ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року

м. Київ

справа №803/1399/15-а

адміністративне провадження №К/9901/14542/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року (колегія у складі суддів Сапіги В.П., Левицької Н.Г., Обрізка І.М.)

у справі № 803/1399/15-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телемережі України"

до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

І. ПРОЦЕДУРА

1. 25.06.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Телемережі України» звернулося з позовом до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення №685 від 07.05.2015 та зобов`язання відповідача прийняти рішення про видачу ТОВ «Телемережі України» ліцензії провайдера програмної послуги з використанням цифрової багатоканальної телемережі МХ-4 згідно поданої заяви від 03.04.2015.

2. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 в задоволенні позовних вимог відмовлено у зв`язку з не підтвердженням обставин щодо порушення відповідачем прав, свобод та інтересів позивача.

3. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телемережі України" задоволено частково. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Телемережі України" задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення №685 від 07.05.2015 «Про заяву ТОВ «Телемережі України» м. Луцьк Волинської обл. щодо видачі ліцензії провайдера програмної послуги (МХ-4)»;

- зобов`язано Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Телемережі України» від 03.04.2015 про видачу ліцензії провайдера програмної послуги з використанням ресурсу багатоканальних телемереж МХ-4 (цифрова технологія DVB-T, DVB-T2);

- в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

4. 24.02.2016 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Відповідача на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2016. У скарзі Відповідач просив скасувати оскаржуване рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.04.2016 відкрито касаційне провадження. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.04.2016 було зупинено виконання оскаржуваного рішення.

6. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано до Верховного Суду.

ІI. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами встановлено, що відповідно до ліцензії серії АЕ №286331 від 08.04.2014 виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації строк дії якої до 10.10.2015, видом діяльності ТОВ «Телемережі України» є надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації мереж ефірного телемовлення на всій території України.

8. Підприємство має ліцензію як оператор телекомунікацій на всю територію України по наданню послуг, а на підприємстві працює 26 осіб.

9. 03.04.2015 ТОВ «Телемережі України» звернулося до Національної ради із заявою про видачу ліцензії провайдера програмної послуги з використанням ресурсу багатоканальних мереж МХ-4 (цифрова технологія DVB-T, DVB-T2).

10. 07.05.2015 рішенням Національної ради №685 вказану заяву залишено без розгляду з посиланням на те, що Національна рада не оголошувала пропозиції по розбудові цифрової багатоканальної телемережі МХ-4.

11. ТОВ «Телемережі України» вважає рішення Національної ради №685 протиправним та таким, що прийняте з порушенням вимог закону.

12. Відповідач зазначив, що після здійснення низки технічних і технологічних завдань, пов`язаних із поданням заявки до УДЦР на прорахунок частот, та отримання висновків, має бути оголошено відбір претендентів на здійснення провайдерських послуг. Відповідач разом із іншими суб`єктами господарювання зможуть взяти участь у цьому відборі. Також прийняття відповідачем оскаржуваного рішення не позбавило позивача згодом подавати заяви про видачу ліцензії.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що діяльність відповідача лежить у межах правового поля, оскільки судом не виявлено порушень зі сторони відповідача норм чинного законодавства України при винесені оскаржуваного рішення №685 від 07.2015, так як Національна рада не оголошувала пропозиції по розбудові цифрової багатоканальної телемережі МХ-4.

14. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що за відсутності висновку Українського державного центру радіочастот відповідачем не приймалось рішення та не оголошувався прийом заяв і пропозицій суб`єктів господарювання на розбудову цифрової багатоканальної телемережі, тому немає підстав для задоволення позову в частині зобов`язання Національної комісії прийняти рішення про видачу ТОВ "Телемережі України" ліцензії провайдера програмної послуги з використанням цифрової багатоканальної телемережі МХ-4 згідно поданої заяви від 03.04.2015.

15. Суд апеляційної інстанції не погодився з таким висновком суду першої інстанції та зазначив, що приймаючи спірне рішення про залишення заяви ТОВ «телемережі України» про видачу ліцензії провайдера програмної послуги без розгляду через не оголошення Національною радою пропозиції по розбудові цифрової багатоканальної телемережі МХ-4 Національна рада діяла всупереч вимогам Закону України «Про телебачення та радіомовлення» та Положенням про порядок видачі ліцензії провайдера програмної послуги, а тому позов в частині визнання протиправним та скасувати рішення Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення №685 від 07.05.2015 «Про заяву ТОВ «Телемережі України», м.Луцьк Волинської обл. щодо видачі ліцензії провайдера програмної послуги (МХ-4)» підлягає до задоволення.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

16. Відповідач у касаційній скарзі посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

17. Зазначає, що відповідач діяв в межах наданих законодавством повноважень, оскільки тільки за наявності висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб телерадіомовлення (цифрове наземне телевізійне мовлення) Національна рада має змогу розглянути питання про створення цифрової багатоканальної мережі МХ-4 та ліцензування провайдера програмної послуги.

18. Оскільки відсутній висновок Українського державного центру радіочастот, а Відповідач не оголошував прийом заяв і пропозицій суб`єктів господарювання на розбудову цифрової багатоканальної мережі, звернення Позивача із заявою про видачу ліцензії було безпідставним та передчасним.

19. 17.03.2016 від позивача надійшов відзив. Вважає, що відповідач діяв всупереч нормам законодавства, оскільки підстави залишення заяви Позивача без розгляду не передбачені ані Законом України «Про телебачення і радіомовлення», ані Положенням про порядок видачі ліцензії провайдера програмної послуги.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Перевіряючи в межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права при вирішенні даного спору, Суд дійшов таких висновків.

21. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у спірних правовідносинах, урегульовано, зокрема, Законами України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", "Про телебачення і радіомовлення" (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

23. Згідно із ст. 1 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.

24. Згідно з ч. 4 ст.7 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», Національна рада є єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежне від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач.

25. До регуляторних повноважень Національної ради передбачених чинним законодавством України у сфері телерадіомовлення, належить зокрема функція здійснення ліцензування телерадіомовлення.

26. Відповідно до ст. 1 вказаного Закону ліцензія провайдера програмної послуги - документ державного зразка, який видається Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення та засвідчує право ліцензіата надавати програмні послуги з використанням ресурсу багатоканальних телемереж.

27. До регуляторних повноважень Національної ради передбачених чинним законодавством України у сфері телерадіомовлення, належить зокрема функція здійснення ліцензування телерадіомовлення.

28. У статті 39 Закону України «Про телебачення та радіомовлення» визначено, що для розповсюдження телерадіопрограм та передач у багатоканальній телемережі суб`єкти господарювання повинні отримати відповідну ліцензію Національної ради.

Право на розповсюдження телерадіопрограм у багатоканальних телемережах мають виключно:

а) телерадіоорганізації, що отримали ліцензії на мовлення з використанням ресурсу багатоканальної телемережі відповідно до вимог статті 23 цього Закону;

б) суб`єкти господарювання, яким Національна рада видала ліцензію провайдера програмної послуги.

Провайдери програмної послуги використовують багатоканальну телемережу на підставі ліцензії провайдера програмної послуги та відповідної угоди з оператором багатоканальної телемережі (ч. 5 ст. 39).

29. Відповідно до ч. 1 ст. 40 України «Про телебачення та радіомовлення» для організації діяльності (мовлення) кабельного телебачення і радіомовлення суб`єкт господарювання (провайдер або оператор телекомунікацій чи оператор кабельних мереж) повинен отримати ліцензію (дозвіл) у Національній раді.

30. Ліцензування діяльності (мовлення) кабельного телебачення і радіомовлення здійснюється за реєстраційним принципом. Ліцензія видається без конкурсу на підставі заяви на термін 10 років (ч. 2 ст. 40).

31. Відповідно до ч. 6 ст. 40 Закону України «Про телебачення та радіомовлення» за результатами розгляду заяви Національна рада приймає рішення:

а) про видачу ліцензії провайдера програмної послуги;

б) про затвердження пакета (пакетів) програм універсальної програмної послуги в населеному пункті (населених пунктах) та/або на території (територіях), де передбачається надання програмної послуги.

32. Механізм реалізації вимог Закону України «Про телебачення та радіомовлення» щодо ліцензування провайдерів програмної послуги визначається Положенням про порядок видачі ліцензії провайдера програмної послуги, що затверджене рішенням Національної ради від 28.12.2011 №2979 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.03.2012 № 351/20664 (далі - Положення).

33. Пунктом 1.3 Положення визначено, що ліцензія провайдера програмної послуги видається за заявою про видачу (продовження) ліцензії провайдера програмної послуги, форма якої наведена у додатку 1 до цього Положення, яку подає суб`єкт господарювання, який має на меті надавати програмну послугу з використанням ресурсу багатоканальної телемережі, незалежно від технології надання послуги.

34. Згідно з п. 2.6 Порядку за результатами розгляду заяви Національна рада приймає рішення:

- про видачу ліцензії провайдера програмної послуги;

- про залишення заяви без розгляду у разі подання заявником неповного пакета документів та (або) документів, оформлених з порушенням вимог, установлених пунктом 2.4 цього розділу, про що протягом семи робочих днів після прийняття рішення повідомляє заявника у письмовій формі з викладенням причин;

- про затвердження пакета (пакетів) програм універсальної програмної послуги в населеному пункті (населених пунктах) та (або) на території (територіях), де передбачається надання програмної послуги.

35. Після усунення заявником порушень, що стали підставою для залишення заяви про видачу (продовження) ліцензії провайдера програмної послуги без розгляду, Національна рада приймає відповідне рішення за результатами розгляду цієї заяви та документів.

36. Пунктом 3.3 Порядку визначено, що ліцензування провайдера програмної послуги з використанням ресурсу багатоканальних ефірних телемереж здійснюється за наявності виданого на замовлення Національної ради висновку, передбаченого частиною третьою статті 50 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" та відповідного рішення Національної ради щодо створення багатоканальної ефірної телемережі.

37. Отже, законодавством передбачений вичерпний перелік підстав для залишення заяви про видачу ліцензії провайдера програмної послуги без розгляду.

38. Як вбачається з рішення Національної ради № 685 від 07.05.2015, заяву ТОВ «Телемережі України» про видачу ліцензії провайдера програмної послуги з використанням цифрової багатоканальної телемережі МХ-4 залишено без розгляду з тієї підстави, що Національна рада не оголошувала пропозиції по розбудові цифрової багатоканальної телемережі МХ-4.

39. 05.12.2007 рішенням Нацради № 1712 було створено цифрову загальнонаціональну багатоканальну телемережу (МХ-4). Цього ж дня рішенням № 1713 затверджено розподіл програм у мультиплекси, зокрема МХ-4, а рішенням № 1714 визначено конкурсні умови та оголошено про проведення конкурсу на отримання ліцензії на мовлення на загальнонаціональному каналі мовлення цифрової багатоканальної телемережі МХ-4.

40. За результатами конкурсу 16.01.2008 рішенням Нацради № 5 видано ліцензії ТОВ «Українська цифрова мережа». Проте, на підставі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2013 у справі № 2а-8691/11/2670 вказану ліцензую анульовано.

41. Таким чином, телемережу МХ-4 фактично створено. За таких умов не заслуговує на увагу покликання Нацради, як на підставу залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду, на те, що не оголошено пропозиції по розбудові багатоканальної телемережі МХ-4. Законодавством не передбачено такої підстави.

42. Що стосується відсутності частотного ресурсу та використанні каналів телемережі МХ-4 при переплануванні інших мереж, то така обставина теж не є підставою для залишення заяви без розгляду.

43. Що стосується необхідності отримання висновку Українського державного центру радіочастот відповідно до ч. 3 ст. 50 Закону України «Про радіочастотний ресурс України», то це не є обов`язком особи, яка звертається за одержанням ліцензії. Вичерпний перелік документів, що надаються до заяви, визначено у п. 2.4 Положення про порядок видачі ліцензії провайдера програмної послуги. У цьому переліку немає зазначеного вище висновку.

44. Враховуючи зазначене, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що приймаючи спірне рішення про залишення заяви ТОВ «Телемережі України» про видачу ліцензії провайдера програмної послуги без розгляду через не оголошення Національною радою пропозиції по розбудові цифрової багатоканальної телемережі МХ-4, Національна рада діяла всупереч вимогам Закону України «Про телебачення та радіомовлення» та Положенням про порядок видачі ліцензії провайдера програмної послуги, а тому позов в частині визнання протиправним та скасувати рішення Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення №685 від 07.05.2015 «Про заяву ТОВ «Телемережі України», м.Луцьк Волинської обл. щодо видачі ліцензії провайдера програмної послуги (МХ-4)» підлягає до задоволення.

45. Отже, Суд погоджується з позицією суду апеляційної інстанції про необхідність обрання способу захисту порушених прав позивача шляхом зобов`язання Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення повторно розглянути заяву ТОВ «Телемережі України» від 03.04.2015 про видачу ліцензії провайдера програмної послуги з використанням ресурсу багатоканальних телемереж МХ-4 (цифрова технологія DVB-T, DVB-T2).

46. Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

47. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

48. Відповідно до ст. 341 КАС України Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

49. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

50. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

51. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування положень матеріального та процесуального права судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 341, 345, 352, 354, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року у справі № 803/1399/15-а залишити без змін.

3. Поновити виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року у справі № 803/1399/15-а.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб