Справа № 266/5010/19

Провадження № 2/266/155/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року м. Маріуполь Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого - судді Д`яченко Д.О., за участі секретаря судових засідань - Сологуб Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу в залі суду в м. Маріуполі за позовом Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась в інтересах ККП "Маріупольтепломережа" до суду із позовом, в обґрунтування якого зазначено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Згідно особливого рахунку № НОМЕР_5 опалювальна площа вказаної квартири становить 65,28 кв.м. Позивач надає відповідачу послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, за користування якими здійснюється нарахування згідно тарифів. Так відповідач в порушенні чинних вимог законодавства, в період часу з 01.08.2014 року по 01.08.2019 року, не здійснював оплату у зв`язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 31712,75 гривень, 3% річних у розмірі 2001,13 гривень, інфляційні витрати в сумі 7590,88 гривень. Так з метою захисту свого порушеного права з боку відповідача представник позивача просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь підприємства заборгованість за користування тепловою енергією у розмірі 31712,75 гривень, 3% річних у розмірі 2001,13 гривень, інфляційні витрати в сумі 7590,88 гривень, а також понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1921,00 гривень.

Відповідно до ухвали суду від 04.09.2019 року по справі відкрито провадження за правилами глави 10 ЦПК України, тобто у порядку спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Представник позивача Кучерявих С .В. , яка діє на підставі довіреності, надала заяву, в якій позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити. В своїх запереченнях до пояснень сторони відповідача зазначила, що нарахування за послуги теплопостачання та гарячої води відбувається виключно до тарифів, які встановлені відповідно до законодавства України, а саме з 15.02.2019 року на підставі рішення Маріупольської міської ради № 39 від 31.01.2019 року, з 15.01.2018 року на підставі постанови національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.12.2016 року за №1536, з 01.07.2016 року на підставі постанови національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09.06.2016 року за №1101.

Представник відповідача ОСОБА_4 , який діє на підставі ордеру, звернувся до суду із письмовими поясненнями, в яких зазначив, що тариф, який використовує позивач при нарахуванні плати за теплопостачання не обґрунтований та неправомірний. Оскільки остання постанова НКРЕКП, яка встановлювала тарифи для позивача скасована, діючих постанов відносно позивача на день подання пояснення немає. Період за який позивач просить стягнути заборгованість, починаючи з набрання чинності постанови НКРЕКП від 12.04.2019 року за №548 до набрання чинності рішення виконавчого комітету Маріупольською міської радою є неузгодженим та неправомірним. До 01.01.2018 року тарифи, на підставі яких позивач надав послуги з теплопостачання, встановлювала Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) відповідно до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності". З 01.01.2018 року позивач включений у перелік ліцензіатів НКРЕКП у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, що переходять під регулювання місцевих органів влади. Тобто тарифи для позивача встановлюються місцевими органами влади відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності". 30.01.2019 року виконавчий комітет Маріупольської міської ради прийняв рішення № 39 "Про встановлення тарифів та теплову енергію, її виробництво, транспортування, постання та на послуги з централізованого постачання гарячої води за категоріями споживачів ККП ММР "Маріупольтепломережа". Період з моменту включення позивача до переліку ліцензіатів, що переходять під регулювання місцевих органів влади (01.01.2018 року) до прийняття 30.01.2019 року виконавчим комітетом Маріупольської міської ради рішення про встановлення тарифів за послуги з теплопостачання є періодом в якому у позивача не було встановленого тарифу для надання послуг населенню. Тобто нарахування які були здійснені відповідачу у період з 01.01.2018 року по 30.01.2019 року є неправомірними та незаконними. До того ж, позивачем порушені строки позовної давності. Період за який позивач просить стягнути заборгованість з відповідача складає п`ять років. Відмовити у задоволенні позовних вимог ККП "Маріупольтепломережа" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги теплопостачання в сумі 31712,75 гривень, суму 3 % річних у розмірі 2001,13 гривень та інфляційні витрати в сумі 7590,88 гривень, а також судовий збір у розмірі 1921,00 гривень. Просив застосувати позовну давність до періоду з 01.08.2014 року по 01.08.2016 року та відмовити у задоволенні в цій частині позовних вимог ККП "Маріупольтепломережа". В подальшому звернувся до суду із заявою, в якій просив провести розгляд справи без його участі.

Фіксація судового процесу технічними засобами не велась у відповідності з ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть в ній участь.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 25638066 від 15.08.2014 року. (а.с.8)

За змістом статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 319 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном, власність зобов`язує.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, судом встановлено, що ККП "Маріупольтепломережа" є постачальником теплової енергії та гарячого водопостачання до квартири відповідача ОСОБА_1 .

Згідно з розшифровкою особового рахунку № НОМЕР_5, наданого ККП "Маріупольтепломережа", заборгованість за користування тепловою енергією 01.08.2014 року по 01.08.2019 року складає 31712,75 гривень, 3% річних у розмірі 2001,13 гривень, інфляційні витрати в сумі 7590,88 гривень. (а.с.7-8,9-10,11-12)

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом першим частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» встановлено обов`язок споживача оплатити надані послуги.

Аналіз вищенаведених положень свідчить про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання за вимогою кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.

У своєї поясненнях та заявах представник відповідача просив суд застосувати позовну давність.

14.05.2019 року ККП "Маріупольтепломережа" звернулись до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією з ОСОБА_1 . У видачі судового наказу ухвалою суду від 03.06.2019 року відмовлено. (а.с.5)

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

В силу ч. 1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до вимог ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч. 2 ст.264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Судовий наказ відповідно до ч. 1 ст.160 ЦПК України є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Враховуючи те, що судовий захист права на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності.

Враховуючи, що ККП ММР «Маріупольтепломережа» звернулося до суду за захистом свого права, зокрема, із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості з боржників 14 травня 2019 року, тому строк позовної давності перервався та такий підлягає обрахуванню з 15 травня 2016 року.

Тобто, строк позовної давності який стосується періоду з 01.08.2014 року по 14.05.2016 року сплив, у зв`язку з чим, на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України вимоги за цей період задоволенню не підлягають, оскільки стороною відповідача заявлено про застосування позовної давності.

Суд перевіривши розрахунок виконаний позивачем від 11.11.2019 року за період часу з 15.05.2016 року по 01.08.2019 року, погоджується із ним, і таким чином, на підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про стягнення ОСОБА_1 за період часу з 15.05.2016 року по 01.08.2019 року заборгованості за користування тепловою енергією у розмірі 23672,15 гривень, 3% річних у розмірі 1172,14 гривень, інфляційні витрати в сумі 3106,39 гривень, а тому позов задовольняє частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з частковим задоволенням позову суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог 27950,68 гривень х 1921,00 гривень / 41304,76 гривень, що становить 1299,93 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4,10,13,18,76,81,141,247,263,265,280-282 ЦПК України, ст.ст. 13,319,322,526,625 ЦК України, Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про теплопостачання", суд

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа", ЄДРПОУ 33760279, місцезнаходження: м. Маріуполь, вул. Гризодубової, буд. 1, заборгованість за користування тепловою енергією за період з 15.05.2016 року по 01.08.2019 року за адресою: АДРЕСА_3 (о/р НОМЕР_2 ) у розмірі 23672,15 гривень, на р/р НОМЕР_3 АТ "ПУМБ", МФО 334851, код ЄДРПОУ 33760279.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , яка є власником майна за адресою: АДРЕСА_3 , на користь Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа", ЄДРПОУ 33760279, місцезнаходження: м. Маріуполь, вул. Гризодубової, буд. 1, суму 3% річних у розмірі 1172,14 гривень та інфляційні витрати в сумі 3106,39 гривень за період з 15.05.2016 року по 01.08.2019 року за адресою: АДРЕСА_3 (о/р №115582) на р/р НОМЕР_4 АТ "ПУМБ", МФО 334851, код ЄДРПОУ 33760279.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа", ЄДРПОУ 33760279, місцезнаходження: м. Маріуполь, вул. Гризодубової, буд. 1, судовий збір у розмірі 1299,93 гривень, на р/р НОМЕР_4 АТ "ПУМБ", МФО 334851, код ЄДРПОУ 33760279.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 07.07.2020 року.

Суддя Д`яченко Д. О.