Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.07.2020 Справа №607/10351/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Мотиль Б.І.

заявника ОСОБА_1

представник заявника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу в порядку спрощеного провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу обмежувального припису, у якій просить видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_3 шляхом встановлення заходу тимчасового обмеження його прав у вигляді заборони перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 строком на 6 місяців.

В обґрунтування заяви зазначає, що він є власником 2/5 частки квартири по АДРЕСА_1 , де зареєстрований та проживає. Крім цього, за вказаною адресою проживає його син ОСОБА_3 . Між ним та ОСОБА_3 склались неприязні стосунки через те, що останній упродовж тривалого часу зловживає спиртними напоями, як наслідок вчиняє стосовно нього психологічне, фізичне насильство, шляхом систематичних принижень намагається зробити його життя у житлі нестерпним. Тривалий час ОСОБА_3 чинить стосовно нього психологічне насильство, яке проявляється у постійних погрозах, залякуванні, цькуванні, застосовуванні сили, чиненні перешкод у користуванні житлом. Заявник постійно напружений, схвильований, перебуває у стресовому стані, йому страшно перебувати вдома, він боїться за своє життя та здоров`я. Неодноразово звертався у зв`язку із цим в правоохоронні органи за захистом. Фізичне насильство відображається в тому, що ОСОБА_3 неодноразово застосовує до нього фізичну силу та погрожує. Психологічне насильство полягає в тому, що ОСОБА_3 при щоденному спілкуванні із ним веде себе агресивно, виражається нецензурною лайкою в його сторону, погрожує розправою, безпідставно обмежує його у користуванні власним майном, зокрема закриває на ключ і не дає йому можливості користуватись кімнатою, телевізором, меблями, речами домашнього вжитку. Зазначені обставини підтверджуються медичними довідками, копіями відповідей на звернення з ГУ НП України в Тернопільській області, копіями тимчасовими заборонними приписами стосовно кривдника. Зазначив, що існує ризик вчинення ОСОБА_3 в майбутньому домашнього насильства відносно нього. Тому, враховуючи наведені обставини просить видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 23 червня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та представник заявника ОСОБА_2 заяву підтримали з підстав викладених у ній.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився із невідомої суду причини, хоча про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином, причин неявки у судове засідання суду не повідомив та не подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення заявника, його представника, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, приходить наступного висновку.

ОСОБА_3 є сином ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Квартира по АДРЕСА_1 належать на праві спільної сумісної власності гр.. ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , що підтверджено копією свідоцтва про право власності на житло від 10.10.2008 року.

В даній квартирі зареєстровані заявник ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_3 , що стверджується будинковою книгою.

З відповідей Головного управління Національної поліції в Тернопільській області вбачається, що ОСОБА_1 в період з 2010 по 2012 рік звертався до правоохоронних органів, однак в результаті перевірок було прийняте рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочинів передбачених ст.. 122 КК України, ст.. 129 КК та 296 КК України.

Згідно повідомлення ТВП ГУНП в Тернопільській області №Б-78 від 11.06.2020 року, з 01.01.2017р. по 10.06.2020р. ОСОБА_1 звертався до Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області з приводу неправомірних дій сина ОСОБА_3 , зокрема по вчиненні ним домашнього насильства неодноразово (сім разів).

05 квітня 2020 року органами Національної поліції було винесено терміновий заборонний припис серії АА №134740 стосовно кривдника ОСОБА_3 у зв`язку із скоєнням ним домашнього насильства психологічного та фізичного характеру стосовно його батька ОСОБА_1 та заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Терміновий заборонний припис винесено строком на 5 діб з 16 год. 30 хв. 05.04. 2020 року по 16 год. 30 хв. 10.04.2020 року.

12 квітня 2020 року органами Національної поліції було винесено терміновий заборонний припис серії серії АА №134685 стосовно кривдника ОСОБА_3 у зв`язку із скоєнням ним домашнього насильства психологічного та фізичного характеру стосовно його батька ОСОБА_1 та заборонено йому на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи, заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Терміновий заборонний припис винесено строком на 2 доби - з 12.04. 2020 року по 10 год.00 хв. 14.04.2020 року .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що ОСОБА_3 , який є її сином систематично зловживає алкогольними напоями, погрожує фізичною розправою та вчиняє психологічне насильство відносно ОСОБА_1 ..

Крім цього, як вбачається із постанов Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_3 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства стосовно свого батька ОСОБА_1 , а саме:

-від 23.11.2015 року за ч.2 ст.173-2 КУпАП з якої вбачається, що ОСОБА_3 , 18 листопада 2015 року близько 16 год. 40 хв. перебуваючи по місцю проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив насильство в сім`ї відносно свого батька ОСОБА_1 , під час якого чинив на нього моральний та психологічний тиск, виражався нецензурними словами. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні зазначеного правопорушення, накладено адміністративне стягнення у виді 40 годин громадських робіт;

-від 16.02.2016 року за ч.2 ст.173-2 КУпАП з якої вбачається, що ОСОБА_3 , 06 січня 2016 року близько 14 год. 00 хв. вчинив насильство в сім`ї відносно свого батька ОСОБА_1 , під час якого чинив на нього моральний та психологічний тиск, погрожував фізичною розправою. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні зазначеного правопорушення, накладено адміністративне стягнення у виді 60 годин громадських робіт;

-від 07.08.2015 року за ч.2 ст.173-2 КУпАП з якої вбачається, що ОСОБА_3 , 25 липня 2015 року близько 12 год. 47 хв. перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння по місцю свого проживання вчинив насильство в сім`ї відносно свого батька ОСОБА_1 , з яким спільно проживає, під час якого висловлювався нецензурною лексикою, чинив на нього моральний та психологічний тиск, погрожував фізичною розправою. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні зазначеного правопорушення, накладено адміністративне стягнення у виді 50 годин громадських робіт;

-від 20.05.2015 року за ч.2 ст.173-2 КУпАП з якої вбачається, що ОСОБА_3 , 16 квітня 2015 року близько 15 год. 00 хв. будучи належним чином повідомленим про час та місце проходження колекційної програми за систематичне вчинення насильства в сім`ї, не з`явився на її проходження, у зв`язку із чим притягується до адміністративної відповідальності. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні зазначеного правопорушення, накладено адміністративне стягнення у виді 40 годин громадських робіт;

-від 04.01.2017 року за ч.2 ст.173-2 КУпАП з якої вбачається, що ОСОБА_3 , 04 січня 2017 року близько 12 год. 00 хв. перебуваючи за місцем свого проживання, вчинив насильство в сім`ї відносно свого батька ОСОБА_1 , під час якого чинив на нього умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в його сторону нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні зазначеного правопорушення, накладено адміністративне стягнення у виді 50 годин громадських робіт;

-від 05.01.2018 року за ч.2 ст.173-2 КУпАП з якої вбачається, що ОСОБА_3 , 11 грудня 2017 року близько 20 год. 00 хв. перебуваючи АДРЕСА_1 повторно протягом року вчинив насильство в сім`ї відносно свого батька ОСОБА_1 , під час якого ображав його нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чинив морально-психологічний тиск. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні зазначеного правопорушення, накладено адміністративне стягнення у виді 50 годин громадських робіт;

-від 10.04.2020 року за ч.2 ст.173-2 КУпАП з якої вбачається, що ОСОБА_3 , 05 квітня 2020 року близько 14 год. 50 хв. за місцем проживання, вчинив насильство в сім`ї відносно свого батька ОСОБА_1 , а саме чинив на нього моральний та психологічний тиск, ображав нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілого. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні зазначеного правопорушення, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн;

-від 04.05.2020 року за ч.2 ст.173-2 КУпАП з якої вбачається, що ОСОБА_3 , 12 квітня 2020 року близько 09 год. 00 хв. перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, за місцем спільного проживання АДРЕСА_1 вчинив насильство в сім`ї відносно свого батька ОСОБА_1 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в його сторону нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю ОСОБА_1 .. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні зазначеного правопорушення, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.

Відповідно до пункту третього частини першої ст. 1 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству, домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону передбачено, що кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

За пунктом дев`ятим частини першої ст. 1 цього ж Закону оцінка ризиків це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

Згідно з пунктом першим частини першої ст. 4 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству , однією із засад запобігання та протидії домашньому насильству є гарантування постраждалим особам безпеки та основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на життя, свободу та особисту недоторканість, на повагу до приватного та сімейного життя, на справедливий суд, на правову допомогу, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пунктів сьомого та восьмого частини першої ст. 1 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству , обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи. Особа, яка постраждала від домашнього насильства це особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів і ризиків. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 листопада 2018 року (касаційне провадження № 61-19328св18) в результаті перегляду справи № 756/2072/18.

Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Згідно правового висновку викладеного у Постанові Верховного Суду від 19.05.2020 № 404/5203/19 (61-22539св19), законом визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків. Суди під час вирішенні такої заяви мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів дітей і батьків, а також забезпечити недопущень необґрунтованого обмеження одного із батьків у реалізації своїх прав відносно дітей у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви іншого з батьків. Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві. Сам по собі факт не притягнення особи до юридичної відповідальності не може бути підставою для відмови у встановленні тимчасових обмежень за наявності інших об`єктивних даних, якими підтверджуються доводи заявника.

Згідно з визнаними Україною міжнародними стандартами насильство в сім`ї виступає грубим порушенням прав людини і посягає на основні соціальні цінності життя людини, честь та гідність, недоторканність та безпеку, власність та приватне життя, а також на право дітей на виховання у сімейному середовищі.

В силу вимог частини другої ст. 26 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом прав спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкуватися з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Частиною третьою даної статті визначено, що рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 будучи особою похилого віку систематично протягом тривалого часу потерпає від насильства, яке вчиняє відносно нього його син ОСОБА_3 , яке виражається у систематичному, тривалому психологічному тиску щодо нього, його приниженні, нецензурній лайці, постійних погрозах, залякуванні, цькуванні, застосуванні фізичної сили, обмеженні у користуванні власним майном (побутовими речами домашнього вжитку). Внаслідок зазначених дій ОСОБА_3 був неодноразово упродовж 2015-2020 років був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП, стосовно останнього органами Національної поліції України виносились термінові заборонні приписи стосовно кривдника, а тому ОСОБА_3 є кривдником в розумінні пунктом 6 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», який продовжує вчиняти домашнє насильство.

Таким чином, суд, з урахуванням оцінки ризиків та з метою уникнення у майбутньому домашнього насильства у будь-якому прояві, захисту прав постраждалого батька ОСОБА_1 , вважає за необхідне видати обмежувальний припис стосовно кривдника ОСОБА_3 у вигляді заходів тимчасового обмеження його прав, а саме: заборони перебувати останнього в місці спільного проживання (перебування) з ОСОБА_1 , строком на два місяці, виходячи з того, що саме такий строк дії обмежувального припису є пропорційним та необхідним, у тому числі для запобігання подальшого розвитку конфлікту, захисту здоров`я особи похилого віку.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 350-1 - 350-8, 352-355, 430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису про видачу обмежувального припису - задовольнити частково.

Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 у вигляді обмеження його права, а саме:

-заборонити перебувати ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) в місці їх спільного проживання (перебування) з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) по АДРЕСА_1 , строком на два місяці.

У решті вимог, відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.

Копію рішення суду направити до Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Тернопільській області для взяття ОСОБА_3 на профілактичний облік та до Тернопільської міської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Заінтересована особа: ОСОБА_3 , місце проживання (перебування)

АДРЕСА_1 текст рішення суду складено 07 липня 2020 року.

Головуючий суддяВ. В. Ромазан