Справа № 216/3478/20

провадження 1-кс/216/1766/20

УХВАЛА

іменем України

30 червня 2020 року місто Кривий Ріг

Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

заявника ОСОБА_3 ,

представника заявника ОСОБА_4 ,

розглянувши матеріалискарги ОСОБА_3 на рішенняслідчого,в кримінальномупровадженні №12020040230000957від 21.05.2020,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до суду з указаною скаргою на рішення слідчого в порядку ст. 303 КПК України, в якій просила скасувати постанову слідчого КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 11.06.2020 про відмову у залученні її представником у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , а також зобов`язати слідчу визнати її конституційне право на залучення її представником будь-яку іншу особу за її волевиявленням та зобов`язати залучити у кримінальному провадженні № 12020040230000957 від 21.05.2020 її представником ОСОБА_4 .

В обґрунтування скарги Кравцова зазначила, що постановою від 11.06.2020 слідчого КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 їй було відмовлено у залучення у якості її представника ОСОБА_4 , всупереч рішенню Конституційного Суду України № 13рп/2000 від 16.11.2000, рішенню Конституційного Суду України № 23рп/2009 від 30.09.2009, а також висновку Конституційного Суду України у справі №2-248/2019 за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам ст.ст. 157, 157 Конституції України.

Представник КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилась, надала суду заперечення у яких просила відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 через відсутність предмету скарги визначеного ст. 303 КПК України, а розгляд скарги проводити за її відсутності.

Ознайомившись зі змістом скарги та доданими до неї матеріалами, а також матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги належить відмовити з таких підстав.

Частиною 1 ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій і бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та осіб, які мають право на їх оскарження.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; 2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; 10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником; 11) відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

У своїй скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову слідчого КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 11.06.2020 про відмову у залученні її представником у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , однак наведене не належить до переліку тих дій, які може бути оскаржені на досудовому провадженні до слідчого судді, з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у таких випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

За положеннями КПК України досудове розслідування кримінальних правопорушень здійснюють слідчі органу досудового розслідування, зокрема слідчих підрозділів (п. 17 ч.1 ст. 3, ст. 38 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Разом з тим нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування здійснює прокурор у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, який, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, також є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ч ч. 1, 2 ст. 36 КПК України).

Таким чином, досудове розслідування провадиться спеціальним органом, який є самостійним у своїй діяльності.

Водночас відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Згідно із пунктом 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Зважаючи на наведені положення закону, слідчий суддя виконує контролюючу функцію під час досудового слідства, але не наділений повноваженнями, за виключенням прямо визначених законом випадків, без достатніх на те правових підстав і за відсутності очевидних порушень органом досудового розслідування вимог закону та прав учасників кримінального провадження, втручатися або впливати на хід досудового розслідування щодо способів чи методів проведення досудового розслідування, а також чинити певний тиск на орган досудового розслідування.

Зазначене вище також узгоджується з відповідними висновками Європейського суду з прав людини, що право на доступ до суду, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і в певних випадках може підлягати допустимим (законним) обмеженням.

Таким чином, викладені в скарзі обставини не відносяться до переліку рішень, дій та бездіяльності слідчого, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України.

Водночас згідно із ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не визначені ч. 1 ст. 303 КПК України й не розглядаються під час досудового розслідування, можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

З огляду на викладене слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 303-304 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на рішення слідчого, в кримінальному провадженні № 12020040230000957 від 21.05.2020 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1