Справа № 129/1003/20

Провадження № 33/801/397/2020

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Дєдов С. М.

Доповідач: Міхасішин І. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді Міхасішина І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Гайсинського районного суду Вінницької області від 21 квітня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований у АДРЕСА_2 , громадянина України, непрацюючого, до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП,

встановив:

Згідно із протоколом серії АПР 18 № 394282 від 15 квітня 2020 року про адміністративне правопорушення, 15 квітня 2020 року близько 12 год 00 хв встановлено, що ОСОБА_1 самовільно залишив місце ізоляції в АДРЕСА_1 та проживав за адресою в АДРЕСА_3 , чим порушив вимоги п.17 Постанови Кабінету Міністрів України №11 від 11 березня 2020 року.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.44-3 КУпАП - порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Постановою Гайсинського районного суду Вінницької області від 21 квітня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420, 40 грн.

Судом встановлено, що 15 квітня 2020 року приблизно о 12:00 год ОСОБА_1 , будучи контактною на COVID-19 особою, тобто особою яка контактувала із хворою на гостру респіраторну хворобу COVID-19 особою (своєю дружиною, якій проводиться лікування у зв`язку із хворобою, викликаною COVID-19) та обґрунтовано поміщений лікарями на карантин з 09 квітня 2020 р. по 23 квітня 2020 року за місцем свого проживання, маючи обов`язок перебувати в самоізоляції у період із 09 квітня 2020 року по 23 квітня 2020 року за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , та вживати рекомендованих медичними працівниками заходів для запобігання поширенню цієї інфекційної хвороби, дотримуватись правил карантину проти поширення COVID-19, без дозволу лікарів та будь-яких їх попереджень, без поважних причин, маючи об`єктивну можливість перебувати вдома, залишив узгоджене із лікарями місце своєї обсервації (ізоляції) на період карантину за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , та перейшов проживати до будинковолодіння своєї матері у АДРЕСА_3 , чим порушив вимоги правил і заборони щодо карантину, передбачені ст. 20 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», п.п. 17 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2», та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП.

Таку постанову ОСОБА_1 оскаржив в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

В апеляційній скарзі зазначав, що про розгляд справи він повідомлений не був, чим порушено його право на захист, а заяву про розгляд справи у його відсутність написав під примусом працівників поліції, судом першої інстанції порушено принцип забезпечення доведеності вини, документи, які є в матеріалах справи не були підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення від 15 квітня 2020 року і є неналежними та допустимими доказами та підставою для притягнення до адміністративної відповідальності. Порушення вимог п.17 Постанови КМУ№211 від 11 березня 2020 року, яке ставиться йому у вину, розповсюджується на самовільне залишення місця (обсервації) ізоляції, проте ні в ізоляторі, ні в обсерваторі він не перебував, тому і вимоги закону не порушив. В матеріалах справі відсутні будь-які документи, якими підтверджується про отримання ним від лікарів будь-яких рекомендацій, поміщення на карантин з 09 квітня 2020 року по 23 квітня 2020 року за місцем свого проживання та що він залишив узгоджене місце самоізоляції.

Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, яке обґрунтовував тим, що копія оскаржуваної постанови надійшла за місцем його проживання 29 квітня 2020 року, яку безпосередньо йому передано 01 травня 2020 року (вихідний день). 07 травня 2020 року в десятиденний термін з дня отримання копії постанови була подана апеляційна скарга, яка постановою Вінницького апеляційного суду від 18 травня 2020 року була повернута у зв`язку із пропуском строку на апеляційне оскарження постанови та відсутністю клопотання про його поновлення. Копію постанови Вінницького апеляційного суду ОСОБА_1 отримав 23 травня 2020 року, а 26 травня 2020 року звернувся з апеляційною скаргою та просив поновити строк, як такий що пропущений з поважних причин.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, причин неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином.

Перевіривши матеріали справи, доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційної скарги, суд дійшов висновку про задоволення клопотання та апеляційної скарги з таких підстав.

Згідно з ч.2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Зазначені ОСОБА_1 причини строку на апеляційне оскарження суд визнає поважними, такими, що дають підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної постанови суду.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При розгляді даної справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції зазначених вимог закону дотримано не було, що підтверджується наступним.

Положення статті 44-3 КУпАП встановлюють адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні правила щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 із внесеними змінами станом на 15 квітня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року на усій території України встановлено карантин.

Підпунктом 17 пункту 2 цієї постанови перебачено заборону до 24 квітня 2020 року самовільно залишати місця обсервації (ізоляції).

Пунктом 4 Постанови встановлено, що особами, які потребують самоізоляції, є, зокрема, особи, які мали контакт з хворим на COVID-19, крім осіб, які перебували у засобах індивідуального захисту у зв`язку з виконанням службових обов`язків.

Лікуючий лікар хворого або особи з підозрою на інфікування COVID-19 визначає строк самоізоляції на підставі галузевих стандартів у сфері охорони здоров`я. Працівники державних установ Міністерства охорони здоров`я епідеміологічного профілю визначають персональний перелік осіб, які потребують самоізоляції у зв`язку з контактом з хворим на COVID-19 та вносять інформацію до відповідних інформаційних систем.

У разі призначення зобов`язання щодо самоізоляції:

особа зазначає місце своєї самоізоляції та інформацію про засоби зв`язку (номер телефону), короткі відомості про стан здоров`я та хронічні захворювання на час самоізоляції (за згодою особи);

повідомляється, що за надання неправдивих відомостей про місце своєї самоізоляції, інформації про засоби зв`язку, недотримання режиму самоізоляції особу буде притягнуто до адміністративної відповідальності, а у випадку порушення режиму самоізоляції, що призвело до тяжких наслідків, в тому числі смерті третіх осіб, до кримінальної відповідальності.

До відповідних інформаційних систем (зокрема до мобільного додатка Єдиного державного веб-порталу електронних послуг) вноситься інформація про прізвище, ім`я, по батькові особи, дату її народження, місце самоізоляції та засоби зв`язку (номер телефону), чи особа проживає сама, чи є можливість піклування про неї іншими особами в період самоізоляції. За згодою особи також вносяться короткі відомості про хронічні захворювання та стан здоров`я на час самоізоляції.

Особи, які потребують самоізоляції, можуть внести самостійно інформацію до мобільного додатка Єдиного державного веб-порталу електронних послуг за умови наявності технічної можливості.

Особи, які потребують самоізоляції, зобов`язані постійно перебувати у визначеному ними місці самоізоляції, утримуватися від контакту з іншими особами, крім тих, з якими спільно проживають.

Особам, які потребують самоізоляції (крім осіб, які хворі на COVID-19) та заявили про неможливість забезпечення піклування про них у період самоізоляції іншими особами, дозволяється відвідування місць торгівлі продуктами харчування, засобами гігієни, лікарськими засобами, медичними виробами, які розміщені на відстані не більше ніж 2 кілометри від місця самоізоляції, за умови використання засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок без клапану видиху.

Переміщення осіб, які не досягли 14 років, здійснюється у супроводі батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, інших осіб відповідно до закону за умови дотриманням вимог, визначених цим пунктом.

Особам, які потребують самоізоляції (крім осіб, які хворі на COVID-19) та заявили про неможливість забезпечення піклування про них у період самоізоляції іншими особами, дозволяється двічі на день вигул домашніх тварин.

Особа, яка перебуває на самоізоляції, має право звертатися за отриманням медичної допомоги.

Контроль за дотриманням режиму самоізоляції здійснюється працівниками Національної поліції та Національної гвардії, працівниками державних установ Міністерства охорони здоров`я епідеміологічного профілю, уповноваженими органами місцевого самоврядування посадовими особами, у тому числі з використанням мобільного додатка Єдиного державного веб-порталу електронних послуг.

Постановою Головного державного санітарного лікаря України № 2 від 21 березня 2020 року «Про запобігання подальшого занесення на територію України випадків коронавірусної хвороби (COVID-19)» зі змінами, внесеними постановою Головного державного санітарного лікаря України №3 від 24 березня 2020 року запроваджено використання форми інформованої згоди особи на проведення протиепідемічних та/або профілактичних заходів.

Встановлено, що інформована згода підписується у двох примірниках особами, які здійснюють перетин державного кордону та щодо яких є підстави вважати, що вони були в контакті з особою, якій встановлено діагноз (або підозру) коронавірусної хвороби (COVID-19), а також в інших випадках, необхідних для здійснення протиепідемічних та/або профілактичних заходів.

Форма інформованої згоди передбачає надання особою однозначної згоди на перебування на карантині (самоізоляції) , отримання інформації про причини, характер та тривалість перебування на карантині (самоізоляції), прийняття умов проведення протиепідемічних заходів та /або профілактичних заходів та добровільну згоду на карантин (самоізоляцію) протягом необхідного періоду для проведення протиепідемічних заходів - 14 діб, зобов`язання дотримання режиму самоізоляції та виключення прямих контактів з іншими особами, підтвердження роз`яснення змісту ст. 5 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», ст. 44-3 КУпАП, ст. 325 КК України та попередження про адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення карантину (самоізоляцію); зазначення місця перебування, тип приміщення, адресу, номеру засобів мобільного зв`язку.

Згідно з обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 394282 від 15 квітня 2020 року про адміністративне правопорушення, 15 квітня 2020 року близько 12 год 00 хв встановлено, що ОСОБА_1 самовільно залишив місце ізоляції в АДРЕСА_1 та проживав за адресою в АДРЕСА_3 , чим порушив вимоги п.17 Постанови Кабінету Міністрів України №11 від 11 березня 2020 року.

Згідно з рапортом інспектора-чергового №1 Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області Дмитренка О.О. від 15 квітня 2020 року начальнику Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області І. Соломону 15 квітня 2020 року о 13: 56 год зі служби 102 надійшло повідомлення про те, що за адресою м. Гайсин вул. Світанкова, 2 ОСОБА_1 самовільно залишив місце ізоляції як особа, яка контактувала з особами, які хворіють на коронавірусну інфекцію, хоча був раніше попереджений про заборону залишення місця самоізоляції (а.с.2)

Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_2 , від 15 квітня 2020 року, яка є медичною сестрою КНП «ЦПМСД» Гайсинської районної лікарні і наразі перебуває в складі мобільної бригади для забору зразків аналізів на COVID-19, 14 квітня 2020 року вона разом з іншими працівниками здійснювала виїзд до контактних осіб з метою чергового забору аналізу ПЛР. Прибувши за адресою АДРЕСА_1 було виявлено, що ОСОБА_1 , який є контактною особою з особою, у якої підтверджено COVІD-19, та яка перебуває на лікуванні у Вінницькій ЦРЛ, відсутній.

Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 15 квітня 2020 року, який є сином ОСОБА_1 , з часу виявлення у його матері захворювання на CОVID-19 09 квітня 2020 року , він та члени його сім`ї: батько та сестра перебувають на самоізоляції по АДРЕСА_1 14 квітня 2020 року коли в черговий раз прибула бригада для забору зразків для аналізу, батька за місцем ізоляції не було, оскільки з 11 квітня 2020 року він пішов проживати в будинок своєї матері по АДРЕСА_3 . На час приїзду поліції 15 квітня 2020 року батька теж вдома не було.

Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 15 квітня 2020 року , 09 квітня 2020 року у його дружини було виявлено захворювання на COVID-19 та госпіталізовано у Гайсинську ЦРЛ , а згодом у Вінницьку ЦРЛ. З часу виявлення захворювання дружини він та члени його сім`ї: син та дочка, знаходились на самоізоляції по АДРЕСА_1. 11 квітня 2020 року через сварку з сином він залишив місце ізоляції і пішов проживати до будинку матері по АДРЕСА_3 .

Відповідно до повідомлення КНЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги Гайсинської районної ради» заступнику начальника Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області №420 від 16 квітня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який контактував з хворою на COVID-19 на момент ізоляції повинен перебувати за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до повідомлення КНЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги Гайсинської районної ради» заступнику начальника Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області №431 від 17 квітня 2020 року, 13 квітня 2020 року при повторному виїзді мобільної бригади для проведення контрольного відбору мазків (враховуючи епіданамнез) ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 не виявлено.

Згідно з виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 17 квітня 2020 року ОСОБА_1 контактний на COVID-19 від 08 квітня 2020 року. Самоізоляція від 09 квітня 2020 року по 23 квітня 2020 року. Перебуває на телефонному контролі два рази на день. ОСОБА_1 в телефонному режимі повідомлений про самоізоляцію до 23 квітня 2020 року.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В матеріалах справи відсутня підписана ОСОБА_1 станом на 15 квітня 2020 року форма інформованої згоди особи на проведення протиепідемічних та/або профілактичних заходів, затверджена Постановою Головного державного санітарного лікаря України № 2 від 21 березня 2020 року, в якій йому визначено режим самоізоляції, її строк, визначене місце самоізоляції, зобов`язання останнього дотримання режиму самоізоляції та повідомлення про відповідальність за його недотримання.

Наявна в матеріалах справи фотокопія форми інформованої згоди на проведення діагностики та лікування згідно з протоколом «Надання медичної допомоги для лікування коронавірсуної хвороби «COVID-19» від 14 квітня 2020 року, яка не містить підпису ОСОБА_1 , не є належним і допустимим доказом погодження ОСОБА_1 режиму самоізоляції.

Також відсутні будь-які інші докази, що ОСОБА_1 внесений до переліку осіб, які потребують самоізоляції і останньому визначений такий режим, зокрема, відомості з Єдиного державного веб-порталу електронних послуг.

Медична документація, надана КНЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги Гайсинської районної ради» датована 16-17 квітня 2020 року, тобто після складення протоколу про адміністративне правопорушення від 15 квітня 2020 року.

Водночас чинними на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення нормативно-правовими актами не було передбачено визначення режиму самоізоляції в телефонному режимі.

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 мав обов`язок перебувати в самоізоляції у період з 09 квітня 2020 року по 23 квітня 2020 року по АДРЕСА_1, який йому було визначено уповноваженою особою у встановленому порядку, не відповідає обставинам справи та не ґрунтується на зібраних у справі доказах.

Окрім того, при складені протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 394282 від 15 квітня 2020 року порушено вимоги ст. 256 КУпАП.

Так вказаною нормою передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

В порушення вказаної норми в протоколі не вказано час вчинення адміністративного правопорушення, оскільки за змістом протоколу, старшим ДОП СП Гайсинського ВП Дмитренко О.О. 15 квітня 2020 року близько 12-00 год було встановлено, що ОСОБА_1 самовільно залишив місце ізоляції, тобто вказано час виявлення адміністративного правопорушення особою, яка склала протокол, а не час, зокрема, дату його вчинення.

Зазначене також узгоджується з іншими матеріалами справи.

Суд першої інстанції на цю обставину уваги не звернув, не проаналізував зміст інших матеріалів справи, зокрема рапорт поліцейського та письмових пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Юридичний склад адміністративного правопорушення - це передбачений нормами права комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративний проступок.

Одним із обов`язкових елементів складу адміністративного правопорушення є об`єктивна сторона - система передбачених адміністративно-правовою нормою ознак, що характеризують зовнішню сторону правопорушення: протиправне діяння - дія чи бездіяльність; шкідливі наслідки діяння, причинний зв`язок між протиправним діянням і шкідливими наслідками, що наступили; час, місце, умови, способи та засоби вчинення правопорушення.

Пунктом 2 ч.1 ст. 278 ЦПК України передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Суд першої інстанції даної вимоги не дотримався.

Письмова заява ОСОБА_1 від 15 квітня 2020 року про визнання вини в частині залишення ним місця ізоляції, не могла слугувати безумовною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки визнання особою вини у порушенні не звільняє осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення від доведення вини та правомірності оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.

На суд покладено обв`язок з`ясування усіх обставин, за яких вчинено адміністративне правопорушення, яке було поставлено за провину.

Оскільки зібрані у справі докази свідчать про недоведеність порушення ОСОБА_1 вимог постанови КМУ №211 від 11 березня 2020 року, суд першої інстанції не міг приймати до уваги визнання ним вини.

У разі неналежно оформленого протоколу про адміністративне правопорушення (недотримання вимог статей 254, 256, 268 КпАП, зокрема відсутність даних на підтвердження складу адміністративного правопорушення) справа підлягає закриттю із звільненням особи від відповідальності (п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 284 КпАП).

Згідно з ч.7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення.

З аналізу зазначених вище доказів, суд дійшов висновку, що в даному випадку відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, прямих, безспірних і безсумнівних доказів порушення ОСОБА_1 зобов`язання умов самоізоляції не здобуто та вини не встановлено. Тому провадження по справі слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 294 КУпАП, суд,

постановив:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 21 квітня 2020 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Гайсинського районного суду Вінницької області від 21 квітня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 44 -3 КУпАП скасувати.

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І.В.Міхасішин