ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" червня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/251/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
при секретарі судового засідання Калашников Г.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 (61038, м. Харків, вул. Маршала Батицького, 23) до Харківської міської ради (61003 м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) , Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412) , Фізичної особи-підприємця Саркер Мд. Азмал Хоссейн ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) про визнання незаконним та скасування додатку № 1 до рішення; визнання недійсним договору; повернення майна; скасування записівза участю учасників справи:
прокурора - Ногіна О.М.;
третього відповідача - Саркер МД. Азмал Хоссейн
ВСТАНОВИВ:
Керівник Харківської місцевої прокуратури № 4 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати незаконним та скасувати п.1 додатку 1 до рішення Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 26.10.2016 № 412/16;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 30.10.2017 № 5507-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Саркер Мд. Азмал Хоссейн, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Тихоновою І.В. і зареєстрований в реєстрі за № 500;
- зобов`язати Фізичну особу-підприємця Саркер Мд. Азмал Хоссейн повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 68 площею 34,5 кв.м. та 5/100 частки місця загального користування приміщень 1-го поверху № І, II площею 0,8 кв.м. загальною площею 35,3 кв.м., розташовані в будинку літ. "А-2" за адресою: м. Харків, вулиця Гвардійців Широнінців, 83/26;
- скасувати запис № 46174362 від 27.03.2019 про проведену державну реєстрацію права власності за Саркер Мд. Азмал Хоссейн на нежитлові приміщення 1-го поверху № 68 площею 34,5 кв.м., розташовані в будинку літ. "А-2" за адресою: м. Харків, вулиця Гвардійців Широнінців, 83/26;
- скасувати запис № 46174481 від 27.03.2019 про проведену державну реєстрацію права власності за Саркер Мд. Азмал Хоссейн на нежитлові приміщення 5/100 частки місця загального користування приміщень 1-го поверху № І, II площею 0,8 кв.м., розташовані в будинку літ. "А-2" за адресою: м. Харків, вулиця Гвардійців Широнінців, 83/26.
Судові витрати прокурор просить суд покласти на відповідачів.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що приймаючи рішення від 26.10.2016 № 412/16 про відчуження Фізичній особі-підприємцю Саркер Мд. Азмал Хоссейн нежитлових приміщень 1-го поверху № 68 площею 34,5 кв.м. та 5/100 частки місця загального користування приміщень 1-го поверху № І, II площею 0,8 кв.м. загальною площею 35,3 кв.м., розташованих в будинку літ. "А-2" за адресою: м. Харків, вулиця Гвардійців Широнінців, 83/26, про що зазначено у п.1 додатку до цього рішення, Харківська міська рада порушила вимоги Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення Ради від 23.12.2011 № 565/11 "Про Програму приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова на 2012-2016 рр.", рішення Ради від 21.06.2017 № 691/17 "Про Програму приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова на 2017-2022 роки", оскільки незаконно обрала спосіб приватизації Фізичною особою-підприємцем Саркер Мд. Азмал Хоссейн цих нежитлових приміщень шляхом викупу, а не продажу на аукціоні або конкурсі, чим порушила інтереси держави та територіальної громади міста Харкова.
Договір купівлі-продажу від 30.10.2017 № 5507-В-С не відповідає вимогам закону, суперечить інтересам держави і суспільства, а тому підлягає визнанню недійсним відповідно до ст.ст.203, 215, 228 Цивільного кодексу України, а нежитлові приміщення 1-го поверху № 68 площею 34,5 кв.м. та 5/100 частки місця загального користування приміщень 1-го поверху № І, II площею 0,8 кв.м. загальною площею 35,3 кв.м., розташовані в будинку літ. "А-2" за адресою: м. Харків, вулиця Гвардійців Широнінців, 83/26, підлягають поверненню територіальній громаді міста Харкова на підставі ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України.
На підставі зазначеного нежитлові приміщення 1-го поверху № 68 площею 34,5 кв.м. та 5/100 частки місця загального користування приміщень 1-го поверху № І, II площею 0,8 кв.м. загальною площею 35,3 кв.м., розташовані в будинку літ. "А-2" за адресою: м. Харків, вулиця Гвардійців Широнінців, 83/26, підлягають витребуванню від Фізичної особи-підприємця Саркер Мд. Азмал Хоссейн на користь територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, а записи про проведену державну реєстрацію права власності за Саркер Мд. Азмал Хоссейн на ці нежитлові приміщення скасуванню.
Також прокурор просить суд визнати поважність причин пропуску позовної давності та поновити строк звернення до суду.
Ухвалою суду від 03.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, почато у справі підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 10.03.2020.
Хід розгляду справи викладений в попередніх ухвалах суду.
20.02.2020 від першого відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує, просить суд в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що при прийнятті рішення від 26.10.2016 № 412/16 Харківська міська рада діяла в межах своїх повноважень, першим відповідачем дотримано спосіб прийняття оскаржуваного рішення, оскільки дане рішення прийнято на черговій сесії ради, дана сесія є правомочною, питання про відчуження Фізичній особі-підприємцю Саркер Мд. Азмал Хоссейн спірних нежитлових приміщень було включено в порядок денний сесії, проводились доповідь та обговорення проекту рішення, голосування і за його результатами більшістю голосів присутніх депутатів рішення було прийнято. Як зазначає перший відповідач, позивачем не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами той факт, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог законодавства України, з перевищенням компетенції та порушувало права інших осіб. Спірний договір купівлі-продажу нежитлового приміщення укладений у відповідності з діючим на той час законодавством, а посилання прокурора на те, що спірний правочин не відповідає ст.203 Цивільного кодексу України не підтверджені належними та допустимими доказами, прокурором не зазначено чим саме та чиї права порушено при укладенні спірного договору купівлі-продажу.
Крім того, перший відповідач посилається на недоведеність та необґрунтованість прокурором підстав його представництва інтересів держави в суді.
Другий відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, посилаючись на те, що орган приватизації вправі самостійно обирати такий спосіб приватизації як викуп, з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 13.12.2000 № 4-рп/2000 у справі № 1-16/2000. Крім того, як зазначив другий відповідач, правомірність дій Управління комунального майна та приватизації щодо відчуження об`єктів комунальної власності шляхом викупу орендарем відповідає висновку Конституційного Суду України, викладеному в рішенні № 31-рп/2009 від 10.12.2009 "У справі за конституційним зверненням приватного підприємства „Автосервіс" щодо офіційного тлумачення положень статей 177, 760, частини другої статті 777 Цивільного кодексу України (справа про переважне право наймача на придбання військового майна)".
Що стосується правових підстав визнання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень недійсним та підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, доводи другого відповідача повністю кореспондуються з доводами, викладеними першим відповідачем у відзиві на позов.
Крім того, звертаючись до суду з відзивом, другий відповідач, посилаючись на те, що прокурором пропущено строк позовної давності, просить суд застосувати позовну давність з посиланням на ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України.
11.03.2020 прокурор надав суду відповідь на відзиви першого та другого відповідача, в якій не погоджуючись з доводами, викладеними відповідачами у відзивах на позов, посилається на те, що звернення прокурора до суду у даній справі спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також вимог чинного законодавства під час відчуження об`єктів нерухомості з комунальної власності, законодавством прямо передбачено право прокурора звертатись до суду в інтересах держави у разі нездійснення або неналежного здійснення органом місцевого самоврядування відповідних повноважень.
Що стосується компетенції в частині вибору способу приватизації, прокурор зазначає, що продаж майна має бути проведений виключно шляхом аукціону або конкурсу, у виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу, зокрема, орендарем об`єкту, який вже перебуває у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25% ринкової вартості майна.
На підставі зазначеного, прокурор просить суд задовольнити позов в повному обсязі.
Розглянувши клопотання прокурора про визнання поважними причин пропуску позовної давності та поновлення строку звернення до суду, а також клопотання другого відповідача про застосування позовної давності, суд керується наступним.
В обґрунтування клопотання про поважність причин пропуску строку позовної давності прокурор посилається на те, що він не є учасником спірних правовідносин, а про порушення, що свідчать про незаконність набуття Фізичною особою-підприємцем Саркер Мд. Азмал Хоссейн спірних нежитлових приміщень прокурором було виявлено лише в 2019 році за результатами опрацювання отриманих у ході досудового розслідування кримінального провадження № 42017221080000002 доказів, а саме вилучених у другого відповідача приватизаційних справ, в тому числі щодо приватизації нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 83/26.
За приписами ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Підставою для звернення до суду з цим позовом стало те, що прокуратура встановила порушення законодавства України переданням у приватну власність спірних нежитлових приміщень. Ці порушення прокуратура виявила під час здійснення процесуального керівництва по кримінальному провадженню № 42017221080000002 від 04.01.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366 Кримінального кодексу України.
В ході досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.02.2019 (справа № 639/687/19) було вилучено у другого відповідача ряд приватизаційних справ, в тому числі щодо приватизації нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 83/26 та саме під час вивчення цієї справи прокуратура встановила незаконність набуття Фізичною особою-підприємцем Саркер Мд. Азмал Хоссейн спірних нежитлових приміщень та низку порушень законодавства України.
Частинами 3, 5 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Враховуючи викладене, суд визнає причини пропуску прокурором позовної давності поважними та поновлює строк звернення до суду з позовом, у зв`язку з чим в задоволенні клопотання другого відповідача про застосування позовної давності вважає за необхідне відмовити.
Прокурор в судовому засіданні 30.06.2020 позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд позов задовольнити з підстав, викладених у позові.
Перший та другий відповідачі у призначене судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.
Третій відповідач відзив на позов не надав, в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує.
Оскільки неявка першого та другого відповідача не є перешкодою для розгляду справи по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності їх представників.
З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та третього відповідача, суд встановив наступне.
13.04.2011 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (другий відповідач) та Фізичною особою-підприємцем Саркер Мд. Азмал Хоссейн (третій відповідач) укладено договір оренди № 1268 (далі - договір) на нежитлові приміщення першого поверху площею 34,5 кв.м. та 35/100 частки місць загального користування площею 6,6 кв.м. загальною площею 41,1 кв.м. в нежитловій будівлі за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 83/26, літ. Б-2, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.
Додатковою угодою № 2 від 13.03.2014 до договору оренди № 1268 від 13.04.2011 даний договір викладено в новій редакції.
У подальшому додатковою угодою № 3 до договору оренди № 1268 від 13.04.2011 пункт 1.1 договору оренди (в редакції додаткової угоди № 2 від 13.03.2014) викладено в наступній редакції: "Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення 1-го поверху № 68 площею 34,5 кв.м. та 5/100 часток місць спільного користування приміщень 1-го поверху № І, II площею 0,8 кв.м. загальною площею 35,3 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 83/26, літ. А-2, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Харкова".
03.11.2011 третій відповідач звернувся з листом (вх. № 18210) до другого відповідача з проханням дозволити приватизацію вказаних вище орендованих приміщень шляхом викупу.
На підставі вказаного звернення Харківською міською радою (перший відповідач) прийнято відповідне рішення, а саме п.1 додатку 1 до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 26.10.2016 № 412/16, міська рада дозволила приватизувати вказаний об`єкт нерухомого майна шляхом викупу.
27.02.2017 третій відповідач звернувся до другого відповідача з листом (вх. № 3067), в якому просив доручити проведення експертної оцінки нежитлових приміщень для приватизації Фізичній особі-підприємцю Бєлих Б.М., що і було зроблено другим відповідачем.
28.02.2017 Фізичною особою-підприємцем Бєлих Б.М. складено звіт про незалежну оцінку нерухомого майна, затверджений Управлінням комунального майна 28.03.2017, відповідно до якого вартість вказаного майна станом на 28.02.2017 складає 99 510,00грн.
30.10.2017 між Фізичною особою-підприємцем Саркер Мд. Азмал Хоссейн та територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діє Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради укладено договір купівлі-продажу № 5507-В-С, відповідно до якого другий відповідач передав, а третій відповідач прийняв у власність нежитлові приміщення 1-го поверху № 68 площею 34,5 кв.м. та 5/100 часток місць спільного користування приміщень 1-го поверху № І, II площею 0,8 кв.м. загальною площею 35,3 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 83/26, літ. А-2.
Рішенням державного реєстратора Департаменту реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради Вєлєвої А.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 46174362 від 27.03.2019 зареєстровано право власності за Саркер Мд. Азмал Хоссейн на нежитлові приміщення 1-го поверху № 68 площею 34,5 кв.м., розташовані в будинку літ. "А-2" за адресою: м.Харків вулиця Гвардійців Широнінців, 83/26.
Також, рішенням державного реєстратора Департаменту реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради Гвоздович А.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 46174481 від 27.03.2019 зареєстровано право власності за Саркер Мд. Азмал Хоссейн на нежитлові приміщення 5/100 частки місця загального користування приміщень 1-го поверху № І, II площею 0,8 кв.м., розташовані в будинку літ. "А-2" за адресою: м.Харків, вулиця Гвардійців Широнінців, 83/26.
Оскільки, на думку прокурора, Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем зазначених вище нежитлових приміщень, прокурор звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд керується наступним.
Відповідно до ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
За приписами ч.3 ст.53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Таким чином, суд зазначає, що в розумінні ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" недотримання під час проведення приватизації вимог чинного законодавства, принципів відкритості, максимальної ефективності та економії, унеможливлює раціональне та ефективне використання комунального майна громади, що в свою чергу порушує матеріальні інтереси держави, а також безпосередньо порушує права та інтереси мешканців територіальної громади, забезпечення яких є головним обов`язком держави, відповідно до ст.3 Конституції України.
Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин.
Згідно із ст.327 Цивільного кодексу України та ч.5 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Відчуження об`єктів нерухомості з комунальної власності з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави, яка згідно із ст.7 Конституції України, гарантує місцеве самоврядування.
З урахуванням того, що Харківська міська рада представляє інтереси громади міста Харкова, однак у даному випадку вона є відповідачем у справі і саме вона вчинила дії, які негативно впливають на інтереси громади, так само як і Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, прокурор самостійно подає вказаний позов.
З огляду на викладене, звернення прокурора з позовом до суду, спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час відчуження об`єктів нерухомості з комунальної власності, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що прокурор належним чином обґрунтував наявність підстав для здійснення такого представництва в суді відповідно до вимог Закону України "Про прокуратуру".
Оскільки предметом спору є питання приватизації нерухомого майна, яке є комунальною власністю територіальної громади м. Харкова тому застосуванню підлягають норми Законів України "Про місцеве самоврядування", "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", в редакції чинній на момент виникнення та існування спірних правовідносин, а також Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016, затвердженої рішенням Харківської міської ради від 23.12.2011 № 565/11, Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затвердженої рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 № 691/17.
Оспорюване рішення Харківської міської ради № 412/16 від 26.10.2016 прийнято на підставі Законів України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про місцеве самоврядування в Україні" та Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 роки, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 № 565/11.
При цьому у договорі купівлі-продажу нежитлових приміщень № 5507-В-С від 30.10.2017 зазначено, що його укладено на підставі рішення 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 № 691/17 "Про програму приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки" та рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.10.2016 № 412/16.
Відповідно до п.1.1 зазначених вище Програм, їх розроблено відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та інших законодавчих актів, що регулюють питання власності.
У п.п.1.2., 2.2 Програм визначено мету, пріоритети та умови приватизації комунального майна територіальної громади міста на 2012-2016, 2017-2022 роки, а також її принципи.
Метою приватизації є підвищення ефективності використання майна, створення конкурентного середовища, залучення інвестицій з метою забезпечення соціально-економічного розвитку міста, а також забезпечення надходження коштів від приватизації до міського бюджету.
До пріоритетів проведення приватизації у 2012-2016, 2017-2022 роки належать досягнення максимальної ефективності приватизації об`єктів, що підлягають приватизації відповідно до Програм.
До основних принципів індивідуальної приватизації відноситься досягнення максимального економічного ефекту від продажу об`єкта приватизації; вибір способу приватизації об`єкта.
Відповідно до п.п.5.1., 5.23 Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 роки продаж об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова здійснюється способами, що визначаються законодавством України і цією Програмою для кожної групи об`єктів. Продаж об`єктів комунальної власності на конкурентних засадах здійснюється відповідно до розділу IV Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
У п.п.3.3., 3.4. Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки зазначено, що приватизація об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова здійснюється способами, що визначаються законодавством України і цією Програмою. Викуп застосовується щодо об`єктів комунальної власності, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими та нормативними актами, а також щодо тих, які не продано на аукціоні, за конкурсом.
Згідно з ч.1 ст.5-1 Закону України "Про приватизацію державного майна" з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об`єкти приватизації класифікуються за такими групами: група А - окреме індивідуально визначене майно, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано. Окремим індивідуально визначеним майном вважається рухоме та нерухоме майно.
Відповідно до ч.2 ст.5-1 Закону України "Про приватизацію державного майна" об`єкти приватизації, що належать до груп А, Д і Ж, є об`єктами малої приватизації.
Частиною 2 ст.16-2 Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачено, що викуп об`єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
Судом встановлено, що нежитлові приміщення площею 34,5 кв.м. та 5/100 часток місць спільного користування приміщень площею 0,8 кв.м., які перший відповідач рішенням від 26.10.2016 № 412/16 вирішив відчужити шляхом викупу Фізичною особою-підприємцем Саркер Мд. Азмал Хоссейн, про що зазначено у п.1 додатку до цього рішення, є окремим індивідуально визначеним майном, тобто відноситься до групи А об`єктів приватизації, та перебуває у комунальній власності міста Харкова.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (у редакції, чинній на час прийняття Харківською міською радою оспорюваного рішення) приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу, продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону.
З моменту прийняття рішення про приватизацію об`єктів, які перебувають у комунальній власності, органами приватизації здійснюється підготовка до їх приватизації відповідно до ст.8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (у редакції, чинній на час прийняття оспорюваного рішення), що полягає, зокрема, у встановлені ціни продажу об`єкта, що підлягає приватизації, зокрема, шляхом викупу з урахуванням результатів оцінки об`єкта, публікації інформації про об`єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, а також вчиненні інших дій, необхідних для підготовки об`єктів малої приватизації до продажу.
У ч.1, 3 ст.11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" вказано, що викуп застосовується до об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами. Порядок викупу об`єкта встановлюється Фондом державного майна України.
За приписами п.1 ч.1 ст.18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" приватизація об`єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.
Порядок викупу встановлений Фондом державного майна України та на час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок продажу об`єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затверджений Фондом державного майна України від 02.04.2012 № 439 (далі - Порядок № 439).
Згідно з п.8.1 Порядку № 439 викуп об`єктів малої приватизації застосовується відповідно до п.3.3 розділу III та п.7.15 розділу VII цього Порядку щодо об`єктів малої приватизації, які не продані на аукціоні, за конкурсом, а також якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено чинним законодавством України.
Відповідно до п.8.2 Порядку № 439 ціна продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, установлюється на підставі результатів його оцінки.
Оцінка майна, яке підлягає приватизації, провадиться відповідно до Методики оцінки майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891 (далі - Методика № 1891).
Відповідно до п.69 Методики (у редакції, чинній на час прийняття оспорюваного рішення), вимоги цього розділу поширюються на випадки проведення оцінки об`єктів у матеріальній формі з метою їх приватизації (окреме індивідуально визначене майно, об`єкти незавершеного будівництва, включаючи законсервовані об`єкти, об`єкти соціально- культурного призначення) як об`єктів малої приватизації, застави та інші способи відчуження відповідно до законодавства.
Згідно з п.70 Методики № 1891, для визначення вартості об`єктів нерухомості, що приватизуються відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", у тому числі разом із земельними ділянками, на яких розташовані такі об`єкти, застосовується незалежна оцінка, яка проводиться відповідно до національних стандартів оцінки з урахуванням вимог цієї Методики та Методики оцінки земельних ділянок.
Вибір виду вартості об`єктів малої приватизації регулюється вимогами національних стандартів оцінки з урахуванням особливостей, визначених цією Методикою. При цьому враховуються способи їх продажу, строк корисного використання таких об`єктів, належність їх до спеціалізованого або неспеціалізованого майна. У разі викупу об`єктів малої приватизації може визначатися їх ринкова вартість або спеціальна вартість залежно від наявності передумов їх застосування, визначених Національним стандартом № 1 (п.71 Методики № 1891).
Згідно з абз.6 п.73 Методики № 1891 порядок оцінки орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію), що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди (концесії), під час приватизації, встановлюється Фондом державного майна. Порядком також визначається процедура ідентифікації невід`ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря (концесіонера).
Наказом Фонду державного майна України від 27.02.2004 № 377 затверджено Порядок оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації (далі - Порядок № 377).
Відповідно до п.1.1. Порядку, цей Порядок установлює вимоги до проведення незалежної оцінки орендованого нерухомого майна (крім земельних ділянок), що містить невід`ємні поліпшення (далі - орендоване нерухоме майно), під час приватизації способами, визначеними законодавством, а також процедур ідентифікації невід`ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря. Порядок застосовується для оцінки орендованого нерухомого майна, що перебуває у державній, комунальній власності або належить Автономній Республіці Крим, щодо якого прийнято рішення про приватизацію та компенсацію орендарю вартості невід`ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря. Невід`ємними поліпшеннями орендованого майна є здійснені орендарем за час оренди заходи, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого майна та (або) його споживчих якостей, відокремлення яких призведе до зменшення його ринкової вартості.
За умовами п.2.1. Порядку, ідентифікацією поліпшень орендованого нерухомого майна є встановлення суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання факту відповідності підтверджувальних документів, наданих орендарем, про здійснені ним заходи, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого нерухомого майна та (або) його споживчих якостей (далі - поліпшення), наявним поліпшенням, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди і які здійснені за рахунок коштів орендаря та за згодою орендодавця. Ідентифікуються поліпшення, що здійснені протягом строку дії договору оренди та наявні на дату оцінки.
Відповідно до п.2.2 Порядку, підтверджувальні документи про здійснені орендарем поліпшення, що подаються ним до відповідного органу приватизації, включають:
договір оренди, укладений з дотриманням вимог законодавства; письмову згоду орендодавця на здійснення орендарем поліпшень орендованого нерухомого майна за його кошти;
погоджену орендодавцем проектно-кошторисну документацію на проведення поліпшень, підписані замовником і підрядником акти виконаних будівельних робіт, копії документів, що підтверджують проведені орендарем розрахунки за виконані поліпшення орендованого нерухомого майна, у тому числі придбані матеріали, конструкції тощо;
аудиторський висновок щодо підтвердження фінансування здійснених поліпшень орендованого нерухомого майна за рахунок коштів орендаря. Аудиторський висновок має містити розшифровку періодів освоєння, напрямів та джерел фінансування поліпшень, у тому числі за рахунок коштів орендаря, з посиланням на підтверджувальні документи;
довідку, видану орендарем та завірену аудитором, про суму витрат, понесених орендарем у зв`язку із здійсненням поліпшень, яка віднесена орендарем на збільшення вартості його необоротних активів, у розмірі, який перевищує встановлену законодавством з питань оподаткування частку витрат для включення їх до валових витрат. При визначенні суми зазначених витрат ураховується невідшкодована орендодавцю вартість придатних для подальшого використання будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, устаткування, отриманих орендарем під час здійснення поліпшень;
інші документи, необхідні для виконання положень цього Порядку.
Як вбачається з матеріалів справи третій відповідач до органу приватизації, тобто до третього відповідача, документи, передбачені п.2.2. Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час оренди, під час приватизації, не подавав, що в свою чергу свідчить про те, що Фізична особа-підприємець Саркер Мд. Азмал Хоссейн жодних поліпшень орендованого майна за період перебування об`єкту нерухомого майна у нього в оренді, а саме з 13.04.2011 по 03.11.2011, тобто по день подачі ним заяви до Харківської міської ради для викупу, не здійснив.
Дослідивши Звіт про оцінку майна, наданий суб`єктом оціночної діяльності - Фізичною особою-підприємцем Бєлих Б.М. від 28.02.2017 про вартість спірних нежитлових приміщень першого поверху, розташовані у цегляній будівлі літ. А-2, площею 35,3кв.м., судом вбачається відсутність будь-яких відомостей про те, що третім відповідачем проводились ремонтні роботи у цих нежитлових приміщеннях, у т. ч. було здійснено їх невід`ємні поліпшення.
Не містять таких відомостей також і договір оренди № 1268 від 13.04.2011 в редакції додаткової угоди № 2 від 13.03.2014 та договір купівлі-продажу нежитлових приміщень № 5507-В-С від 30.10.2017.
Даний факт першим, другим та третім відповідачами не спростований, в матеріалах справи такі докази також відсутні.
Таким чином, враховуючи те, що жодних поліпшень орендованих третім відповідачем нежитлових приміщень, останнім не проводилось, суд дійшов висновку, що Харківська міська рада як орган місцевого самоврядування не мала право самостійно обирати спосіб приватизації спірних нежитлових приміщень без урахування наведених вище законодавчих обмежень.
Відповідно до приписів ч.5 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Частиною 5 ст.60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.
Отже, правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Харківська міська рада.
При цьому ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Територіальна громада міста Харкова, як власник спірного об`єкта нерухомості, делегує Харківській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.
Тобто воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.
За приписами ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Відповідно до ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи викладене, а також те, що першим відповідачем, в супереч вимог ч.1 ст.18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" в редакції, що діяла на момент виникнення та існування спірних правовідносин, було обрано спосіб приватизації спірних нежитлових приміщень без урахування наведених вище законодавчих обмежень, суд дійшов висновку що позовні вимоги прокурора в частині визнання незаконним та скасування п.1 додатку 1 до рішення Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 26.10.2016 № 412/16 є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Суд не приймає посилання другого відповідача на рішення Конституційного Суду України від 13.12.2000 № 4-рп/2000 у справі № 1-16/2000 за конституційним зверненням товариства покупців членів трудового колективу перукарні № 163 "Черемшина" щодо права органу приватизації самостійно обирати такий спосіб приватизації як викуп, оскільки Конституційний Суд України в цьому рішенні роз`яснив, що право органів, які здійснюють функції розпорядження державною власністю, самостійно визначати спосіб приватизації обмежується випадками, передбаченими законом.
Що стосується посилання другого відповідача на рішення Конституційного Суду України № 31-рп/2009 від 10.12.2009 "У справі за конституційним зверненням приватного підприємства ''Автосервіс" щодо офіційного тлумачення положень статей 177, 760, ч.2 ст.777 Цивільного кодексу України (справа про переважне право наймача на придбання військового майна)" суд зазначає, що висновок, здійснений Конституційним Судом України стосується спірних правовідносин у справі № 31-рп/2009, які не є аналогічними з правовідносинами, що виникли між учасниками судового процесу у справі № 922/251/20.
Що стосується позовних вимог в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 30.10.2017 № 5507-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ФОП Саркер Мд. Азмал Хоссейн, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Тихоновою І.В. і зареєстрований в реєстрі за № 500 та зобов`язання Фізичної особи-підприємця Саркер Мд. Азмал Хоссейн повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 68 площею 34,5 кв.м. та 5/100 частки місця загального користування приміщень 1-го поверху № І, II площею 0,8 кв.м. загальною площею 35,3 кв.м., розташовані в будинку літ. "А-2" за адресою: м. Харків, вулиця Гвардійців Широнінців, 83/26, суд керується наступним.
Предметом договору купівлі-продажу нежитлових приміщень № 5507-В-С від 30.10.2017 є нерухоме майно комунальної форми власності щодо якого, як встановлено судом, обрано незаконний спосіб приватизації, що суперечить інтересам держави та територіальної громади.
Згідно з вимогами ч.1 та ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
За приписами ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п`ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.
За приписами ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, відповідно до ч.1 ст.236 Цивільного кодексу України.
Враховуючи викладене та те, що п.1 додатку 1 до рішення Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 26.10.2016 № 412/16, на підставі якого укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень № 5507-В-С від 30.10.2017, визнано незаконним та скасовано, як таке, що прийнято з порушенням норм закону та суперечить інтересам держави та територіальної громади, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень № 5507-В-С від 30.10.2017 недійсним на підставі ч.1 та ст.203 та ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині та, відповідно, і в частині зобов`язання Фізичної особи-підприємця Саркер Мд. Азмал Хоссейн повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 68 площею 34,5 кв.м. та 5/100 частки місця загального користування приміщень 1-го поверху № І, II площею 0,8 кв.м. загальною площею 35,3 кв.м., розташовані в будинку літ. "А-2" за адресою: м. Харків, вулиця Гвардійців Широнінців, 83/26 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Таким чином, заперечення першого та другого відповідачів щодо відсутності правових підстав визнання спірного договору купівлі-продажу нежитлових приміщень недійсними повністю спростовуються матеріалами справи, та є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Також прокурор просить суд скасувати запис № 46174362 від 27.03.2019 про проведену державну реєстрацію права власності за Саркер Мд. Азмал Хоссейн на нежитлові приміщення 1-го поверху № 68 площею 34,5 кв.м., розташовані в будинку літ. "А-2" за адресою: м. Харків, вулиця Гвардійців Широнінців, 83/26 та скасувати запис № 46174481 від 27.03.2019 про проведену державну реєстрацію права власності за Саркер Мд. Азмал Хоссейн на нежитлові приміщення 5/100 частки місця загального користування приміщень 1-го поверху № І, II площею 0,8 кв.м., розташовані в будинку літ. "А-2" за адресою: м. Харків, вулиця Гвардійців Широнінців, 83/26.
Розглянувши позовні вимоги в цій частині суд дійшов висновку, що вони також підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
За приписами ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Оскільки правовою підставою записів про державну реєстрацію права власності є договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 30.10.2017 № 5507-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ФОП Саркер Мд. Азмал Хоссейн, який визнаний судом недійсним, відтак, як наслідок, підлягають задоволенню і позовні вимоги про скасування відповідних записів про проведену державну реєстрацію права власності за Саркер Мд. Азмал Хоссейн на спірні нежитлові приміщення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов прокурора є цілком обґрунтованим, документально доведеним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Що стосується судових витрат зі сплати судового збору, суд, керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладає на відповідачів порівну.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.46, 130, 191, 232, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати незаконним та скасувати п.1 додатку 1 до рішення Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 26.10.2016 № 412/16.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 30.10.2017 № 5507-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Саркер Мд. Азмал Хоссейн, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Тихоновою І.В. і зареєстрований в реєстрі за № 500.
Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Саркер Мд. Азмал Хоссейн повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 68 площею 34,5 кв.м. та 5/100 частки місця загального користування приміщень 1-го поверху № І, II площею 0,8 кв.м. загальною площею 35,3 кв.м., розташовані в будинку літ. "А-2" за адресою: м. Харків, вулиця Гвардійців Широнінців, 83/26.
Скасувати запис № 46174362 від 27.03.2019 про проведену державну реєстрацію права власності за Саркер Мд. Азмал Хоссейн на нежитлові приміщення 1-го поверху № 68 площею 34,5 кв.м., розташовані в будинку літ. "А-2" за адресою: м. Харків, вулиця Гвардійців Широнінців, 83/26.
Скасувати запис № 46174481 від 27.03.2019 про проведену державну реєстрацію права власності за Саркер Мд. Азмал Хоссейн на нежитлові приміщення 5/100 частки місця загального користування приміщень 1-го поверху № І, II площею 0,8 кв.м., розташовані в будинку літ. "А-2" за адресою: м. Харків, вулиця Гвардійців Широнінців, 83/26.
Стягнути з Харківської міської ради (61003 м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) на користь прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір за подання позову у розмірі 3 503,33грн.
Стягнути з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412) на користь прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір за подання позову у розмірі 3 503,33грн.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Саркер Мд. Азмал Хоссейн ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір за подання позову у розмірі 3 503,33грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду або через господарський суд Харківської області.
Повне рішення складено "09" липня 2020 р.
Суддя Т.А. Лавренюк
