справа № 761/3540/20
головуючий у суді І інстанції Волошин В.О.
провадження № 22-ц/824/7256/2020
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 червня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
за участю секретаря судового засідання - Костецької М.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Громадської організації «Ошукані Українці» на ухвалу Шевченківського районного суду міста Київ від 07 лютого 2020 року у справі за позовом Громадської організації «Ошукані Українці» до Політичної партії «Слуга народу» про визнання протиправними дій політичної партії щодо процедури скликання та проведення поетапного З`їзду політичної партії; визнання протиправним та скасування рішення проведення поетапного З`їзду політичної партії, -
В С Т А Н О В И В:
У січні 2020 року Громадська організація «Ошукані Українці» звернулась до суду із позовом до політичної партії «Слуга народу» про визнання протиправними дії політичної партії щодо процедури скликання та проведення поетапного З`їзду політичної партії; визнання протиправними та скасування рішення проведення поетапного З`їзду політичної партії.
В обґрунтування доводів позовної заяви зазначала, що З`їзд політичної партії «Слуга народу» проводився поетапно 09 червня 2019 року, 10 червня 2019 року та 07 липня 2019 року, за адресами: місто Київ, вулиця Тимірязєвська, 1 (Ботанічний сад імені Гришка); місто Київ, вулиця Новоселицька, 7 (Головний офіс політичної партії «Слуга народу». На указаному з`їзді було вирішено наступні питання: затверджено передвиборчу програму партії «Слуга народу», список кандидатів у народні депутати України по загальнодержавному виборчому округу та одномандатних виборчих округах на виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.
Однак, на думку позивача процедура скликання та проведення поетапного З`їзду від 09 червня 2019 року, 10 червня 2019 року та 07 липня 2019 року за результатами проведеного поетапного З`їзду є протиправними та підлягають скасуванню, зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Київ від 07 лютого 2020 року відмовлено у відкритті провадження за позовом Громадської організації «Ошукані Українці» до Політичної партії «Слуга Народу» про визнання протиправними дії політичної партії щодо процедури скликання та проведення поетапного З`їзду політичної партії; визнання протиправним та скасування рішення проведення поетапного З`їзду політичної партії.
Роз`яснено Громадській організації «Ошукані Українці», що з вказаними вимогами слід звертатись в порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись із указаною ухвалою суду Громадська організація «Ошукані Українці» звернулась до суду із апеляційною скаргою, в якій просила оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначала, що оскаржувана ухвала винесена із неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, які призвели до винесення помилкової ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Указує, що поданий до суду позов не містить ознак публічно-правового спору, оскільки сторонами не здійснюються публічно-владні управлінські функції, сторони у спорі не є суб`єктами владних повноважень, а тому на думку скаржника не є суб`єктами виборчого процесу у розумінні статті 273-277 КАС України.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до частини 3 статті 361 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У судовому засіданні представники позивача підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Інші учасники спору у судове засідання не з`явились, про наявність поважних причин, що перешкоджали прийняти участь у засіданні не повідомили.
Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з`явилися у судове засідання на підставі частини 2 статті 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 1 статті 367 ЦК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково доданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із частиною 1 статті 376 ЦК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у цій справі суд першої інстанції виходив із того, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи підстави та предмет цього позову, спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства згідно із положеннями ст. ст. 4, 275, 276 КАС України та статті 19 ЦПК України.
Апеляційний суд погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно із частиною 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно із статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.
Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
За правилами пункту 6 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Відповідно до частини 1 статті 276 КАС України право оскаржувати дії чи бездіяльність кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб`єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб`єктів виборчого процесу, що порушують законодавство про вибори чи референдум, мають кандидат, партія (блок), місцева організація партії, які є суб`єктами відповідного виборчого процесу, ініціативна група референдуму, інші суб`єкти ініціювання референдуму.
Згідно із частиною 2 статті 276 КАС України виборець, учасник всеукраїнського референдуму (громадянин України, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити дії чи бездіяльність суб`єктів, визначених частиною першою цієї статті, якщо ці дії чи бездіяльність безпосередньо порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму.
Частиною 5 статті 276 КАС України передбачено, що позовна заява з питань, визначених статтею 276 КАС України, подається до окружного адміністративного суду за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена.
Як вбачається зі змісту позову позивач оскаржує дії політичної партії та їх рішення, а саме щодо затвердження передвиборчої програми партії "Слуга народу", списку кандидатів у народні депутати України по загальнодержавному виборчому округу та одномандатних виборчих округах на виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.
У позові позивачем наголошено, що позов поданий на захист порушених прав, які гарантовані нормами статей 36, 37, 38 Конституції України.
Як встановлено судом апеляційним судом та підтверджується матеріалами справи, позивач Громадська організація «Ошукані Українці» звернулась до суду з позовом про визнання протиправними дії політичної партії щодо процедури скликання та проведення поетапного З`їзду політичної партії; визнання протиправними та скасування рішення проведення поетапного З`їзду політичної партії, оскільки учасники Громадської організації «Ошукані Українці» вважають, що указані дії політичної партії «Слуга Народу» порушують їх виборчі права.
Із матеріалів справи та змісту оскаржуваного судового рішення не вбачається, що суд першої інстанції порушив правила предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, обґрунтовано виходив із того, що спір у цій справі підлягає розгляду у порядку адміністративного провадження.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до статті 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Громадської організації «Ошукані Українці» залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Київ від 07 лютого 2020 року про відмову у відкритті провадження залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 03 липня 2020 року.
Головуючий Т.О. Писана Судді К.П. Приходько С.О. Журба
