ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/11730/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Губенко Н.М., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.,

за участю представників:

позивача - Квіцінської А.І.,

відповідача - Мотуренка Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства «Харківобленерго»,

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Полякова К.В.)

від 12.11.2019,

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Козир Т.П., судді - Кравчук Г.А., Коробенко Г.П.)

від 25.02.2020,

за позовом Акціонерного товариства «Харківобленерго»

до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2019 року Акціонерне товариство «Харківобленерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вартості послуг з передачі електричної енергії, наданих позивачу у липні 2019 року за договором № 0524-02041 від 10.05.2019 про надання послуг з передачі електричної енергії шляхом застосування діючого тарифу на послуги з передачі електричної енергії та відобразити його в рахунку-фактурі і акті приймання-передачі послуги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладений договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0524-02041 від 10.05.2019, за умовами якого вартість поставленої енергії визначається за тарифом, встановленим регулятором. У серпні 2019 року позивачем отримано рахунок-фактуру від 31.07.2019 № 0524-02041/31/07/2019, яким нарахована останьому плата за надані послуги в розмірі 19 479 956,83 грн з використанням тарифу 347,43 грн/МВт*год, однак дія постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 07.06.2019 № 954, якою встановлено цей тариф, була зупинена ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.06.2019 у справі № 640/11330/19, а з 01.08.2019 набрала чинності постанова НКРЕКП від 12.07.2019 № 1411, якою встановлено тариф у розмірі 312,14 грн/МВт*год.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020, у позові відмовлено.

20.03.2020 АТ «Харківобленерго» подало касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020, в якій просить вказані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Підставами для скасування судових рішень зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 826/16994/15. Посилається на те, що апеляційним судом було помилково віднесено постанову НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 до нормативно-правових актів, що свідчить про порушення судом ч. ч. 18, 19 ст. 4 КАС України. Вказує на порушення норм матеріального права - ст. ст. 526, 629 ЦК України.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін з наведених у відзиві підстав.

Заслухавши суддю-доповідача, встановивши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень (п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судами, 10.03.2019 між позивачем (користувач) і відповідачем (оператор системи передачі) було укладено договір № 0524-02041 про надання послуг з передачі електричної енергії, за умовами якого відповідач зобов`язався надавати послугу з передачі електричної енергії відповідно до умов цього договору, а позивач зобов`язався здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.

Ціна договору визначається згідно з діючим на момент надання послуги тарифом на послуги з передачі електричної енергії, затвердженим регулятором, та оприлюднюється відповідачем на своєму офіційному веб-сайті (п. 3.1 договору).

Пунктом 5.1 договору встановлено, що планова та фактична вартість послуги (грн) за цим договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу (МВт*год) за розрахунковий період на тариф на послугу, затверджений регулятором (грн/МВт*год). На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 6.1 договору розрахунковим періодом (розрахунковим місяцем) за цим договором є 1 календарний місяць.

Згідно з п. п. 6.4, 6.5 договору в разі зміни регулятором тарифу на послугу з передачі електричної енергії відповідач здійснює розрахунок належної до сплати вартості послуги за новим тарифом, починаючи з дня набрання чинності рішенням регулятора про зміну тарифу. Користувач здійснює розрахунок з відповідачем за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акта приймання-передачі послуги, який відповідач надає позивачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (сервіс), з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.

У разі виникнення розбіжностей за отриманим від відповідача за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги, користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення відповідачу повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє позивача від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає відповідачу повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей (п. 6.6 договору).

Пунктом 10.4 договору встановлено, у тому числі, що акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, будь-які повідомлення за цим договором повинні направлятися однією стороною іншій електронною поштою. Рахунки, акти приймання-передачі тощо вважаються отриманими стороною, зокрема, в день направлення за допомогою сервісу в електронному вигляді.

05.08.2019 відповідачем було направлено позивачу електронною поштою акт приймання-передачі послуги від 31.07.2019, відповідно до якого відповідач передав, а позивач отримав послуги з передачі електричної енергії у фактичному обсязі 65505,070 МВт*год, за тарифом 347,43 грн/МВт*год, вартістю 27 310 111,76 грн, у т.ч. ПДВ 4 551 685,29 грн.

До вказаного акту відповідачем додано розрахунок від 31.07.2019 № 0524-02041/31/07/2019 на суму 19 479 956,83 грн. Як зазначено у вказаному рахунку, Окружний адміністративний суд м. Києва розблокував тариф НЕК «Укренерго» на послуги з передачі електричної енергії, встановлений постановою НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 з 01.07.2019 (347,43 грнМВт*год).

Судами встановлено, що оригінали зазначених акту і рахунку позивач отримав поштою 12.08.2019.

Позивач вказаний акт не підписав та направив відповідачу повідомлення № 01-25/8673 від 08.08.2019 про розбіжності за отриманим від оператора системи передачі актом приймання-передачі послуги за липень 2019 року. У повідомленні позивач зазначив, що при перегляді тарифів на розподіл у зв`язку з призупиненням дії постанов НКРЕКП від 07.06.2018 № 954 та № 955 відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.06.2019 у справі № 82677530 затверджені структури тарифів, у яких зменшені витрати на послуги з передачі електроенергії і не враховані витрати на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Ураховуючи також передбачені для позивача витрати, останній не може сплатити за послуги з передачі та диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, які не передбачені структурою тарифів.

Звертаючись з позовом, позивач просить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок вартості послуг з передачі електричної енергії, наданих позивачу у липні 2019 року за договором шляхом застосування діючого тарифу на послуги з передачі електричної енергії та відобразити його в рахунку-фактурі та акті приймання-передачі послуги.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - регулятор.

До повноважень регулятора, в силу вимог п. 6 ч. 3 ст. 6 вказаного Закону належить, у тому числі, затвердження методик (порядків) встановлення (формування) тарифів на послуги з передачі електричної енергії; встановлення (зміна) тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, тарифів на послуги з передачі електричної енергії тощо.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» встановлено, що регулятор здійснює державне регулювання, зокрема, шляхом формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані регулятору законом.

Постановою НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» на II півріччя 2019 року» установлено ДП «НЕК «Укренерго» на II півріччя 2019 року тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 347,43 грн/МВт*год (без урахування податку на додану вартість) та структуру тарифу на послуги з передачі електричної енергії згідно з додатком.

Крім того, постановою НКРЕКП від 07.06.2019 № 955 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «Укренерго» на II півріччя 2019 року «ДП «НЕК «Укренерго» установлено на II півріччя 2019 року тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на рівні 8,90 грн/МВт*год (без урахування податку на додану вартість) та структуру тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління згідно з додатком.

Із введенням з 01.07.2019 нового ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», постанова НКРЕКП «Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» на 2019 рік» від 12.12.2018 № 1905 втратили чинність. З 01.07.2019 до складу універсальних послуг як четверта окрема складова увійшов тариф на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго», який було введено в дію постановою НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 і у липні 2019 року його визначено в розмірі 347,43 грн/МВт год. без ПДВ.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2019 у справі № 640/11330/19 за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» про визнання протиправними та скасування постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.06.2019 № 954 та № 955 задоволено заяву АТ «Нікопольський завод феросплавів» про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.06.2019 № 954 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» на II півріччя 2019 року» та № 955 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «Укренерго» на II півріччя 2019 року».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.2019 у справі № 640/12695/19 замінено захід забезпечення позову, встановлений ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2019 у справі № 640/11330/19, а саме: зупинено дію постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.06.2019 № 954 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК "Укренерго» на II півріччя 2019 року» щодо АТ «Нікопольський завод феросплавів», АТ «Запорізький завод феросплавів», АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» та АТ «Дніпроазот»; зупинено дію постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.06.2019 № 955 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «Укренерго» щодо АТ «Нікопольський завод феросплавів», АТ «Запорізький завод феросплавів», АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», АТ «Дніпроазот».

З врахуванням положень статей 150, 151 КАС України, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якою зупинено дію нормативно-правового акта, не скасовує його чинність, не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених цим актом заходів до вирішення спору по суті. А якщо суд за наслідками розгляду справи визнав нормативно-правовий акт незаконним і це судове рішення набрало законної сили, положення зазначеного нормативно-правового акта не підлягають застосуванню.

Судами зазначено, що встановлення факту незаконності постанов НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 та № 955 у судовому порядку на момент розгляду цієї справи не відбулося, наразі вирішення спору ще триває, а дію вказаних постанов з 01.08.2019 зупинено лише щодо визначеного кола суб`єктів, до яких позивача не включено.

Водночас постановою НКРЕКП від 12.07.2019 № 1411 визнана такою, що з 01.08.2019 втратила чинність постанова НКРЕКП від 07.06.2019 № 954. Також, постановою НКРЕКП від 01.08.2019 № 1622 визнано такою, що втратила чинність постанову НКРЕКП від 07.06.2019 № 955.

Постановами НКРЕКП від 12.07.2019 № 1411 та від 01.08.2019 № 1622 були встановлені нові тарифи, однак вказані постанови підлягають застосуванню лише з 01.08.2019 та зворотної сили не мають, у зв`язку з чим відсутні підстави для їх застосування до спірних правовідносин, які стосуються липня 2019 року.

Взявши до уваги вказане, п.п. 3.1, 6.5 договору, господарські суди дійшли висновку, що положення постанови НКРЕКП № 954 з відповідним тарифом за липень 2019 року були для позивача чинними.

За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що відповідачем правомірно виставлено позивачу рахунок від 31.07.2019 із застосуванням нескасованих на той час тарифів згідно з постановами НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 та № 955, які були чинні до 01.08.2019.

На підставі вказаного, господарські суди обґрунтовано відмовили у задоволенні позову.

Щодо доводів позивача про те, що постанова НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 є індивідуальним актом, то вони були предметом розгляду апеляційного суду, який правомірно вказав на те, що з аналізу п.п. 18, 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, Закону України «Про ринок електричної енергії», Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» вбачається, що рішення НКРЕКП з питань установлення цін та тарифів за своєю юридичною природою є саме нормативно-правовим актом, оскільки його норми поширюються на невизначене коло осіб та розраховані на неодноразове застосування, про що, зокрема, свідчать і умови укладеного сторонами договору.

У поданій касаційній скарзі АТ «Харківобленерго», обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, вказав, що в оскаржуваних судових рішеннях суди неправильно застосували висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 826/16994/15.

Із змісту п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України вбачається, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

У постанові від 19.03.2019 у справі № 826/16994/15 Велика Палата Верховного Суду, серед іншого, вказала на те, що рішення НКРЕКП які є нормативно-правовими актами, підлягають обов`язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань установлення цін та тарифів (крім встановлення цін та тарифів для населення) та рішень з питань функціонування оптового ринку електричної енергії.

Відхиляючи доводи позивача про те, що постанова НКРЕКП від 07.06.2019 №954 є індивідуальним актом, суд апеляційної інстанції вирішив спір з урахуванням вказаного правовового висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 826/16994/15 щодо природи рішення НКРЕКП з питання встановлення тарифу, а тому безпідставним є доводи скаржника про неправильне застосування вказаної постанови Великої Палати Верховного Суду.

Водночас, необхідно зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, а не неправильне застосування такого висновку.

Щодо доводів касаційної скарги про порушення ч. ч. 18, 19 ст. 4 КАС України, ст. ст. 526, 629 ЦК України, то необхідно зазначити, що касаційна скарга переглядалась саме з підстави, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

З урахуванням вказаного, підстав для скасування прийнятих у справі судових рішень немає.

Згідно з ст. 129 ГПК України судовий збір за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу Акціонерного товариства «Харківобленерго» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12 листопада 2019 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25 лютого 2020 року у справі за № 910/11730/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді Н. Губенко

І. Ткач