ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/643/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал", місто Харків за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Харківської міської ради, місто Харків до Акціонерного товариства "Харківобленерго", місто Харків за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, місто Київ 2. Фонду державного майна України, місто Київ про зобов`язання здійснити перерахунок вартості послуг за участю представників:

позивача - Кічигіна С.С. довіреність № 01-01-23/113-20 від 10.01.2020, Журід А.Г. довіреність № 01-01-23/7362-19 від 28.12.2019;

відповідача - не з`явився;

3-ї особи (на стороні позивача) Харківської міської ради - не з`явився;

3-ї особи (на стороні відповідача) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - не з`явився;

3-ї особи (на стороні відповідача) Фонду державного майна України - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківводоканал" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Харківобленерго" (відповідач) з вимогою про зобов`язання відповідача зробити перерахунок вартості наданих у січні 2019 року послуг з розподілу електричної енергії за договорами споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 4 і № 1.01, укладеними 19.12.2018 на умовах договорів про постачання електричної енергії від 07.05.2004 № 4 і від 03.01.2008 № 1.01, шляхом застосування тарифів для І класу напруги споживача за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги, відобразити перерахунок у відповідних рахунках за січень 2019 року.

Згідно з ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.04.2019 до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Харківську міську раду, а також третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) і Фонд державного майна України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.07.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 у справі № 922/643/19, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.11.2019 постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 і рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2019 у справі № 922/643/19 скасовано; справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 грудня 2019 року для розгляду справи № 922/643/19 визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) Рильову В.В.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.12.2019 справу № 922/643/19 прийнято до розгляду у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

14 січня 2020 року до загального відділу діловодства Господарського суду Харківської області надійшов відзив Акціонерного товариства "Харківобленерго" на позовну заяву у справі № 922/643/19 (за вх. № 784).

Крім того, 17 січня 2020 року до суду надійшли письмові пояснення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у справі № 922/643/19 (вх. № 1190).

20 січня 2020 року Комунальне підприємство "Харківводоканал" подало до суду відповідь на відзив з урахуванням висновків, викладених в постанові Верховного суду від 26.11.2019 у даній справі (вх. № 1322).

Зазначені заяви по суті справи досліджено судом в підготовчому засіданні 03.02.2020 та прийнято до розгляду, як такі, що подані у строк та відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України.

Також 03 лютого 2020 року до загального відділу діловодства Господарського суду Харківської області надійшли заперечення Акціонерного товариства "Харківобленерго" на відповідь позивача на відзив (за вх. № 2643), які досліджено судом в підготовчому засіданні 17.02.2020 та прийнято до розгляду.

Ухвалою господарського суду від 13.03.2020 судом прийнято зміну предмету позову у справі № 922/643/19 та постановлено розглядати справу з урахуванням наступних змін у прохальній частині позовних вимог: "зобов`язати АТ "Харківобленерго" зробити перерахунок вартості наданих січні 2019 року послуг з розподілу електричної енергії за Договорами споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 1.01 від 01.01.2019, № 4 від 01.01.2019 шляхом застосування тарифів для І класу напруги споживача за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги та відобразити такий перерахунок у відповідних Рахунках за січень 2019 року". Також ухвалою суду від 13.03.2020 підготовче провадження у справі № 922/643/19 закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 19 березня 2020 року.

19 березня 2020 року, з метою дотримання положень постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи № 922/643/19 в судовому засіданні на 13 квітня 2020 року.

В судовому засіданні 13.04.2020 судом задоволено клопотання Комунального підприємства "Харківводоканал" про відкладення розгляду справи № 922/643/19 (вх. № 8842) і клопотання Акціонерного товариства "Харківобленерго" про продовження строку розгляди справи № 922/643/19 по суті та відкладення розгляду справи (вх. № 8807); оголошено перерву в судовому засіданні до 27 квітня 2020 року (із урахуванням продовження строку, встановленого статтею 195 ГПК України).

В судовому засіданні 27.04.2020 судом задоволено клопотання Акціонерного товариства "Харківобленерго" про продовження строку розгляди справи № 922/643/19 по суті та відкладення розгляду справи (вх. № 9543) і клопотання Комунального підприємства "Харківводоканал" про відкладення розгляду справи № 922/643/19 (вх. № 9668); оголошено перерву в судовому засіданні до 18 травня 2020 року (із урахуванням продовження строку, встановленого статтею 195 ГПК України).

В судовому засіданні 18.05.2020 судом задоволено заяву Акціонерного товариства "Харківобленерго" про продовження строку розгляди справи № 922/643/19 по суті та відкладення розгляду справи (вх. № 10947) і клопотання Комунального підприємства "Харківводоканал" про відкладення розгляду справи № 922/643/19 (вх. № 1565); оголошено перерву в судовому засіданні до 15 червня 2020 року (із урахуванням продовження строку, встановленого статтею 195 ГПК України).

Представники позивача, які брали участь в підготовчому засіданні 15.06.2020, позовні вимоги підтримували в повному обсязі, просили суд зобов`язати АТ "Харківобленерго" зробити перерахунок вартості наданих січні 2019 року послуг з розподілу електричної енергії за Договорами споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 1.01 від 01.01.2019, № 4 від 01.01.2019.

Представник відповідача в судове засідання 15.06.2020 не з`явився; разом з тим, 15 червня 2020 року до загального відділу діловодства Господарського суду Харківської області надійшло клопотання представника Акціонерного товариства "Харківобленерго" про відкладення розгляду справи (вх. № 13391), із посиланням на постанову Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19".

Розглянувши в судовому засіданні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд зазначає, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для чого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Між тим, постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року № 392, з 01.06.2020 послаблено протиепідемічні заходи та, зокрема, дозволено перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому) між регіонами в межах кількості місць для сидіння, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб; міжобласні пасажирські перевезення автомобільним транспортом між регіонами в межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.

Розгляд справи № 922/643/19 по суті, разом з тим, неодноразово відкладався, а відповідачем, у даному випадку, не надано належних та допустимих доказів в розумінні статей 77-79 Господарського процесуального кодексу України неможливості прибуття представника в судове засідання 15.06.2020. Крім того, запровадження на території України карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби, не завадило представнику відповідача з`явитися до Господарського суду Харківської області та особисто подати до загального відділу діловодства клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом також враховано те, що чинний ГПК України спрямований на забезпечення своєчасного розгляду справ і правової визначеності. В розумінні статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень через механізм подачі заяв по суті справи, якими, згідно статті 161 Господарського процесуального кодексу України є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно, Акціонерним товариством "Харківобленерго" у відзиві на позовну заяву (за вх. № 784) та запереченнях на відповідь позивача на відзив у справі № 922/643/19 (за вх. № 2643) сформовано правову позицію відповідача та надано докладні пояснення щодо предмета спору вже під час нового (повторного) розгляду даної справи. Водночас, явка представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалася; інших документів та пояснень, ніж ті, що містяться в матеріалах справи, відповідачем не надано.

Враховуючи наведене, в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи слід відмовити, оскільки жодних обставин, які б вказували на існування об`єктивних перешкод для розгляду справи, відповідачем не наведено та судом не встановлено.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Харківської міської ради, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Фонду державного майна України у визначений судом день та час в засідання суду також не з`явилися, про причини неявки не повідомили.

З огляду на те, що неявка учасників справи в судове засідання, відповідно до приписів частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу № 922/643/19 за відсутності представників відповідача та третіх осіб.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та установлено судами під час первісного розгляду справи, 07.05.2004 між АТ "Харківобленерго" (постачальник) і Державним комунальним підприємством каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (у редакції додаткової угоди від 01.02.2012 - КП "Харківводоканал") (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 4, за умовами розділу І якого постачальник постачає електричну енергію споживачеві, а споживач оплачує її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

Крім того, 03.01.2008 між АТ "Харківобленерго" (постачальник) і КП "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" (у редакції додаткової угоди від 29.02.2012 -КП "Харківводоканал") (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 1.01, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачеві для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію" до цього договору, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

Листом від 03.12.2018 № 04-26/7393 АТ "Харківобленерго" направило КП "Харківводоканал" заяви-приєднання, підписані КП "Харківводоканал" 19.12.2018 із зазначенням заперечень щодо окремих умов договору приєднання, які АТ "Харківобленерго" повернуло (лист від 19.12.2018№ 01.01-14/79991-18).

Так, КП "Харківводоканал" виклало у заявах-приєднаннях заперечення, які є ідентичними щодо обох договорів про постачання електричної енергії від 07.05.2004 № 4 і від 03.01.2008 № 1.01 і стосувалися, зокрема: внесення доповнень щодо зобов`язання постачальника не допускати зловживання правом на відключення об`єктів єдиної технологічної системи споживача, як такого, що може порушити права інших осіб і завдати шкоди довкіллю, відповідно достатті 6 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення"; доповнення пункту 1 додатку № 2 до договору щодо порядку розрахунків реченням стосовно того, що всі розрахунки споживача за спожиту електричну енергію здійснюються за тарифом І класу напруги незалежно від ступенів напруги у точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією згідно з підпунктом 4 пункту 3.1Постанови НКРЕ від 13 серпня 1998 року № 1052 (у редакції постанови НКРЕ від 30 червня 2011 року № 1110); доповнення пункту 10 додатку № 1 до договору щодо порядку розрахунку реченням, що виникненню зобов`язання споживача з оплати за постачання електричної енергії має передувати виконання постачальником зобов`язання з виставлення рахунків із правильним розрахунком вартості послуг, а рахунок на оплату електричної енергії вважається таким, що не підлягає оплаті, якщо постачальник на вимогу споживача не надав вихідні дані, які підтверджують правильність розрахунку вартості у повному обсязі.

АТ "Харківобленерго" повідомило КП "Харківводоканал" (лист від 26.12.2018 № 01-26/8781), що надані КП "Харківводоканал" заперечення не стосуються умов договору з розподілу, а за змістом є неналежним чином оформленими пропозиціями щодо внесення змін до умов чинних договорів про постачання електричної енергії від 07.05.2004 № 4 і від 03.01.2008 № 1.01, а також зауважило, що у разі продовження споживання електричної енергії КП "Харківводоканал" після 01.01.2019 буде вважатися, що пропозиція АТ "Харківобленерго" укласти договір з розподілу на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії є прийнятою.

Зазначені заяви-приєднання КП "Харківводоканал" не повернуло АТ "Харківобленерго".

Крім того, під час нового розгляду справи Комунальне підприємство "Харківводоканал" подало до суду копії Договорів споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 4 від 01.01.2019 та № 1.01 від 01.01.2019 та зазначило, що 06.03.2019 (на момент подання позовної заяви до господарського суду) позивач не мав в паперовому вигляді примірників даних договорів, а надання послуг з розподілу здійснювалось на підставі Заяв-приєднань до умов договору споживача про надання послуг з розподілу № 1.01 від 19.12.2018 та № 4 від 19.12.2018, які були подані до суду разом із позовною заявою.

Предметом позову, з урахуванням прийнятих судом змін, є вимога КП "Харківводоканал" про зобов`язання АТ "Харківобленерго" зробити перерахунок вартості наданих січні 2019 року послуг з розподілу електричної енергії за Договорами споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 1.01 від 01.01.2019, № 4 від 01.01.2019 шляхом застосування тарифів для І класу напруги споживача за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги та відобразити такий перерахунок у відповідних Рахунках за січень 2019 року.

Спір у даному випадку виник щодо віднесення КП "Харківводоканал" до групи споживачів, до яких застосовується тариф для 1 класу напруги.

Позовні вимоги обґрунтовано, зокрема, положеннями на частини 6статті 276 Господарського кодексу України, Закону України "Про ринок електричної енергії", а також Порядку визначення класів напруги споживачів електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) від 13.08.1998 № 1052 (далі - Порядок від 13.08.1998), а також неправомірним застосуванням АТ "Харківобленерго" до КП "Харківводоканал" тарифів для 2 класу напруги та виставлення рахунків за січень 2019 року на оплату послуг із розподілу електричної енергії з урахуванням завищених тарифів, що порушує майнові права позивача.

У відзиві на позовну заяву АТ "Харківобленерго" заперечувало проти її задоволення зазначаючи, що договори споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 1.01 від 01.01.2019 і № 4 від 01.01.2019 між сторонами укладено на умовах договорів про постачання електричної енергії від 03.01.2008 № 1.01 і від 07.05.2004 № 4, у додатках до яких сторони визначили відповідний клас напруги для всіх точок обліку за точками продажу електричної енергії.

Крім того, "Порядок визначення класу споживачів", затверджений Постановою НКРЕ від 13.08.1998 № 1052, не розповсюджує свою дію на правовідносини із розподілу електричної енергії, зокрема на відповідача, який більше не здійснює діяльність з постачання електричної енергії. Також, обставини встановлені у справах № 922/4198/17 та № 922/1545/18 стосуються правовідносин за договорами постачання електричної енергії та не можуть розповсюджувати свою дію на інші правовідносини, а саме на договори про надання послуг з розподілу електричної енергії (у даній справі).

При визначенні тарифу на послуги з розподілу електричної енергії повинен бути застосований пункт 4.29 Правил роздрібного ринку електричної енергії, з положень якого оплата споживачем послуг з розподілу електричної енергії має здійснюватися з тарифами, встановленими для 2 класу напруги.

Суд також зазначає, що згідно частини п`ятої статті 310 ГПК України обов`язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи є висновки Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, у зв`язку з якими скасовано судове рішення у даній справі.

Так, згідно постанови Верховного суду від 26.11.2019 у даній справі, ураховуючи зміст договорів від 03.01.2008 № 1.01 і від 07.05.2004 № 4, правовідносини сторін стосуються сфери електроенергетики, діяльність в якій регулює держава; таке регулювання здійснюється шляхом формування тарифної політики відповідно до законодавства, надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, контролю за діяльністю суб`єктів електроенергетики та інших учасників ринку електричної енергії та встановлення відповідальності за порушення умов і правил здійснення ними діяльності в електроенергетиці та на ринку електричної енергії.

Згідно з частинами 1, 2 статті 11 Закону України "Про електроенергетику" (у редакції, чинній на час укладення цих договорів і виникнення спірних правовідносин, який втратив чинність з 01.07.2019) органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону (частина 6статті 276 Господарського кодексу України).

Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин - січень 2019 року) передбачено, що НКРЕКП (регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані регулятору законом. Основними завданнями регулятора є, зокрема реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.

Питання обов`язковості визначення класу напруги споживачів у договорах про постачання електричної енергії було врегульовано уПравилах користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28, які втратили чинність з 11.06.2018.

При цьому,постановою НКРЕ від 13.08.1998 № 1052затверджено Порядок визначення класів споживачів, який є обов`язковим для застосування всіма ліцензіатами із передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та із постачання електроенергії за регульованим тарифом при укладенні зі споживачами договорів про постачання електричної енергії за регульованим тарифом (пункт 1 Порядку).

За змістом пункту 3.1 цього Порядку від 13.08.1998 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин - січень 2019 року) до І класу належать споживачі, які: 1) отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги 27,5 кВ та вище; 2) приєднані до шин електростанцій (за винятком ГЕС, які виробляють електроенергію періодично), а також до шин підстанцій електричної мережі напругою 220 кВ і вище, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу;3) є промисловими підприємствами із середньомісячним обсягом споживання електричної енергії 150 млн кВт/год. та більше на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу; 4) є промисловими підприємствами, що збільшили обсяг річного споживання більш ніж утричі порівняно з 2008 роком або ввели нові виробничі потужності після 2008 року, та місячне споживання яких становить понад 20 млн кВт/год на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу.

Згідно з пунктом 3.2 Порядку від 13.08.1998 до 2 класу належать споживачі, які отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії зі ступенем напруги нижче 27,5 кВ, крім випадків, передбачених у підпункті 3.1 цього Порядку.

Так, в постанові Верховного суду від 26.11.2019 суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що за змістом пункту 3.2.1 договору від 07.05.2004 № 4 сторони зобов`язалися, що в разі прийняття нормативно-правових актів, які змінюють умови цього договору, до внесення до нього відповідних змін керуватися вимогами цих нормативних документів.

Ураховуючи, що правовідносини з постачання електроенергії регулює держава, при визначенні класу споживача електричної енергії застосовуються критерії, прямо визначені державним регулятором у відповідному Порядку, незалежно від того, який клас напруги погоджено сторонами у відповідному договорі, та від дати такого погодження.

Отже, для правильного вирішення цього спору судам насамперед необхідно було установити, чи є позивач (КП "Харківводоканал") промисловим підприємством, а якщо так, то чи збільшив він обсяг річного споживання більш ніж утричі порівняно з 2008 роком або ввів нові виробничі потужності після 2008 року, а також чи становить місячне споживання такого промислового підприємства понад 20 млн кВт/год на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачеві.

Колегія суддів також звертає увагу, що постановою Верховного Суду від 28.11.2018 залишено без змін постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2018 у справі № 922/4198/17, якою змінено рішення місцевого суду в частині періоду заявлених позовних вимог КП "Харківводоканал" про зобов`язання АТ "Харківобленерго" здійснити перерахунок вартості спожитої КП "Харківводоканал" електричної енергії відповідно до договору від 07.05.2004 № 4 шляхом застосування тарифів 1 класу напруги за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги.

Так, Верховний Суд (справа № 922/4198/17) погодився із висновком судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову КП "Харківводоканал" у зв`язку зі встановленням обставин щодо відповідності КП "Харківводоканал" 1 класу споживачів, а отже неправомірності застосування АТ "Харківобленерго" у рахунках за спірний період (листопад 2014 - жовтень 2017 років) тарифів для 2 класу напруги.

Крім того, постановою Верховного Суду від 28.05.2019 залишено без змін постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 усправі № 922/1545/18 про внесення змін до договору про постачання електричної енергії від 03.01.2008 № 1.01 щодо відповідності КП "Харківводоканал" критеріям споживача 1 класу напруги.

Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ.

Дослідивши обставини, викладені у постанові Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 922/4198/17, суд звертає увагу на те, що судом касаційної інстанції встановлено відповідність позивача у спірний період визначеним підпунктом 3.1. Порядку критеріям споживача 1 класу, а саме: позивач є промисловим підприємством, з 31.12.2011 ввів нові виробничі потужності, які використовуються та споживають електричну енергію для виробничих потреб, а саме - для надання послуг з централізованого водопостачання централізованого водовідведення; упродовж 2014-2017 років щорічно споживав обсяги електричної енергії більш ніж у тричі у порівнянні з 2008 роком у щомісячному обсязі понад 20 млн. кВт.год. на технологічні потреби виробництва послуг з водопостачання та водовідведення.

Верховний суд зазначає: "За таких обставин застосування відповідачем у рахунках за спірний період тарифів для 2 класу напруги з посиланням на умови додатку 3.1 до договору № 4 є неправомірним та суперечить вимогам обов`язкового для відповідача, як ліцензіата з передачі електричної енергії, нормативно-правового акту - Порядку, про що вірно зазначено судами попередніх інстанцій.

Безпідставним у цьому контексті є і посилання відповідача в пункті 16 Постанови на обставину відмови позивачу за судовим рішенням у внесенні змін до додатку 3.1. до договору № 4 щодо класу напруги, оскільки, як вже зазначено вище, застосування класу напруги залежить від відповідності споживача визначеним державним регулятором критеріям для такого класу, не залежно від того, чи внесено сторонами відповідні зміни в договір № 4 в цій частині".

Отже, у справі № 922/4198/17 встановлено обставини щодо відповідності позивача критеріям для споживачів 1 класу напруги.

За таких обставин, судом не приймаються доводи відповідача про те, що у період спірних правовідносин (січень 2019) в Договорі про постачання електричної енергії № 4 від 07.05.2004 (на умовах якого укладено договір про розподіл), було передбачено застосування 2 класу. Так, у спірний період вже діяла постанова Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 922/4198/17, якою було зобов`язано АТ "Харківобленерго" здійснити перерахунок вартості спожитої електроенергії за тарифом для 1 класу.

Щодо обов`язковості правозастосування "Порядку визначення класів споживачів", затвердженого Постановою НКРЕ від 13.08.1998 № 1052 до спірних правовідносин, суд зазначає, що як вже неодноразово зазначалося, визначення класу споживача електричної енергії є виключною сферою державного регулювання, віднесеної до прерогативи НКРЕКП. На визначення критеріїв споживачів 1 та 2 класу Постановою від 13.08.1998 було затверджено "Порядок визначення класів споживачів", який на той час не міг враховувати найменування видів діяльності у відповідності до реформованого ринку електричної енергії (надання послуг з розподілу електричної енергії).

Після реформування ринку електричної енергії та зміни найменувань видів господарської діяльності постачальників (переформатування постачання електричної енергії за класом споживача у надання послуг з розподілу електричної енергії) вказаний нормативний акт не було скасовано та відповідні зміни до Порядку не вносились. Втім, Порядок на сьогоднішній день є єдиним нормативним актом, що визначає критерії розподілу споживачів електричної енергії на класи.

Підтвердженням цього, є зокрема, позиція НКРЕКП, яка продовжує встановлювати Тарифи на послуги з розподілу електричної енергії в залежності від класу споживача, що відповідно і застосовуються відповідачем при розрахунку вартості послуг. НКРЕКП, вносячи зміни до даного нормативно-правового акту Постановою №1825 від 06.09.2019, здійснила заміну найменувань учасників вказаних відносин з "постачальника електричної енергії" на "оператора системи розподілу", що вказує на те, що даний нормативний акт врегульовує відносини учасників, як у період дії договору про постачання електричної енергії, так і в період дії договору про надання послуг з розподілу.

Крім того, суд звертає увагу на те, що питання відповідності Підприємства критеріям, визначеним у пп. 4. пп. 3,1 Порядку визначення класу споживачів, неодноразово досліджувалось судами, зокрема, і у постанові Верховного Суду від 28.11.2018 по справі № 922/4198/17, де суд дійшов висновку про відповідність Підприємства меріям споживачів 1 класу. Так, єдиний показник, який повинно доводити Підприємство щомісячно для відповідності споживачу 1 класу, - це споживання понад 20 млн. кВт. год., що виконується відповідачем відповідно до даних, зазначених в двосторонніх Актах приймання-передачі про надання послуг з розподілу електричної енергії по Договорах про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 № 4 та № 1.01.

Постановами Верховного Суду у справах 922/4198/17, 922/1545/18, 922/741/16, відповідно до технічних характеристик юридичної особи КП "Харківводоканал" зафіксовано юридичний факт віднесення вказаного підприємства до споживачів 1 класу та встановлено, що вказана сфера відносин є сферою державного регулювання, для якої спеціальним нормативним актом є Порядок визначення класу споживачів. Відтак, розглядаючи дану справу щодо відносин з розподілу електричної енергії, Верховний Суд звернув увагу на неправомірність висновків судів попередніх інстанцій щодо незастосування до вказаного споживача даного нормативного акту. Таким чином, аргументи відповідача щодо застосування до КП "Харківводоканал" 2 класу з посиланнями на п. 4.29 ГІРРЕЕ суперечить вказаній практиці Верховного Суду та не можуть застосовуватися до спірних відносин.

Вказані обставини, на переконання суду, свідчать про наявність підстав для перерахунку вартості наданих Комунальному підприємству "Харківводоканал" у січні 2019 року послуг з розподілу електричної енергії за Договорами споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 1.01 від 01.01.2019, № 4 від 01.01.2019 шляхом застосування тарифів для І класу напруги споживача за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги, а відтак, зумовлюють висновок суду про наявність підстав для задоволення позову.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається, зокрема, на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і зазначених вище висновків суду не спростовують.

Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, з урахуванням висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 26.11.2019 у даній справі, суд вважає за необхідне зобов`язати Акціонерне товариство "Харківобленерго" зробити перерахунок вартості наданих Комунальному підприємству "Харківводоканал" у січні 2019 року послуг з розподілу електричної енергії за Договорами споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 1.01 від 01.01.2019, № 4 від 01.01.2019 шляхом застосування тарифів для І класу напруги споживача за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги та відобразити такий перерахунок у відповідних Рахунках за січень 2019 року.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь Комунального підприємства "Харківводоканал".

Керуючись статтями 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 13, 15, 16, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 239, 240, 241, 310 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Харківводоканал" задовольнити.

Зобов`язати Акціонерне товариство "Харківобленерго" зробити перерахунок вартості наданих Комунальному підприємству "Харківводоканал" у січні 2019 року послуг з розподілу електричної енергії за Договорами споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 1.01 від 01.01.2019, № 4 від 01.01.2019 шляхом застосування тарифів для І класу напруги споживача за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги та відобразити такий перерахунок у відповідних Рахунках за січень 2019 року.

Стягнути з Акціонерного товариства "Харківобленерго" (місцезнаходження: 61037, місто Харків, вулиця Плеханівська, будинок 149; код ЄДРПОУ 00131954) на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" (місцезнаходження: 61013, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 2; код ЄДРПОУ 03361715) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 842,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 ГПК України, з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, а також пункту 4 розділу X Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "22" червня 2020 р.

СуддяВ.В. Рильова

справа № 922/643/19