Справа № 947/5047/20

Провадження № 2/947/2227/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2020 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Гниличенко М.В.

при секретарі - Шпак К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, суд -

ВСТАНОВИВ:

10.03.2020 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою на загальну суму 14304,31 грн., зокрема просить стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 13378 грн. 86 коп.; суму витрат на встановлення розміру збитку та збір документів в розмірі 927 грн.45 коп. та судові витрати в розмірі 2102 грн.00 коп.

Представник позивача в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 10.11.2017 року о 02:30 год. в м.Одеса по вул. Люстдорфська дорога, біля будинку № НОМЕР_1 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля «TOYOTA», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобілями «MAN» номерний знак НОМЕР_3 та автомобілем « SUZUKI SWIFT », державний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП автомобіль «SUZUKI SWIFT» отримав механічні пошкодження.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована при використанні транспортного засобу «TOYOTA», державний номер НОМЕР_2 за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вищезазначена ДТП сталась з вини відповідача.

У зв`язку з чим, Моторне (транспортне) страхове бюро України сплатило на користь потерпілої особи - страхове відшкодування в сумі 13378 грн. 86 коп.( за шкоду заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу). Виплата страхового відшкодування була здійснена Моторно (транспортним) страховим бюро України на підставі наказу № 11362 від 11.12.2018 року, довідки № 1 від 06.12.2018 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, що підтверджується платіжним дорученням № 1014671 від 12.12.2018 року.

Також, витрати Моторного (транспортного) страхового бюро України на оплату послуг аварійного комісару /експерта/ згідно рахунку на оплату № 70 від 21 листопада 2018 року, складають 927грн.45 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 149491 від 09.01.2019 року та витрати на оплату судового збору складають 2102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9795884 від 14.02.2020 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2020 року вказану справу передано судді Гниличенко М.В.

Відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство у порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного провадження.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 18.03.2020 року справа була відкрита за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченого ст.ст.274-279 ЦПК України, оскільки підпадає під ознаки малозначної справи, з повідомленням /викликом/ сторін за наявними у справі матеріалами.

Вищевказана ухвала була направлена сторонам по справі та відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву, заперечень, подання зустрічного позову або клопотання про слухання справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Представник позивача адвокат Панасюк О.М. у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся, причини неявки суду невідомі, будь-яких заяв про відкладення слухання справи, про розгляд справи за його відсутності або відзиву на позов до суду не надходило.

Відповідно ч.2. ст.281 ЦПК України - розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою про заочний розгляд справи.

Відповідно довідки відділу адресної довідкової роботи головного управління державної міграційної служби України в Одеській області № 7791 від 12.03.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.23/

Відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання, зокрема із поштового повідомлення від 26.03.2020 року вбачається, що відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження по справі, копію позову з додатками та судову повістку на судове засідання, призначене на 22.04.2020 року./а.с.30/

Правом на надання відзиву ОСОБА_1 не скористався.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який повідомлений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою позивача, що відповідає положенням ст. 280-282 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи,приходить до наступного.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.

В судовому засіданні встановлено, що 10.11.2017 року о 02:30 год. в м. Одеса по вул. Люстдорфська дорога, біля будинку № НОМЕР_1 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля «TOYOTA», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , автомобіля «MAN» номерний знак НОМЕР_3 та автомобіля «SUZUKI SWIFT», державний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 , водій ОСОБА_1 не вибрав безпечної швидкості, не впорався з керуванням в результаті чого допустив зіткнення з вищевказаними автомобілями. Внаслідок ДТП автомобіль «SUZUKI SWIFT », який належний позивачу, отримав механічні пошкодження.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 19.12.2017 року ОСОБА_1 було визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 320 гривень. Вказана постанова набрала законної сили 29.12.2017 року. /а.с.5/.

Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язкова для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з частиною 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, вказані вище обставини доказуванню не підлягають.

Нормами ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин містить Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно з вимогами ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Зі статті 5 зазначеного Закону вбачається, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 28.09.2018 року ОСОБА_2 , яка на момент ДТП керувала автомобілем «SUZUKI SWIFT », державний номер НОМЕР_4 , звернулась до МТСБУ з заявою та повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду. (а.с.6,7)

За приписами ч.1 ст. 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією i здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», законодавства України та свого Статуту.

Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Статтею 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як випливає з вимог пункту 40.3 статті 40 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 не була застрахована при використанні транспортного засобу «TOYOTA», державний номер НОМЕР_2 за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Власником вказаного автомобіля є ОСОБА_3 /а.с.6/

ОСОБА_2 звернулась до Моторного (транспортного) страхового бюро України із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою від 28.09.2018 року про виплату страхового відшкодування шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Аваль Банк, вказавши, що договір страхування, укладений зі страховою компанією у неї відсутній / а.с. 6 зворот, 7зворот/.

Із матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , яка керувала транспортним засобом « SUZUKI SWIFT», державний номер НОМЕР_4 була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що вбачається із Поліса № АМ/ 4704914, виданого ПрАТ « АСК «ІНГО Україна», однак у період лише з 10.08.2018 по 09.08.2019 року /а.с.8/.

Відповідно до п.п. »а» п.41.1 ст.41 Закону України « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів Фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно ст.22 вказаного Закону, МТСБУ відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров`ю та майну третіх осіб під час ДТП, тому 01.07.2018 року МТСБУ, як замовник оцінки, на підставі договору № 2018/0032 звернулось до ТОВ «АВТО ОДЕКС» з метою проведення оцінки та встановлення вартості відновлювального ремонту автомобіля «SUZUKI SWIFT», 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Згідно звіту ТОВ «АВТО ОДЕКС» за № 01-10/18 від 21.11.2018 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «SUZUKI SWIFT», пошкодженого при ДТП визначається рівною 28646,13 грн., а вартість відновлювального ремонту автомобіля «SUZUKI SWIFT», реєстраційний номер НОМЕР_4 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу його складників, пошкодженого при ДТП визначається рівною 14459 грн. 73 коп. /а.с.13-17/.

Суд зауважує, що під час розгляду цієї справи, суд з метою визначення вартості матеріального збитку (реального збитку) бере до уваги оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, викладену у Звіті про оцінку автомобіля «SUZUKI SWIFT», реєстраційний номер НОМЕР_4 ,№ 01-10/18 від 01.10.2018 року, виходячи з того, що визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (з відповідним змінами).

Пунктом 2.4 Методики визначено, що вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Згідно з п. 8.5. Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним Наказом Міністерства юстиції та Фонду держмайна від 24.11.2003р. № 142/5/2092 (далі - Методика), калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ.

На а.с.33 є протокол огляду технічного засобу від 01.10.2018 року, в якому було зазначено інформація щодо водія та технічні параметри автомобіля, а також вказано детальний опис пошкоджень та назви деталь.

Із вищевказаного Звіту вбачається, що дослідження пошкодженого автомобіля «SUZUKI SWIFT», реєстраційний номер НОМЕР_4 , проводилось 01.10.2018 року, в світлу пору доби, за адресою: м.Одеса, пр..Небесної сотні 2А/33 СТО «Спортек» , при огляді був присутній володілець пошкодженого автомобіля ОСОБА_2 , інший учасник ДТП ОСОБА_1 на огляд не з`явився, було направлено електронне повідомлення /телеграфом/ на ім`я ОСОБА_1 /а.с.20/. Неявка відповідача не перешкоджає проведенню огляду, оскільки п.5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів від 24.11.2003 року передбачено, що лише у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.

У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку.

Замовник повинен забезпечити належні безпечні умови огляду (освітлення, вільний доступ, можливість огляду КТЗ з різних сторін тощо).

За правилами п.5.5. Методики під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен: а) перевірити відповідність ідентифікаційних даних КТЗ записам у наданих документах; б) перевірити укомплектованість КТЗ, установити комплектність, наявність додаткового обладнання; в) установити пробіг за одометром; г) зафіксувати інформативні ознаки раніше виконаного відновлювального ремонту КТЗ; ґ) установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов`язковою їх фіксацією шляхом фотографування.

Суд вважає, що вищевказані вимоги було дотримано оцінювачем при огляді автотранспортного засобу.

Отже, оцінка вартості пошкодженого майна була проведена ТОВ «Авто Одекс» на замовлення МТСБУ, оцінювач на власний розсуд оглянув пошкоджений ТЗ, описавши виявлені ними порушення. З огляду на те, що представником відповідача взагалі не надано доказів на спростування того обсягу пошкоджень, що були визначені оцінювачем, зокрема порівняльної таблиці, або детального дослідження пошкоджень, клопотання про призначення експертизи, або інших доказів на захист його правової позиції, тому суд позбавлений можливості встановити правильність тверджень сторін, з огляду на відсутність належних доказів, тому з урахуванням принципу змагальності, суд доходить висновку, що відсутні підстави для сумніву щодо правильності визначення необхідного обсягу ремонтних робіт і їх вартості.

Судом не встановлено обставин недотримання вимог закону оцінювачем ОСОБА_4 при складанні Звіту про оцінку автомобіля «SUZUKI SWIFT» за № 01-10/18 від 21.11.2018 року, або обставин, які виключають його участь у проведенні дослідження.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001р. № 2658-III, оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.

Судом встановлено, що оцінювач ОСОБА_4 має вищу авто технічну освіту, кваліфікацію оцінювача, кваліфікаційне свідоцтво № 7226 видано 21.11.2009 року, та свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів Фонду Державного майна України № 7928 від 10.12.2009 року, посвідчення про підвищення кваліфікації МФ № 55-ПК від 30.03.2018 року.

Статтею 76 діючого ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 83 діючого ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

За приписами ст.ст. 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. А відповідно до ст. 80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Суд вважає, що належними і допустимими доказами доведений безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між завданими збитками і діями відповідача. Зокрема, постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, якою доведена вина ОСОБА_1 і вона полягає у порушенні п.12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України - недотримання безпечної швидкості внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем ОСОБА_2 , ОСОБА_1 свою вину до причин ДТП, яка полягає у порушенні цих правил визнав. Також, візуальним оглядом транспортного засобу професійним оцінювачем описані пошкодження автомобіля, під час розгляду справи ці пошкодження відповідачем не спростовані, Звіт про оцінку містить детальний розрахунок збитку, ремонтну калькуляцію і фотографії пошкодженого КТЗ./а.с.5,13/

З урахуванням того, що матеріалами справи підтверджений безпосередній причинний зв`язок між винними діями особи, які стали причиною ДТП і наслідками дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини, беручи до уваги всі докази, що є у справі в їх сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для відшкодування шкоди.

Крім того, за правилами статей 1188, 1192 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується у розмірі реальної вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує, у встановленому законом порядку, оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Моторне (транспортне) страхове бюро України сплатило на користь потерпілої особи - страхове відшкодування в сумі 13378 грн. 86 коп.( за шкоду заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу). Виплата страхового відшкодування була здійснена Моторно (транспортним) страховим бюро України на підставі наказу № 11362 від 11.12.2018 року, довідки № 1 від 06.12.2018 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, що підтверджується платіжним дорученням № 1014671 від 12.12.2018 року.

Також, витрати Моторного (транспортного) страхового бюро України на оплату послуг аварійного комісару /експерта/ згідно рахунку на оплату № 70 від 21 листопада 2018 року, складають 927грн.45 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 149491 від 09.01.2019 року та витрати на оплату судового збору складають 2102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9795884 від 14.02.2020 року.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частиною другої статті 8 Закону України «Про страхування» визначено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Статтею 25 Закону України «Про страхування» передбачено, що здійснення страхових виплат проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою особою.

Так, відповідно до п.19 Постанови № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» з урахуванням змісту статті 979 ЦК та статті 16 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку.

Наприклад, несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика без поважних на те причин про настання страхового випадку (пункт 5 частини першої статті 989 ЦК, пункт 5 частини першої статті 991 ЦК) може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування лише у тому разі, якщо воно позбавило страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком.

Проте, виплатою потерпілої ОСОБА_2 страхового відшкодування, МТСБУ фактично визнало дану подію, як страховий випадок.

Оскільки позивач виплатив грошові кошти на відшкодування завданих дорожньо-транспортною пригодою збитків, він має право регресної вимоги до відповідача на відшкодування понесених збитків.

Згідно ст.38.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст.1191 ЦК України - особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги /регресу/ до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України, шкода, спричинена джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання чи утримування якого створює підвищену небезпеку; особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Таким чином, позивачем було виплачено власнику автомобіля « SUZUKI SWIFT», державний номер НОМЕР_4 , суму відшкодування в розмірі 13378 грн.86 коп., завданого внаслідок ДТП, що підтверджується платіжним дорученням № 1014671 від 13.12.2018 року. /а.с.12 зворот/.

Позивачем також було виплачено ТОВ «АВТО ОДЕКС» оплата послуг аварійного комісара (експерта) по справі в розмірі 927 грн. 45 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 149491 від 09.01.2019 року. / а.с.12 зворот/.

Тому, стягненню з відповідача також підлягає 927 грн. 45 коп. за оплату послуг комісара (експерта) та судовий збір у розмірі 2102 грн. 00 коп., оскільки судом встановлено, що зазначені витрати позивачем були понесені в зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, що підтверджується платіжними дорученнями № 149491 від 09.01.2019 року та № 9795884 від 14.02.2020 року/а.с.3, 12/.

Оскільки позивач виплатив грошові кошти на відшкодування завданих дорожньо-транспортною пригодою збитків, він має право регресної вимоги до відповідача на відшкодування понесених збитків.

Тому, відповідно до ст.1191 ЦК України та ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» після проведення виплати на користь ОСОБА_2 у Моторного (транспортного) страхового бюро України виникло право зворотної вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

Рішенням ЄСПЛ у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 (заява № 4909/04, п. 58 Рішення) повторюється, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, п. 29).

З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши приписи законодавства України та практику Верховного суду у спірних правовідносинах, надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, вимоги про стягнення з відповідача судових витрат у розмірі 2102 грн. 00 коп. також підлягають задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.1187,1191 ЦК України, ст.ст. 22,38, 39,41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (адреса: 02154, м. Київ, вул.Русанівський бульвар, буд.8, код ЄДРПОУ 21647131, р/р НОМЕР_6 в АТ «Укрексімбанк, м.Київ, МФО 322313) суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 13378 /тринадцять тисяч триста сімдесят вісім/ гривень 86 копійок та витрати на встановлення розміру збитку та послуги експерта у розмірі 927 / дев`ятсот двадцять сім /гривень 45 копійок, на загальну суму 14304 / чотирнадцять тисяч триста чотири / гривні 31 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (адреса: 02154, м. Київ, вул.Русанівський бульвар, буд.8, код ЄДРПОУ 21647131, р/р НОМЕР_6 в АТ «Укрексімбанк, м.Київ, МФО 322313) витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 /дві тисячі сто дві/ гривні 00 /нуль/ копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м.Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 15.06.2020 року. Суддя Гниличенко М. В.