01.07.2020
Справа № 642/3267/20
Провадження № 1-кс/642/1319/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2020 року слідчий суддя Ленінського районного суду м.Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором ОСОБА_4 , винесене в кримінальному провадженні №12020220510001326 від 21.06.2020 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України, про арешт майна,-
встановив:
До Ленінського районного суду м.Харкова звернулась старший слідчий СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 із клопотанням про накладення арешту на майно, вказуючи, що в провадженні СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220510001326 від 21.06.2020, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України, за фактом того, що 20.06.2020 року приблизно о 01:00 годині, невстановлена особа, перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Чеботарська, 55, діючи відкрито, шляхом ривку, заволоділа мобільним телефоном гр. ОСОБА_5 , тим самим спричинила матеріальні збитки.
У зв`язку з невідкладною необхідністю, загрозою знищення та втрати вказаних речових доказів, виникла необхідність у проведенні огляду в службовому приміщенні Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області, за адресою м. Харків, вул. М. Малиновського, 1, що проводився 26.06.2020 в період часу з 13:10 до 13:30 години, в ході проведення якого було виявлено і вилучено: Мобільний телефон ТМ «Xiaomi Redmi Go», модель - M1903С366, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , чорного кольору. 26.06.2020 року вказаний телефон був визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні
Слідчий, прокурор, власник майна до суду для розгляду клопотання не з`явились. За таких обставин, в силу вимог ч.1ст.172 КПК Україниїх неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання та відповідно до положень ч.4ст.107 КПК Українифіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Суд, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи, приходить до висновку, що клопотання є таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з наданих матеріалів, в провадженні СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220510001326 від 21.06.2020, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України, за фактом того, що 20.06.2020 року приблизно о 01:00 годині, невстановлена особа, перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Чеботарська, 55, діючи відкрито, шляхом ривку, заволоділа мобільним телефоном гр. ОСОБА_5 , тим самим спричинила матеріальні збитки.
При проведенні огляду в службовому приміщенні Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області, за адресою м. Харків, вул. М. Малиновського, 1, що проводився 26.06.2020 в період часу з 13:10 до 13:30 години, було виявлено і вилучено: Мобільний телефон ТМ «Xiaomi Redmi Go», модель - M1903С366, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , чорного кольору.
Постановою слідчого вказаний мобільний телефон був визнаний речовим доказом.
Відповідно дост. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Згідно з ч. 7ст. 237 КПК Українивилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 1ст. 167 КПК Українитимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідност. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
2. Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11ст. 170 КПК Українизаборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно з ч. 5ст. 171 КПК Україниклопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно з ч. 2ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу(ч. 1ст. 173 КПК України).
Слідчим в судовому засіданні доведено, що зазначене вище вилучене майно, має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, тому повернення вищевказаних речей може призвести до їх знищення, втрати, пошкодження або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, з метою встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.
Враховуючи те, що слідчим надано достатньо доказів, що вказане майно має доказове значення для даного кримінального провадження, а також під час досудового розслідування може виникнути необхідність у проведенні судових експертиз і незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання на накладення арешту на вказане вилучене майно.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.131,132,167,170,171-173 КПК України, слідчий суддя -
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого старшого слідчого СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про накладення арештузадовольнити.
Накласти арешт на майно вилучене в ході проведення огляду місця події 26.06.2020 року: Мобільний телефон ТМ «Xiaomi Redmi Go», модель - M1903С366, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , чорного кольору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Слідчий суддя ОСОБА_1