ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2020 справа № 914/610/20

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» , м.Київ

до відповідача: Львівського комунального автотранспортного підприємства №1, м.Львів

про стягнення 91 525,03 грн шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Суддя Мороз Н. В.

при секретарі Банзулі М. С.

Представники :

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

Суть спору:

Позовну заяву подано Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» до Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 про стягнення 91 525,03 грн шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою суду від 16.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено розгляд справи по суті на 14.04.2020.

08.04.2020 на поштову адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

На електронну адресу господарського суду 10.04.2020, надійшов відзив на позовну заяву, який судом не прийнято до уваги оскільки він не був підписаний цифровим підписом.

Ухвалою суду від 14.04.2020 розгляд справи відкладено на 28.04.2020 у зв`язку з впровадженням карантинних заходів для запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19.

27.04.2020 на поштову адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги позивач підтримав в повному обсязі.

Ухвалою суду від 28.04.2020 розгляд справи відкладено на 19.05.2020 у зв`язку з впровадженням карантинних заходів для запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19.

15.05.2020 на поштову адресу суду від відповідача поступив відзив на позовну заяву.

15.05.2020 на поштову адресу суду від представника позивача поступило пояснення по справі.

Представники сторін явки в судове засідання 19.05.2020 не забезпечили.

Ухвалою суду від 19.05.2020 розгляд справи по суті відкладено на 30.06.2020.

09.06.2020 на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, за наявними в справі матеріалами. Позовні вимоги позивач підтримав в повному обсязі.

30.06.2020 в судове засідання представники сторін не з`явилися.

Cуд, з`ясувавши обставини справи та дослідивши наявні у матеріалах справи докази, вважає за необхідне вирішити спір по суті у даному судовому засіданні.

Правова позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в дорожньо-транспортній пригоді (далі - ДТП), спричиненій з вини працівника відповідача, було пошкоджено автомобіль, страховиком якого є позивач. Внаслідок страхового випадку позивач сплатив за відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля 91525,03 грн страхового відшкодування. В подальшому позивач звернувся до страховика, в якого була застрахована цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП, та отримав від нього відшкодування в розмірі ліміту відповідальності за відповідним полісом - 100000 грн. Через недостатність страхової виплати для повного відшкодування завданої шкоди позивач з метою досудового врегулювання спору, звертався до відповідача з претензією, відповідь на яку не отримав. У зв`язку з необхідністю відшкодування завданих збитків в повному обсязі позивач просив суд стягнути з відповідача решту 91525,03 грн шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

Правова позиція відповідача.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги визнав частково, оскільки вважає, що згідно звіту №3388/18 про оцінку автомобіля Mazda СХ-5, реєстраційний номер НОМЕР_1 від 04.12.2018, вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Mazda СХ-5 реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 139541,19 грн.

Цивільно-правова відповідальність ЛК АТП №1 була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Уніка», яка виплатила позивачу страхове відшкодування у розмірі 100000,00 грн.

Враховуючи отримання позивачем страхового відшкодування, розмір завданого позивачу матеріального збитку становить 39541,19 грн (139541,19 грн - 100000 грн).

Відповідач вважає, що виплата страхового відшкодування у розмірі 191523,03 грн перевищує пряму (дійсну) шкоду завдану власнику транспортного засобу.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування понад розмір шкоди завданої страхувальнику (власнику транспортного засобу), проте реалізація такого права позивачем не призводить до виникнення у відповідача обов`язку його оплати, оскільки відносини заподіювача шкоди та потерпілої особи виникли не з делікту, а відносини позивача з договору .

Оскільки відповідач не є стороною договірних відносин, обсяг відповідальності відповідача перед потерпілим у ДТП, не може перевищувати реальних збитків завданих останньому, а саме 39541,19 грн.

Обставини справи.

10.01.2018 між Приватним акційним товариством «АХА Страхування» (20.06.2019 Приватним акційним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» було здійснено державну реєстрацію зміни свого найменування на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС») та ОСОБА_1 , було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №424354а7а, відповідно до мов якого було застраховано транспортний засіб Mazda (д.р.н. НОМЕР_1 ).

Відповідно до розділу 4 договору, предметом договору є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом (надалі - ТЗ) та іншим майном, вказаними у розділах 5 та 6 цього договору.

Застрахованим транспортним засобом згідно розділу 5 договору є Mazda СX-5, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова (шасі) НОМЕР_3 , рік випуску 2016, колір червоний, об`єм двигуна 2488 см^{3. Власником транспортного засобу є ОСОБА_1 .}

^{Як передбачено розділом 9 договору, страховими ризиками є викрадення, збитки внаслідок ДТП та збитки внаслідок інших подій.}

^{Розділом 10 договору визначено франшизу (безумовну) за ризиком (застосовується по кожному окремому страховому випадку), яка загалом при збитках внаслідок ДТП становить 0,50% від страхової суми (п.10.1. договору).}

^{Страховою сумою є 800000 грн (розділ 11 договору).}

^{Згідно з розділом 16 договору, варіантом страхового покриття є «Все включено» - страховик несе відповідальність згідно з умовами даного договору 24 години на добу, сім днів на тиждень.}

^{Строк дії договору визначений розділом 18 договору. Так, датою початку дії договору є 19.01.2018, а датою закінчення дії договору - 18.01.2019.}

^{14.11.2018 в м. Львові по вул. Городоцькій сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля Mazda СX-5 (д.р.н. НОМЕР_1 ), яким керував водій ОСОБА_1 (власник автомобіля) та автомобіля Тоуоta Land Сruizer 200 (д.р.н. НОМЕР_4 ), яким керував водій ОСОБА_2 та автомобіля - автобус Електрон А18501 (д.р.н. НОМЕР_5 ), яким керував водій ОСОБА_3 (Львівське комунальне автотранспортне підприємство №1 - власник автомобіля). Внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль Mazda СX5 (д.р.н. НОМЕР_1 ), що був застрахований у позивача згідно договору страхування №424354а7а від 10.01.2018. Механічні пошкодження транспортного засобу зафіксовані в довідці НПУ №3018319385490636 про ДТП та акті огляду пошкодження транспортного засобу з фотододатками.}

^{Згідно постанови Шевченківського районного суду м.Львова від 27.11.2018 по справі №466/9151/18, ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 правил дорожнього руху України.}

^{У даній постанові зазначено, що ОСОБА_3 працює на посаді водія АТП №1та 14.11.2018 року о 14:20 год., керуючи автобусом Електрон А 18501 (д.н.з. НОМЕР_5 ) на вул. Городоцькій 169 у м. Львові, проявив неуважність до дорожньої обстановки, відповідно не зреагував на її зміну під час зміни напрямку руху, не переконався що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не вибрав безпечної швидкості руху щоб мати змогу контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого керований ним транспортний засіб здійснив наїзд на автомобіль Маzda СХ-5 (д.н.з. НОМЕР_1 ), який перебував у нерухомому стані та в ході інертного руху здійснив зіткнення з автомобілем Тоуоta Land Сruizer 200 (д.н.з. НОМЕР_6 ). В результаті ДТП транспортні засоби зазнали технічних пошкоджень, чим завдано матеріальних збитків і порушив вимоги п. 2.3 (б,д), 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху. ОСОБА_3 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав.}

^{Страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.}

^{Розрахунком суми страхового відшкодування, страхового акту №АХА2431624 від 05.12.2018, страхового акту №АХА2431628 від 05.12.2018 та умов договору страхування №424354а7а від 10.01.2018, розмір страхового відшкодування склав 191525,03 грн, яке позивачем було сплачено, що підтверджується платіжними дорученнями №519426 від 06.12.2018, №519467 від 06.12.2018.}

^{Відповідно до п.3 договору страхування №424354а7а від 10.01.2018 вигодонабувачем за договором страхування є ПАТ «КредоБанк».}

^{Пунктом 28.1 договору страхування № 424354а7а від 10.01.2018 передбачено, що страхове відшкодування виплачується на підставі заяви страхувальника (вигодонабувача) і страхового акту, який складається страховиком. Листом вих. № 49-51589/18 від 04.12.2018 ПАТ «КредоБанк» було погоджено виплату страхового відшкодування.}

^{Згідно п. 28.13 договору добровільного страхування наземного транспорту № 424354а7а від 10.01.2018, при пошкодженні ТЗ розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, за вирахуванням встановленої договором франшизи.}

^{14.11.2018 внаслідок оцінки, проведеної 04.12.2018 на підставі договору та заяви від СК «АХА Страхування» складено звіт №3388/18 про оцінку автомобіля Маzda СХ-5 (д.н.з. НОМЕР_1 ).}

^{Оцінку виконано СПД ФО Войтик Я.М . , який є суб`єктом оціночної діяльності (Сертифікат №1047/16, виданий Фондом державного майна України 27.12.2016).}

^{У складеному звіті оцінювач дійшов висновку, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Маzda СХ-5 (д.н.з. НОМЕР_1 ) становить 210523,53 грн, з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складає 139541,19 грн, а ринкова вартість даного автомобіля становить 633659,46 грн.}

^{Згідно рахунку № 7а та № 7/а, калькуляції до рахунків, ремонтної калькуляції №1.003.18.0 від 30.11.2018, в якій деталізовано перелік і вартість ремонтних робіт та запасних частин, що підлягають заміні, всього вартість ремонту становить 195096,87 грн (загальна сума вартості робіт - 14877,75 грн, фарбування - 23812,28 грн, запчастин - 156406,84 грн), вирахування з вартості ремонту становить 3571,84 грн, а загальна сума після вирахування - 191525,03, 0,00 грн - франшиза згідно договору страхування.}

^{Заявою щодо напрямку виплати та/або доплати страхового відшкодування від 14.11.2018 ОСОБА_1 просив АТ «СК «АХА Страхування» здійснити виплату страхового відшкодування за реквізитами ТОВ «Ніко Захід» (згідно рахунку №7а від 26.11.2018) та ФОП Тимець У.І. (згідно рахунку №7/а від 03.12.2018).}

^{Страховим актом №АХА2431624 від 05.12.2018 страховик дійшов висновку, що ДТП, яка сталася 14.11.2018 в м.Львів за участю застрахованого автомобіля Mazda СХ-5 реєстраційний номер НОМЕР_1 , є страховим випадком, а відшкодування в сумі 150295,91 грн підлягає виплаті за наведеними в акті реквізитами ТОВ «Ніко Захід Моторс».}

^{Страховим актом №АХА2431628 від 05.12.2018 страховик дійшов висновку, що ДТП, яка сталася 14.11.2018 в м.Львів за участю застрахованого автомобіля Mazda СХ-5 реєстраційний номер НОМЕР_1 , є страховим випадком, а відшкодування в сумі 51229,12 грн підлягає виплаті за наведеними в акті реквізитами ФОП Тимець У.І.}

^{До страхових актів додано розрахунок страхового відшкодування, з якого вбачається, що відшкодування розраховано за формулою: Свр х КП - Ф + Вд - Ввир, де Свр - це вартість відновлюваного ремонту застрахованого обєкта, що становить 191525,03 грн та визначена на підставі рахунків ТОВ «Ніко Захід Моторс» №7а від 26.11.2018 та ФОП Тимець У.І. №7/а від 03.12.2018; Кп - коефіцієнт пропорційності, що становить 1,00 та визначений як співвідношення страхової суми (800000 грн) до дійсної (оціночної) вартості застрахованого обєкта (800000 грн); Ф - франшиза безумовна, яка згідно договору складає 0,00 грн; Вд - додатково (0,00 грн); Ввир - сума попередніх страхових відшкодувань для вирахування (0,00 грн).}

^{Платіжним дорученням №519426 від 06.12.2018 АТ «СК «АХА Страхування» перерахувало на рахунок ТОВ «Ніко Захід Моторс» 150295,91 грн з призначенням платежу «страхове відшкодування згідно акту №АХА2431624, ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_9 , рах №7 від 26.11.2018 №7/а від 03.12.2018 без ПДВ».}

^{Платіжним дорученням №519467 від 06.12.2018 АТ «СК «АХА Страхування» перерахувало на рахунок ФОП Тимець У.І . 41229,12 грн з призначенням платежу «страхове відшкодування згідно акту №АХА2431628, ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_9 , рах №7/а від 03.12.2018 без ПДВ».}

^{Відповідно до інформації Моторного (транспортного) страхового бюро України, долученої позивачем до позовної заяви, страховиком за полісом АМ006317845 на транспортний засіб автобус А 18501, державний номер НОМЕР_5 , є ПрАТ «СК «УНІКА», а страхувальником - «АТП №1». Станом на 14.11.2018 даний поліс був діючим, франшиза за полісом становить 0,00 грн, ліміт відповідальності за шкоду майну - 100000 грн.}

^{В матеріалах справи наявна заява про виплату страхового відшкодування №1280/18/ЦВ від 11.02.2019, якою ПрАТ «СК «АХА Страхування» звернулося до ПрАТ «СК «Уніка», та в якій зазначило про перехід до ПрАТ «СК «АХА Страхування» права вимоги компенсації матеріальної шкоди, заподіяної ОСОБА_3 власнику автомобіля Маzda СХ-5 (д.н.з. НОМЕР_1 ) - ОСОБА_1 внаслідок ДТП, у зв`язку з цим просило ПрАТ «СК «Уніка» сплатити 191525,03 грн боргу.}

^{Як стверджує позивач в позовній заяві, ПрАТ «СК «Уніка» сплатило позивачеві 100000 грн страхового відшкодування в межах ліміту своєї відповідальності.}

^{Претензією про регресні вимоги №СУ/006964/4-3 від 05.09.2019 ПрАТ «СК «АХА Страхування» звернулося до ЛК АТП №1. У претензії страхова компанія вказала на те, що ПрАТ «СК «Уніка» відповідно до умов полісу АМ/6317845 11.04.2019 здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 100000 грн, а відповідно, сума залишку боргу, який підлягає оплаті ЛК АТП №1 становить 91525,03 грн, та вимагала протягом семи днів з моменту отримання цієї претензії в добровільному порядку сплатити на рахунок ПрАТ «СК «АХА Страхування» суму боргу в розмірі 91525,03 грн, яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.}

^{В позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 91525,03 грн шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.}

Оцінка суду.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Як передбачено статтею 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (стаття 5 Закону України «Про страхування»). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (крім залізничного).

Між ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «АХА Страхування» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Згідно зі ч.1 ст.16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Пунктом 3 ст. 988 встановлено, що страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Стаття 8 Закону України «Про страхування» визначає, що страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про страхування», страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, а страховим відшкодуванням - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Статтею 990 ЦК України та ст.25 Закону України «Про страхування» передбачено порядок і умови здійснення страхових виплат та страхового відшкодування - здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Аналогічні положення містить і укладений договір добровільного страхування наземного транспорту.

Так, відповідно до п.28.1. договору, страхове відшкодування виплачується страховиком згідно з договором на підставі повідомлення про подію, письмової заяви страхувальника (його правонаступника, вигодонабувача) на виплату страхового відшкодування і страхового акту, який складається страховиком.

Зі змісту п.28.13 договору випливає, що при пошкодженні ТЗ розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в кошторисі збитків, за вирахуванням встановленої франшизи, а розмір завданих збитків визначається страховиком на підставі, в тому числі і документів, що містять розрахунок розміру витрат на компенсацію скоєних збитків (кошторис, калькуляція СТО, автотоварознавча експертиза, тощо) шляхом складання страховиком кошторису вартості відновлення ТЗ (кошторису збитків), виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО на підставі рахунків з СТО.

Страховик, встановивши, що випадок (ДТП, що сталася 14.11.2018) є страховим, на підставі вищеперелічених документів та у зв`язку з відсутністю підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, виплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 191525,03 грн шляхом його перерахування на рахунок СТО, як це передбачено умовами договору. Фактична виплата страхового відшкодування підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

При цьому, підставою для визначення саме такого розміру страхового відшкодування (дорівнює розміру збитків, оскільки передбачена договором франшиза становить 0,00 грн) згідно з умовами договору стали рахунок, виставлений СТО (ТОВ «Ніко Захід Моторс» та ФОП Тимець У.І.) та калькуляція до рахунку, яка містила повний перелік робіт, їхню вартість, а також вартість запчастин та матеріалів, які використовуються під час ремонту.

Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється - у ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування.

Частиною 1 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як встановлено постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 27.11.2018 по справі №466/9151/18, ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 правил дорожнього руху України, та визнано винним останнього у вчиненні ДТП, у зв`язку з яким позивач виплатив 191525,03 грн страхового відшкодування.

Страховиком транспортного засобу, яким керував ОСОБА_3 , є ПрАТ «СК «Уніка».

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до ст.9.4. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Згідно зі ст. ст. 22.1 та 22.2. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України (ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Отже, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика винної особи, у межах, встановлених цим Законом, та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Позивач звертався до страховика винної особи, внаслідок чого, як стверджує сам позивач, він отримав від страхової компанії 100000 грн відшкодування.

Разом із тим порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, встановлено статтею 1194 ЦК України, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Тобто даною нормою, визначено особливого суб`єкта, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, - його законного володільця.

Згідно із ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України, дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Покласти відповідальність на особу, яка заподіяла шкоду внаслідок користування джерелом підвищеної небезпеки підприємства, з яким перебувала у трудових відносинах на підставі трудового договору (договору підряду), можливо лише в тому разі, якщо буде доведено, що ця особа заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя та четверта статті 1187 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду,

завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно до вимог статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 19.09.2018р. у справі №910/20622/17 та постанові від 05.12.2018 р. у справі №426/16825/16-ц.

Згідно зі ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Протягом розгляду справи відповідач не доводив, що ОСОБА_3 неправомірно заволодів транспортним засобом та зобов`язаний відшкодувати завдану шкоду на загальних підставах, як і не спростував той факт, що його працівник ОСОБА_3 є винним у ДТП і завдав майнової шкоди страхувальнику позивача, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що Львівське комунальне автотранспортне підприємство №1 є особою, відповідальною за заподіяну шкоду, як роботодавець ОСОБА_3 та як власник джерела підвищеної небезпеки.

З приводу заперечень відповідача проти розміру стягнення страхового відшкодування, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (із змінами та доповненнями) при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам належить виходити з положень ст. 453 ЦК України, статей 48, 51, 52, 54, 56, 57 Закону України "Про власність". Зокрема, слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов`язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, для відновлення попереднього стану пошкодженого транспортного засобу Маzdа СX - 5 (д.р.н. НОМЕР_8 ), було використано саме нові комплектуючі частини (це підтверджується зокрема рахунком № 7а та № 7/а та калькуляцією до рахунків, що містяться в матеріалах справи, та платіжними дорученнями № 519 426 від 06.12.2018, № 519 467 від 06.12.2018, що підтверджують факт перерахування коштів для проведення ремонту пошкодженого ТЗ), тому особа, відповідальна за шкоду (а саме відповідач), не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації при відшкодуванні збитків, відтак відповідач має нести відповідальність в розмірі 191 525,03 грн - вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу Маzda СX - 5 (д.р.н. НОМЕР_1 ) згідно рахунку № 7а та № 7/а - в розмірі фактичних витрат, понесених у зв`язку із ремонтом пошкодженого ТЗ.

У п. 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176 цс 18 зазначено « 72. Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування».

У постановах Верховного Суду України від 03 жовтня 2018 року у справі № 201/1431/16-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 686/17155/15-ц, від 22 січня 2019 року у справі № 676/518/17, від 20 березня 2019 року у справі № 199/6667/15-ц, зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів згідно ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати) за договором майнового страхування транспортного засобу.

Таким чином, суд вважає підставною вимогу позивача до відповідача про стягнення вартості відновлювального ремонту ТЗ без урахування коефіцієнта фізичного зносу - в розмірі 91 525,03 грн (191 525,03 грн вартості ремонту ТЗ без урахування коефіцієнту фізичного зносу - 100 000,00 грн ліміт відповідальності страхової компанії).

Крім того, у постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №922/4013/17 зроблено висновок, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимога про сплату частини страхового відшкодування в розмірі 91525,03 грн, яка перевищує ліміт відповідальності страховика відповідача підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною другою статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. ст. 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно із ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України, передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов про відшкодування шкоди в розмірі 91525,03 грн, що перевищує ліміт відповідальності страховика відповідача, підлягає задоволенню.

Відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судові витрати.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 (79066, м.Львів, вул. Грунтова, будинок 1 Б, ідентифікаційний код 23884071) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070, м.Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912) 91 525,03 грн шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та 2102,00 грн судового збору.

Рішення складено 06.07.2020

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України.

Відповідно до п. 4 розділу Х Прикінцевих Положень ГПК України, які набрали чинності 02.04.2020 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку із поширенням хвороби (COVID-19)», під час дії карантину встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Н.В. Мороз