Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/188/20

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Рокитнівське лісове господарство"

до відповідача Приватного підприємства "Енергосвіт"

про стягнення в сумі 460 029 грн. 27 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Тимошенко О.В. (ордер РН-536 № 710 від 20.03.2020 р.);

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів

27 лютого 2020 року Державного підприємства "Рокитнівське лісове господарство" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Приватного підприємства "Енергосвіт" (далі - відповідач) про стягнення в сумі 460 029 грн. 27 коп.

В обґрунтування позовної заяви Державного підприємства "Рокитнівське лісове господарство" посилається на неналежне виконання Приватного підприємства "Енергосвіт" зобов`язань за договором купівлі-продажу необробленої деревини № 2019-81 від 15 березня 2019 року, що у свою чергу призвело до виникнення заборгованості в сумі 460 029 грн. 27 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на ст.ст. 20, 173-175, 193, 216-218, 230, 231, 264 - 265 ГК України, ст.ст. 11-16, 258, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 655, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 4,12,20,42,46,162-164,171,172,176,247 ГПК України.

В судовому засіданні 30 червня 2020 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві та просив суд задоволити позов у повному обсязі.

Відповідач не скористався наданим йому законом правами подати письмові заперечення проти позову, або будь-які інші письмові заперечення по суті спору.

Суд зазначає, що до матеріалів справи (до позовної заяви) залучені належні докази виконання позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачам копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу місця проживання відповідача, яка також є офіційною адресою його місця проживання згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про відкриття судом провадження у справі - відповідна ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день поставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Ухвала суду про порушення провадження у справі, ухвали суду про відкладення розгляду справи, ухвала суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті відповідачем не отримані, про що свідчать поштові повідомлення про повернення поштового відправлення адресату з позначкою "за закінченням терміну зберігання".

З огляду на викладене, Приватне підприємство "Енергосвіт" вважається повідомленим про розгляд справи № 918/188/20 належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідач проявив протиправну процесуальну бездіяльність.

З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними у справі матеріалами.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даного спору, останній не скористалися свої процесуальним правом на подачу відзиву або будь-яких інших пояснень, тому вважає можливим здійснювати розгляд справи по суті.

В судове засідання 30 червня 2020 року відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника.

Заяви та клопотання у справі

15 травня 2020 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому останній долучає до матеріалів справи договір про надання правничої допомоги № 13/20, акт про надання правничої допомоги від 17 січня 2020 року, акт про надання правничої допомоги від 27 лютого 2020 року та копію платіжного доручення.

09 червня 2020 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому останній просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

30 червня 2020 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшло клопотання яким останній долучає до матеріалів справи копію відповіді РФ "Львівська залізниця № 713-1-10/3001 від 28 травня 2020 року, копію відповіді РФ "Донецька залізниця" від 12 червня 2020 року, копію відповіді філії "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця" № ЄРЦ-05/3655-Ю від 26 червня 2020 року.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 02 березня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/188/20, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 30 березня 2020 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 23 березня 2020 року виправлено описку в ухвалі Господарського суду Рівненської області від 02 березня 2020 року у справі № 918/188/20 та пункт 3 резолютивної частини викладено в наступній редакції : "3. Призначити підготовче судове засідання на "13" квітня 2020 р. на 15:30 год."

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 13 квітня 2020 року закрито підготовче провадження у справі № 918/188/20 за позовом Державного підприємства "Рокитнівське лісове господарство" до відповідача Приватного підприємства "Енергосвіт" про стягнення в сумі 460 029 грн. 27 коп. та призначено справу до судового розгляду по суті на 18 травня 2020 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 18 травня 2020 року відкладено розгляд справи по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 09 червня 2020 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 09 червня 2020 року відкладено розгляд справи по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 30 червня 2020 року.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин

15 березня 2019 року між Державним підприємством "Рокитнівське лісове господарство" (далі - продавець) та Приватним підприємством "Енергосвіт" (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини № 2019-81 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору продавець передає у власність на умовах франко-склад продавцю (франко-проміжний) лісоматеріали круглі (сосна), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Загальний обсяг товару: лісоматеріали круглі (сосна) в кількості 140 м³ (п. 3.1. договору).

Згідно п. 4.2. договору сторони погодили, що загальна сума договору 312 000 грн. 00 коп. в т.ч. з ПДВ (20%).

Поставка товару по даному договору здійснюється на умовах франко-нижній склад продавця, пропорційними частинами на протязі договірного періоду (п. 5.1. договору).

Місячна партія становитиме пропорційну частину загальної кількості товару, що забезпечує рівномірну поставку протягом періоду та додатково погоджується сторонами графіком поставки (п. 5.2. договору).

Комплект товаросупровідних документів: товарно-транспортна накладна; специфікація (п. 5.7. договору).

Пунктом 6 договору встановлено, що прийом-передача товару здійснюється на франко-склад продавця за якістю - згідно з нормами відповідних ДСТУ, ТУ, інших умов відповідно до законодавства України; за кількістю - згідно з нормами відповідних ДСТУ та відповідно до товарно-транспортних чи залізничних накладних та специфікацій до них з підписом уповноваженої особи. Датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем, тобто датою поставки, вважається дата товарно-транспортної накладної.

Відповідно до п. 7.1. платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну або всю партію товару, згідно виставленим рахунком на протязі 5 календарних днів з дати виставлення рахунку до сплати.

Згідно до п. 8.1. договору покупець зобов`язаний здійснювати попередню оплату за кожну партію товару у відповідності до п. 7.1. договору.

Покупець зобов`язаний прийняти товар в установлений цим договором термін (8.2. договору).

Відповідно до п. 9.1. договору порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визнаних змістом цього договору.

Як вбачається з п. 10.1. усі спори, що виникають з цього договору або пов`язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами.

Якщо відповідний спір не можливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного законодавства України (п. 10.2. договору).

Даний договір діє з 15 березня 2019 року по 31 березня 2019 року (п. 11.1. договору).

Вказаний договір та додаткові угоди підписані повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу необроблену деревину на загальну суму 376 274 грн. 40 коп..

У свою чергу відповідач прийняв поставлену позивачем необроблену деревину, що у свою чергу призвело до виникнення у останнього зобов`язання по здійсненні оплати по договору.

Однак, як зазначає позивач, відповідач взяте на себе зобов`язання по оплаті поставленої необробленої деревини виконував не належним чином, що у свою чергу призвело до виникнення боргу в сумі 376 274 грн. 40 коп.

Враховуючи викладені обставини та прострочення у розрахунках за договором, позивач просить стягнути з відповідача основний борг, пеню, інфляційні та три проценти річних.

Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Джерела права й акти їх застосування

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 2 ст. 232 ГК України).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України).

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76 -78 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення і висновок суду

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Аргументуючи позовні вимоги позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу необробленої деревини від 15 березня 2019 року № 2019-81.

В якості доказів вказаних обставини суду надано наступні докази, а саме: договір купівлі-продажу необробленої деревини № 2019-81 від 15 березня 2019 року; копію листа на відправку лісоматеріалів № 15/03-1 від 15 березня 2020 року; копію видаткової накладної № РВ-127012-06677 від 21 березня 2019 року; копію специфікації-накладної № 12; копію накладної від 21 березня 2019 року; копію акта надання послуг № РВ-127012-06677 від 21 березня 2019 року; копію листа на відправку лісоматеріалів № 21/03-1 від 21 березня 2019 року; копію видаткової накладної № РВ-127012-06690 від 25 березня 2019 року; копію специфікації-накладної № 447549 від 25 березня 2019 року; копію специфікації-накладної № 15; копію накладної від 25 березня 2019 року; копію акта надання послуг № РВ-127012-06690 від 25 березня 2019 року; копію листа на відправку лісоматеріалів № 27/03-1 від 27 березня 2019 року; копію видаткової накладної № РВ-127012-06702 від 30 березня 2019 року; копію специфікації-накладної № РВБ 447563 від 30 березня 2019 року; копію специфікації-накладної № 19; копію накладної від 30 березня 2019 року; копію акта надання послуг № РВ-127012-06702 від 30 березня 2019 року; копію акта звірки взаєморозрахунків від 01 січня 2019 року по 21 жовтня 2019 року; копію відповіді РФ "Львівська залізниця № 713-1-10/3001 від 28 травня 2020 року; копію відповіді РФ "Донецька залізниця" від 12 червня 2020 року; копію відповіді філії "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця" № ЄРЦ-05/3655-Ю від 26 червня 2020 року.

На підставі вказаних доказів судом встановлено, а саме: факт виникнення між сторонами договірних відносин по купівлі-продажу необробленої деревини; факт передачі позивачем у власність відповідача поставленої необробленої деревини та належне виконання останнім умов договору; факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань по оплаті за договором купівлі-продажу необробленої деревини; факт виникнення основної заборгованості та нарахування штрафних санкцій у вигляді пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно до актів надання послуг, видаткових накладних, специфікацій (вказані документи підписані та не заперечені відповідачем) станом час звернення позивачем з позовом до суду заборгованість відповідача перед останнім за поставлену необроблену деревину становить 376 274 грн. 40 коп.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази повної сплати заборгованості відповідачем.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечені відповідачем.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Державного підприємства "Рокитнівське лісове господарство" до відповідача Приватного підприємства "Енергосвіт" в частині стягнення основної суми заборгованості 376 274 грн. 40 коп., підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню.

Окрім того, враховуючи зазначені прострочення у розрахунках за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню, інфляційні втрати та 3% річних за не проведення оплати по договору купівлі-продажу необробленої деревини, а саме 65 510 грн. 41 коп. пені, 7 962 грн. 42 коп. інфляційних втрат та 10 282 грн. 04 коп. 3% річних.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечені відповідачем.

Суд здійснивши власний розрахунок за допомогою системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що позивачем вірно нараховано суму пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

Отже, зважаючи на викладене, до стягнення з відповідача підлягають наступні штрафні санкції, а саме 65 510 грн. 41 коп. пені, 7 962 грн. 42 коп. інфляційних втрат та 10 282 грн. 04 коп. 3% річних.

Тому позов в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій слід задоволити повністю.

Суд, за результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача.

Отже, з правовою позицією та аргументами позивача суд погоджується та приймає останні.

Оцінка аргументам відповідача не надавалась, оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подачу відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових заперечень.

Докази відхилені судом

Суд докази надані позивачем не відхиляє, а на їх підставі встановлює факт перебування сторін у договірних відносинах та виконання сторонами умов договору.

Відповідачем докази не подавалися.

Порушені права та інтереси позивача

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Дана справа, яка пов`язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.

Невиконання відповідачем зобов`язання в укладених з позивачем правочину порушило інтереси останнього, які полягають у несвоєчасному отриманні оплати за поставлений товар та обумовлює настання передбачених цим правочином та законом правових наслідків у вигляді стягнення суми заборгованості та штрафних санкцій, відтак позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом.

Судові витрати

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем по справі у якості судових витрат заявлено сплату судового збору в розмірі 6 900 грн. 44 коп.

У зв`язку із задоволенням позову, та враховуючи, що в результаті неправильних дій відповідача, який не сплатив відповідачу обумовлені договором кошти у встановлений строк, що призвело до необхідності позивачу звертатись до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 6 900 грн. 44 коп. покладається відповідача.

Що стосується витрат на правову допомогу, то суд при ухваленні рішення керувався таким.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача у цьому судовому провадженні представляв адвокат Тимошенко О.В., що підтверджено договором про надання правничої допомоги від 14 січня 2020 року № 13/20.

15 травня 2020 року до канцелярії суду представником позивача подано заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 500 грн. 00 коп.

В якості доказі понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи додано копія договору про надання правничої допомоги від 14 січня 2020 року, акт про надання правничої допомоги від 17 січня 2020 року, акт про надання правничої допомоги від 27 лютого 2020 року та копію платіжного доручення № 804 від 24 березня 2020 року лише на суму 5 700 грн. коп.

Відповідно до частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідач заперечив проти такої суми витрат на правову допомогу у поданому до суду клопотанні.

Однак в силу частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи, а відтак до судових витрат. Порядок відшкодування витрат на правничу допомогу врегульовано статтею 126 Господарського процесуального кодексу України. Так, частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Як встановлено судом, адвокат Тимошенко О.В. здійснювала підготовку позову, збір доказів, необхідність у яких виникала в ході розгляду справи в суді, представництво інтересів позивача в судовому засіданні.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про співмірність заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а тому відсутні законні підстави для застосування частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України та зменшення розміру таких витрат.

Проаналізувавши наведені вище правові норми та матеріали справи у сукупності, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню, з покладенням на відповідача судових витрат, понесених позивачем у розмірі 5 700 грн. 00 коп. витрат на оплату правової допомоги адвоката.

Суд зазначає, що позивач свій обов`язок щодо доказування та подання належних і допустимих доказів у підтвердження здійснення витрат на правову допомогу виконав, а отже вказані витрати на суму 5 700 грн. 00 коп. підлягають до стягнення з відповідача.

Вимоги про стягення з відповідача 1 800 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу можуть бути вирішенні лише після надання суду доказів понесення таких витрат.

Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Енергосвіт" (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 62, код. 25281454) на користь Державного підприємства "Рокитнівське лісове підприємство" (34200, Рівненська обл., Рокитнівський р-н., смт. Рокитне, вул. Незалежності, 42, код. 00992817) 376 274 (триста сімдесят шість тисяч двісті сімдесят чотири) грн. 40 коп. основного боргу, 10 282 (десять тисяч двісті вісімдесят два) грн. 04 коп. 3% річних, 7 962 (сім тисяч дев`ятсот шістдесят два) грн. 42 коп. інфляційних втрат, 65 510 (шістдесят п`ять тисяч п`ятсот десять) грн. 41 коп. пені, 6 900 (шість тисяч дев`ятсот) грн. 44 коп. судового збору та 5 700 (п`ять тисяч сімсот) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03 липня 2020 року.

Суддя Войтюк В.Р.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (34200, Рівненська обл., Рокитнівський р-н., смт. Рокитне, вул. Незалежності, 42);

3 - відповідачу рекомендованим (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 62).