Головуючий суддя

в суді І інстанції Козіна С.М.

Єдиний унікальний № 374/135/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року суддя Ржищівського міського суду Київської області Козіна С.М., розглянувши заяву ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КИЇВОБЛЕНЕРГО" про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2020 року до Ржищівського міського суду Київської області надійшла заява ПрАТ "КИЇВОБЛЕНЕРГО" про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1

03 червня 2020 року було сформовано протокол щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 22 червня 2020 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Козіну С.М.

Перевіривши заяву судом встановлено таке.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника;

3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Проте, заявником не надано документу, що підтверджує сплату судового збору. Представником заявника долучено до матеріалів заяви платіжне доручення № 2009881394 від 17 лютого 2020 року про сплату судового збору у розмірі 210 грн 20 коп., де зазначено призначення платежу - судовий збір ОСОБА_2 , та заяву від 28 травня 2020 року, у якій представник заявника просив вважати сплаченим судовий збір згідно вказаного вище платіжного доручення за заявою про видачу судового наказу стосовно боржника ОСОБА_1 .

Однак, суд не може прийняти платіжне доручення № 2009881394 від 17 лютого 2020 року про сплату судового збору у розмірі 210 грн 20 коп., де зазначено призначення платежу - судовий збір ОСОБА_2 , оскільки це суперечить чинному законодавству.

Відповідно до абз. 1, 2 ч.1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв.

Сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі.

Сплата судового збору за допомогою платіжного пристрою оформляється за допомогою касового документа (квитанції, чека тощо), який містить усі обов`язкові реквізити касового документа.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Положеннями Інструкції встановлено вимоги про заповнення розрахункових документів.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладено в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, який обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Згідно з додатками 2, 8 до Інструкції одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.

Положеннями п. 3.8. Інструкції визначено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, які зазначено в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Необхідними реквізитами ідентифікації платіжного доручення до конкретної позовної заяви (заяви) є, зокрема, назва позову, заяви (назва установи, організації позивача, відповідач).

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 910/4557/18, від 30.03.2018 у справі №914/1542/17, від 16.01.2019 у справі №905/1057/18, від 10.05.2018 у справі №613/372/16-ц, та ухвалах Верховного Суду від 26.03.2018 у справі №907/892/15, від 16.04.2018 у справі №922/3137/17, від 20.04.2018 у справі №910/12031/17, від 21.02.2019 у справі №910/8880/18.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновків щодо відмови у видачі судового наказу.

Керуючись ст. 163, 164, 165, 167, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ "КИЇВОБЛЕНЕРГО" у видачі судового наказу щодо стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 .

Роз`яснити заявнику, що у порядку ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 15.12.2017) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, тобто до Київського апеляційного суду через Ржищівський міський суд Київської області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строки застосовувати з урахуванням п.3 розділу ХІІ "Прикінцевих полоджень" ЦПК України.

Суддя