РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року справа № 580/1330/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 000001320120 від 08.01.2020.

Позов мотивовано тим, що згідно з оскаржуваним рішенням до позивача за порушення ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 85 000 грн 00 коп., у зв`язку з продажем алкогольного напою в полімерну пляшку ПЕТ. Позивач вказує, що застосування такої штрафної (фінансової) санкції (штрафу) є протиправним, оскільки в даному випадку має місце реалізація суб`єктом господарювання вина на розлив (на винос) в ПЕТ-пляшки, як різновиду роздрібної торгівлі, а не продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці.

Ухвалою суду від 24.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач подав до суду відзив, в якому вказав про безпідставність позовних вимог, оскільки в ході проведення перевірки, за результатами якої винесено оскаржуване рішення, встановлено факт продажу вина білого, напівсолодкого "Медовий місяць", обємом 1 л., міцністю 9-13 %, виробник ПрАТ "Вікторія" у полімерну пляшку ПЕТ. Відповідач вказує, що відповідно до ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" розлив алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, здійснюється виключно у передбачену діючими стандартами скляну тару, бляшанки із харчового алюмінію, а також у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла чи глазурованої кераміки. Розлив алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, з вмістом спирту етилового понад 8,5% об`ємних одиниць здійснюється виключно у тару (посуд) місткістю 0,05 л, 0,1 л, 0,18 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,275 л, 0,33 л, 0,35 л, 0,37 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5 л, 0,61 л, 0,7 л, 0,75 л, 1,0 л і більше. Відповідно до визначення наведеного в ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД; роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземниих суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування. З огляду на наведене, на думку відповідача, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що на підставі пп.20.1.2, 20.1,4, 20.1.8 - 20.1.11 п.20.1 ст.20, лп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, статті 16 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального», з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального, відповідно до наказу ГУ ДПС у Черкаській області від 27.11.2019 №748 та направлень виданих Головним управлінням ДПС у Черкаській області головними державними ревізорами-інспекторами Головного управління ДПС у Черкаській області проведена фактична перевірка діяльності ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , податкова адреса: АДРЕСА_1 ) щодо дотримання вимог законодавства, з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касовихоперацій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин зацівниками (найманими особами) за місцем фактичного здійснення діяльності а саме: м. Черкаси, проспект Хіміків, буд. 30/4 з 27.11.2019 по 06.12.2019, за результатами якої складено акт від 09.12.2019 №50/23-00-32-01/2943022038.

Згідно з вказаним актом 27.11.2019 о 14 годині 45 хвилин в павільйоні який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 встановлено факт продажу вина «Медовий місяць» біле напівсолодке по ціні 50 грн 00 коп. об`ємом 1 л. та тару (полімерна пляшка ПЕТ) по ціні 2 грн 50 коп. з упаковки типу "Bag in box" виробник ПрАТ «Вікторія», об`єм 10л., міцність 9-13% об. в полімерну пляшку ПЕТ. Продавець отримала готівкові кошти в розмірі 100 грн 00 коп., провела розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій видала вище зазначений товар, фіскальний чек та решту коштів. В ході проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 надано письмове звернення про отримання документів (їх належним чином завірених копій), які відсутні за місцем провадження діяльності. ФОП ОСОБА_1 28.11.2019 надав до перевірки документи та завірені копії документів, що були зазначені в письмовому зверненні на 10 арк.

Відповідно до акта від 09.12.2019 №50/23-00-32-01/2943022038 перевіркою встановлено порушення позивачем ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального».

За результатами розгляду заперечень позивача до вказаного акта перевірки від 19.12.2019, листом Головного управління ДПС у Черкаській області від 28.12.2019 №10585/23-00-32-0108 повідомлено позивача, що інформація викладена в запереченні не може слугувати підставою для визнання висновків акта перевірки не дійсними та є правомірними та залишені без змін.

08.01.2020 за № 000001320120 Головним управлінням ДПС у Черкаській області винесено податкове повідомлення-рішення, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і ч.2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального» із змінами та доповненнями до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 85 000 грн 00 коп. за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства, у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну.

За результатами розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 08.01.2020 № 000001320120, рішенням Державної податкової служби України від 25.03.2020 №10852/6/9-00-08-05-06-06, спірне рішення залишене без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи, що вказане рішення є протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов`язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України).

Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки встановлений статтею 80 ПК України.

Згідно з п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

За приписами пп.80.2.2 п.80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, у тому числі, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

При вирішенні спору, судом взято до уваги, що позивач у позовній заяві до порядку призначення перевірки немає зауважень.

Надаючи оцінку встановленим контролюючим органом під час проведення контрольного заходу порушень, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень, суд вказує про таке.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами фактичної перевірки, висновком уповноважених осіб Головного управління ДПС у Черкаській області є порушення позивачем абз. 14 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального».

Для здійснення господарської діяльності позивачем отримано ліцензію за адресою: АДРЕСА_2, на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № НОМЕР_2, термін дії з 26.07.2019 по 26.07.2020.

Перевіркою встановлено факт продажу продавцем вина білого, напівсолодкого «Медовий місяць», за ціною 50 грн 00 коп. у полімерну пляшку ПЕТ об`ємом 1 л., за ціною 2 грн 50 коп. з упаковки типу "Bag in box", об`ємом 10 л, міцність 9-13%, виробник ПрАТ «Вікторія».

З матеріалів справи судом встановлено, що об`ємна частка етилового спирту, % у вині білому, напівсолодкому «Медовий місяць», виробник ПрАТ «Вікторія» становить 10 %, що підтверджується посвідченням ПрАТ «Вікторія» про якість продукції у спожитковій тарі № 2297 від 13.09.2019.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон № 481/95-ВР).

Частиною 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР встановлено, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі розливу алкогольних напоїв для реалізації на території України у тару, не передбачену статтею 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості виробленої (реалізованої) продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менше 85000 гривень.

Відповідно до абз. 14 ч. 1 ст. 11 Закону № 481/95-ВР розлив алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, здійснюється виключно у передбачену діючими стандартами скляну тару, бляшанки із харчового алюмінію, а також у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла чи глазурованої кераміки. Розлив алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, з вмістом спирту етилового понад 8,5% об`ємних одиниць здійснюється виключно у тару (посуд) місткістю 0,05 л, 0,1 л, 0,18 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,275 л, 0,33 л, 0,35 л, 0,37 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5 л, 0,61 л, 0,7 л, 0,75 л, 1,0 л і більше.

Водночас згідно з Преамбулою Закону № 481/95-ВР його дія не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених цим Законом, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.

Поняття "алкогольні напої" визначене у підпункті 14.1.5 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України та в абзаці сьомому статті 1 Закону № 481/95-ВР згідно з яким "алкогольні напої" це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, як зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до абзацу 43 статті 1 Закону № 481/95-ВР вино виноградне - вино, вироблене з винограду, міцність якого набувається в результаті спиртового бродіння роздушених ягід або свіжовіджатого соку, а в разі виготовлення вин кріплених - підвищується шляхом додавання спирту етилового ректифікованого.

У Законі № 481/95-ВР надано загальне визначення алкогольних напоїв, до яких належать й вина столові за кодом 2204 Гармонізованої системи опису та кодування (на сьогодні - УКТЗЕД), однак окремо не визначено таке поняття (термін) як "вино столове".

Згідно з п. 28 ст. 1 Закону № 2662 від 16.06.05 "Про виноград та виноградне вино" (далі - Закон № 2662) під вином столовим розуміється вино, виготовлене шляхом повного чи неповного збродження сусла. Залежно від вмісту цукрів, столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке.

При цьому за визначенням наведеним у ст. 1 Закону № 2662, вино - алкогольний напій, вироблений з винограду, міцність якого набувається внаслідок спиртового бродіння роздушених ягід або свіжовіджатого соку, а в разі виготовлення вин кріплених - підвищується шляхом додавання спирту етилового. Міцність вин може становити від 9 до 20 відсотків об`ємних. Органолептичні якості вина повинні відповідати природному складу винограду або відтворювати особливості, набуті внаслідок купажування чи спеціальної технологічної обробки виноматеріалів.

Національний стандарт України "Вина. Загальні технічні умови" (далі - ДСТУ 4806) поширюється на вина, що не містять діоксид вуглецю, які виробляють з виноградних оброблених виноматеріалів, розлиті у споживчу тару і призначені для реалізації у сфері торгівлі і громадського харчування. Відповідно до регламентованих ДСТУ 4806 фізико-хімічних показників об`ємна частка етилового спирту у винах столових (сухих, напівсухих) може становити в діапазоні від 9.0 до 14 відсотків, а напівсолодких - від 9.0 до 13 відсотків.

Від столових вин слід відрізняти кріплені (п. 22 ст. 1 Закону № 2662, ст. 7 Закону № 2662 та ДСТУ 4806:2007 "Вина. Загальні технічні умови"), які в свою чергу діляться на: міцні, десертні солодкі і десертні лікерні. Не належать до столових вин також: вина шампанські, ігристі, газовані (ст. 10 Закону № 2662); алкогольні напої винного походження: ароматизовані вина, вермути, коньяки, бренді (ст. 11 Закону № 2662).

Відрізнити столове вино від інших вин можна за написом на етикетці, де обов`язково має бути видова назва вина.

Факт продажу продавцем саме вина білого, напівсолодкого «Медовий місяць», міцністю 9-13%, виробник ПрАТ «Вікторія», відповідачем під час розгляду справи не заперечується.

Згідно з ст. 1 Закону №481/95-ВР роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування.

За приписами абзацу 2 пункту 2 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854 (далі - Правила № 854) роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється через спеціалізовані підприємства, в тому числі фірмові, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, а також заклади ресторанного господарства.

Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів (пункт 22 Правил).

Отже, у відповідності до зазначених норм, торгівля алкогольними напоями з метою їх споживання на місці дозволена лише суб`єктам господарювання, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів. Недотримання таких умов є підставою для застосування штрафних санкцій у розмірі визначеному Законом.

Водночас, в акті фактичної перевірки жодним чином не відображено, що продаж алкогольних напоїв на розлив здійснювався у приміщенні магазину, в якому наявні будь-які спеціально обладнані місця для споживання алкогольних напоїв одразу після їх придбання (столи, стільці), а також наявність посуду, в якому можливо придбати такі напої "на винос".

Тобто, під час перевірки уповноваженими особами відповідача не було встановлено факту продажу позивачем вина на розлив саме для споживання на місці, а матеріалами справи, зокрема, актом перевірки, підтверджується право позивача на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями (вином), оскільки позивач має відповідну ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № НОМЕР_2, термін дії з 26.07.2019 по 26.07.2020, яка надана ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено належними доказами факт порушення позивачем вимог абз. 14 ч. 1 ст. 11 Закону № 481/95-ВР.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 28.08.2018 у справі № 806/1285/17.

З урахуванням наведеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 850 грн 00 коп.

Враховуючи, що позов підлягає до повного задоволення, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача належить стягнути судові витрати зі сплати судового збору на вказану суму.

Щодо витрат на правничу допомогу в сумі 5 255 грн 00 коп., суд зазначає про таке.

На підтвердження понесення позивачем витрат на вказану суму до суду стороною позивача надано квитанцію від 16.04.2020 № 06-04/2020, та договір про надання правничої допомоги від 15.04.2020, укладений між позивачем та адвокатом Смаглієм В.М., за умовами якого адвокат Смаглій В.М. бере на себе зобов`язання в порядку та на умовах визначених цим договором надавати позивачу правову допомогу з питань оскарження в судовому порядку повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 000001320120 від 08.01.2020, в тому числі із юридичним супроводом в судових інстанціях.

Відповідно до вимог ч.ч.1-3 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з абзацами 1-3 ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відтак, враховуючи надані стороною позивача докази понесення витрат на правничу допомогу та положення договору про надання правничої допомоги від 15.04.2020, укладеного між позивачем та адвокатом Смаглієм В.М., суд висновує про доведеність понесення позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 5 255 грн 00 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 43142920) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 000001320120 від 08.01.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп. та витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 5 255 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) грн 00 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення з урахуванням положень п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням положень п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Кульчицький