Справа № 168/637/19 Головуючий у 1 інстанції: Назарук О. В. Провадження № 22-ц/802/639/20 Категорія: 39 Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2020 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Киці С.І.,

суддів Данилюк В.А., Шевчук Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання кредитного договору частково недійсним за апеляційною скаргою відповідача Акціонерного товариства «Ідея Банк» на рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 16 березня 2020 року,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання кредитного договору частково недійсним. Позов мотивує тим, що 23 листопада 2018 року між ним та відповідачем було укладено кредитний договір № Р24.21651.004575200, за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит на поточні потреби в сумі 100000 грн. зі сплатою 1.99% річних від залишкової суми кредиту, строком на 60 місяців. Позивач зазначає, що вказаний кредит є споживчим кредитом, а тому відносини сторін даного договору врегульовані Законом України «Про захист прав споживачів». Пунктом 1.4 кредитного договору передбачено щомісячну плату за обслуговування кредитної заборгованості в терміни та в розмірах, визначених пунктом 6.1 договору «Графік щомісячних платежів за кредитним договором». Відповідно до пункту 1.4 кредитного договору встановлено плату за обслуговування кредиту Банком, що включає в себе надання інформації по рахункам Позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в Контакт-центр шляхом направлення СМС-повідомлень щодо суми платежу за цим Договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахунку Позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти Позичальника; опрацювання запитів Позичальника, що направлені Банку Позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо. Крім того, згідно пункту 1.6. Договору, Позичальник надає свою згоду на укладення за рахунок Позичальника як страхувальника та застрахованої особи договору добровільного страхування життя. Цим Договором Позичальник доручає та дає розпорядження Банку переказати страховику в безготівковій формі кредитні кошти в частині суми страхового платежу, належного страховику, через транзитний рахунок Банку. Отже, за надання інформації по кредитному договору встановлено щомісячну плату. Такі умови кредитного договору є несправедливими, суперечать вимогам закону та порушують його права.

Просить суд визнати недійсними з моменту укладення договору умови пункту 1.4 договору за якою передбачено, що за обслуговування кредиту Банком позичальник, сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно Графіку щомісячних платежів за кредитним договором, умову пункту 6.1 - «Графік щомісячних платежів за кредитним договором» в частині визначеної в даному «Графіку» платі за обслуговування, що підлягає до сплатити та умову пункту 1.6 за якою передбачено, що Позичальник надає свою згоду на укладення за рахунок Позичальника як страхувальника та застрахованої особи договору добровільного страхування життя. Цим Договором Позичальник доручає та дає розпорядження Банку переказати страховику в безготівковій формі кредитні кошти в частині суми страхового платежу, належного страховику, через транзитний рахунок Банку, та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок здійснених з часу укладення Кредитного договору платежів. Зобов`язати Акціонерне товариство «Ідея Банк» здійснити перерахунок здійснених з часу укладення Кредитного договору № Р24.21651.004575200 від 23 листопада 2018 року позивачем ОСОБА_1 , платежів, зарахувавши сплачену позивачем в сумі цих платежів з погашення заборгованості плату за обслуговування кредитної заборгованості у сумі 20009,43 грн. - в рахунок інших обов`язкових платежів (зі сплати заборгованості по тілу кредиту та процентах), що передбачені мовами кредитного договору № Р24.21651.004575200.

Рішенням Старовижівського районного суду Волинської області від 16 березня 2020 року позов задоволено частково. Визнано недійсними пункти 1.4 та 6.1 Кредитного договору № Р24.21651.004575200 від 23 листопада 2018 року, укладеного між укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Ідея Банк», щодо плати за обслуговування кредиту (щомісячно) в розмірі 3,20% щомісячно від початкової суми кредиту, що підлягає сплаті за період з 23 грудня 2018 року по 23 листопада 2023 року в розмірі 191100,00 грн. Зобов`язано Акціонерне товариство «Ідея Банк», здійснити перерахунок платежів, здійснених ОСОБА_1 за Кредитним договором № Р24.21651.004575200 від 23 листопада 2018 року, з часу його укладення зарахувавши сплачену в сумі цих платежів з погашення заборгованості плату за обслуговування кредитної заборгованості у сумі 20009,43 грн. - в рахунок інших обов`язкових платежів (зі сплати заборгованості по тілу кредиту та процентах). В решті позовних вимог відмовлено. Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь держави судовий збір в розмірі 384 гривень 20 копійок.

Відповідач Акціонерне товариство «Ідея Банк» подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду першої інстанції. Вважає, що рішення суду ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Задовольняючи вимоги позивача, суд послався на ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", яка припинила свою дію 10 червня 2017 року, тобто до укладення кредитного договору і застосовується до відносин про споживче кредитування в частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування". Згідно Закону України "Про споживче кредитування" від 15.11.2016 року до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору, а також послуги кредитного посередника. Згідно п. 4 Паспорту споживчого кредиту Додатку 1 до ЗУ "Про споживче кредитування" також передбачено платежі за додаткові та супутні послуги. Тому, в п. 7.4 Таблиці п. 6.1 "Графік щомісячних платежів за кредитним договором" банк правомірно зазначив плату за обслуговування кредиту і ніякої комісії за ведення справи, за дії, які банк здійснює на власну користь не встановлював. До того ж суд послався на практику Верховного Суду, яка сформована по кредитних договорах, які укладались зі споживачами до набрання чинності Закону України "Про споживче кредитування". Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог ОСОБА_1 .

Позивач ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу відповідача. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. Від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Судом встановлено, що 23 листопада 2018 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір Р24.21651.004575200, за умовами пункту 1.1 якого Банк надав Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 100000 грн. (сто тисяч грн. 00 коп.), включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а Позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору. Строк кредитування становить 60 місяців (аркуш справи 8-11).

Відповідно до пункту 1.3. Договору, за користування Кредитом Позичальник сплачує проценти в розмірі 1.99% річних від залишкової суми кредиту.

Пунктом 1.4 кредитного договору передбачено плату за обслуговування кредиту Банком, що включає в себе:

- надання інформації по рахункам Позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в Контакт-центр шляхом направлення СМС-повідомлень щодо суми платежу за цим Договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо;

- надання інформації по рахунку Позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти Позичальника;

- опрацювання запитів Позичальника, що направлені Банку Позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо

Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно Графіку щомісячних платежів за кредитним договором.

Згідно пункту 1.6. Договору, Позичальник надає свою згоду на укладення за рахунок Позичальника як страхувальника та застрахованої особи договору добровільного страхування життя. Цим Договором Позичальник доручає та дає розпорядження Банку переказати страховику в безготівковій формі кредитні кошти в частині суми страхового платежу, належного страховику, через транзитний рахунок Банку.

Відповідно до пункту 6.1. Щомісячні внески наведені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та сплачуються на транзитний рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до Графіку щомісячних внесків за кредитним договором № Р24.21651.004575200 від 23 листопада 2018 року, сторони погодили строки та порядок внесення щомісячних платежів.

Станом на 18 липня 2018 року кредитні кошти в сумі 24810,38 грн. позивач повернув банку, про що свідчать додані до позову квитанції.

Судом також встановлено, що починаючи з 22 листопада 2018 року позивач сплатив коштів на погашення кредитної заборгованості в сумі 24810,38 грн., що стверджується відповідними платіжними документами, які додані до матеріалів справи. З матеріалів справи вбачається, що із цієї суми плата за обслуговування кредитної заборгованості становить 20009,43 грн.

Згідно ст.11Закону України"Прозахист правспоживачів" цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

За положеннями частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Згідно паспорту споживчого кредиту від 23.11.2018 року, підписаного ОСОБА_1 , плата за обслуговування кредитної заборгованості становить 3, 20 % щомісячно від початкової суми кредиту. Нарахована плата за обслуговування кредиту згідно Графіка щомісячних платежів за кредитним договором на весь строк надання кредиту становитиме в сукупності 191100грн, що майже вдвічі більше за суму тіла кредиту, не враховуючи нараховані відсотки.

Таким чином, плата за обслуговування кредитної заборгованості банком в розмірі 3, 20% від початкової суми кредиту щомісячно призводить до зміни у витратах позичальника, що є незаконним в силу частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Суд першої інстанції дійшов правильних висновків про часткове задоволення позову в частині визнання недійсними положень договору, які передбачають плату за обслуговування кредиту.

Колегія суддів погоджується також з висновками суду про те, що, як наслідок визнання недійсним умов кредитного договору в частині визначення плати за обслуговування кредитної заборгованості належить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок здійснених з часу укладення вказаного договору платежів та зарахувати сплачену позивачем суму в рахунок інших обов`язкових платежів, що передбачені умовами вказаного кредитного договору.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції в рішенні покликався на редакцію ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", яка втратила чинність та практику Верховного Суду, яка сформована до набрання чинності Законом України "Про споживче кредитування", не впливає на правильність висновків суду першої інстанції.

Щодо покликань відповідача в апеляційній скарзі про те, що Законом України "Про споживче кредитування" передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору, а тому банк правомірно включив плату за обслуговування кредиту до умов укладеного між сторонами договору, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1Закону України "Про споживче кредитування" від 15.11.2016 року загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб. В редакції Закону України на дату укладення кредитного договору вказаний п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України внесено до Закону України "Про споживче кредитування" відсутній. Вказана норма почала діяти з 18.10.2019 року з дня опублікування Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг від 20.09.2019 року. До того ж наявність права в банку нараховувати плату за обслуговування кредиту, не має суперечити ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" про несправедливі умови та дотримання балансу прав споживачів.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Ідея Банк» залишити без задоволення.

Рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 16 березня 2020 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий

Судді: