ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

====================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року Справа № 915/2360/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ржепецької К. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код 30019801)

до відповідача: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» (54000, м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 159; ідентифікаційний код 05410263)

про: стягнення 124 580 708,39 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Пахомова О. А., адвокат за довіреністю,

від відповідача: Іноземцев Є.С., адвокат за довіреністю

Суть спору:

03.12.2019 Акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 1001ВИХ-19-5574 від 19.11.2019 про стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» 116 093 172,98 грн заборгованості, 7 816 358,02 грн пені, 671 177,39 грн три проценти річних.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору транспортування природного газу № 1512000711 від 17.12.2015 з додатковою угодою № 1 від 29.11.2017 до нього; актів обсягів добових небалансів за березень-червень 2019 року; довідок позивача № 1 про добові небаланси відповідача, що виникли внаслідок відбору природного газу для витрат відповідача за березень, квітень, травень, червень 2019 року, довідок позивача № 2 про добові небаланси відповідача, що виникли внаслідок несанкціонованого відбору природного газу споживачами з газорозподільної системи за березень, квітень, травень, червень 2019 року, довідок позивача № 3 про добові небаланси відповідача за березень, квітень, травень, червень 2019 року; технічних актів приймання-передачі природного газу, оформлених між позивачем та відповідачем за березень, квітень, травень, червень 2019 року; реєстрів завантаження файлів до Інформаційної платформи; рахунків на оплату: № 03-2019-1512000711 від 31.03.2019, № 04-2019-1512000711 від 30.04.2019, № 05-2019-1512000711 від 31.05.2019, № 06-2019-1512000711 від 30.06.2019; застосування норм п. 19 Глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497, ст.ст. 536, 625 Цивільного кодексу України, ст. 231 Господарського кодексу України та мотивовані таким:

Позивач за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за березень, квітень, травень, червень 2019 року виявив наявність у відповідача небалансів, як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.

Однак відповідач до цього часу не виконав свої зобов`язання з оплати виставлених позивачем рахунків на оплату за добові небаланси за березень, квітень, травень, червень 2019 року на загальну суму 116 093 172,98 грн, чим порушив умови п. 2.6 Договору та п. 19 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, а також порушив права та інтереси позивача як кредитора у спірних правовідносинах.

Ухвалою суду від 05.12.2019 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/2360/19 за правилами загального позовного провадження, з призначенням підготовчого засідання на 26 грудня 2019 року о 10:00.

19.12.2019 до суду від Акціонерного товариства «Укртрансгаз» надійшло клопотання б/н від 19.12.2019 (вх. № 19309/19), в якому позивач просив суд постановити у даній справі ухвалу про участь учасника справи АТ «Укртрансгаз» у судовому засіданні 26.12.2019 о 10:00 в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Черкаської області за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, 18005.

На вказане клопотання суд відреагував відповідною ухвалою від 19.12.2019.

26.12.2019 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 24.12.2019 (вх. № 19576/19) про зупинення провадження у справі № 915/2360/19 за позовом АТ «Укртрансгаз» до АТ «Миколаївгаз» про стягнення заборгованості, пені та три відсотка річних, до набрання законної сили рішенням суду у справі № 915/982/18 за позовом АТ «Укртрансгаз» до АТ «Миколаївгаз» про визнання договору про транспортування природного газу укладеним в редакції АТ «Укртрансгаз».

Крім того, 26.12.2019 до суду від відповідача надійшов відзив б/н від 24.12.2019 (вх. № 19577/19) на позовну заяву, в якому відповідач виклав заперечення проти позову та просить суд в задоволенні позовних вимог АТ «Укртрансгаз» до АТ «Миколаївгаз» відмовити в повному обсязі. У вказаному відзиві відповідач посилаючись, зокрема, на норми ст.ст. 1, 20, 22, 32 Закону України «Про ринок природного газу», положення Кодексу газотранспортних систем, умови договору транспортування природного газу № 1512000711 від 17.12.2015 та норми Цивільного кодексу України, стверджує, що позовні вимоги не охоплюються положеннями укладеного між сторонами договору. Незважаючи на те, що умовами договору передбачено врегулювання негативного місячного небалансу, позивачем в порушення умов договору направлено акти врегулювання щодобових небалансів.

У судовому засіданні 26.12.2019, проведеному за участю представників обох сторін, суд відклав розгляд клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та дозволив позивачу подати суду відповідь на відзив та пояснення щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, а відповідачу - додаткові докази по справі. За результатами проведеного засідання судом було оголошено перерву до 28 січня 2020 року о 09:30.

28.12.2019 до суду від позивача надійшла заява б/н від 28.12.2019 (вх. № 19744/19) про продовження процесуального строку для подання відповіді на відзив.

27.01.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 27.01.2020 (вх. № 984/20) про приєднання доказів до матеріалів справи, зокрема: копію позовної заяви у справі № 915/982/18 та копію рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.12.2019 у справі № 915/982/18.

28.01.2020 до суду від позивача надійшла така кореспонденція:

- клопотання б/н від 23.01.2020 (вх. № 1039/20), в якому заявник просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Національну комісію що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, Ідентифікаційний код 39369133);

- відповідь на відзив б/н від 27.01.2020 (вх. № 1040/20), за текстом якого позивач стверджує, що відповідачем не надано суду першої інстанції жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими він заперечує проти позовних вимог, а доводи, аргументи (міркування, припущення) відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не спростовують законність та обґрунтованість позовних вимог АТ «Укртрансгаз».

У судовому засіданні 28.01.2020, проведеному за участю представників обох сторін, суд протокольною ухвалою продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів; оголосив перерву в підготовчому засіданні до 06 лютого 2020 року о 10:00 та запропонував: позивачу надати суду письмову правову позицію стосовно зупинення провадження у справі; відповідачу - письмові заперечення на відповідь на відзив та викласти правову позицію щодо залучення 3-ої особи.

05.02.2020 до суду від відповідача надійшло заперечення № 54007-СК-4839-0220 від 05.02.2020 на клопотання позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Національну комісію що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, в якому товариство просив суд відмовити в його задоволенні.

06.02.2020 до суду від позивача надійшло заперечення б/н від 05.02.2020 (вх. № 1562/20) на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, відповідно до якого товариство просило суд відмовити у задоволенні клопотання АТ «Миколаївгаз» про зупинення провадження у справі № 915/2360/19 та задовольнити клопотання АТ «Укртрансгаз» про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Національну комісію що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.

Ухвалою від 06.02.2020, за результатами проведеного судового засідання, було відмовлено в задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» б/н від 24.12.2019 (вх. № 19576/19) про зупинення провадження у справі № 915/2360/19, відмовлено в задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Укртрансгаз» б/н від 23.01.2020 (вх. № 1039/20) про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у справі № 915/2360/19, а також оголошено перерву в підготовчому засіданні до 03 березня 2020 року о 12:00.

02.03.2020 до суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив б/н від 27.02.2020 (вх. № 2702/20), в якому заявник просить суд поновити АТ «Миколаївгаз» строк на надання заперечень на відповідь на відзив; в задоволенні позовних вимог АТ «Укртрансгаз» до АТ «Миколаївгаз» відмовити в повному обсязі. Відповідні заперечення прийняті судом до розгляду.

Ухвалою від 03.03.2020, за результатами проведеного судового засідання, суд закрив підготовче провадження у справі № 915/2360/19, з призначенням її до судового розгляду по суті на 24 березня 2020 року об 11:30.

23.03.2020 на офіційну електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання б/н від 23.03.2020 (вх. № ЕП:3702/20) про відкладення судового засідання у справі № 915/2360/19, обґрунтоване запровадженням на території України карантину через спалах у світі коронавірусу.

У зв`язку перебуванням судді Смородінової О.Г. у відпустці, судове засідання по справі № 915/2360/19, призначене на 24.03.2020 об 11:30 не відбулося.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції постанови від 22.04.2020 № 291), з 12.03.2020 по 11.05.2020 на всій території України встановлено карантин.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

З огляду на викладене, враховуючи введення в Україні карантину через спалах у світі короновірусу та з метою забезпечення безпеки учасників справи, що у даному випадку має пріоритет у порівнянні із дотриманням строку розгляду справи, суд, ухвалою від 30.03.2020 постановив відкласти розгляд справи № 915/2360/19 без визначення дати судового засідання; провести розгляд справи №915/2360/19 поза межами встановленого ч. 2 ст. 195 ГПК України строку, у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі короновірусу «COVID-19».

Відповідно до п. 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційного скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, згідно яких карантин продовжено до 22.05.2020 та прийнято рішення про послаблення карантинних обмежень з 11.05.2020, зокрема, - дозволено діяльність адвокатів; водночас залишається забороненим, зокрема, - перебування в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно; регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, зокрема пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі (за встановленими винятками); перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому) (за встановленими винятками).

За такого, беручи до уваги тривалість знаходження справи у провадженні суду, у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України рішення про послаблення карантинних заходів з 11.05.2020, господарський суд вважав за необхідне та можливе повідомити учасників справи про час та місце проведення судового засідання.

Так, ухвалою суду від 25.05.2020 учасників справи було повідомлено про те, що судове засідання з розгляду справи № 915/2360/19 по суті відбудеться 11 червня 2020 року о 09:30.

Крім того, вказаною ухвалою суд повідомив учасників справи про те, що за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше, справу буде розглянуто без участі представників учасників справи за наявними в ній матеріалами.

25.05.2020 до суду від позивача надійшла заява № 762/01-12 від 19.05.2020 про розгляд справи за відсутності позивача, в якій заявник повідомив суд, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі та просить суд розглядати справу без участі представника (адвоката) лікарні.

Згодом, 05.06.2020 на офіційну електронну адресу суду від Акціонерного товариства «Укртрансгаз» надійшло клопотання б/н від 05.06.2020 (вх. № ЕП: 6767/20) про призначення розгляду справи у режимі відеоконференції. На вказане клопотання суд відреагував відповідною ухвалою від 09.06.2020.

11.06.2020 до суду від позивача надійшла заява б/н від 11.06.2020 (вх. № ЕП: 6911/20), в якій заявник, посилаючись на норми статей 42, 71, 82 Господарського процесуального кодексу України, просив суд викликати в судове засідання по справі № 915/2360/19 спеціаліста з питань функціонування інформаційної платформи Директора департаменту комерційної діяльності АТ «Укртрансгаз» Куцелім Агнету Олександрівну, що знаходиться за адресою 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, та дозволити приймати участь в судовому засіданні.

В судове засідання 11.06.2020 з`явилися повноважні представники обох сторін, яких суд заслухав.

У вказаному засіданні судом розглянуто заяву позивача б/н від 11.06.2020 (вх. № ЕП: 6911/20) щодо виклику в судове засідання спеціаліста, та зазначено, що у даній справі суд не вбачає потреби у виклику спеціаліста в судове засідання. Разом із тим, з урахуванням процесуальних прав та інтересів учасників справи, оцінюючи специфіку спірних правовідносин, суд надав дозвіл учасникам справи, у разі наявності потреби, забезпечити участь в судовому засіданні спеціалістів, які надаватимуть представникам сторін допомогу з технічних питань при дослідженні доказів.

Після розгляду відповідного клопотання представник позивача виступив зі вступним словом, доповівши суду предмет та підстави позовних вимог. У зв`язку із зайнятістю пристосованих для відеоконференції залів судових засідань, час визначений для судового засідання у даній справі сплив після вступного слова представника позивача. Усно представник позивача висловив прохання наступне судове засідання теж проводити у режимі відеоконференції.

З урахуванням наведеного, для забезпечення рівності процесуальних прав учасників справи, суд дійшов висновку про оголошення перерви в судовому засіданні до 25 червня 2020 року об 11:30. При цьому, ухвалою від 11.06.2020 суд постановив проводити засідання у справі № 915/2360/19, призначене на 25 червня 2020 року об 11:30 за участю представника Акціонерного товариства «Укртрансгаз» у режимі відеоконференції.

Станом на момент проведення судового засідання будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань від учасників справи до суду не надходило.

В судове засідання 25.06.2020 з`явилися повноважні представники обох сторін, яких суд заслухав. Представник відповідача виступив зі вступним словом, доповівши суду підстави заперечень проти позову.

Після судових дебатів суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 25.06.2020 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши у судових засіданнях представників позивача та відповідача, дослідивши надані докази у їх сукупності суд -

В С Т А Н О В И В:

17 грудня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» був укладений договір транспортування природного газу № 1512000711 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач, як оператор, надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а відповідач, як замовник, сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг. Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі.

Суд відмічає, що новою назвою Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» є Акціонерне товариство «Укртрансгаз», а новою назвою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» є Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз».

За умовами п.2.4 Договору обсяг послуг, що надаються за цим договором (крім послуг балансування), визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування), які згідно п.2.8. Договору є його невід`ємними частинами. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.

У п. 2.5 Договору сторони визначили, що приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.

Пунктом 5.5 Договору сторони передбачили, що на кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (ЗВТ).

У п. 9.1 Договору зазначено, що у разі виникнення у Замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до 12 числа місяця, наступного за газовим місяцем, Замовник зобов`язаний сплатити Оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс Замовника визначається відповідно до Кодексу.

При цьому, відповідно до п.9.3, п.9.4 Договору базова ціна газу визначається Оператором відповідно до Кодексу. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до 10 числа місяця наступного за газовим місяцем, та розміщує її на своєму веб-сайті. Оператор до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає Замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів.

Послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг балансування, оформлюються Оператором і Замовником актами наданих послуг (п. 11.1. Договору).

Згідно п. 11.4 Договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого Замовником відповідно до Кодексу та розділу ІХ цього Договору.

Пунктом 17.1 Договору сторони погодили, що цей Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31 грудня 2016 року, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 грудня 2015 року. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору, жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Відповідно до п. 17.2 Договору усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами сторін. Сторони зобов`язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через десять днів після настання таких змін.

Згідно з п. 17.3 Договору у разі внесення та затвердження Регулятором змін до типового договору транспортування природного газу сторони зобов`язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього договору.

Вказаний договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

У подальшому, 29.11.2017 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до вказаного договору, якою були внесені зміни до пунктів 8.2, 8.4, 10.4 та, зокрема, до пункту 9.4, який викладено в такій редакції: « 9.4 Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник, крім вартості послуг, вказаних в абзаці другому цього пункту, зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів.

Оплата вартості послуг балансування оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року N 20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період».

Відповідно до п. 6 Додаткової угоди інші умови Договору залишаються незмінними і обов`язковими до виконання сторонами.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача про стягнення з відповідача за договором грошової заборгованості за добові небаланси, а також пені та 3 % річних за несвоєчасне виконання цих грошових зобов`язань.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належать обставини щодо правомірності стягнення позивачем з відповідача відповідних заявлених грошових вимог.

Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- Договір транспортування природного газу № 1512000711 від 17.12.2015 з додатком, додатковою угодою № 1 від 29.11.2017 та листами від 28.11.2017, 14.06.2018, від 25.06.2018 до нього;

- акти обсягів добових небалансів: № 03-2019-1512000711 за березень 2019 року (з коригуючим актом), № 04-2019-1512000711 за квітень 2019 року, № 05-2019-1512000711 за травень 2019 року, № 06-2019-1512000711 за червень 2019 року;

- рахунки: № 03-2019-1512000711 від 31.03.2019, № 04-2019-1512000711 від 30.04.2019, № 05-2019-1512000711 від 31.05.2019, № 06-2019-1512000711 від 30.06.2019;

- довідки позивача № 1 про добові небаланси відповідача, що виникли внаслідок відбору природного газу для витрат відповідача за березень, квітень, травень, червень 2019 року, довідки позивача № 2 про добові небаланси відповідача, що виникли внаслідок несанкціонованого відбору природного газу споживачами з газорозподільної системи за березень, квітень, травень, червень 2019 року, довідки позивача № 3 про добові небаланси відповідача за березень, квітень, травень, червень 2019 року;

- реєстри файлів завантаження до інформаційної платформи АТ «Миколаївгаз»; реєстри файлів відправлених з інформаційної платформи філії «Оператор ГТС України» АТ «Укртрансгаз»;

- акти приймання-передачі природного газу, оформлені між позивачем та відповідачем за березень, квітень, травень, червень 2019 року.

Відповідач на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази:

- лист Акціонерного товариства «Укртрансгаз» від 23.07.2018 № TSOВИХ-18-1897;

- рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.12.2019 у справі 915/982/19 за позовом АТ «Укртрансгаз» до АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» про визнання договору транспортування природного газу укладеним в редакції АТ «Укртрансгаз», з копією позовної заяви у справі;

- листи Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз»: від 26.02.2019 № 54003.2-СЛ-8106-0219, від 01.03.2019 № 54003.2-СЛ-8371-0319, від 01.03.2019 № 54003.2-СЛ-8428-0319, від 11.04.2019 № 54003.2-СЛ-12601-0419;

- акт НКРЕКП від 19.03.2019 № 161;

- постанова НКРЕКП від 26.04.2019 № 664;

- рекомендації Антимонопольного комітету України від 21.11.2019 № 61-рк.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 1 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

У відповідності до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

З урахуванням вимог ст. 638 ЦК України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов вищенаведеного договору, а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору № 1512000711 від 17.12.2015, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, учасниками у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Отже, правовідносини сторін врегульовано наведеним Договором транспортування природного газу.

Згідно зі ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом під час слухання справи та підтверджується матеріалами справи позивач за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за березень, квітень, травень, червень 2019 року виявив наявність у відповідача небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме:

- за березень 2019 року виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 6 069 003,42 м. куб. на загальну вартість 58 563 358,33 грн;

- за квітень 2019 року виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 4 046 628,94 м. куб. на загальну вартість 35 444 147,69 грн;

- за травень 2019 року виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 1 675 069,15 м. куб. на загальну вартість 13 773 229,29 грн;

- за червень 2019 року виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 962 962,0 м. куб. на загальну вартість 8 353 179,18 грн.

На підтвердження наявності у відповідача небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, позивачем надані: акти врегулювання щодобових небалансів № 03-2019-1512000711 за березень 2019 року (з коригуючим актом), № 04-2019-1512000711 за квітень 2019 року, № 05-2019-1512000711 за травень 2019 року, № 06-2019-1512000711 за червень 2019 року, довідки позивача № 1 про добові небаланси відповідача, що виникли внаслідок відбору природного газу для витрат відповідача за березень, квітень, травень, червень 2019 року, довідки позивача № 2 про добові небаланси відповідача, що виникли внаслідок несанкціонованого відбору природного газу споживачами з газорозподільної системи за березень, квітень, травень, червень 2019 року, довідки позивача № 3 про добові небаланси відповідача за березень, квітень, травень, червень 2019 року, рахунки № 03-2019-1512000711 від 31.03.2019, № 04-2019-1512000711 від 30.04.2019, № 05-2019-1512000711 від 31.05.2019, № 06-2019-1512000711 від 30.06.2019, реєстри файлів завантаження до інформаційної платформи АТ «Миколаївгаз», реєстри файлів відправлених з інформаційної платформи філії «Оператор ГТС України» АТ «Укртрансгаз» (т. 1, а.с. 32 - 114).

Разом із тим, правове регулювання взаємовідносин оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування газорозподільних систем здійснюється Кодексом газотранспортної системи, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, а також положеннями Закону України «Про ринок природного газу», Цивільного та Господарського кодексів України.

Пунктами 7, 45 ч.1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу; транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 32 Закону України «Про ринок природного газу», транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.

Регламентом функціонування газотранспортної системи України є Кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015. Кодекс також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.

Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG / оператором газосховища / газовидобувним підприємством /оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2497.

Відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу VIII Кодексу одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом.

Саме договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.

Отже, нормами чинного законодавства визначено, що транспортування природного газу може здійснюватись лише в межах газотранспортної системи, на підставі договору, укладеного з оператором газотранспортної системи.

Згідно з пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги).

Як вже встановлено та зазначено вище, 17.12.2015 між позивачем та відповідачем було укладено договір транспортування природного газу № 1512000711.

З преамбули та п. 2.2 Договору вбачається, що послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи (Кодекс ГТС), затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року №2493, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.

Пунктом 2.3 Договору визначені послуги, які можуть бути надані відповідачу за спірним Договором, а саме:

- послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності);

- послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування);

- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).

Зазначений перелік послуг є вичерпним і вчинення дій щодо врегулювання щодобових небалансів не передбачає.

Відомо , що за час дії Договору транспортування природного газу від 17.12.2015 року № 1512000711, на який посилається позивач, в обґрунтування заявлених вимог, змінилося законодавство (Кодекс газотранспортної системи), яке регулює відносини між позивачем (Оператором ГТС) та відповідачем (Оператором ГРМ, Замовником).

Так, як встановлено судом та не заперечується представниками сторін, 01 березня 2019 року постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1437 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП щодо впровадження добового балансування на ринку природного газу та процедури розробки, подання і затвердження Плану розвитку газотранспортної системи на наступні 10 років» відбулося запровадження добового балансування на ринку природного газу України. Перехід на добове балансування передбачає, що взаємодія між оператором газотранспортної системи, постачальниками, операторами газорозподільних систем і споживачами здійснюється виключно через інформаційну платформу оператора ГТС. Пунктом 11 вказаної постанови НКРЕКП від 27.12.2017 №1437 передбачено обов`язок оператора газотранспортної системи (позивача) з 01 серпня 2018 року надавати послуги транспортування природного газу на підставі договору транспортування природного газу, укладеного відповідно до типового договору транспортування природного газу зі змінами, затвердженими цією постановою. В даній редакції типового договору передбачений, в тому числі, порядок оплати добових небалансів.

Як вбачається з наданих суду відповідачем доказів та пояснень, 23.07.2018 позивач направив до відповідача лист з пропозицією укласти новий договір транспортування природного газу від 01.08.2018 № 1807000401 форма якого, на думку позивача відповідала типовому договору. Після ознайомлення із запропонованим проектом договору, керуючись ч. З ст.188 Господарського кодексу України, відповідачем було прийнято рішення про його підписання з протоколом розбіжностей. Складання протоколу розбіжностей обумовлено тим, що у зв`язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2017 року №951 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» втратив чинність Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20. Позивач не погодившись із запропонованими відповідачем змінами викладеним в протоколі розбіжностей, звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою в якій просив суд визнати запропонований до підписання договір про транспортування природного газу укладеним в редакції позивача. Саме в редакції договору транспортування природного газу від 01.08.2018, щодо укладення якого виник спір і визначено порядок оплати у разі виникнення у замовника добового небалансу, а саме розділ IX «Визначення вартості щодобових небалансів та порядок розрахунків за них», а в діючому договорі транспортування природного газу № 1512000711 від 17.12.2015 відсутній порядок оплати за добові небаланси.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.12.2019 по справі № 915/982/18 у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним відмовлено у повному обсязі.

Судом встановлено, зокрема таке: «за фактичними обставинами справи цей спір зумовлений необхідністю внесення змін до договору №1512000711 і має вирішуватися у судовому порядку за позовом про внесення відповідних змін до вказаного договору, а не за позовом про укладення договору». «Наразі ж, укладений між сторонами договір №1512000711 є чинним, заперечень щодо продовження строку його дії від учасників договору не надходило, що не заперечується сторонами, але його зміст не враховує зміни, що були внесені до Типового договору транспортування природного газу постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1437».

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.12.2019 по справі № 915/982/18 набрало законної сили 29.01.2020 та в подальшому було оскаржене позивачем до Південно-Західного апеляційного господарського суду. Станом на даний час апеляційний перегляд вищевказаного рішення ще триває.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В матеріалах справи відсутній, а позивачем не надано доказів на підтвердження наявності між сторонами Договору, який би регулював відносини між сторонами щодо врегулювання щодобових небалансів.

Отже, посилання на вищезазначений договір в обґрунтування позовних вимог про оплату за добові небаланси, які діючим договором не передбачені, суд вважає безпідставним, а заявлені вимоги позивача необґрунтованими та такими, що суперечать умовам укладеного та чинного між сторонами договору.

Положеннями глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС Кодекс ГТС передбачено, що плату за добові небаланси може вносити і Оператор ГТС і Замовник (залежно від того обсяг небалансу є позитивним чи негативним).

Договір передбачає плату за послугу балансування, яку вносить лише Замовник (п.9.1 Договору).

Відповідно до п. 6 глави 6 розділу Кодексу ГТС якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.

Однак, як встановлено та зазначено вище, між сторонами відсутній договір, який би передбачав врегулювання щодобових небалансів та відсутня згода на придбання природного газу в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу.

Крім того, суд зазначає, що з аналізу наведених вище положень Кодексу ГТС та діючого між сторонами договору вбачається, що для наявності підстав оплати балансування необхідна сукупність таких дій: 1) виникнення негативного місячного небалансу; 2) не врегулювання замовником послуг транспортування цього небалансу самостійно в строк до 12-го числа місяця, наступного за газовим; 3) оформлення оператором одностороннього акту на обсяг неврегульованого замовником обсягу небалансу; 4) надання оператором замовнику до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем розрахунок вартості послуг балансування та рахунок фактуру.

Однак, вчинення зазначених вище дій та їх послідовності позивачем не було дотримано. Отже, позовні вимоги не ґрунтуються на положеннях діючого між сторонами договору.

Суд вважає безпідставним посилання позивача в обґрунтування своїх вимог на положення Кодексу ГТС, оскільки для врегулювання щодобових небалансів відповідача (Оператора ГРМ) та вимозі оплати за дисбаланс ГТС повинна передувати певна послідовність дій, яка не дотримана позивачем.

Так, позивач не надав жодних первинних документів, які б свідчили про реальність вчинення балансуючих дій кожної доби (на періоді в добу, оскільки відповідно до п. 5 глави 1 розділу I Кодексу ГТС «період балансування» - газова доба (D)).

Суд зауважує, що додані односторонні акти врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць не містять відомостей про джерела внесення в них інформації. Так само як і коригуючий акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2019 року - ці акти не містять пояснень чому відбулися коригування, тим самим - ставлять під сумнів достовірність інформації, зазначеної в основних актах.

Про відсутність у позивача права складати односторонні коригуючі акти про надані послуги зазначено у постановах Верховного Суду у справах №927/276/18 від 04.12.2018 року, № 924/447/18 від 10.04.2019 року, №920/344/18 від 12.06.2019 року, №922/1382/18 від 09.10.2019 року.

Крім того, суд критично ставиться до посилання позивача на функціонування інформаційної платформи та беззаперечність інформації, наданої з її ресурсів з огляду на наступне.

На офіційному веб-сайті Регулятора НКРЕКП в розділі «Акти перевірок у нафтогазовому комплексі за 2019 рік» міститься інформація щодо проведення перевірки АТ «Укртрансгаз» результати якої оформлені актом № 161 від 19.04.2019 (зазначена інформація є публічною). В акті встановлено, що «особистий кабінет Оператора ГРМ в інформаційній платформі не містить вкладку «Створити номінацію», що не дає можливості оператору ГРМ подати номінацію у разі закупівлі природного газу для власних виробничо-технічних потреб та для покриття фактичних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ у власника природного газу у віртуальній торговій точці, що не відповідає вимогам абзацу першого пункту 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГTC, а саме інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом». У зв`язку із зазначеним, НКРЕКП було прийнято постанову НКРЕКП №664 від 26.04.2019 «Про здійснення заходів державного регулювання до AT «Укртрансгаз» відповідно до положень якої AT «Укртрансгаз» мало до 20.05.2019 привести свої дії у відповідність до вимог Кодексу ГТС…».

Наведені обставини свідчать про те, що Інформаційна платформа Оператора ГТС на якій учасники ринку мали б вчиняти щодобові балансуючі дії в період до 20.05.2019 року не виконувала своїх функцій належним чином по відношенню до Оператора ГРМ. Тому в Оператора ГТС в цей період не було передбаченого законодавством інструменту для вчинення щодобових балансуючих дій по відношенню до Оператора ГРМ.

При цьому суд відмічає, що при підготовці даної справи до розгляду судом було досліджено електронний доказ, а саме цифровий носій з інформацією щодо реєстру завантажених даних для інформаційної платформи по відповідачу за березень, квітень, травень, червень 2019 року із розгорнутими даними, в розрізі чого вбачається (що й не заперечувалося відповідачем) виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо подання, шляхом завантаження файлів з ЕЦП до інформаційної платформи в розрізі споживачів, яка в подальшому обробляється та на підставі уже якої в подальшому автоматично формуються платформою односторонні акти щодобових небалансів, які через внутрішню пошту платформи направляються відповідачу.

Крім того, суд дослідивши даний електронний доказ зауважує, що в справі містяться паперові копії електронних доказів, які й дублюють інформацію, що є на даному електронному носії.

Суд зауважує, що інформація з інформаційної платформи розміщеної на даному диску не була прийнята до уваги, з огляду на знаходження в матеріалах справи письмових доказів, які дублюють інформацію, що міститься на електронному диску, та мають відношення до предмету спору (а саме щодобових небалансів), та головне, з огляду на не існування в чинному договорі умов і формул щодо перерахування та стягнення вказаних щодобових негативних небалансів.

Що ж стосується посилання позивача на двосторонні акти приймання-передачі природного газу, то суд, дослідивши такі акти зазначає, що оскільки вони складалися на виконання умов Договору щодо приймання-передачі природного газу (та вимог пункту 5 глави 1 розділу XII Кодексу ГРМ (порядок документального оформлення приймання-передачі природного газу в точках виходу з газотранспортної системи до ГРМ між Оператором ГТС та Оператором ГРМ)), то на переконання суду не мають відношення до врегулювання питання щодобових небалансів за газовий місяць про стягнення яких звернувся позивач (та не змінюють умов діючого Договору).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає неправомірними та такими, що не ґрунтуються на умовах діючого Договору позовні вимоги позивача саме щодо виконання відповідачем зобов`язання з оплати рахунків за добові небаланси з огляду на відсутність врегульованого на договірних засадах механізму щодо строків та процедури виставляння рахунків та порядку їх оплати у разі наявності добових небалансів, а також відсутність в Договорі формул для перерахування саме щодобових небалансів.

Внаслідок чого, позовні вимоги про стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» 7 816 358,02 грн пені та 671 177,39 грн трьох проценти річних також не підлягають задоволенню, як похідні вимоги від основного зобов`язання, у задоволенні якого судом відмовлено.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За такого, судовий збір за подання позову у даній справі покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-78, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код 30019801);

Відповідач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» (54000, м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 159; ідентифікаційний код 05410263).

Повне рішення складено та підписано судом 06.07.2020.

Суддя О.Г. Смородінова