобов`язання охоплює всі суми коштів, які підлягають сплаті як штрафні санкції за порушення вимог законодавства, дотримання якого контролюють контролюючі органи, в тому числі і штрафні санкції за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Враховуючи наведене, у випадку порушенням суб`єктом господарювання вимог Закону №481/95-ВР, контролюючий орган повинен складати та надсилати (вручати) такому суб`єкту господарювання податкове повідомлення-рішення за штрафними (фінансовими) санкціями. Водночас складання контролюючим органом рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій не за формою податкового повідомлення-рішення не може бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови якщо суб`єкт господарювання вчинив порушення вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган. При розгляді податкових спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

При цьому, якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх, з урахуванням розрахунку), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

У такому разі рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій за порушення вимог законодавства з регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, прийняте не за формою, передбаченою для податкових повідомлень-рішень, варто розцінювати як податкове повідомлення-рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення. У цьому випадку перевага надається змісту документу порівняно з його зовнішньою формою.

За правилами частини першої статті 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до частини шостої статті 14 Закону №481/95-ВР відвантаження спирту етилового з акцизного складу здійснюється на підставі дозволу, виданого уповноваженим представником органу доходів і зборів на такому акцизному складі. Дозвіл на відпуск спирту етилового з акцизного складу (крім відпуску спирту етилового на експорт) надається за умови сплати акцизного податку з спирту, що повинен бути переданий, грошовими коштами або забезпечення сплати акцизного податку податковим векселем, авальованим банком (податковою розпискою).

Згідно абзацу 16 частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, крім іншого, вивезення спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника органу доходів і зборів на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску - 200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції, але не менше 15000 гривень.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Статтею 113 Податкового кодексу України передбачено, що штрафні (фінансові) санкції застосовуються також і за порушення вимог іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладено на контролюючі органи.

Таким чином, обов`язком контролюючих органів у розумінні Податкового кодексу України є визначення суми грошових зобов`язань у вигляді штрафних санкцій за порушення норм іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладений на контролюючі органи.

Зазначене поширюється також і на санкції за порушення норм законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оскільки контроль за дотриманням відповідних норм покладено на органи доходів і зборів України.

У справі, що розглядається, перевіркою встановлено, що ТТН не мітять відмітки представника органу державної податкової служби на акцизному складі "Виїзд дозволено", таким чином позивач реалізував КМПА без дозволу представника ДПС без сплати акцизного податку з кількості 51588,44кг, що становить 6530,18дал (сума акцизного податку 4596524,74грн.). Судами попередніх інстанцій вказано, що на реалізацію відвантажено товар на загальну суму 286811грн., що зафіксовано в акті перевірки та не заперечується відповідачем.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій, якими до позивача, відповідно до абзацу 16 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та у зв`язку з встановленими порушеннями, до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 11'742'112,91грн.

Відтак, встановивши факт вивезення позивачем продукції з акцизного складу підприємства без одержання дозвільних документів від податкового органу, суд дійшов висновку про законність притягнення платника податків до відповідальності за порушення вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Статтею 69 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017) визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 72 КАС України у чинній редакції).

Частиною першою статті 71 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017), яка кореспондується з положеннями частини першої статті 77 КАС України (в редакції, чинній після 15.12.2017) унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Зважаючи на правове регулювання правовідносин та встановлені судами обставини, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову. Відповідно, при прийнятті оскаржуваного рішення контролюючий орган діяв правомірно, у межах наданих йому повноважень. Таким чином, правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

З вказаного слідує, що доводи та вимоги касаційної скарги є обґрунтованими.

Згідно приписів частини першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Правилами статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Пунктом 3 частини першої статті 349 КАС України унормовано, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

На підставі викладеного, з урахуванням норм права, що підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги ДФС.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 у справі №826/1844/15 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді ------------------- В.В. Хохуляк

------------------- Л.І. Бившева

------------------- Т.М. Шипуліна