Єдиний унікальний номер 341/800/20

Номер провадження 1-кс/341/157/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року м. Галич

Слідчий суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 ,

з участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

скаржника ОСОБА_6 ,

слідчого ОСОБА_7

розглянувши скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність Галицького відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області,-

в с т а н о в и в:

11.06.2020 року скаржник, ОСОБА_6 звернулася до суду зі скаргою, і просить визнати протиправною відмову слідчого Галицького ВП в задоволенні її клопотання від 20.05.20 року у межах кримінального провадження №1202009014000070 від 26.02.20 року та зобов`язати слідчого Галицький ВП ГУ НП в Івано-Франківській області задовольнити її клопотання та зобов`язати посадову особу Галицького ВП внести до ЄРДР відомості за фактом вчинення посадовими особами КНП "Галицька лікарня" злочинів, передбачених ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 382, ч.1 ст. 175 КК України, - визнати протиправною бездіяльність Галицького ВП ГУ НП в Івано-Франківській області щодо невнесення до ЄРДР відомості за фактом вчинення посадовими особами КНП "Галицька лікарня" злочинів, передбачених ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 382, ч.1 ст. 175 КК України та заобов`язати посадову особу Галицького ВП внести відомості до ЄРДР.

Свої вимоги, підтримані в судовому засіданні, скаржник мотивує тим, що 26.02.2020 року нею було подано заяву про вчинення злочину, якою просила внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування за фактом вчинення посадовими особами КНП «Галицька лікарня» злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 382, ч. І. ст. 172, ч. 1 ст. 175 КК України.

Відомості до ЄРДР були внесені та видано витяг з ЄРДР. Слідчий - ОСОБА_8 , процесуальні керівники (прокурори): ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 . Проте досудове розслідування проводиться за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України - грубе порушення законодавства про працю.

У зв`язку з тим, що заява про вчинення злочину була подана за декількома фактами вчинення злочинних дій, а відомості до ЄРДР були внесені лише щодо найбільш м`якого складу порушення, нею 20 травня 2020 року подано клопотання про внесення до ЄРДР відомостей про всі склади злочинів - ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 382, ч. 1 ст. 175 КК України.

01.06.2020року,з порушенням строків, визначених ст. 214, 220 КПК України, слідчим СВ вказаного органу досудового розслідування лейтенантом поліції ОСОБА_8 було складено постанову про відмову у задоволенні клопотання.

Таку постанову та дії слідчої вважає незаконними, слідча вдалась до оцінки судового рішення, яке не виконується, не описала у постанові інші склади злочину, що є недопустимими порушеннями вимог Конституції України та КПК України, а тому такі дії потребують реагування, а відомості про вчинення злочину - підлягають внесенню до ЄРДР.

Так, починаючи з 2006 року по даний час, вона працює в КЗ «Галицька ЦРЛ». Протягом тривалого часу посадовими особами лікувального закладу грубо порушуються її трудові права згідно вимог законодавства про працю. Кадровою службою КЗ «Галицька ЦРЛ» допущено грубі порушення вимог чинного законодавства України при внесенні записів до трудової книжки.

Згідно наказів № 157 від 22.11.2004 р. № 27 від 06.03.2006 р, вона працювала в Галицькій ЦРЛ за сумісництвом лаборантом реанімаційного відділення з 23.11.2004 р по 06.03.2006 р.

У 2005 році отримала диплом бакалавра НОМЕР_1 . Особисто з клопотанням Управління охорони здоров`я Івано-Франківської обласної держадміністрації звернулася до МОЗ України з проханням зарахувати її на посаду лаборанта з вищою освітою.

02.11.2005 року МОЗ України надіслано начальнику Управління охорони здоров`я Івано-Франківської обласної держадміністрації ОСОБА_11 лист № 11-02-13/21 про те, що Департамент кадрової політики не заперечує проти зарахування на посаду лаборанта з вищою освітою.

Після отримання листа з МОЗ України начальник Івано-Франківської обласної держадміністрації ОСОБА_11 видав наказ № 306-К від 04.11.2005 р. «Про зарахування ОСОБА_6 на посаду лаборанта з вищою освітою».

Головним лікарем ОСОБА_12 згідно поданої заяви наказом № 30 від 15.03 2006 р. вона була переведена на посаду лаборанта з вищою освітою та призначена в.о. зав. Лабораторією.

Із запису № 10 від 17.03.2006 р. у її трудовій книжці вбачається, що призначена на посаду лаборанта з вищою немедичною освітою з виконанням обов`язків завлабораторією. Крім того, в графі «На підставі чого внесено запис (документ, його дата і номер)» записано дату наказу 13.03.2006 р., а не 15.03.2006 р., як зазначено у тексті самого наказу №30. Отже, запис у трудовій книжці не відповідає тексту наказу та не містить посилань на відповідну статтю, пункт закону, що є порушенням вимог пунктів 2.2; 2.3; 2.4 Інструкції № 58.

Згідно наказу № 48 від 23.04.2008 р. надано відпустку по догляду за дитиною до 3-х років з 21.04.2008 р. по 04.12.2010 р. Виховуючи дитину-інваліда, у зв`язку з нестачею коштів на лікування вона подала заяву з проханням надати 0,5 ставки лаборанта реанімаційного відділення з 21.04.2008 р. і приступила до виконання своїх обов`язків згідно наказу № 47 від 18.04.2008 р.

Під час декретної відпустки без її відома і згоди внесли запис № 11 в трудову книжку про переведення на посаду біолога зі спеціальності клінічна лабораторна діагностика з в. о. зав. лабораторією і вказують наказ № 166 від 24.1 1.2010 р.

Так само, наказом № 165 від 22.11.2010 р. вказано приступити до виконання своїх обов`язків біолога і виконуючого обов`язки завідувача лабораторією з 29.11.2010 р, у зв`язку із закінченням відпустки по догляду за дитиною до 3-х років.

Таким чином, в установі було винесено два накази по кадровій роботі з відмінними номерами, датами і підписами уповноважених посадових осіб щодо одного і того ж предмету - виходу на роботу у зв`язку із закінченням відпустки по догляду за дитиною до 3-х років.

Водночас із запису № 11 від 29.11.2010 р у її трудовій книжці вбачається, що я переведена на посаду біолога зі спеціальності клінічна лабораторна діагностика з в.о. завлабораторією на підставі наказу № 166 від 24.11.2010 року.

Так, у записі № 12 від 20.01.2016 року вказано, що записи № 10 від 17.03.2006 р та № 11 від 29.11.2010 р внесені помилково. При цьому, графа 4 не містить інформації про дату і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки. Крім того, визначення «внесено помилково» не відповідає вимогам Інструкції № 58 і розпорядчого акту, який би таку помилку підтвердив немає.

Наступний запис № 13 датований 17.03.2006 р., тобто з порушенням хронології в часі. Із запису вбачається, що ОСОБА_6 призначена на посаду лаборанта з вищою освітою та призначена в.о. завлабораторією на підставі наказу № 30 від 15.03.2006 року.

Повторно вносять запис згідно якого вона, ніби то, переведена на посаду біолога зі спеціальності клінічна лабораторна діагностика і в.о. завлабораторією (запис №14) зазначаючи наказ №166 від 24.11.2010 року про вихід на роботу після декретної відпустки так як наказу про переведення в установі не видавалося і в записі №15 від 06.04.2017 р. вказано, що записи № 12 від 20.01.2016 р.; №13 від 17.03. 2006 р. та №14 від 29.1 1.2010 р. вважати внесеними помилково і розпорядчого акту немає щодо підтвердження помилки.

Із запису № 16 від 19.06.2017 року вбачається, що ОСОБА_6 увільнена від в.о. зав.лабораторією на підставі наказу № 39/1-12 від 19.06.2017 року.

У записі № 17 від 19.06.2017 р. вказано, що запис №16 від 19.06.2017 року внесений помилково без розпорядчого акту, що підтвердив би помилку із роз`ясненням і підтвердженням щодо видачі наказу №39/1-12 від 19.06.2017 р.

07.07.2017р. їй було зачитано наказ про увільнення від виконання обов`язків завідуючої лабораторії і переведено на посаду біолога з клінічної лабораторної діагностики. В трудову книжку внесено наказ про переведення на посаду біолога від 07.07.2017 р, а зачитували 8 вересня 2017 р наказ № 43 - к від 06.09.2017 р. Даний наказ тричі переписаний відповідачем під - час судових засідань. За третім разом суду подано наказ № 43 - к від 07.07.2017р « Про переведення на іншу роботу зі змінами істотних умов праці», який не зазначений в трудовій книжці і особовій картці. З наказом працівника зобов`язана кадрова служба ознайомити до 3 днів, а не через 2 місяці. Дані про переведення працівника вносять до розділу 4 особової картки працівника з обов`язковим підписом працівника біля запису про переведення. Крім цього, в позовній заяві вона просила суд скасувати наказ головного лікаря від 06.09.2017 р. про увільнення від в.о. зав.лабораторією, відповідачем подано заперечення на позов, в якому не вказано, що наказу від 06.09.2017 р. не видавалося, а р № 43 - к. 3 місяці (жовтень, листопад, грудень) в Галицькому суді йшла мова про визнання незаконним та скасування наказу від 06.07.2017 р., представник лікарні не заперечував, аж в січні 2018 р. заявив усно клопотання про долучення наказу № 43 - к про переведення на посаду біолога з датою 07.07.2017 р., їй копію даного наказу не було надано. Згідно поданої заяви, суд надав копію ще іншого змісту наказу, тобто переведення на іншу роботу зі змінами істотних умов праці від 07.07.2017 р.

Із запису № 18 від 07.09.2017 р. вбачається, що ОСОБА_6 переведена на посаду біолога на підставі наказу № 43 від 07.07.2017 року. Даний запис також не відповідає вимогам Інструкції № 5, оскільки такий внесено до трудової книжки 07.09.2017 р., а наказ №43 про переведення датований 07.07.2017 року, в той час як відповідно до п.2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження ). Крім того запис № 18 не відповідає тексту наказу № 43 та не містить посилання про те, що переведення на іншу посаду мало місце у зв`язку із змінами істотних умов праці, не містить посилань на відповідну статтю закону.

Через неприязні стосунки з особистих причин з екс.головним лікарем Галицької ЦРЛ ОСОБА_13 , вона зазнавала утисків на роботі. Проте, пік цих утисків настав у червні 2017 року, коли справа щодо поділу майна подружжя ( ОСОБА_13 та ОСОБА_6 , які спільно проживали однією сім`єю) йшла до завершення . ЇЇ було увільнено від виконання обов`язків завідувача лабораторією, про що 19.06.2017 р. було внесено запис до трудової книжки. Проте, у цей же день, було внесено запис про визнання попереднього запису про увільнення від виконання обов`язків завідуючої лабораторією - помилковим. Фактично запис внесено не помилково, на неї здійснювався тиск. Головний лікар і в.о. зав. лабораторією ОСОБА_14 не підписували заяви її про надання і перенесення відпустки від 04.07.2017 р та 07.07.2017 р (додаток № 26 - 27), візуючи «погоджу після передачі матеріальних цінностей».

26.06.2017року головним лікарем КЗ «Галицька ЦРЛ» було винесено наказ № 101 про оголошення дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Рішенням Галицького районного суду від 18 вересня 2018 р скасувано даний наказ.

06.09.2017р. головним лікарем Галицької ЦРЛ було винесено наказ № 142 про оголошення дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Рішенням Галицького районного суду від 16 квітня 2018 р. та Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 липня 2018 р. скасувано вищезазначений наказ.

06.09.2018Вказані накази є незаконними, дисциплінарні стягнення накладені за вчинення законних дій, необгрунтовані та надумані.

Проте, на основі наказу №101 від 26.06.2017 р . та №142 від 06.09.2017 р., а також заяви, поданої лікарем-бактеріологом ОСОБА_14 , 06.09.2017 р. було прийнято наказ про увільнення ОСОБА_6 від виконання обов`язків завідуючої лабораторією і переведено на посаду біолога з клінічної лабораторної діагностики. ОСОБА_14 було призначено на посаду завідуючої лабораторії.

Наказ про увільнення було оголошено 08.09.2017 року. Вона підписала наказ, вказала що ознайомлена, але з наказом не погодилася. На підробленому наказі від 07.07.2017 р. її підпису немає.

Вищеописані дії щодо незаконного увільнення її від виконання обов`язків завідуючої лабораторії були оскаржені до суду.

Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області у справі №341/1469/17 від 27.09.2018 року позовні вимоги задоволено частково. Вирішено:

Поновити ОСОБА_6 з 07 вересня 2017 року на попередній роботі, на посаду - Біолога зі спеціальністю «Клінічна лабораторна діагностика» з виконанням обов`язків завідувача лабораторією Комунального закладу «Галицька центральна районна лікарня».

Стягнути з Комунального закладу «Галицька центральна районна лікарня» на користь ОСОБА_6 різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи з 07 вересня 2017 року по 26 вересня 2018 року в розмірі 44064 (сорок чотири тисячі шістдесят чотири) гри. 81 коп.

Зобов`язати Комунальний заклад «Галицька центральна районна лікарня» внести до трудової книжки ОСОБА_15 записи про здійснення роботи за сумісництвом відповідно до наказів Комунальний заклад «Галицька центральна районна лікарня» № /32 від 01 липня 2015 року, від № 132 від 01 жовтня 2015 року, № 167 від 04 липня 2016 року, №272 від ЗО грудня 2016року.

Стягнути зКомунального закладу«Галицька центральнарайонна лікарня»на користь ОСОБА_16 - 2000 (дві) тисячі гривень моральної шкоди.

В позові ОСОБА_6 до Комунальногозакладу «Галицькацентральна районналікарня» вчастині вимог: визнати незаконним та скасувати наказ головного лікаря Комунального закладу «Галицька центральна районна лікарня» від 06 вересня 2017 року про увільнення ОСОБА_6 від виконання обов`язків завідуючої лабораторії та переведення на посаду біолога - відмовити.

На вказане рішення у частин відмови у повному задоволенні позовних вимог було подано апеляційну скаргу.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 07.02.2019 р. вирішено: рішення Галицького районного суду від 27 вересня 2018 року скасувати в частині задоволення позовної вимоги ОСОБА_6 про зобов язання комунального закладу «Галицька центральна районна лікарня» внести до трудової книжки ОСОБА_6 записи про здійснення роботи за сумісництвом відповідно до наказів комунального закладу «Галицька центральна районна лікарня» № 132 від 01 липня 2015 року, від №132 від 01 жовтня 2015 року, № 167 від 04 липня 2016 року, № 272 від 30 грудня 2016 року.

В задоволенні вимоги ОСОБА_6 про зобов язання комунального закладу «Галицька центральна районна лікарня» внести до трудової книжки ОСОБА_6 записи про здійснення роботи за сумісництвом відповідно до наказів комунального закладу «Галицька центральна районна лікарня» № 132 від 01 липня 2015 року, від №132 від 01 жовтня 2015 року, № 167 від 04 липня 2016 року, № 272 від 30 грудня 2016 року відмовлено. В решті рішення суду залишено без змін.

Вказане рішення набрало законної сили, ОСОБА_6 , повинна бути поновлена на роботі на посаді, яку займала до звільнення - біолога зі спеціальністю «Клінічна лабораторна діагностика» з виконанням обов`язків завідувача лабораторією Комунального закладу «Галицька центральна районна лікарня». Як зазначено судом у судовому рішенні, яке набрало законної сили, ці посади вона займала за сумісництвом і повинна бути поновлена на роботі.

Однак, це судове рішення не виконується посадовими особами Галицької ЦРЛ, а займану нею раніше посаду зараз займає ОСОБА_14 .

Відповідно до п. 6 ст. 40 КЗпП, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом лише у випадках поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

Однак, ОСОБА_14 не було подано заяви про переведення на попередню роботу на посаду лікаря - бактеріолога ( 5 річного лікаря стажиста, без спеціалізації бактеріолога з 2013 р до 2018 р., без кваліфікаційної категорії) і не було звільнено з займаної посади, вона продовжує перебувати на посаді завлабораторією без спеціалізації з клінічної лабораторної діагностик и і відповідної кваліфікації.

Згідно зі ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

Виконання рішення про поновлення на роботі відбувається в порядку, передбаченому інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999р № 74/5. Виконавчий документ про поновлення незаконно звільненого працівника виконується негайно. Виконання вважається завершеним з моменту фактичного допущення працівника до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного наказу органу, який прийняв незаконне рішення про звільнення працівника. Якщо роботодавець (посадова особа) без поважних причин не виконує рішення про поновлення незаконно звільненого працівника,державний виконавець застосовує штрафні санкції передбачені ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження».

Окрім цього, державний виконавець призначає новий строк для виконання рішення суду. У разі повторного невиконання рішення без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника в подвійному розмірі. Якщо рішення і далі не виконується боржником, державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.

Зокрема, відповідно до ст. 382 Кримінального кодексу України умисне невиконання рішення суду карається штрафом від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 8500 до 17000) або позбавлення волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до З років.

Після фактичного допущення до роботи складається акт про виконання рішення, виконавче провадження підлягає закінченню і не поновлюється при повторному недопущенні працівника до роботи, а в працівника з`являється право на звернення до суду в порядку позовного провадження.

Якщо працівник поновлений на роботі за рішенням суду, а на його посаді вже працює інший працівник, то цей інший працівник підлягає звільненню на підставі п. 6 ст. 40 КЗпП України.

Екс. головний лікар ОСОБА_13 та правонаступник тимчасово в.о генерального директора КНП «Галицька лікарня» умисно не виконують рішення суду, а саме: не пропонували ОСОБА_14 , котра обіймала мою посаду завлабораторією згідно з штатним розписом, іншу роботу на посаді лікаря - бактеріолога, яку вона обіймала з 2013 р. і на 0,5 ставки займає сьогодні; наказ про призначення ОСОБА_14 на посаду завлабораторією використовується з метою недопущення мене до фактичного виконання роботи ; наказ від 07.07.2017 р № 43-к «Про переведення на іншу роботу зі змінами істотних умов праці», який суд визнав незаконним не скасований ; виправлення до особової картки не внесені, дублікат трудової книжки не виданий; наказ про переведення ОСОБА_14 на попередню роботу на посаду лікаря бактеріолога внаслідок поновлення на роботі працівника, що раніше виконував цю роботу згідно рішення суду не видавався; не видавалося наказу про забезпечення допуску ОСОБА_6 до роботи на посаді біолога з «Клінічної лабораторної діагностики» з в.о завлабораторією, а фактично на посаді завлабораторією, яку ОСОБА_6 займала з 2006 р. згідно з штатним розписом.

Департаментом охорони здоров`я в Івано-Франківській області від 12.04.2019 р №Д -3/261 надіслано повідомлення, в якому вказано, що на виконання рішення суду та постанови про відкриття виконавчого провадження, наказом закладу №92-к від р. вас було поновлено на посаду біолога зі спеціальності «Клінічна лабораторна діагностика» з в.о завлабораторією. Крім видачі наказу про поновлення, потрібно допустити працівника до виконання колишніх трудових обов`язків. Фактично такий допуск означає, що роботодавець повинен надати працівнику роботу, яку той виконував до переведення, необхідну документацію та обладнання, робоче місце тощо.

Не зважаючи на це, ОСОБА_6 по сьогодні не допущена до виконання своїх трудових обов`язків як зав. лабораторією, не проведено передачі матеріальних цінностей лабораторії від ОСОБА_14 і не видано наказу про переведення ОСОБА_14 на попередню роботу на посаду лікаря - бактеріолога.

В повідомленні з Департаменту охорони здоров`я зазначено, що адміністрацією закладу 01.04.2019 р. прийнято наказ щодо впорядкування оплати праці, а саме скасовано доплату до заробітної плати за завідування лабораторією особі, яка до поновлення її на посаді згідно рішення суду займала цю посаду та прийнято рішення про відрахування з її заробітної плати зайво виплачених коштів.

Тобто, на час подання скарги, судове рішення, яке набрало законної сили, не було виконане у повному обсязі, її не допущено до виконання обов`язків завідуючої лабораторії, вона формально поновлена на посаді, проте не виконує жодних трудових функцій, пов`язаних з цією посадою, а ці функції формально виконує ОСОБА_14 без достатніх правових підстав та необхідного кваліфікаційного рівня.

09.08.2019році скаржник звернулася із заявою до в.о. головного лікаря ОСОБА_13 з проханням провести передачу матеріальних цінностей згідно рішень Галицького районного суду та апеляційного суду в Івано-Франківській області, наказу про поновлення її на попередній роботі з в.о. завлабораторією.

14.08.2019році отримала відповідь де зазначено, що рішення суду виконано в повному обсязі, а тому не вбачається підстав для проведення передачі матеріальних цінностей. Наказ про призначення ОСОБА_14 на посаду завлабораторією використовується з метою недопущення її до фактичного виконання роботи, відповідно до посади, яку вона займала з 2006 р, отримувала зарплату. Згідно з штатним розписом в Галицькій лікарні не існує двох посад: завлабораторією і в.о завлабораторією. Виконуючий обов`язки - це людина, а не посада, яка тимчасово виконує обов`язки на час відпустки, відрядження, хвороби. Вона у 2006 р. прийнята на вакантну посаду завлабораторією як в.о. і до 2017 р виконувала обов`язки згідно Посадової інструкції на посаді завлабораторією.

Суд у рішенні, яке набрало законної сили, зазначив, що ОСОБА_6 займала дві посади за сумісництвом - завідуючої лабораторією та біолога зі спеціальністю «Клінічна лабораторна діагностика».

Вказане рішення суду є остаточним та підлягає до обов`язкового виконання.

У порушення принципу обов`язковості виконання рішень, посадові особи КНП «Галицька ЦРЛ» умисно не виконують судове рішення та формально видавши наказ про поновлення, не звільнили ОСОБА_14 з посади завлабораторією та виплачують вказаній особі грошові кошти - заробітну плату за посадою завлабораторією, яка є більшою.

Таким чином, у діях посадових осіб Галицької ЦРЛ містяться наступні склади злочинів:

1.ч. 2 ст. 382 КК України (умисне невиконання рішення, що набрало законної сили, вчинене службовою особоюї - невиконання судового рішення про поновлення на роботі, яке повинно бути виконане вілповілно до ст, 40 КЗПЛ шляхом звільнення ОСОБА_14 з посади завідуючої клініко-діагностичної лабораторії Комунального некомерційного підприємства «Галицька лікарня» та поновлення на цій посаді ОСОБА_17 і передачі їй матеріальних цінностей для забезпечення виконання трудової функції завідуючої лабораторією:

2.ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем, шо спричинило тяжкі наслідки^ - зловживання владою та службовим становищем, шо полягає у незаконному, умисному невиконанні судового рішення та як наслідок - незаконній та безпідставній виплаті грошових коштів ОСОБА_14 у вигляді заробітної плати з урахуванням незаконно займаної посади завідуючої (оклад завідуючої є збільшеним^:

3.ч. 1 ст, 172 КК України та ч. 1 ст. 175 КК України - грубе порушення законодавства про працю, яке полягає в умисному непоновленні ОСОБА_6 на займаній посаді, невиплаті ОСОБА_6 заробітної плати з урахуванням зайняття посади завідуючої лабораторії, невнесення відомостей до трудової книжки, внаслідок чого грубо порушені трудові права працівника.

При винесенніпостанови провідмову узадоволенні клопотаннята внесеннявідомостей доЄРДР,слідчим булоскладено нвисновок,що ОСОБА_6 була призначенана посадуБіолога заспеціальністю «Клінічналабораторія діагностика»з виконаннямобов`язків завідуючоїлабораторією КЗ«Галицька ЦРЛ»,однак вподальшому узв язкуз виходомв декретнувідпустку ОСОБА_6 на данупосаду призначеноіншого працівника ОСОБА_14 ,а томупісля виходуз відпустки ОСОБА_6 було призначено на іншу вакантну посаду, а саме лікаря-бактеріолога.

Однак зазначає, у декретну відпустку вона пішла у 2008 році, приступила до роботи 29.11.2010 року. ОСОБА_14 була призначена на посаду завлабораторією лише у 2017 році. Законодавство не передбачає, що після виходу з «декретної відпустки» працівника можуть перевести на іншу посаду без його згоди. Також, судове рішення є обов`язковим та підлягає до беззаперечного виконання. У тексті судового рішення вказано, що ОСОБА_6 займала дві посади за сумісництвом. Тобто, ОСОБА_6 виконувала одночасно дві трудові функції - як біолог та як завідуюча лабораторією. Поновлення на роботі звільненого працівника є підставою для звільнення працівника, призначеного на цю посаду. Отже, ОСОБА_14 повинна була бути звільнена з незаконно займаної посади і передати ОСОБА_6 всі матеріальні цінності та документацію.

Стаття 214 КПК України передбачає, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена па прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Відмова у задоволенні клопотання та відмова у внесенні відомостей до ЄРДР оформлені постановою від 01.06.2020 року. Копія вказаної постанови отримана нею наручно 03.06.2020 року, а тому строки оскарження пропущені не були.

Таким чином, вважає, що слідчим допущено грубе порушення вимог КПК України, не внесено до ЄРДР відомості про усі склади порушень, що призводить до неповноти досудового розслідування та невиконання судового рішення.

Наголошує, що у заяві про вчинення злочину не викладена кваліфікація злочину на розсуд потерпілої, а викладені різні епізоди злочинних дій. Тому до ЄРДР повинні бути внесені відомості за всіма епізодами злочинної діяльності, а не лише за одним, наймеш м`яким складом злочину.

Просить скаргу задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні заперечив щодо задоволення даної скарги, просив відмовити, зазначив, що вищевказана скарга є безпідставною, оскільки основний мотив це грубе порушення законодавства про працю, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України. У скарзі не наведено підстав грубого порушення трудових прав працівника.

Слідча ОСОБА_8 в судовому засіданні просила в скарзі відмовити, пояснивши, що рішення суду в частині поновлення ОСОБА_6 на роботі та стягнення зарплати за один місяць скеровано до виконання. Однак ОСОБА_6 була призначена на посаді біолога зі спеціальністю «Клінічна лабораторія діагностика» з виконанням обов`язків завідувача лабораторією КЗ «Галицька ЦРЛ», але в подальшому, у зв`язку із виходом у декретну відпустку ОСОБА_6 , на дану посаду призначено іншого працівника ОСОБА_14 , а тому після виходу з відпустки ОСОБА_6 було призначено на іншу вакантну посаду, а саме: на лікаря-бактеріолога. Тому, підстав для внесення відомостей в ЄРДР щодо не виконання рішення суду посадовими особами КНП «Галицька лікарня» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 та ч. 4 ст. 364 КК України не має.

Слідчий суддя,заслухавши доводискаржника,заперечення прокурората слідчої,вивчив матеріалискарги кримінальногопровадження,прийшла довисновку прозадоволення скарги,виходячи знаступного.

Так, згідно п. 1 ч.1 ст.303 КПК Українина досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у не внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Ст.304 КПК Українипередбачає можливість подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора протягом десяти днів з моменту прийняття рішення.

Як вбачається з матеріалів скарги, 20.05.2020 року ОСОБА_6 звернулася у канцелярію Галицького відділення поліції Тисменицького ВП ГУ НП в Івано-Франківській області з клопотанням про внесення відомостей до ЄРДР щодо невиконаня рішення суду посадовими особами КНП «Галицька лікарня» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382, ч. 2 ст.364, ч. 1 ст. 175 КК України.

Згідно положень статті 19 Конституції України, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Згідно ч.1 ст.214КПК Українислідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, після повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Відповідно до п.5 ст.214 КПК України, попередня кримінально-правова кваліфікація здійснюється особою, яка вносить інформацію до ЄРДР.

Відповідно до ч.1ст. 2 КК України,підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в них об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).

Слідчий суддя при розгляді скарги не повинен встановлювати обставини, зокрема, чи містить заява, повідомлення про кримінальне правопорушення склад злочину або досліджувати докази про наявність в діяннях особи складу кримінального правопорушення...".

Приймаючи до уваги викладене, зважаючи на те, що заява ОСОБА_6 отримана 20.05.2020 року не внесена до ЄРДР щодо всіх складів злочинів, за таких обставин, приходжу до висновку про необхідність задоволення скарги та визнати протиправною відмову слідчого Галицького ВП в задоволенні клопотання ОСОБА_6 від 20.05.2020 р. у межах кримінального провадження №1202009014000070 від 26.02.2020 р., визнати протиправною бездіяльність Галицького ВП Тисменицького ГУНП в Івано-Франківській області щодо невнесення до ЄРДР відомості за фактом вчинення посадовими особами КНП "Галицька лікарня" злочинів, передбачених ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 382, ч.1 ст. 175 КК України, заобов`язати посадову особу Галицького ВП внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування, виконавши вимоги п. 1 ч.2ст.40 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.214, 303, 307 КПК України,-

постановив:

Скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність органу досудового розслідування Галицького відділення поліції ГУНП в Івано-Франківській області з приводу невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною відмову слідчого Галицького ВП в задоволенні клопотання ОСОБА_6 від 20.05.2020 р. у межах кримінального провадження №1202009014000070 від 26.02.2020 р.

Визнати протиправною бездіяльність Галицького ВП Тисменицького ГУНП в Івано-Франківській області щодо невнесення до ЄРДР відомості за фактом вчинення посадовими особами КНП "Галицька лікарня" злочинів, передбачених ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 382, ч.1 ст. 175 КК України, заобов`язати посадову особу Галицького ВП внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текстухвали судувиготовлено 25 червня 2020 року.

Слідчий суддя:ОСОБА_1