ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 537/828/18 Номер провадження 22-ц/814/1307/20Головуючий у 1-й інстанції Зоріна Д.О. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Гальонкіна С.А., Хіль Л.М.

секретар Мисечко А.І.

імена (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Комунальне некомерційне медичне підприємство «Кременчуцький перинатальний центр ІІ рівня» Управління охорони здоров`я виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області

розглянув увідкритому судовомузасіданні впорядку спрощеногопозовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області, ухвалене 05 березня 2020 року у складі судді Зоріної Д.О.

по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцький перинатальний центр ІІ рівня» Управління охорони здоров`я виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому2019року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом та, остаточно визначившись із позовними вимогами, просила стягнути з КНМП «Кременчуцький перинатальний центр ІІ рівня» завдану їй моральну шкоду в розмірі 225341 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказувала, що 02 серпня 2018 року близько 16-45 год. вона поступила до КНМП «Кременчуцький перинатальний центр ІІ рівня» зі скаргами на сильні болі в нижніх відділах живота, після проведеного черговими лікарями огляду заявниці, останні, на думку позивача, обрали невірну очікувальну тактику, підключивши її до кардіотокографа, якій фіксував серцебиття плоду.

В подальшому, за наслідками проведеного обстеження за допомогою УЗД, лікар що проводила зазначений вище огляд, виявила рідину у черевній порожнині, після чого позивача було переведено до реанімаційного відділення, де лише о 18-25 год. лікарі помітили відсутність серцебиття дитини та повідомили її про необхідність оперативного втручання шляхом кесеревого розтину та вилучення померлої дитини. Вважає, що оперативне втручання було здійснено зі значною затримкою в часі, що потягло за собою смерть плоду.

Неправомірними діями медичних працівників їй було спричинено моральну шкоду, яка полягає у глибоких душевних стражданнях, відчутті страху перед вагітністю та пологами, зміні у її життєвих та робочих стосунках.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 березня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 , просила скасувати його та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим.

Законним єрішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Судоверішення маєвідповідати завданнюцивільного судочинства,визначеному цимКодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення ухвалене у справі повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, позивач була взята на облік по вагітності 05 березня 2018 року.

02 серпня 2018 року 0 13-00 год. ОСОБА_1 на 32 тижні вагітності звернулась на прийом до лікаря акушера гінеколога в жіночу консультацію № 2 зі скаргами на однократну блювоту та біль в епігастральній ділянці, більше зліва, які з`явилися після вживання фруктів. При огляді лікарем стан вагітної був задовільний. Температура - 36,6 °С. Рухи плоду зі слів жінка відчувала добре.

02 серпня 2018 року близько 16.45 год. ОСОБА_1 самостійно без направлення лікаря звернулась за медичною допомогою до КНМП «Кременчуцький перинатальний центр II рівня» зі скаргами на біль у животі після блювання. Позивач була оглянута в приймальному відділені спільно лікарями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

За результатами проведеного обстеження та висновку УЗД, проведеного о 18.25 год. лікарями було виявлено передчасне відшарування плаценти, антенатальна загибель плоду, розрив матки у дна, показано оперативне розродження в ургентному порядку.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 39 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров`я» пацієнт, який досяг повноліття, має право на отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров`я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються його здоров`я.

Медичний працівник зобов`язаний надати пацієнтові в доступній формі інформацію про стан його здоров`я, мету проведення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров`я.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 ЦК України повнолітня фізична особа має право на достовірну і повну інформацію про стан свого здоров`я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються її здоров`я.

Сторонами визнано, що після отримання від лікарів інформації щодо стану свого здоров`я та необхідності проведення операційного втручання, ОСОБА_1 надала свою згоду на проведення зазначених вище дій.

Аналіз вимог чинного законодавства та обставин справи вказує, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про дотримання лікарями обов`язку надати медичну інформацію пацієнту.

02 серпня 2018 року о 18.40 год. розпочато оперативне втручання у відповідності до наказу МОЗ України № 205 від 24 березня 2014 року № 205 «Клінічний протокол «Акушерські кровотечі» та наказу МОЗ України № 977 від 27 грудня 2011 року «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 15 грудня 2003 року № 582 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги».

Згідно матеріалів історії вагітності та пологів № 691, ОСОБА_1 отримувала лікування в післяопераційному періоді; проводилась корекція психоемоційного стану психологом; на 9 добу після операції позивачка в задовільному стані була виписана з рекомендаціями.

Згідно Довідки службового розслідування антенатальної загибелі плоду і акушерських ускладнень у ОСОБА_1 в КНМП «Кременчуцький перинатальний центр II рівня», антенатальна загибель плода настала внаслідок рідкої, тяжкої акушерської патології, складної для діагностування (передчасне відшарування плаценти розташованої в області рубця на матці та розрив стінки матки по рубцю).Дії лікарів були направлені на збереження життя жінці та її дітородної функції, а саме - органуматки та відповідають регламентуючим наказам МОЗ України. Причинно-наслідкового зв`язку в діях лікарів, що могли призвести до розриву матки та антенатальної загибелі плода - немає. Антенатальна загибель плоду на етапі надання допомоги в перинатальному центрі КНМП «Кременчуцький Перинатальний центр ІІ рівня» не відворотня та не попереджувана, на догоспітальному етапі. Введення вагітної та породіллі в КНМП «Кременчуцький перенатальний центр» відповідає вимогам діючих клінічних протоколів МОЗ.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про недоведеність позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки такий висновок узгоджується з матеріалами справи та нормами чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами ст. ст.1166,1167 ЦК України, відповідно до ч. 1 яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Так, під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за ст. ст.1166,1167 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. При цьому, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.,

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем надано докази, які вказують на те, що ускладненими пологами та загибеллю плоду їй було завдано значних матеріальних страждань. Проте, матеріали справи не містять доказів того, що така моральна шкода пов`язана із неправомірними діями працівників КНМП «Кременчуцький перенатальний центр». Більше того, позивачем не надано доказів того, що дії (бездіяльність) медичних працівників перебувають у причинному зв`язку із ускладненими пологами і загибеллю плоду та, відповідно, заподіянням моральної шкоди.

Відповідно дост.1ЗУ «Просудову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити, зокрема, характер і ступінь ушкодження здоров`я.

У п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 6 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», роз`яснено, що судово-медична експертиза призначається у випадках, коли для вирішення питань, що виникли у справі, необхідні спеціальні знання в галузі медицини.

Позивач вказує на те, що лікарі обрали очікувальну тактику, згаяли час на проведення УЗД, у той час як повинні були провести своєчасне оперативне розродження, що врятувало б життя дитини.

Для вирішення цього питання необхідні спеціальні знання в галузі медицини.

Суд роз`яснював ОСОБА_1 право заявити клопотання про призначення судової медичної експертизи, проте позивач таким правом не скористалась.

Висновок фахівця у галузі медичного права (т. 1 а.с. 150-152) не може бути розцінено як належний та допустимий доказом у даній справі, оскільки він за своєю суттю не є висновком експерта.

Оцінка дій медичних працівників, надана апелянтом, за відсутності належних доказів, носить характер припущення, на яких, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, не може ґрунтуватися доказування.

Матеріали справи містять виключно відомості про фактичні обставини ведення вагітності ОСОБА_1 медичними працівниками КНМП «Кременчуцький перинатальний центр ІІ рівня», а не докази того, що дії останніх були неправомірними та перебувають у причинному зв`язку із заподіянням шкоди позивачеві.

Інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду або вказували на їх помилковість апелянтом наведено не було.

Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з`ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, судовою колегією не встановлено.

Керуючись ст. 367, ст.374ч.1п.1, ст. 375, ст. 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Крюківського районногосуду м.Кременчука Полтавськоїобласті від05березня 2020року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О.Ю. Кузнєцова

Судді С.А. Гальонкін

Л.М. Хіль