ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2020 р. Справа№ 911/3013/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Пашкіної С.А.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження,

без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро Ресторантс"

на рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2020 (повний текст складено 20.03.2020)

у справі №911/3013/19 (суддя Рябцева О.О.)

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро Ресторантс"

про стягнення 130 873,23 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро Ресторантс" про стягнення 112547,06 грн заборгованості, 16299,28 грн пені, 1470,82 грн 3% річних та 556,07 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов договору №02.5-14/1-30, який набрав чинності 06.02.2015, про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, укладеного між позивачем та відповідачем, не сплатив позивачу вартість отриманої у травні 2019 року послуги, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути 112547,06 грн заборгованості, 1470,82 грн 3% річних та 556,07 грн інфляційних втрат, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України та 16299,28 грн пені, посилаючись на п. 4.2 договору.

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.03.2020 у справі №911/3013/19 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро Ресторантс" на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 112 547,06 грн боргу, 16 299,28 грн пені, 1 470,82 грн 3% річних, 556,07 грн інфляційних втрат та 1 963,10 грн судового збору.

Ухвалюючи зазначене рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а відповідачем не спростовано наявність заборгованості.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аеро Ресторантс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2020 скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що позивачем, в порядку ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України, прийнято умови додаткової угоди № 2 від 01.04.2019 р. в редакції протоколу розбіжностей орендаря, якою взагалі виключено з договору підпункт 8 Таблиці № 1.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2020 справа №911/3013/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Сітайло Л.Г. (головуючий), судді Пашкіна С.А., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2020, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

05 травня 2020 року до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого, останній заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив залишити без змін оскаржуване рішення.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

31 липня 2014 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Росінтер Аеро Україна" (змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Аеро Ресторантс") (орендар) укладено договір оренди №1609 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме: частина приміщення № 3.2.60 на третьому поверсі пасажирського терміналу "D" загальною площею 20,0 кв.м (майно), розміщене за адресою: Київська область, Бориспільський р-н, Бориспіль-7 на 3-му поверсі терміналу "D" (інв. №47578) загальною площею 107850,5 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 170023532208, реєстраційний номер в єдиному реєстрі об`єктів державної власності 20572069.1435.НЛТНПД1884), що перебуває на балансі Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.04.2014 р. і становить 1125486,00 грн., без ПДВ.

Відповідно до пункту 5.10 Договору оренди орендар зобов`язаний своєчасно здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна, шляхом компенсації комунальних послуг та податку на землю або укладення цивільно-правових угод із постачальниками послуг. Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі компенсувати витрати на утримання майна за переліком всіх видів послуг та згідно з діючими тарифами, в тому числі податком на землю. При цьому, витрати на утримання майна компенсуються залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно розміру займаної орендарем площі майна на підставі тарифів та розрахункових документів, наданих орендареві.

Відповідно до п. 5.18 Договору орендар зобов`язується на наступний робочий день, що слідує за днем підписання договору, звернутися до балансоутримувача для отримання проекту договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Згідно з п. 7.1 Договору оренди орендодавець зобов`язується передати орендарю, за участю балансоутримувача, в оренду майно згідно з договором за актом приймання-передавання майна.

Цей договір укладено строком на 10 років, що діє з 31.07.2014 р. до 30.07.2024 р. включно (пункт 10.1 Договору оренди).

06 лютого 2015 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аеро Ресторанс" підписано акт приймання-передавання орендованого майна, який є додатком до договору оренди № 1609 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 31.07.2014.

Відповідно до зазначеного договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме: частину приміщення № 3.2.60 на третьому поверсі пасажирського терміналу "D" загальною площею 20,0 кв.м (майно), розміщене за адресою: Київська область, Бориспільський р-н, Бориспіль-7 на 3-му поверсі терміналу "D" (інв. № 47578). Вказаний акт погоджено балансоутримувачем.

20 квітня 2015 року між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аеро Ресторантс" (орендар) укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 02.5-14/1-30.

Підпунктом 1.1.1 пункту 1.1 договору встановлено, що балансоутримувач надає, а орендар отримує послуги, вказані в таблиці № 1 (п. 1 - п. 7) цього договору, а саме: забезпечення теплом, забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, використання води для прибирання орендованого майна самостійно орендарем, прибирання (сміттєзбірника) та вивезення твердих побутових відходів, вода холодна (з податком на воду), вода гаряча (з податком на воду), вода стічна, сплата за які визначається від обсягу наданих послуг в місяць з урахуванням встановленої оплати за одиницю вимірювання щодо кожного виду послуг.

Пунктом 8 таблиці № 1 передбачено, що балансоутримувач також надає, а орендар отримує послуги з підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під`їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування, щомісячна плата за які встановлена в розмірі 18% від чистого доходу, отриманого від діяльності на орендованій площі, за мінусом орендної плати (без ПДВ), де: чистим доходом орендаря є виручка від продажу товарів в орендованому Майні (чистий дохід підтверджується довідкою про доходи за звітний місяць).

Відповідно до п. 2.2.3 договору орендар зобов`язується щомісяця з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок, акт приймання-здачі виконаних послуг та, раз в рік, рахунок на оплату земельного податку, згідно з пунктом 1.1.3 договору. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний акт приймання-здачі виконаних послуг орендар зобов`язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти робочих днів, з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти робочих днів акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернутий балансоутримувачу та не надана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним сторонами.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що договір про відшкодування витрат набирає чинності з дати підписання акта приймання-передавання орендованого майна до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 31.07.2014 р. № 1609 або з моменту укладання договору, в залежності від того, яка дата наступить раніше, та діє до 30.07.2024 р.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору про відшкодування витрат позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру №61/430 від 31.05.2019 р. за надані послуги за травень 2019 р. на суму 112547,06 грн. та складено акт приймання - здачі виконаних послуг від 31.05.2019 р. на суму 112547,06 грн. Відповідач своїх зобов`язань за договором не виконав та не відшкодував позивачу вартість витрат на утримання орендованого нерухомого майна та наданих комунальних послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Умовами договорів про відшкодування витрат встановлено, що балансоутримувач зобов`язаний забезпечити виконання всього комплексу робіт, пов`язаних з обслуговування та утримання будівлі і прибудинкової території та створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності.

На відповідача умовами договорів покладено обов`язок не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним місяцем, отримати рахунки та в повному обсязі внести плату на рахунок балансоутримувача.

Відповідно до частини 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та не заперечується апелянтом, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з у сумі 112547,06 грн підлягає задоволенню.

Доводи апелянта, що позивачем, в порядку ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України, прийнято умови додаткової угоди № 2 від 01.04.2019 в редакції протоколу розбіжностей орендаря, якою взагалі виключено з договору підпункт 8 Таблиці № 1, колегією суддів визнано безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно з п. 8.5 договору № 02.5-14/1-30 від 20.04.2015 р. сторони вносять зміни та доповнення до договору шляхом підписання додаткових угод до нього (крім змін, вказаних в пунктах 1.8 та 8.7 договору, які вносяться листами, що вважаються невід`ємними частинами договору).

Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачено ст. 188 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Листом № 19-22/1-293 від 20.03.2019 позивач звернувся до відповідача з проханням підписати додаткову угоду № 2, у тому числі і до договору №02.5-14/1-30 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 20.04.2015 р. До вказаного листа позивачем було додано додаткову угоду № 2 від 01.04.2019 р.

Листом № 893-03-19 від 29.03.2019 відповідач надіслав позивачу підписаний на умовах протоколу розбіжностей примірник додаткової угоди № 2 до договору про відшкодування витрат та 2 примірники підписаного ним протоколу розбіжностей до даної додаткової угоди, складеного в частині п. 8 таблиці №1. У листі відповідач просив позивача підписати протокол розбіжностей та один примірник повернути йому. З доданої до листа копії протоколу розбіжностей до додаткової угоди № 2 від 01.04.2019, в редакції орендаря, було повністю виключено п. 8 таблиці № 1.

Таким чином, відповідач надав згоду на внесення змін договору № 02.5-14/1-30 від 20.04.2015 р., проте на інших умовах, викладених в протоколі розбіжностей в редакції орендаря, про що повідомлено позивача відповідно до ч. 3 ст. 188 ГК України.

Листом № 19-22/1-812 від 20.06.2019 р. позивач повідомив відповідача, що ДП "МА "Бориспіль" не може погодитись на прийняття розбіжностей, викладених ТОВ "Аеро Ресторантс" у протоколах розбіжностей до додаткових угод, у тому числі до договору № 02.5-14/1-30 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 20.04.2015. Враховуючи викладене, додаткова угода є неукладеною, в зв`язку з не досягненням згоди з усіх істотних умов.

Відтак, позивач та відповідач не дійшли згоди щодо зміни умов договору №02.5-14/1-30 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 20.04.2015 р.

Таким чином, договір №02.5-14/1-30 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 20.04.2015, є чинним на умовах, щодо яких сторонами досягнуто згоди при його укладенні.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, який складено арифметично вірно, дійшла висновку про його обґрунтованість.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що орендар зобов`язаний, в разі несвоєчасної оплати отриманих послуг, сплачувати балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного погашення заборгованості за цим договором.

Колегія суддів перевіривши розрахунок пені, який складено арифметично вірно, дійшла висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2020 у справі №911/3013/19 відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак передбачених законом підстав для зміни та скасування оскаржуваного рішення немає.

Враховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 272, п.1 ч.1 ст. 275, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро Ресторантс" на рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2020 у справі №911/3013/19 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Київської області від Київської області від 05.03.2020 у справі №911/3013/19 залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи №911/3013/19.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст.288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.І. Буравльов

С.А. Пашкіна