Справа № 405/3551/20

провадження № 1-в/405/268/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2020 м. Кропивницький

Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

представника ДУ «Кропивницька виправна колонія (№6)» ОСОБА_4 ,

засудженого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду клопотання засудженого

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого; раніше неодноразово судимого:

-14.02.2002 Придніпровським районним судом м. Черкаси за ст. 15 - ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 185; ст. 42 КК України до 03 років 06 місяців позбавлення волі. Звільнений 21.03.2003 на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на 1 рік 8 місяців 14 днів за постановою Прилуцького районного суду Чернігівської області від 13.03.2003;

-15.04.2004 Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі;

-27.04.2009 Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі;

-21.01.2013 Подільським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 185, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнений 05.03.2016 по відбуттю строку покарання;

-13.05.2017 Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст. 185, ст. 75 КК України до 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки;

-06.02.2018 Ленінським районним судом м. Кіровоград за ч.2 ст. 15 - ч.2 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі;

-по теперішній справі - 27.04.2018 Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 71 КК України до 3років 10місяців позбавлення волі, -

про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,

постановив:

засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про його умовно-дострокове звільнення на підставі ст. 81 КК України. Вказане клопотання мотивоване тим, що він відбув необхідну частину строку призначеного покарання, тому має право на таку заміну відповідно до вимог ст.81 КК України.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 підтримав своє клопотання та просив його задовольнити.

Прокурор заперечував щодо задоволення клопотання, посилаючись на недоведеність засудженим поведінкою та ставленням до праці свого виправлення на протязі всього часу відбування покарання.

Представник ДУ «Кропивницька виправна колонія (№6)» підтримав клопотання засудженого ОСОБА_5 про його умовно-дострокове звільнення та просив його задовольнити.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання та матеріали особової справи засудженого ОСОБА_5 № 289-С-18, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно положень ч. 2, п.2 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, після фактичного відбуття засудженим не менше 2/3 строку покарання, призначеного судом, за умисний тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.

В силу положень частини 2 зазначеної статті головною умовою прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Сумлінна поведінка - це не тільки пасивна форма поведінки засудженого під час відбування покарання, яка полягає у стримуванні від порушень режиму, порушень правил внутрішнього розпорядку, вживання алкогольних напоїв, наркотичних засобів, азартних ігор, неухильне додержання загальноприйнятих норм і правил поведінки, а й активна участь у суспільному житті та сумлінне виконання громадських доручень у процесі відбування покарання, підвищення свого загальноосвітнього рівня, прагнення своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин, тощо.

В судовому засідання встановлено, що вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 27.04.2018 ОСОБА_5 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та на підставі ч.1 ст.71 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 03 роки 10 місяців (а.о.с. 21--24, Т.1 ч.1).

Початок строку покарання 13.11.2017, кінець строку 13.09.2021. На момент розгляду клопотання засуджений відбув 02 роки 07 місяців 09 днів строку покарання, призначеного судом за вчинення злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів. На момент розгляду клопотання залишилося до відбуття 01 рік 02 місяці 21 день.

З матеріалів особової справи вбачається, що ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі перебуває з 14.11.2017, за час відбування покарання допустив 01 (одне) порушення встановленого порядку відбування покарання, яке на даний час погашене у встановленому законом порядку (а.п. 10, а.о.с. 85, Т.1 ч.2; має 02 (два) заохочення за сумлінну поведінку та ставлення до навчання (а.п. 10, а.о.с., 93, 112, Т.1 ч.2); за час перебування в Кропивницькій УВП № 14 (з 14.11.2017 по 18.06.2018, та з 09.10.2018 по 02.11.2018) порушень встановленого порядку відбування покарання не допускав, заохочень не мав; згідно наказу начальника установи № 431/Гд- 17 від 16.11.17 визнаний схильним до членоушкодження; з 18.06.2018 по 09.10.2018 та з 02.11.2018 по теперішній час відбуває покарання в Кропивницькій виправній колонії (№ 6) - за час відбування покарання в установі допустив 1 (одне) порушення встановленого порядку відбування покарання, за яке притягувався до дисциплінарної відповідальності правами начальника установи, стягнення зняте у встановленому законом порядку; стосовно скоєного злочину розкаюється; протягом III кварталу 2019 року залучався до ремонтних робіт, які проводилися на території медико-санітарної частини установи мав сумлінну поведінку свідомо та безперечно дотримувався вимог встановленого порядку відбування покарання; намагається дотримуватись правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи; дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням; виконує передбачені законом вимоги персоналу установи; до виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою, виконував ремонтні роботи на відділенні СПС № 1, залучається до робіт без оплати праці на відділенні СПС № 5, відповідно до п. 5 ст. 118 КВК України даний засуджений відпрацював 72 години; відповідно до ст. 123 КВК України бере участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу «Духовне відродження», відвідує церкву на території установи; характеризується посередньо (а.п. 9).

Також з особової справи засудженого ОСОБА_5 вбачається, що на засіданні адміністративної комісії Кропивницької ВК (№6) розглядалося питання зміни невідбутої частини покарання більш м`яким у виді обмеження волі, де ОСОБА_5 було відмовлено в застосуванні ст.82 КК України, як такому, що не став на шлях виправлення (протокол № 22 від 24.10.2019, а.о.с. 105-106, Т.1 ч.2).

На засіданні адміністративної комісії Кропивницької ВК (№6) розглядалося питання про застосування умовно-дострокового звільнення, де ОСОБА_5 було відмовлено в застосуванні ст.81 КК України, як такому, що не довів свого виправлення (протокол № 12 від 04.06.2020, а.о.с. 121-122, Т.1 ч.2).

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 2 від 26.04.2012 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» під час розгляду питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання суд ретельно з`ясовує ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Однак, клопотання засудженого ОСОБА_5 та матеріали особової справи останнього за № 289-С-18 не містять достатніх відомостей про те, що засуджений приймає активну участь у суспільному житті в установі виконання покарань та сумлінно виконує громадські доручення у процесі відбування покарання, прагне своєю діяльністю спокутувати вину за вчинені злочини, що свідчить про те, що останній не довів свого виправлення.

При оцінці поведінки засудженого, суд відмічає, що засуджений за час відбування покарання один раз порушив встановлений порядок відбування покарання, порушення виражалося у зберіганні заборонених речей, за що засуджений отримав догану. Крім того, засуджений перебуває на профілактичному обліку установи, як особа, схильна до членоушкодження. Така поведінка засудженого за час відбування покарання не була позитивним прикладом для інших засуджених та не вказувала на те, що засуджений став на шлях виправлення.

Відповідно до ч.1 ст. 118 КВК України засуджені до позбавлення волі повинні працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії. Адміністрація зобов`язана створювати умови, що дають змогу засудженим займатися суспільно корисною оплачуваною працею.

Згідно наданих суду довідок засуджений згідно п. 5 ст. 118 КВК України залучався до двохгодинних відпрацювань без оплати праці по благоустрою місць позбавлення волі та за весь час відбування покарання відпрацював 72 години (а.п. 10). Судом встановлено, що засуджений не був працевлаштований, відомостей, що останній виявляв бажання працювати або за станом здоров`я не може бути працевлаштований, суду не надано.

Суд бере до уваги те, що засуджений протягом строку відбування покарання 2 рази заохочувався за сумлінну поведінку та ставлення до праці, однак зміна його поведінки, що було підставою для заохочення, відбувалась напередодні виникнення у нього права на отримання заохочувальної норми, а саме - заміни невідбутої частини строку покарання більш м`яким у виді обмеження волі та розгляду питання про можливість умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Відповідно до ч. 1 ст.6КВК України виправлення засудженого процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання не є обов`язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.

З урахуванням сукупності викладених обставин, суд вважає, що засуджений, який раніше відбував покарання у виді позбавлення волі за умисні тяжкі злочини і до погашення або зняття судимості знову вчинив умисний злочин, за який його було засуджено до позбавлення волі, відбувши більше 2/3 строку покарання, призначеного останньому судом за умисний злочин, який відноситься до категорії тяжких злочинів, не має саме тієї поведінки та ставлення до праці, які б свідчили про можливість застосування до нього такого заохочувального заходу, як умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, процес виправлення та перевиховання ОСОБА_5 не є стабільним та послідовним.

За таких обставин, судом не встановлено необхідних та достатніх підстав для застосування до засудженого ОСОБА_5 положень статті 81 КК України, а отже, в задоволенні клопотання останнього слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд -

постановив:

у задоволенніклопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.

Копію ухвали суду направити до ДУ «Кропивницька виправна колонія (№6)» для вручення засудженому ОСОБА_5 .

Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя ОСОБА_6