РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 липня 2020 р. Справа № 120/1659/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання дій протиправними

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 , позивач) до Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (надалі також - УСР у Вінницькій області, відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача по проведенню перевірки та витребування копій документів та інформації щодо позивача з метою аналізу дотримання вимог антикорупційного законодавства.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у відповідності до наказу за № 02-119-к Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 16.12.2019 року був призначений виконуючим обов`язки начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Вінницькій області з 17.12.2019 року. До цього часу, починаючи з 11.05.2017 року він працював на посаді начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області. Втім, 19.03.2020 року його звільнено з займаної посади. Як зазначає позивач, впродовж 2018-2020 років від Управління захисту економіки у Вінницькій області Національної поліції України та Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, неодноразово надходили запити на отримання інформації, що стосується персональних даних позивача, персональних даних працівників Управління, нарахування заробітної плати, наказів Управління, тощо. Зокрема, в квітні 2020 року Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Вінницькій області отримано запит від Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України за № 2109/55/101/02-2020 від 09.04.2020 року про надання інформації щодо наказів на призначення та переміщення працівників Фонду, щодо нарахування позивачу премій, заробітної плати та інших виплат, іншої інформації, що стосується його особи, а також витребовувались інші документи Фонду. На переконання позивача, УСР у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України не наділене правом проводити перевірки дотримання вимог антикорупційного законодавства по відношенню до останнього, так як такі повноваження наявні виключно в Національного агентства з питань запобігання корупції. Разом із тим, позивач зауважує на тому, що Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області було утворено відповідно до Постанови правління Фонду соціального страхування України від 08.02.2017 року за № 13, а тому Управління не відноситься до юридичної особи публічного права, оскільки не створено розпорядчим актом Президента України, органу державної влади або органу місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування». Так, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області створено Фондом соціального страхування не державною, некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту. А тому, зважаючи на вищевикладене, позивач вважає, що він в період перебування на посаді керівника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області не був суб`єктом відповідальності, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", а тому всі дії відповідача по витребуванню доказів та персональних даних щодо нього є такими, що грубо порушують норми чинного законодавства. Наведені вище обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 21.04.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Після усунення недоліків, ухвалою від 29.04.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Крім того, встановлені строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.

20.05.2020 року на адресу суду від УСР у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 13542/20), у якому відповідач просив у задоволенні вимог адміністративного позову відмовити повністю. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що з метою виконання покладених на УСР у Вінницькій області функцій, відповідно до підпункту 3 пункту 1 розділу IV Положення про УСР у Вінницькій області, затвердженого наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції від 06.11.2019 року № 17, останнє має право в установленому порядку одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об`єднань інформацію, документи і матеріали. При цьому, підпунктами 22-24 п. 1 Розділу ІІІ Положення про УСР у Вінницькій області останнє на території обслуговування здійснює, зокрема, моніторинг та аналіз стану дотримання антикорупційного законодавства особами, на яких поширюється дія ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов`язаних з корупцією, складання в межах компетенції протоколів про правопорушення, пов`язані з корупцією, та направлення їх до суду в установленому законодавством порядку. Отже, як вказує відповідач, аналіз наведених повноважень органів поліції та УСР у Вінницькій області свідчить про те, що останнє наділене функціями моніторингу та аналізу стану дотримання антикорупційного законодавства особами, на яких поширюється дія статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов`язаних з корупцією. При цьому, одержання УСР у Вінницькій області від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об`єднань інформації, документів і матеріалів, необхідних для виконання покладених на них функцій, належить до його прав. Водночас, як стверджує відповідач, до нього надійшла заява директора Фонду соціального страхування України - Думи Олени Олексіївни (вх. № 893 від 08.04.2020 року) про те, що в.о. начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області - ОСОБА_2 Михайло ОСОБА_3 можливо порушив вимоги ч. 1 ст. 28 "Про запобігання корупції". Вказане звернення надійшло до УСР у Вінницькій області з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області листом від 03.04.2020 року за № 999/05/20-2020 року, де вбачається, що звернення директора Фонду соціального страхування України Думи ОСОБА_4 зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України (ЖЄО) за № 321 від 08.04.2020 року. Згідно з викладеною інформацією заявниці, начальником Управління виконавчої дирекції Фонду у Вінницькій області - ОСОБА_1 починаючи з 02.01.2018 року на посаду начальника відділу з профілактики страхових випадків - страхового експерта з охорони праці Вінницького відділення управління виконавчої дирекції Фонду у Вінницькій області переведено Дем`яненка ОСОБА_5 (наказ № 463-к/тр від 22.12.2017 року), який на момент переведення був зятем позивача. Цього ж дня, позивачем переведено на посаду страхового експерта з охорони праці відділу з профілактики страхових випадків Вінницького відділення управління виконавчої дирекції Фонду у Вінницькій області Попова Олександра Анатолійовича (наказ № 465-к/тр від 22.12.2017 року), який також є його зятем. У подальшому, 01.08.2017 року позивачем призначено на посаду заступника начальника відділення-начальника відділу профілактики виробничого травматизму, страхових виплат, медико-соціальних послуг та матеріального забезпечення Калинівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду у Вінницькій області - Олійника Андрія Петровича (наказ № 231-к/тр від 25.07.2017 року), який є його ріднім братом. За твердженнями відповідача, вищевказані особи згідно з інформацією, викладеною в заяві ОСОБА_6 , є близькими особами та знаходились у прямому підпорядкуванні ОСОБА_1 , що вказувало на вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 172-7 КУпАП («Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів»). Відповідач зазначає, що згідно ст. 251 КУпАП УСР ним було проведено заходи, з метою встановлення фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема, з метою встановлення інформації про наявність, або відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення УСР у Вінницькій області надіслано запити від 13.03.2020 року за № 1725/55/101/03-2020 та від 09.04.2020 року за № 2109/55/101/02-2020. При цьому, за викладеними в заяві ОСОБА_6 фактами, матеріали щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності до суду не направлялись, оскільки з моменту вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією пройшло більше двох років. Водночас, за результатами розгляду заяви ОСОБА_6 відповідачем складено відповідну довідку від 23.04.2020 року № 2315/55/201/03-2020 та повідомлено заявницю. За твердженнями представника відповідача, УСР у Вінницькій області не ініціювало і не проводило перевірки дотримання позивачем вимог антикорупційного законодавства, а за наявною інформацією із заяви директора Фонду соціального страхування України ОСОБА_6 здійснювало лише збір та аналіз інформації з метою доведення факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність, за яке передбачена ст. 172-7 КУпАП. На переконання відповідача, він діяв у межах наданих повноважень, що передбачені, зокрема, підпунктами 22-24 пункту 1 розділу III Положення про УСР у Вінницькій області (моніторинг та аналіз стану дотримання антикорупційного законодавства особами, на яких поширюється дія статті 3 "Про запобігання корупції" та збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов`язаних з корупцією), з метою виконання вимог частини 2 статті 251 КУпАП (обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу).

Що стосується доводів позивача про те, що він, як працівник Фонду соціального страхування України, не належить до суб`єктів, на яких поширюється дія статті 3 "Про запобігання корупції", то відповідач звертає увагу суду, що Фонд має всі ознаки юридичної особи публічного права та створений на підставі та в порядку Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Відтак, на думку відповідача, позивач відноситься до суб`єктів, на яких поширюється дія статті 3 Закону № 1700-VII, зокрема до суб`єктів, визначених підпунктом «а» пункту 2 частини 1 статті 3 цього Закону.

25.05.2020 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 13934/20), у якій позивач просив врахувати, що згідно ч. 3 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Тобто, повноваження стосовно здійснення контролю, в тому числі щодо встановлення факту конфлікту інтересів, віднесені до виключної компетенції НАЗК і повинно відбуватися у порядку, визначеному Законом України «Про запобігання корупції». Окрім того, з аналізу вказаних вище норм, вбачається, що Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, як і його відокремлені підрозділи, а також їх посадові особи, не наділені повноваженнями перевірки, моніторингу та аналізу наявності чи відсутності корупційного правопорушення згідно п. 1 Розділу III Положення про Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України. При цьому, вкотре наголосив, що оскільки управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області було утворено відповідно до Постанови правління Фонду соціального страхування України від 08.02.2017 року за № 13, останнє не відноситься до юридичної особи публічного права, оскільки не створено розпорядчим актом Президента України, органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Також додатково зазначив про перебування на розгляді у Верховній Раді України проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації функціонування системи загальнообов`язкового державного соціального страхування за № 2275 від 16.10.2019 року, яким пропонується внести зміни, зокрема, у Законі України «Про запобігання корупції» шляхом доповнення частини першої статті 3 пунктом 6 такого змісту « 6) особи, які входять до складу правлінь фондів загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, керівники та працівники виконавчих дирекцій цих фондів, робочих органів виконавчих дирекцій та їх відокремлених підрозділів.». Тобто, вказаний законопроект після його прийняття Верховною Радою України і набуття цим Законом чинності має доповнити перелік суб`єктів, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» і тільки з того часу можна буде відносити до цього переліку працівників Фонду соціального страхування України. До даного ж часу, на переконання позивача, питання поширення дії Закону України «Про запобігання корупції» на працівників Фонду соціального страхування України законодавством не врегульовано.

Своїм правом на подання заперечення на відповідь на відзив відповідач не скористався, що не є перешкодою для розгляду даної справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Водночас частиною четвертою статті 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Враховуючи, що головуючий по даній справі суддя в період часу з 09.06.2020 року по 03.07.2020 року перебував у відпустці, тому рішення у даній справі прийняте судом 06.07.2020 року.

Дослідивши наявні у справі докази та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив, що ОСОБА_1 відповідно до наказу Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 14.12.2018 року № 02-131-к призначений з 17.12.2018 року по 16.12.2019 року на посаду начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області. Іншим наказом від 16.12.2019 року № 02-119-к ОСОБА_1 з 17.12.2019 року призначений виконуючим обов`язки начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області на період до дати призначення керівника управління.

Наказом Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 19.03.2020 року № 02-8-к ОСОБА_1 , виконуючого обов`язки начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, згідно з пунктом 4 ст. 41 Кодексу законів про працю України, пунктом 6 частини першої статті 29 та частиною другою статті 34 Закону України "Про запобігання корупції" звільнено із займаної посади 19.03.2020 року (підстава: доповідна записка за результатами перевірки дотримання вимог антикорупційного законодавства завідувача сектору з питань запобігання корупції Зеленьова В.В. від 13.03.2020 року № 20)

Як свідчать матеріали справи, листом від 13.03.2020 року № 1725/55/101/03-2020 та наступним листом від 09.04.2020 року за № 2109/55/101/02-2020 «Про надання інформації та копій документів» Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України витребувало в управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області інформацію та ряд документів, зокрема:

- стосовно призначення (звільнення, переведення, переміщення) на посаду заступника начальника відділення - начальника відділу профілактики виробничого травматизму, страхових виплат, медико-соціальних послуг та матеріального забезпечення Калинівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області Олійника А.П. (заяви, накази, розпорядження, тощо); посадові (службові) обов`язки (інструкції) ОСОБА_7 ; накази про надання ОСОБА_7 відпусток, премій, матеріальних допомог, або інших матеріальних заохочень у період часу із 01.04.2018 року по теперішній час; про ознайомлення ОСОБА_7 з вимогами Закону України «Про запобігання корупції»;

- стосовно призначення (звільнення, переведення, переміщення на посаду начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціальної страхування у Вінницькій області Олійника Михайла Петровича (заяви накази, розпорядження тощо); посадові (службові) обов`язки (інструкції) ОСОБА_1 ; накази про надання ОСОБА_1 відпусток, премій, матеріальних допомог, або інших матеріальних заохочень у період часу із 01.04.2018 року по теперішній час; про ознайомлення ОСОБА_8 з вимогами Закону України «Про запобігання корупції»;

- стосовно призначення (звільнення, переведення, переміщення) на посаду начальника відділу з профілактики страхових випадків - страхового експерта з охорони праці Вінницького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області Дем`яненка Ігоря Юрійовича (заяви, накази, розпорядження, тощо); посадові (службові) обов`язки (інструкції) ОСОБА_9 ; накази про надання ОСОБА_9 відпусток, премій, матеріальних допомог, або інших матеріальних заохочень у період часу із 01.04.2018 по теперішній час; про ознайомлення ОСОБА_9 з вимогами Закону України «Про запобігання корупції»; чи зверталось управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області до НАЗК за роз`ясненнями про наявність (відсутність) в ОСОБА_1 конфлікту інтересів, якщо так то з яких питань, які роз`яснення надані;

- стосовно призначення (звільнення, переведення, переміщення) на посаду страхового експерта з охорони праці відділу з профілактики страхових випадків Вінницького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області Попова Олександра Анатолійовича (заяви, накази, розпорядження тощо); посадові (службові) обов`язки (інструкції) ОСОБА_10 ; накази про надання ОСОБА_10 відпусток, премій, матеріальних допомог, або інших матеріальних заохочень у період часу із 01.04.2018 року по теперішній час; про ознайомлення ОСОБА_10 з вимогами Закону України «Про запобігання корупції»; статут (положення) Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області; матеріали службових розслідувань з приводу порушення вимог антикорупційного законодавства (фінансового контролю) працівниками Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (при наявності); інформацію стосовно дотримання вимог фінансового контролю працівниками Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, а саме подачі останніми.

Незгода позивача із діями відповідача, які, як він вважає, пов`язані із проведенням перевірки дотримання вимог антикорупційного законодавства, що, на його переконання, належить до виключних повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції, зумовила звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі - Закон України № 1700-VII).

Відповідно до абз. 14 ст. 1 Закону № 1700-VII встановлено, що спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.

Відповідно до статті 11 Закону № 1700-VІІ виключно Національному агентству з питань запобігання корупції належать повноваження, зокрема щодо: проведення аналізу стану запобігання та протидії корупції в Україні, діяльності державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у сфері запобігання та протидії корупції; здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Положеннями статті 12 Закону № 1700-VІІ визначено, що для виконання своїх повноважень, у тому числі й зазначених вище, Національному агентству з питань запобігання корупції надано ряд прав, зокрема: одержувати в установленому законом порядку за письмовими запитами від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань; проводити перевірки організації роботи із запобігання і виявлення корупції в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, зокрема щодо підготовки та виконання антикорупційних програм; отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, письмові пояснення з приводу обставин, що можуть свідчити про порушення правил етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом, щодо достовірності відомостей, зазначених у деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Відповідно до вимог статті 1 Закону № 580-VIII Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно ст. 3 Закон № 580-VIII встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Пунктами першим, другим та третім частини першої статті 23 Закону № 580-VIII встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень.

Отже, пунктом 3 частини першої статті 23 Закону № 580-VIII на поліцію покладено обов`язок вживати заходів з метою виявлення, зокрема, адміністративних правопорушень та заходів для їх усунення.

Згідно з підпунктом 2 пункту 6 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 877, Національна поліція для виконання покладених на неї завдань має право одержувати в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об`єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань.

У складі Національної поліції України органом, що здійснює протидію корупції, на сьогодні є Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі - Департамент).

Відповідно до пункту першого розділу І Положення про Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України від 23.10.2019 № 1077 (далі - Положення про Департамент), Департамент є міжрегіональним територіальним органом у складі кримінальної поліції Національної поліції України, який бере участь у реалізації державної політики з питань боротьби з організованою злочинністю та згідно із законодавством України здійснює оперативно-розшукову діяльність.

Відповідно до пункту 3 розділу II Положення про Департамент до його основних завдань належить протидія корупції серед посадових осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», вжиття заходів з метою виявлення корупційних правопорушень і правопорушень, пов`язаних з корупцією, та їх припинення відповідно до законодавства України.

До прав Департаменту, згідно з підпунктом 3 пункту 1 розділу IV Положення про Департамент, належить відповідно до компетенції в установленому порядку одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об`єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього функцій.

Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань захисту економіки Національної поліції України, затвердженого наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 06.11.2019 року № 17, Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області є структурним (відокремленим) підрозділом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України та згідно із законодавством України здійснює оперативно-розшукову діяльність.

Відповідно до підпунктів 22-24 пункту 1 розділу III Положення про УСР у Вінницькій області останнє на території обслуговування здійснює, зокрема: моніторинг та аналіз стану дотримання антикорупційного законодавства особами, на яких поширюється дія статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», моніторинг та аналіз стану дотримання антикорупційного законодавства особами, на яких поширюється дія статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов`язаних з корупцією; складання в межах компетенції протоколів про правопорушення, пов`язані з корупцією, та направлення їх до суду в установленому законодавством порядку.

Крім того, з метою виконання покладених на УСР у Вінницькій області функцій, відповідно до підпункту 3 пункту 1 розділу IV Положення про УСР у Вінницькій області, останнє має право в установленому порядку одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об`єднань інформацію, документи і матеріали.

Так, судом встановлено, що до УСР у Вінницькій області надійшла заява директора Фонду соціального страхування України Думи Олени Олексіївни від 18.03.2020 року за № 694-14-1 про те, що в.о. начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області Олійник М.П. можливо порушив вимоги ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VІІ («Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів»). Вказане звернення надійшло до УСР у Вінницькій області з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області супровідним листом від 03.04.2020 року за № 999/05/20-2020.

Згідно з викладеною інформацією у заяві про вчинення адміністративного правопорушення вбачається, що на виконання норм статті 53-2 Закону України «Про запобігання корупції» завідувачем сектору з питань запобігання корупції виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Зеленьовим ОСОБА_11 .В ОСОБА_12 в рамках проведення перевірки управління виконавчої дирекції Фонду у Вінницькій області (наказ виконавчої дирекції Фонду № 95-од від 10.02.2020 року) перевірено наявну інформацію щодо можливого конфлікту інтересів у в.о. начальника управління виконавчої дирекції Фонду у Вінницькій області ОСОБА_1 у зв`язку з спільною роботою з близькими родичами та близькими особами.

Так, під час перевірки отримано інформацію, що свідчить про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» в.о. начальника управління виконавчої дирекції Фонду у Вінницькій області Олійником Михайлом Петровичем, а саме:

- начальником управління виконавчої дирекції Фонду у Вінницькій області Олійником М.П. з 02.01.2018 переведено на посаду начальника відділу з профілактики страхових випадків - страхового експерта з охорони праці Вінницького відділення управління виконавчої дирекції Фонду у Вінницькій області Дем`яненко Ігоря Юрійовича (наказ № 463-к/тр від 22.12.2017 року), який був зятем ОСОБА_1 , на момент переведення, тобто близькою особою відповідно до Закону України «Про запобігання корупції»;

- начальником управління виконавчої дирекції Фонду у Вінницькій області Олійником М.П. з 02.01.2018 переведено на посаду страхового експерта з охорони праці відділу з профілактики страхових випадків Вінницького відділення управління виконавчої дирекції Фонду у Вінницькій області Попова Олександра Анатолійовича (наказ № 465-к/тр від 22.12.2017 року), який є зятем ОСОБА_1 , тобто близькою особою відповідно до Закону України «Про запобігання корупції»;

- начальником управління виконавчої дирекції Фонду у Вінницькій області Олійником М.П. з 01.08.2017 прийнято на посаду заступника начальника відділення-начальника відділу профілактики виробничого травматизму, страхових виплат, медико-соціальних послуг та матеріального забезпечення Калинівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду у Вінницькій області Олійника Андрія Петровича (наказ № 231-к/тр від 25.07.2017 року), який є братом, тобто близькою особою відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

З урахуванням вищенаведеного заявник вказує на те, що ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 перебували у прямому підпорядкуванні у начальника управління (в.о. начальника управління) виконавчої дирекції Фонду у Вінницькій області Олійника М.П. відповідно до норм абзацу третього частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції».

Так, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 28 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз`ясненням до Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону. (ч. 5 ст. 28 Закону № 1700-VII ).

Відповідно до статті 65 Закону № 1700-VII за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 172-7 КУпАП встановлено, що неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів являється адміністративним порушенням.

Статтею 254 КУпАП встановлено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Згідно із статтею 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними, зокрема, в статті 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи, зокрема, органів внутрішніх справ (Національної поліції), у тому числі за статтею 172-6 Кодексу.

Враховуючи вимоги статті 258 КУпАП, складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-7 КУпАП, є обов`язковим.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Тому, з метою виконання обов`язку, передбаченого частиною 2 статті 251 КУпАП стосовно збору доказової бази у ході перевірки наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення в діях позивача, у межах повноважень передбачених пунктом 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» (вжиття заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень) підпункту 3 пункту 1 розділу IV Положення про УСР у Вінницькій області, затвердженого наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції від 06.11.2019 року № 17 (одержувати інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених завдань), УСР у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України було здійснено збір доказової інформації відносно ОСОБА_1 та вчинено інші дії, спрямовані на встановлення в його діях складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Зокрема, в рамках збору доказової бази, на підтвердження інформації, викладеній у заяві директора Фонду соціального страхування України - Думи О.О. (вх. № 893 від 08.04.2020 року) про те, що в.о. начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області - ОСОБА_2 Михайло ОСОБА_3 можливо порушив вимоги ч. 1 ст. 28 "Про запобігання корупції", а також встановлення суб`єктивної сторони правопорушення (вини особи) відповідачем було направлено відповідні запити за місцем його роботи з метою отримання необхідних відомостей та матеріалів.

Вищенаведене свідчить про те, що УСР у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України не проводило перевірки дотримання ОСОБА_13 . вимог антикорупційного законодавства, а здійснювало збір інформації відповідно частини другої статті 251 КУпАП з метою доведення факту вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена частина перша статті 172-7 КУпАП, інформацію про можливе вчинення якого виявлено шляхом подання заяви директора Фонду соціального страхування України - Думи О.О. (вх. № 893 від 08.04.2020 року).

Крім того, згідно ст. 5 Закону України «Про захист персональних даних» не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, пов`язану з виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових осіб повноважень, тому для її отримання не потрібно ініціювати перевірку та здійснювати її витребування в НАЗК.

З приводу посилань позивача на те, що тільки Національному агентству з питань запобігання корупції надано право одержувати в установленому законом порядку за письмовими запитами від державних органів та суб`єктів господарювання, громадян та їх об`єднань інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань суд зазначає, що нормами статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" не визначений виключний статус Національного агентства з питань запобігання корупції, як єдиного органу, який уповноважений вживати заходи з питань запобігання корупції. Тобто, на усі зазначені у вказаній статті органи (органи прокуратури, органи Національної поліції, НАБУ, НАЗК) покладені відповідні обов`язки. Отже, аналіз норм права, якими визначено правовий статус Департаменту та Управління і порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення та аналіз матеріалів адміністративного провадження відносно ОСОБА_1 свідчать на користь висновку про те, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, встановлений чинним законодавством.

Наведене повністю узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 30.01.2020 року у справі № 816/2042/18, висновки якої згідно ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковими для застосування судом у даних правовідносинах.

До того ж, суд враховує, що сам факт надіслання відповідачем запитів з метою встановлення інформації про наявність або відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, не є таким, що підтверджує порушення прав, свобод та законних інтересів позивача та не створює для нього будь-яких негативних наслідків. В даному випадку із тих доказів, які були надані відповідачем суд з`ясував, що жоден протокол про адміністративне правопорушення за наслідками опрацьованої відповідачем інформації відносно позивача не складався, відповідно, і як такої справи про адміністративне правопорушення наразі не має.

Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 дав визначення поняттю охоронюваний законом інтерес, який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям право (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

<...> поняття охоронюваний законом інтерес у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям право має один і той же зміст.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Таким чином, передумовою для захисту права є його порушення. Якщо ж таке право порушеним не є, то, відповідно, воно не може бути захищеним (поновленим) судом. А тому відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Наразі, позивачем не доведено, що дії відповідача, які пов`язані із витребуванням інформації і доказів відносно позивача, призвели до порушення його прав та спричинили негативні для нього наслідки. У відповідності до наявної в матеріалах справи Довідки відповідача № 2315/55/101/03-2020 від 23.04.2020р. про результати розгляду заяви ОСОБА_6 щодо можливого порушення Закону України «Про запобігання корупції» в.о. начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області Олійником М.П., розгляд вказаного звернення відповідачем припинено. Тобто, відповідач на виконання покладених на УСР у Вінницькій області завдань з метою отримання інформації щодо можливого вчинення позивачем корупційного правопорушення направив зазначені вище запити, та за результатами перевірки відповідного звернення прийняв рішення, яке не впливає на обсяг прав та обов`язків позивача.

За таких обставин оскарження відповідних дій відповідача жодним чином не спрямоване на відновлення попереднього становища позивача, оскільки відсутні обставини порушення його прав у межах спірних правовідносин.

Щодо інших посилань позивача на те, що в період перебування на посаді керівника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області він не був суб`єктом відповідальності, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", то суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону № 1700-VII суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є, зокрема, посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті.

Юридична особа публічного права, відповідно до частини 2 статті 81 Цивільного кодексу України, створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Частиною третьою цієї ж статті визначено, що порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюється Конституцією України та законом.

Окрім того статтею 167 Цивільного кодексу України визначено, що держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

Так, згідно з пунктом 4 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» було передбачено утворення Фонду соціального страхування України, реорганізувавши шляхом злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також припинити виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності шляхом приєднання до Фонду соціального страхування України.

Аналіз статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» вказує на те, що Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Фонд, якщо інше не передбачено законами України, не може займатися іншою діяльністю, крім тієї, для якої його створено, та використовувати свої кошти на цілі, не пов`язані з цією діяльністю. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням. До коштів Фонду застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України. Бюджет Фонду затверджує Кабінет Міністрів України. Фонд є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, символіку, яка затверджується його правлінням.

У відповідності до пункту 1.6 розділу 1 Статуту Фонду, затвердженого постановою правління Фонду від 11.04.2017 № 28, управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Безпосереднє управління фондом здійснює його правління та виконавча дирекція.

Отже, основними завданнями Фонду та його робочих органів є реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування.

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області є робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та згідно ч. 3 ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» провадить свою діяльність від імені виконавчої дирекції Фонду в межах та порядку, визначених цим Законом, статутом Фонду.

Таким чином проаналізувавши зміст вищевикладених положень слід дійти висновку про те, що Фонд, як і його робочі органи створені державою у відповідності до приписів Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», є органом та юридичною особою, управління якою здійснюється у тому числі і державою. Зазначене свідчить про те, що Фонд має всі ознаки юридичної особи публічного права, а тому позивач будучи посадовою особою управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, може відноситись до суб`єктів, на яких поширюється дія п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII.

Про те, що до посадових осіб Фонду можуть застосовуватись положення Закону № 1700-VII опосередковано також підтверджується і затвердженими наказами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Антикорупційних програм Фонду соціального страхування України на 2018, 2019 роки, наказами Фонду від 05.02.2018 № 91-од «Про утворення комісії з оцінки корупційних ризиків у Фонді соціального страхування України», від 08.02.2019 № 67-од «Щодо проведення оцінки корупційних ризиків» тощо, прийнятими відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», які розміщенні на офіційному веб-сайті Фонду та перебувають в загальному доступі.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій і докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.

Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, сума судового збору відповідно до вимог ст. 139 КАС України стягненню на користь позивача не підлягає.

Керуючись ст.ст. 9, 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки на апеляційне оскарження, визначені ст. 295 КАС України, продовжуються на строк дії такого карантину.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (місцезнаходження: вул. Чорновола, 5, м. Вінниця, 21010, код ЄДРПОУ 43305056).

СуддяСлободонюк Михайло Васильович