КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 756/4844/17
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/2285/2020
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 липня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Волошиної В.М., Мостової Г.І.,
за участю секретаря судового засідання Макаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Циби Володимира Костянтиновича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2019 року у складі судді Луценка О.М.,
у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чижика Андрія Павловича, третя особа: публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,-
В С Т А Н О В И В :
У березні 2019 року Циба В.К. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії приватного виконавця Чижика А.П.
В обґрунтування вимог посилався на те, що 14.09.2019р. Оболонським районним судом м. Києва ухвалено заочне рішення, яким позовом ПАТ «Укрсоцбанк» правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, після чого 28.11.2017р. судом видано виконавчий лист №756/4844/17 про солідарне стягнення с ОСОБА_3 , ОСОБА_1 заборгованості в сумі 35 341,32 дол. США та судовий збір в розмірі 14 376,29 грн.
Вказано, що на підставі виконавчого листа виданого Оболонським районним судом м. Києва, приватним виконавцем Чижиком А.П. відкрито виконавче провадження ВП №56485107 від 29.05.2018р. про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк».
Зазначено, що ОСОБА_1 не отримувала від приватного виконавця жодної постанови, про існування виконавчого провадження дізналась у серпні 2018 року, коли захотіла зняти гроші із зарплатної картки.
Після скасування Оболонський районний суд м. Києва 06.03.2019р. заочного рішення від 14.09.2017р., приватний виконавець Чижик А.П. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, але не вжив всіх, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо зняття арешту з рахунків та майна ОСОБА_1 , оскільки всі рахунки з серпня 2018 року заблоковані і ОСОБА_1 позбавлена засобів для існування.
Крім того, 20.03.2019р ОСОБА_1 отримала інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про те, що з 12.03.2019р до цього часу банківські рахунки не розблоковано, арешт на нерухоме та рухоме майно з ОСОБА_1 не знято.
Враховуючи вказане, ОСОБА_1 просить суд: визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чижика А.П. при здійсненні повноважень у виконавчому провадженні ВП №56485107; зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чижика А.П. зняти арешт з майна ОСОБА_1 та розблокувати всі її банківські рахунки; зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чижика А.П. повернути всі кошти, які були стягнуті приватним виконавцем після 06.03.2019р. у зв`язку із скасуванням заочного рішення на підставі якого було відкрито дане виконавче провадження ВП №56485107; здійснити розподіл судових витрат з урахуванням документального підтвердження витрат ОСОБА_1 на професійну правову допомогу, надану адвокатом Цибою В.К., які поніс заявник та які планує понести в орієнтовній сумі 4400,00 грн.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2019 року у задоволені скарги відмовлено.
В апеляційній скарзі адвокат Циба В.К. в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким скаргу задовольнити в повному обсязі. Визнати не правомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чижика А.П. при здійсненні повноважень у виконавчому провадженні ВП №56485107. Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чижика А.П. на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу надану адвокатом Цибою В.К. у розмірі 4 400 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції при розгляді даної справи не було витребувано у приватного виконавця Чижика А.П. матеріали виконавчого провадження ВИ № 56485107, не досліджувалися обставини бездіяльності приватного виконавця Чижика А.П. щодо порушення норм Закону України «Про виконавче провадження», а саме: щодо зняття арешту з майна та рахунків боржника після закінчення виконавчого провадження.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Колегія суддів, вислухавши Цибу В.К. в інтересах ОСОБА_1 , який просив апеляційну скаргу задовольнити, ОСОБА_2 в інтересах АТ «Альфа-Банк», який просив відхилити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає її такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що 14 вересня 2017 року Оболонським районним судом міста Києва ухвалено рішення, відповідно, яким позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, після чого 28 листопада 2017 року судом видано виконавчий лист №756/4844/17 про солідарне стягнення с ОСОБА_3 , ОСОБА_1 заборгованості в сумі 35 341 дол. США 32 центи та судовий збір в розмірі 14 376 грн. 29 коп. (а.с. 39-40).
Як вбачається з копії виконавчого провадження ВП №56485107 - постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чижика А.П. 29 травня 2018 року відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №756/4844/17, виданого Оболонським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості в сумі 35341,32 доларів США та судового збору в розмірі 14376,29 грн.(а.с. 19-20).
Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Чижик А.П. 21 березня 2019 року повернув на адресу суду виконавчий лист №756/4844/17 від 28 листопада 2017року, виданий Оболонським районним судом м. Києва, по якому боржником є ОСОБА_1 . Підстава повернення - постанова ВП №56485107 від 12 березня 2019 про закінчення виконавчого провадження (а.с. 60-61).
З постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чижика А.П. ВП №56485107 від 12 березня 2019 убачається, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №756/4844/17 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості в сумі 35341доларів США 32 центи та судового збору 14376 грн. 29 коп. закінчено, оскільки ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 06 березня2019 у справі №756/4844/17 заочне рішення від 14 вересня 2019 року за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» скасовано. Даною постановою припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення, а саме: арешт, накладений на майно боржника (все майно) згідно постанови ВП №56485107 від 29 травня 2018 року про арешт майна боржника - знято; арешт, накладений на майно боржника (нерухоме майно) згідно постанови ВП №56485107 від 05 вересня 2018 року про арешт майна боржника - знято; відрахування грошових коштів згідно постанови ВП №56485107 від 31 травня 2018 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника - припинено; арешт, накладений на грошові кошти боржника згідно постанови ВП №56485107 від 21 серпня 2018 року про арешт коштів боржника - знято.
Згідно супровідного листа, що міститься в копії виконавчого провадження, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Чижик А.П. 14 березня 2019 року направив вказану постанову на адресу Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві, Державної служби України з питань праці, Держприкордонної служби України, Печерської філії ПАТ КБ «ПриватБанк», Управління освіти та інноваційного розвитку Печерської РДА, ТОВ «Школа Консул», ДП «Сетам», ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 59).
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позиція скаржника є недоведеною та безпідставною, а також судом не встановлено доказів, які вказували б на порушення приватним виконавцем чинного законодавства прав боржника як сторони виконавчого провадження щодо виконання рішення суду.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень.
Відповідно до ст. 129 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ст.447 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.
Згідно ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
Вбачається що, ОСОБА_1 звернулася зі скаргою щодо порушення її прав приватним виконавцем, з посиланням на те, що після закінчення виконавчого провадження ним не вжито всіх заходів, щодо зняття арешту з її рахунків та майна.
Разом з тим, відповідно до справи, отримавши 12березня 2019року від представника ОСОБА_1 копію ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 06 березня 2019року, приватним виконавцем Чижиком А.П. того ж дня-12 березня 2019року, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з припиненням чинності арешту майна боржника та скасування інших вжитих заходів примусового виконання (а.с.60,61 т.3).
Згідно даних копії супровідного листа з додатками до нього, 14 березня 2019року приватним виконавцем було направлено учасникам виконавчого провадження постанову про закінчення виконавчого провадження до відома та виконання, а саме: до Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві, Державної служби України з питань праці, Держприкордонної служби України, Печерської філії ПАТ КБ «ПриватБанк», Управління освіти та інноваційного розвитку Печерської РДА, ТОВ «Школа Консул», ДП «Сетам», ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 (а.с. 59 т.3).
Посилання апеляційної скарги на те, що приватний виконавець Чижик А.П. не наступного дня, а пізніше направив копію постанови про закриття виконавчого провадження до відома та виконання до ПАТ КБ «Приватбанк» та ДП «Сетам» й станом на 20 березня 2019 року не зняв арешт з квартири скаржника, є необґрунтованими, такими, що не дають підстав до визнання дій приватного виконавця незаконними й спростовуються долученими до справи доказами.
Окрім цього, колегія суддів виходить і з долучених до справи доказів, відповідно до яких задовго до скасування заочного рішення й винесення постанови про закриття виконавчого провадження - 04 лютого 2019року ДП «Сетам» було проведено електронні торги з реалізації належної скаржнику кв. АДРЕСА_1 , за результатами яких нерухоме майно було продано учаснику торгів №6 ( а.с.109 т.3).
Отже, в період вчинення оскаржуваних приватним виконавцем дій (бездіяльності), належну скаржнику квартиру було реалізовано на торгах.
Окрім цього, як убачається з даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта на майно боржника - ОСОБА_1 , - кв АДРЕСА_1 накладено арешт 27 лютого 2019року на підставі постанови Дніпровського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві (а.с.130 т.3).
Зазначені обставини свідчать про те, що нерухоме майно скаржника станом на 12 березня 2019року уже перебувало під арештом згідно постанови державного виконавця Дніпровського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві.
Встановлено, що постанова приватного виконавця Чижика А.П. про закінчення виконавчого провадження від 12 березня 2019року надійшла на адресу ПАТ КБ «Приватбанк» 18 квітня 2019року й 19 квітня 2019року виконана банком, арешт з коштів, що містилися на відкритих на ім`я ОСОБА_1 рахунках, знято ( а.с. 33 т.4).
За таких обставин, колегія суддів визнає необґрунтованими твердження апеляційної скарги про те, що з вини приватного виконавця Чижика А.П. ОСОБА_1 позбавлена можливості користуватися своєю власністю.
А отже, проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази у сукупності із положеннями законодавства та урахуванням меж доводів поданої по справі скарги, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для висновків, що приватним виконавцем порушено вимог Закону України «Про виконавче провадження» та права й законні інтереси боржника, пов`язані з несвоєчасним зняттям арешту з нерухомого майна та коштів ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги про те, що при розгляді справи судом не було витребувано від приватного виконавця Чижика А.П. матеріали виконавчого провадження ВП № 56485107 та не досліджено обставини бездіяльності приватного виконавця щодо порушення норм Закону України «Про виконавче провадження», колегія суддів визнає безпідставними, такими, що спростовуються змістом долучено до справи копії виконавчого провадження (а.с. 11-62 т.3 ).
Відповідно до справи, матеріали виконавчого провадження досліджувалися районним судом під час розгляду справи, вони отримали належну оцінку в судовому рішенні.
Інші, доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що районний суд всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно дослідив наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які учасники справи посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, ухвала суду (в частині яка оскаржена) є законною і обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.
Відповідно до частини першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу адвоката Циби Володимира Костянтиновича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення з урахуванням положень п. 3 розділу ХІІ перехідних положень ЦПК України.
Повне судове рішення складено 10 липня 2020 року.
Суддя-доповідач:
Судді:
