РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/1984/20

провадження у справі №2/0285/712/20

17 червня 2020 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суду Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б., за участі секретаря судового засідання Медяної І.В., та осіб, які беруть участь у справі:

позивача: не прибув,

представник відповідача: не прибув,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Стриївської сільської ради Новоград-Волинського району про визнання права власності на земельну частку (пай),-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить визнати право власності на земельну частку (пай) із земель реформованого колективного сільськогосподарського підприємства «Мічурінець» с. Стриєва Новоград-Волинського району в розмірі 4,15 умовних кадастрових гектарів з наданням її за рахунок резервних часток (паїв) Стриївської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що він з 1974 року по 2001 рік працював в колгоспі «Мічурінець», який реорганізований в ПСП «Мічурінець» с. Стриєва, Новоград-Волинського району Житомирської області. За час його роботи та членства у колективному сільськогосподарському підприємстві «Мічурінець», 14.03.1996 року в Книзі державних актів на право колективної власності на землю № НОМЕР_1 зареєстровано державний акт на право колективної власності на землю серія ЖТ-10-28-000001 з визначеним розміром середньої земельної частки (пай) кожного з членів КСП «Мічурінець» в 4,15 умовних кадастрових гектарів. Йому стало відомо, що при складанні списків членів колективного сільськогосподарського підприємства «Мічурінець», які мають право на земельні частки (паї) його не було включено до додатку № 1 до Державного акту на право колективної власності на землю у списки громадян членів КСП «Мічурінець», що мають право на земельну частку (пай). Враховуючи, що на момент видання державного акта він являвся членом КСП «Мічурінець», тому просить визнати за ним право на земельну частку (пай) із земель реформованого КСП «Мічурінець» с. Стриєва в розмірі 4,15 умовних кадастрових гектарів за рахунок резервних часток (паїв) Стриївської сільської ради.

В судове засідання позивач не прибув, подав заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі, не заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 4.03.1993 року колгосп «Мічурінець» с. Стриєва перереєстровано у колективне сільськогосподарське підприємство «Мічурінець», яке є його юридичним правонаступником; 16.03.2000 року КСП «Мічурінець» перереєстровано у приватне сільськогосподарське підприємство «Мічурінець», яке є його правонаступником (а.с.6)

Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_1 , останній з 2.05.1974 року до 8.03.2001 року працював у КСП «Мічурінець» (а.с. 12-13).

Відповідно до довідки виданої виконкомом Сриївської сільської ради Новоград-Волинського району від 7.11.2019 року Державний акт на право колективної власності на землю серія НОМЕР_2 -10-28-00001 зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 1 від 14 березня 1996 року, розмір земельної частки (паю) в умовах кадастрових гектарах 4,15 (а.с.5).

В додатку № 1 до Державного акта на право колективної власності на землю серія НОМЕР_2 -10-28-000001 у списках громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства «Мічурінець» на отримання сертифікатів ОСОБА_1 не включений (а.с.8).

Пунктом 1 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" установлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України № 720 право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Зі змісту даної норми випливає, що право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства, отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю, включення до списку осіб, доданого до цього акта.

Право на земельну частку (пай) виникає в осіб, які на час видачі колективному сільськогосподарському підприємству державного акта на право колективної власності на землю були чи залишалися членами цього підприємства.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), зокрема є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до п. п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" судам слід враховувати, що згідно зі ст. 25 ЗК України при приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій земельні ділянки передаються їх працівникам, з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до п. 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. N720/95 і має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» визначено правовий статус відповідних підприємств, порядок їх реорганізації, перетворення та членства у них громадян.

Наданими доказами підтверджено набуття позивачем членства у КСП «Мічурінець». Доказів його виходу з членів КСП або припинення членства суду не надано.

Тобто, на момент видачі Державного акта серії ЖТ 10-28-000001 на право на земельну частку (пай), ОСОБА_1 був членом КСП «Мічурінець», але помилково не внесений до списків для отримання сертифікатів на право на земельну частку (пай), і має право на земельну частку (пай).

Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Стриївської сільської ради Новоград-Волинського району від 30.04.2020 року на території Стриївської сільської ради є в наявності резервні частки паї (а.с.11).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що права позивача порушені і підлягають захисту, за позивачем слід визнати право власності на земельну частку (пай), виділивши її із земель запасу сільської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживаючийс. Стриєва, Новоград-Волинський район, Житомирська область) право власності на земельну частку (пай) із земель реформованого колективного сільськогосподарського підприємства «Мічурінець» с. Стриєва, Новоград-Волинський район, Житомирська область в розмірі 4,15 умовних кадастрових гектарів, з наданням її за рахунок резервного фонду Стриївської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області.

Стягнути з Стриївської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області ЄДРПОУ 04344061, вул. Садова, 4, с. Стриєва, Новоград-Волинський район) користь позивача понесені судові витрати в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвалу суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подають учасниками справи через відповідні суди, а саме Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області.

Суддя Т.Б. Сташків