Єдиний унікальний номер 341/141/20

Номер провадження 2/341/474/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 червня 2020 року м. Галич

Галицький районний суд, Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді -Юсип І. М.

секретаря: -Король І. Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Галичі в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом АТ Комерційний банк ''Приватбанк'' до ОСОБА_1 про стягненя заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

29.01.2020 позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 15094,72 грн. за кредитним договором № б/н від 27.09.2012 р. та сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що відповідно до укладеного договору №б/н від 27.09.2012 р. відповідач отримала кредит в розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що нею була підписана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку, які викладені на банківському сайті. Протягом строку дії кредитного договору відповідач систематично порушувала термін сплати кредиту і процентів за користування кредитом. Станом на 09.12.2019 р. відповідач має заборгованість по кредиту 15094,72 грн., а саме, заборгованість за тілом кредиту та простроченим тілом - 7784,90 грн., заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит - 1328,76 грн., нарахована пеня - 4786,07 грн.; штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) -694,99 грн. Враховуючи те, що в добровільному порядку відповідач заборгованість за договором не погашає, продовжує ухилятись від виконання взятих на себе зобов`язань, представник АТ КБ "ПриватБанк" просить задовольнити позов: стягнути з відповідача на користь позивача вказану суму боргу та судові витрати.

Відповідно до ч.4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Згідно ч.1 ст. 276 ЦПК України, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.

Ухвалою судді Галицького районного суду Івано-Франківської області від 20.02.2020 р. враховуючи предмет та підстави позову, клопотання позивача, відповідно до вимог ст.ст. 19, 274 ЦПК України відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Даною ухвалою було встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання ухвали подати заяву із запереченням щодо розгляду в порядку спрощеного провадження та п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач ОСОБА_1 отримала вищевказану ухвалу суду та копію позовної заяви з доданими до неї документами, що стверджується поштовим повідомленням про вручення. Станом на 16.06.2020 р. відзиву на позовну заяву суду не подала, заперечення щодо розгляду в спрощеному порядку подано теж не було, будь-яких клопотань та заяв від сторони подано до суду не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 03.04.2020 р. явку представника Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" в судове засідання визнано обов`язковою. Дана ухвала позивачу направлена на алектронну адресу, яка була отримана про що свідчить довідка про доставку. Однак, представник в судове засідання не з`явився, причин своєї неявки суду не повідомив, заяв, клопотань не направив.

Представник позивача по дорученню Гребенюк О .С . разом із позовом звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи без його участі, а також у клопотанні зазначив, що підтримує позовні вимоги і просить задовольнити з викладених у позовній заяві підстав та не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань щодо розгляду справи та відзиву на позовну заяву не подала.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що в позові позивача слід відмовити з наступних підстав.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 27.09.2012 р. ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ 'ПриватБанк' , правонаступником якого є АТ КБ 'ПриватБанк' з метою отримання банківських послуг, згідно з яким позивач надав відповідачу кредит в розмірі 2000,0 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із запропонованими банком ?Умовами та правилами надання банківських послуг, та 'Тарифами банку', які викладені на банківському сайті.

З копії анкети-заяви позичальника вбачається, що ОСОБА_1 погодилася на умови договору (а.с.7). Протягом дії кредитного договору відповідач не виконувала його вимоги, внаслідок чого станом на 09.12.2019 р. згідно розрахунку заборгованості по договору має заборгованість в розмірі 15 094,72 грн. (а.с.9-14).

Відповідно до п. 2.1.1.3.1 умов договору, відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту, а саме, погашення кредиту та процентів здійснюється договірними списаннями. Однак, у разі відсутності коштів на рахунках, відповідач здійснює погашення кредиту та процентів внесенням грошей на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов`язкового платежу. Крім цього, п.п.1.1.1.67.,1.1.5.1, 1.1.5.2. договору, передбачена можливість зміни тарифів та інших невід`ємних частин договору. В даному випадку впроваджені зміни відсоткової ставки із 01.09.2014 р. до розміру 34,8 %, із 01.04.2015 р. до розміру 43,2 % річних. З 01.09.2015 р. були впроваджені зміни Умов та правил надання банківських послуг, в частині нарахування відсотків відповідно до п.2.1.1.3.1. З 01.04.2019 р., впровадженні зміни Умов та правил надання банківських послуг в частині нарахування відсотків згідно п.2.1.1.2.12, в разі порушення зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, неустойки та виконання інших зобов`язань, починаючи з сто вісімдесять першого дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, оскільки сторона зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у провентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 86,4 % для картки універсальна та 84,0% для картки універсальна голд.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦК України, обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

За ст. 31 ЦК України, часткову цивільну дієздатність має фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років. Вона має право:

1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини.

Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість;

2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.

Згідно положень ст. 32 ЦК України, неповну цивільну дієздатність мають фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Частиною першою статті 32 ЦК України встановлено, що крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право:

1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;

2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;

3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;

4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім`я (грошовими коштами на рахунку).

Згідно ч. 2 ст. 32 ЦК України неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

Частиною четвертою ст. 32 ЦК встановлено, що згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування (частина четверта статті 32 в редакції Закону N 3201-IV від 15.12.2005, із змінами, внесеними згідно із Законом №3234-VІ від 19.04.2011 р., - в редакції чинній на час виникнення правовідносин по кредитуванню).

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ЦК України правочин, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, може бути згодом схвалений її батьками (усиновлювачами) або одним з них, з ким вона проживає, або опікуном. Правочин вважається схваленим, якщо ці особи, дізнавшись про його вчинення, протягом одного місяця не заявили претензії другій стороні.

Частинами 1,2 ст. 222 ЦК України визначено, що правочин, який неповнолітня особа вчинила за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальника, може бути згодом схвалений ними у порядку, встановленому статтею 221 цього Кодексу. Правочин, вчинений неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальників, може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення кредитного договору за №б/н від 27.09.2012 р. відповідач ОСОБА_1 була неповнолітньою (15 років), що саме і підтверджується копією паспорта, яка подана позивачем до матеріалів справи (а.с.8). Крім цього, копія паспорта ОСОБА_1 була надана банку 10.07.2015 р., натомість кредитний договір між нею та банком укладений 27.09.2012 р., що стверджується анкетою-заявою (а.с.7). Банком не доведено, а судом не встановлено факту надання батьками ОСОБА_1 згоди на укладення кредитного договору. Разом з тим, належних доказів на підтвердження того, що батькам відповідача було відомо про укладення кредитного договору між банком та ОСОБА_1 не має, кредитний договір, який укладений неповнолітньою не був схвалений батьками останньої.

У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, з врахуванням того, що позивач не подав достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін за кредитним договором № б/н від 27.09.2012 р., який був укладений неповнолітньої особою на момент укладення, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором є не обгрунтованою та не підлягає до задоволення.

На підставі ст.ст. 30, 31, 32 ЦК України, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

В позові Акціонерного товариства Комерційний банк ''Приватбанк'' до ОСОБА_1 про стягненя заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальний строк, визначений ст. 354 ЦПК України для апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя:І. М. Юсип