ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2020 року

Київ

справа №623/3181/16-а

адміністративне провадження №К/9901/35580/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10 жовтня 2017 року (суддя Одарюк М. П.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року (судді: Жигилій С.П., П`янова Я.В. , Чалий І.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління молоді, спорту та іміджевих проектів Ізюмської міської ради Харківської області, Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, Ізюмського міського голови Марченка В.В., Ізюмської міської ради Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Управління молоді, спорту та іміджевих проектів Ізюмської міської ради Харківської області (далі - відповідач-1), Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області (далі- відповідач-2), Ізюмського міського голови Марченка В.В. (далі- відповідач-3), Ізюмської міської ради Харківської області (далі- відповідач-4), в якому, з урахуванням заяв про збільшення та уточнення позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправними дії Управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Харківської області, які полягають у не нарахуванні та не виплаті щомісячної премії за березень, квітень, травень 2016 року;

- стягнути з Управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Харківської області не виплачену премію за березень, квітень, травень 2016 року в сумі 3039,65 грн;

- стягнути з Управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1 компенсацію за нанесену моральну шкоду у сумі 5000,00 грн;

- зобов`язати Управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Харківської області, у встановлений судом термін, подати звіт про виконання прийнятого судового рішення;

- визнати незаконними дії щодо винесення Ізюмським міським головою Марченко Валерієм Віталійовичем розпоряджень Ізюмського міського голови «Про преміювання керівників та заступників керівників виконавчих органів Ізюмської міської ради» № 209 від 28 березня 2017 року, № 271 від 21 квітня 2016 року та № 364 від 24 травня 2016 року та рішення Виконавчого комітету Ізюмської міської ради № 0187 від 23 березня 2016 року «Про встановлення умов оплати праці посадовим особам, службовцям та робітникам Ізюмської міської ради та її виконавчих органів» та скасувати розпорядження Ізюмського міського голови «Про преміювання керівників та заступників керівників виконавчих органів Ізюмської міської ради» № 209 від 28 березня 2016 року, № 271 від 21 квітня 2016 року та № 364 від 24 травня 2016 року та рішення Виконавчого комітету Ізюмської міської ради № 0187 від 23 березня 2016 року «Про встановлення умов оплати праці посадовим особам, службовцям та робітникам Ізюмської міської ради та її виконавчих органів»;

- винести окрему ухвалу суду щодо притягнення до відповідальності суб`єктів владних повноважень: Ізюмського міського голови Марченко В.В. , за вчинення корупційного правопорушення, згідно статті 367 КК України «Службова недбалість», статті 22 « Обмеження щодо використання службових повноважень» та статті 67 «Незаконні акти» Закону України «Про запобігання корупції», ч.8 Постанови КМУ від 25 липня 2012 року № 666 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування», яке полягає у незаконному прийнятті розпоряджень Ізюмського міського голови «Про преміювання керівників та заступників керівників виконавчих органів Ізюмської міської ради» № 209 від 28 березня 2016 року, № 271 від 21 квітня 2016 року та № 364 від 24 травня 2016 року та рішення Виконавчого комітету Ізюмської міської ради № 0187 від 23 березня 2016 року «Про встановлення умов оплати праці посадовим особам, службовцям та робітникам Ізюмської міської ради та її виконавчих органів», зобов`язати Ізюмського міського голову Марченко В.В. вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону;

- винести окрему ухвалу суду щодо притягнення до відповідальності суб`єкта владних повноважень: заступника Ізюмського міського голови Мацокіна В.В. , за вчинення корупційного правопорушення, згідно статті 367 КК України «Службова недбалість», статті 22 «Обмеження щодо використання службових повноважень» та ст.67 «Незаконні акти» Закону України «Про запобігання корупції», частини восьмої Постанови КМУ від 25 липня 2012 pоку № 666 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування», яке полягає у незаконному наданні Подань, на підставі рішення Виконавчого комітету Ізюмської міської ради № 0029 від 13 січня 2016 року, яке втратило чинність, незаконної підготовки та узгодженні проектів розпоряджень юридичним відділом за роботу якого він особисто відповідає, згідно розподілу обов`язків, його незаконні дії сприяли незаконному прийняттю розпоряджень Ізюмського міського голови «Про преміювання керівників та заступників керівників виконавчих органів Ізюмської міської ради» № 209 від 28 березня 2016 року, № 271 від 21 квітня 2016 року та № 364 від 24 травня 2016 року та рішення Виконавчого комітету Ізюмської міської ради № 0187 від 23 березня 2016 року «Про встановлення умов оплати праці посадовим особам службовцям та робітникам Ізюмської міської ради та її виконавчих органів», зобов`язати заступника Ізюмського міського голову Мацокіна В . В. вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону;

- винести окрему ухвалу суду щодо притягнення до відповідальності суб`єкта владних повноважень: виконуючого обов`язки начальника Управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Вишнякова Я.Є. за вчинення корупційного правопорушення, згідно статті 367 КК України «Службова недбалість», статті 22 «Обмеження щодо використання службових повноважень» та статті 67 «Незаконні акти» Закону України «Про запобігання корупції», частини восьмої Постанови КМУ від 25 липня 2012 року № 666 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування», яке полягає у незаконному виконанні розпоряджень Ізюмського міського голови «Про преміювання керівників та заступників керівників виконавчих органів Ізюмської міської ради» № 209 від 28 березня 2016 року, № 271 від 21 квітня 2016 року та № 364 від 24 травня 2016 року та рішення Виконавчого комітету Ізюмської міської ради № 0187 від 23 березня 2016 року «Про встановлення умов оплати праці посадовим особам, службовцям та робітникам Ізюмської міської ради та її виконавчих органів», невиконання частини третьої статті 32 КЗпП України, зобов`язати Вишнякова Я.Є. вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону;

- визнати неправомірними дії Ізюмського міського голови Марченко Валерія Віталійовича щодо видання розпоряджень Ізюмського міського голови «Про преміювання керівників та заступників керівників виконавчих органів Ізюмської міської ради», в частині встановлення щомісячно різного розміру премії: « ОСОБА_1 , начальника Управління молоді та спорту Ізюмської міської ради, у розмірі 70% від посадового окладу» (ч. 1.10 розпорядження № 137 від 25 лютого 2016 року); « ОСОБА_1 , начальника Управління молоді та спорту Ізюмської міської ради, у розмірі 2% від посадового окладу» (ч. 1.11 розпорядження № 209 від 28 березня 2016 року); не включення ОСОБА_1 , начальника Управління молоді та спорту Ізюмської міської ради до переліку керівників та заступників керівників виконавчих органів Ізюмської міської ради на виплату премії за підсумками роботи у квітні 2016 року (розпорядження № 271 від 21 квітня 2016 року); « ОСОБА_1 , начальника Управління молоді та спорту Ізюмської міської ради не преміювати» (ч.1.11 розпорядження № 364 від 24 травня 2016 року);

- винести окрему ухвалу суду щодо наявності підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності суб`єкта владних повноважень Ізюмського міського голови Марченко В.В. , за порушення вимог чинного законодавства: ч.3 ст.32 КЗпП України , частини тринадцятої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», частини восьмої Постанови КМУ від 25 липня 2012 року № 666 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування», яке полягає у протиправному прийнятті розпоряджень Ізюмського міського голови «Про преміювання керівників та заступників керівників виконавчих органів Ізюмської міської ради» № 209 від 28 березня 2016 року, № 271 від 21 квітня 2016 року та № 364 від 24 травня 2016 року в частинах, що стосуються преміювання начальника Управління молоді та спорту Ізюмської міської ради ОСОБА_1 ;

- винести окрему ухвалу суду щодо наявності підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності суб`єкта владних повноважень: заступника Ізюмського міського голови Мацокіна В.В. за порушення вимог чинного законодавства: частини третьої статті 32 КЗпП України , частини тринадцятої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч.8 Постанови КМУ від 25 липня 2012 року № 666 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування», у неправомірному наданні Подань, на підставі рішення Виконавчого комітету Ізюмської міської ради № 0029 від 13 січня 2016 року, яке втратило чинність, протиправної підготовки проектів розпоряджень юридичним відділом за роботу якого він особисто відповідає, згідно розподілу обов`язків і як слідство протиправне прийняття розпоряджень Ізюмського міського голови «Про преміювання керівників та заступників керівників виконавчих органів Ізюмської міської ради» № 209 від 28 березня 2016 року, № 271 від 21 квітня 2016 року та № 364 від 24 травня 2016 року в частинах, що стосуються преміювання начальника Управління молоді та спорту Ізюмської міської ради ОСОБА_1 ;

- винести окрему ухвалу суду щодо наявності підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності суб`єкта владних повноважень: виконуючого обов`язки начальника Управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Вишнякова Я.Є. за порушення норм чинного законодавства: частини третьої статті 32 КЗпП України , частини тринадцятої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», частини восьмої Постанови КМУ від 25 липня 2012 року № 666 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування», яке полягає у протиправному виконанні розпоряджень Ізюмського міського голови «Про преміювання керівників та заступників керівників виконавчих органів Ізюмської міської ради» № 209 від 28 березня 2016 року, № 271 від 21 квітня 2016 року та № 364 від 24 травня 2016 року в частинах, що стосуються преміювання начальника Управління молоді та спорту Ізюмської міської ради ОСОБА_1 .

В обґрунтування позивних вимог позивач посилається на те, що 13 листопада 2003 року розпорядженням Ізюмського міського голови його було призначено на посаду начальника управління з питань фізичної культури, спорту та туризму, яке в наступному було реорганізоване в управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Харківської області. Вказаним розпорядженням йому було установлено надбавку в розмірі 50% та премії у розмірі 25%. В подальшому розмір надбавки було збільшено до 85%. Розпорядженнями Ізюмського міського голови від 28 березня 2016 року, 21 квітня 2016 року, 24 травня 2016 року премія ОСОБА_1 за березень, квітень, травень 2016 року безпідставно не нараховувалась. В травні 2016 року ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади розпорядженням Ізюмського міського голови. Позивач вважаючи такі дії суб`єкта владних повноважень неправомірними, звернуся в суд з цим позовом.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Ізюмського міського голови Марченка Валерія Віталійовича щодо не включення ОСОБА_1 у розпорядження Ізюмського міського голови «Про преміювання керівників та заступників керівників виконавчих органів Ізюмської міської ради» № 271 від 21 квітня 2016 року.

Зобов`язано Ізюмського міського голову Марченка Валерія Віталійовича вирішити питання про призначення премії ОСОБА_1 за квітень 2016 року. В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Ізюмської міської ради Харківської області (64309, м. Ізюм, пл. Центральна, 1) на користь держави судовий збір в сумі 640,00 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції про те, що Ізюмським міським головою Марченко В.В. порушено умови, встановлені пунктом 5 рішення Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області №0187 від 23 березня 2016 року, в частині не включення ОСОБА_1 у розпорядження Ізюмського міського голови «Про преміювання керівників та заступників керівників виконавчих органів Ізюмської міської ради» №271 від 21 квітня 2016 року. Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги зазначив, що вимоги про стягнення на користь ОСОБА_1 з Управління молоді, спорту та іміджевих проектів Ізюмської міської ради Харківської області невиплаченої премії за березень, квітень, травень 2016 року в сумі 3039,65 грн, у розумінні КАС України не є належним способом захисту (відновлення) порушеного права у спірних відносинах, у зв`язку з тим, що нарахування розміру премії є виключним повноваженням Ізюмської міської ради Харківської області, а суд не може перебирати на себе функцію призначення та нарахування премії замість органу, на який покладено такі повноваження.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.

Позивач, не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить суд касаційної інстанції постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10 жовтня 2017 року по справі №623/3181/16-а скасувати в частині задоволення адміністративного позову, в цій частині прийняти нову постанову, якою стягнути на користь ОСОБА_1 з Управління молоді, спорту та іміджевих проектів Ізюмської міської ради Харківської області не виплачену премію за березень, квітень, травень 2016 року в сумі 3039,65 грн.

В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач, з викладених підстав, стверджує, що судами попередніх інстанції упереджено та неправомірно зазначено, що питання призначення премій є дискреційними повноваженнями міського голови, а також те, що позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування розпоряджень №209 від 28 березня 2016 року, №271 від 21 квітня 2016 року та №364 від 24 травня 2016 року та рішення Виконавчого комітету Ізюмської міської ради №0187 від 23 березня 2016 року «Про встановлення умов оплати праці посадовим особам, службовцям та робітникам Ізюмської міської ради та її виконавчих органів» є формою втручання в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень та виходять за межі завдань адміністративного судочинства. Стверджує, що відповідачем до суду першої інстанції не надано Положення про преміювання відповідно до п.7 Рішення №0187 від 23 березня 2016 року Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, а отже, судами не досліджено зазначений документ, що призвело до прийняття незаконного судового рішення. Вказує, що Ізюмським міським головою Марченко В.В., в порушення вимог частини третьої статті 32 КЗпП України, у зв`язку з прийняттям рішення Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради № 0187 від 23 березня 2016 року, не повідомлено позивача про зміну істотних умов праці у строки, визначені законодавством. Вказує, що застосування дисциплінарного стягнення у виді догани не тягне за собою автоматичного скасування або зменшення премії. З огляду на викладене, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позиція інших учасників справи.

Від Виконавчого комітету ізюмської міської ради Харківської області до суду надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому відповідач-1 просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Рух касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10 жовтня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, визначено колегію суддів для розгляду даної касаційної скарги у наступному складі: суддя - доповідач Білоус О.В., судді: Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 04 червня 2019 року № 598/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О.В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: суддя - доповідач Загороднюк А. Г., судді: Єресько Л. О., Соколов В. М.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 12 червня 2020 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.

Розпорядженням Ізюмського міського голови № 631 від 18 листопада 2003 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Управління з питань фізичної культури, спорту та туризму з 19 листопада 2003 року, присвоєно 5 категорію 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування та встановлено надбавку в розмірі 50%, премію - 25% (т. 1, а.с.5).

Положенням про преміювання та надання матеріальної допомоги працівникам Управління молоді та спорту Ізюмської міської ради, затвердженим начальником Управління молоді та спорту Ізюмської міської ради ОСОБА_1 21 січня 2016 року встановлено, що даним положенням передбачено порядок преміювання та надання матеріальної допомоги працівникам Управління молоді та спорту Ізюмської міської ради за творчу активність та ініціативу в реалізації покладених на них задач, поліпшення якості виконуваних робіт і підвищення виконавчої дисципліни, створення в трудовому колективі високої відповідальності за доручену справу (п.1.1).

Положення має нормативний характер і його дія розповсюджується на апарат Управління (п.1.2).

Преміювання працівників здійснюється відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, в межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менше ніж 10% від окладів та економії фонду оплати праці (п.2.1).

Премії працівникам нараховуються у відповідності з їх особистим трудовим і творчим внеском в загальні результати роботи, загальна сума премії, яка виплачується одному працівнику, не обмежується граничними розмірами в розрахунок на рік (п.2.2).

Нарахування і виплата премій начальнику Управління та його заступнику проводиться за розпорядженням Ізюмського міського голови (п.2.4.).

Працівники позбавляються премії частково або повністю за неякісне виконання робіт, порушення трудової дисципліни, громадянського порядку, службової етики та інші негативні вчинки.

Працівникам, яким оголошено в установленому порядку догану, премії не виплачуються протягом всього терміну дії догани ( п.2.8, 2.9 (т. 1, а.с.99).

Рішенням Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області «Про встановлення умов оплати праці посадовим особам, службовцям та робітникам Ізюмської міської ради та її виконавчих органів» № 0187 від 23 березня 2016 року встановлено, що Ізюмський міський голова щомісячно проводить преміювання керівників та заступників керівників виконавчих органів Ізюмської міської ради, керівників структурних підрозділів апарату Ізюмської міської ради та апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи.

Дозволено керівникам виконавчих органів Ізюмської міської ради установлювати на період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року надбавки своїм працівникам в залежності від їх особистого вкладу в роботу в межах затвердженого фонду заробітної плати не більше ніж 50% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та вислугу років; здійснювати щомісячне преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи; надавати своїм заступникам та працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань та допомогу на оздоровлення у порядку та розмірі, що не перевищує розміру середньомісячної заробітної плати працівника, у межах затвердженого фонду оплати праці на 2016 рік ( п.5,6) (т. 1, а.с. 85-87).

Згідно з п.7 Положення, конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників виконавчих органів Ізюмської міської ради, структурних підрозділів апарату Ізюмської міської ради та апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради визначаються у відповідних положеннях про преміювання.

Із копії подання на встановлення премій у березні 2016 року від 25 березня 2016 року на ім`я голови Ізюмської міської ради Марченка В.В. вбачається, що начальнику Управління молоді та спорту Ізюмської міської ради ОСОБА_1 запропоновано встановити премію у розмірі 2% посадового окладу (т. 1, а.с.98).

Розпорядженням Ізюмського міського голови «Про преміювання керівників та заступників керівників виконавчих органів Ізюмської міської ради» № 209 від 28 березня 2016 року начальнику Управління молоді та спорту ОСОБА_1 встановлено премію у розмірі 2% від посадового окладу (т. 1, а.с.9).

Розпорядженням Ізюмського міського голови «Про відсторонення від виконання службових обов`язків ОСОБА_1 » № 239 від 08 квітня 2016 року відсторонено від виконання службових обов`язків начальника Управління молоді та спорту Ізюмської міської ради ОСОБА_1 на час проведення службового розслідування на підставі розпорядження Ізюмського міського голови від 08 квітня 2016 року № 237 та подання заступника Ізюмського міського голови з гуманітарних питань голови тимчасової комісії для проведення службового розслідування Мацокіна В,В. вх.№2005 від 08 квітня 2016 року, з метою недопущення незаконного втручання та гальмування службового розслідування (т. 1, а.с.38).

З копії подання на встановлення премій у квітні 2016 року від 18 квітня 2016 року на ім`я голови Ізюмської міської ради Марченка В.В. вбачається, що начальника Управління молоді та спорту Ізюмської міської ради ОСОБА_1 запропоновано не преміювати (т. 1, а.с.94-95).

Згідно з копією розпорядження Ізюмського міського голови «Про преміювання керівників та заступників керівників виконавчих органів Ізюмської міської ради» №271 від 21 квітня 2016 року (т. 1, а.с.8), в квітні 2016 році не вирішено питання щодо преміювання або не преміювання начальника Управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Харківської області ОСОБА_1 .

Із копії подання на встановлення премій у травні 2016 року на ім`я голови Ізюмської міської ради Марченка В.В. вбачається, що начальника Управління молоді та спорту Ізюмської міської ради ОСОБА_1 запропоновано не преміювати (т. 1, а.с.90-91).

В травні 2016 року начальника Управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Харківської області ОСОБА_1 . премійовано не було, що підтверджується копією розпорядження Ізюмського міського голови «Про преміювання керівників та заступників керівників виконавчих органів Ізюмської міської ради» №364 від 24 травня 2016 року (т. 1, а.с.6-7).

З копій розпоряджень Ізюмського міського голови №291 від 26 квітня 2016 року, №333 від 16 травня 2016 року, №352 від 20 травня 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради» вбачається, що до ОСОБА_1 , начальника Управління молоді та спорту Ізюмської міської ради, за порушення трудової дисципліни застосовано захід дисциплінарного стягнення - догану (т. 1, а.с.39-41).

Не погодившись із діями відповідача щодо ненарахування та невиплати щомісячної премії за березень, квітень, травень 2016 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Релевантні джерела права й акти їх застосування.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX).

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Статтею 2 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що структура заробітної плати включає:

- основну заробітну плату - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

- додаткову заробітну плату - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Пунктом 11 частини шостої статті 55 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що голова міської ради є розпорядником коштів, передбачених на утримання ради та її виконавчого апарату.

Частиною другою статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" встановлено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" передбачено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених для державних службовців відповідних категорій і схем посадових окладів згідно з додатками 48-54 і 57.

Відповідно до пп."в" пп.1 п.2 та пп.2 п.2 вказаної Постанови, надано право керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці, установлювати:

- надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи: керівникам структурних підрозділів, їх заступникам, спеціалістам - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця (дипломатичний ранг, класний чин, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років; керівним працівникам і спеціалістам департаментів, управлінь, відділів, інших структурних підрозділів, які безпосередньо займаються розробленням проектів нормативно-правових актів, проводять експертизу проектів таких актів (якщо положеннями про підрозділи передбачено виконання такої роботи), - у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця (дипломатичний ранг, класний чин, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років. У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначена надбавка скасовується або розмір її зменшується;

- здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 1 січня 2007 р. - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.

Предметом касаційного перегляду у цій справі є правомірність не виплати Управлінням молоді, спорту та іміджевих проектів Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1 премії за березень, квітень, травень 2016 року в сумі 3039,65 грн.

Відповідно до матеріалів справи, умови та розмір премій посадовим особам, службовцям та робітникам Ізюмської міської ради та її виконавчих органів визначено рішенням Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області «Про встановлення умов оплати праці посадовим особам, службовцям та робітникам Ізюмської міської ради та її виконавчих органів» №0187 від 23 березня 2016 року та Положенням про преміювання та надання матеріальної допомоги працівникам управління молоді та спорту Ізюмської міської ради.

Згідно з пунктом 5 рішення Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області «Про встановлення умов оплати праці посадовим особам, службовцям та робітникам Ізюмської міської ради та її виконавчих органів» № 0187 від 23 березня 2017 року, преміювання керівників та заступників керівників виконавчих органів Ізюмської міської ради, керівників структурних підрозділів апарату Ізюмської міської ради та апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради здійснюється Ізюмським міським головою щомісячно відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи.

Відповідно до п. 2.4. Положення про преміювання та надання матеріальної допомоги працівникам управління молоді та спорту Ізюмської міської ради, нарахування і виплата премій начальнику Управління та його заступнику проводиться за розпорядженням Ізюмського міського голови.

Зазначеними положеннями передбачено, що зменшення або позбавлення працівника надбавки або премії можливе лише за умови несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи та порушення трудової дисципліни.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядження про преміювання чи відмову у преміюванні позивача за квітень 2016 року Ізюмським міським головою не приймалось. Зокрема, не надано і оцінки особистому вкладу в загальні результати роботи ОСОБА_1 , як начальника Управління молоді та спорту Ізюмської міської ради.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Ізюмського міського голови Марченка Валерія Віталійовича щодо не включення ОСОБА_1 у розпорядження Ізюмського міського голови «Про преміювання керівників та заступників керівників виконавчих органів Ізюмської міської ради» № 271 від 21 квітня 2016 року.

Разом з тим, враховуючи протиправність дій відповідача, суди дійшли вірного висновку, враховуючи приписи статті 245 КАС України у поєднанні із частиною другою статті 9 КАС України, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача є зобов`язання Ізюмського міського голови Марченка В.В. вирішити питання про призначення премії ОСОБА_1 за квітень 2016 року чи відмову в її призначенні.

Щодо решти позовних вимог про визнання протиправними та скасування розпоряджень №209 від 28 березня 2016 року, №271 від 21 квітня 2016 року та №364 від 24 травня 2016 року та рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради №0187 від 23 березня 2016 року «Про встановлення умов оплати праці посадовим особам, службовцям та робітникам Ізюмської міської ради та її виконавчих органів», а також стягнення на користь ОСОБА_1 з Управління молоді, спорту та іміджевих проектів Ізюмської міської ради Харківської області невиплаченої премії за березень, квітень, травень 2016 року в сумі 3039,65 грн, колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.

Так, відповідність позивача, зазначеним у рішенні Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області №0187 від 23 березня 2016 року, критеріям є підставою для визначення розміру премії, проте, не покладає на міського голову обов`язку щодо визначення розміру премії у максимально можливому розмірі.

Колегія суддів зауважує, що надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи та премія за своїм змістом є засобами заохочення працівника та не є обов`язковими платежами, хоча і входять до структури заробітної плати.

Згідно з пунктом 4 рішення Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області від 23 березня 2016 року № 0187 "Про встановлення умов оплати праці посадовим особам, службовцям та робітникам Ізюмської міської ради та її виконавчих органів» вбачається, що премії не виплачуються у випадку оголошення догани.

Судовим розглядом встановлено, що протягом квітня - травня 2016 року на позивача накладено дисциплінарні стягнення у виді доган згідно з розпорядженнями Ізюмського міського голови № 291 від 26 квітня 2016 року, №333 від 16 травня 2016 року, № 352, від 20 травня 2016 року, а також розпорядженням Ізюмського міського голови № 239 від 08 квітня 2016 року відсторонено від виконання службових обов`язків на час проведення службового розслідування.

Доказів скасування зазначених доган матеріали справи не містять та позивачем під час судового розгляду справи не надано.

Суди попередніх інстанцій правомірно відхилили твердження позивача про порушення відповідачем при винесенні оскаржуваних розпоряджень , положень статті 32 Кодексу законів про працю України щодо неповідомлення йому заздалегідь про зміну істотних умов праці (у тому числі систем і розмірів оплати праці), оскільки, як зазначив Верховний Суд України у постанові від 15 травня 2017 року (справа № 6-2790цс16), прийняття керівником підприємства на основі положення про преміювання і в межах своєї компетенції рішення про зменшення розміру премій, позбавлення працівників премій повністю або частково, не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці, про яке працівник повинен бути заздалегідь попереджений.

Суди дійшли вірного висновку про те, що вимоги про стягнення на користь ОСОБА_1 з Управління молоді, спорту та іміджевих проектів Ізюмської міської ради Харківської області невиплаченої премії за березень, квітень, травень 2016 року в сумі 3039,65 грн, у розумінні КАС України не є належним способом захисту (відновлення) порушеного права у спірних відносинах, у зв`язку з тим, що нарахування розміру премії є виключним повноваженням Ізюмського міського голови, а суд не може перебирати на себе функцію призначення та нарахування премії замість органу, на який покладено такі повноваження.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 219/5775/17 (адміністративне провадження №К/9901/56467/18).

Доводи та аргументи позивача зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і свідчать про незгоду скаржника із правовою оцінкою судів обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій.

Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій не підтвердилися під час розгляду касаційної скарги у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10 жовтня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк

Судді Л.О. Єресько

В.М. Соколов