Справа № 133/2992/19

Провадження № 22-ц/801/1054/2020

Категорія: 36

Головуючий у суді 1-ї інстанції Воронюк В. А.

Доповідач:Войтко Ю. Б.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2020 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача): Войтка Ю. Б.,

суддів Стадника І. М., Матківської М. В.,

учасники справи:

позивач Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі виробничого структурного підрозділу «Київське територіальне управління» філія Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянув впорядку письмовогопровадження занаявними усправі матеріаламибез повідомленняучасників справиапеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницькоїобласті від 13 березня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Воронюк В. А. в м. Козятині Вінницької області у порядку спрощеного провадження без виклику сторін,

у цивільній справі № 133/2992/19 за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі виробничого структурного підрозділу «Київське територіальне управління» філія Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги по водопостачанню та водовідведенню,

встановив:

У листопаді2019року Акціонернетовариство «Українськазалізниця» вособі виробничогоструктурного підрозділу«Київське територіальнеуправління» філіяЦентр будівельно-монтажнихробіт таексплуатації будівельі споруд»акціонерного товариства«Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця» в особі виробничого структурного підрозділу «Київське територіальне управління» філія Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця») звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у сумі 1 843,38 грн, 166,00 грн 3% річних та 583,34 грн індексу інфляції.

Згідно п. 2 Статуту акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 № 938 «Деякі питання акціонерного товариства «Українська залізниця», товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Рішенням виконавчого комітету Козятинської міської ради від 29.07.2011 № 302 «Про визначення виконавця послуг з водопостачання та водовідведення» виконавцем житлово-комунальних послуг у водопостачанні та водовідведенні у місті Козятині визначено Козятинське БМЕУ № 2 ДТГО «Південно-Західна залізниця».

Шляхом відкриття абонентського рахунку № НОМЕР_1 та підписання договору про надання населенню послуг по водопостачанню та водовідведенню від 01.08.2003 ОСОБА_1 вступив у договірні відносини з позивачем. Відповідно відповідачу було надано послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на суму 1843,38 грн, за період з листопада 2016 року по жовтень 2019 року включно.

У зв`язку із систематичною несплатою послуг за централізоване водопостачання та водовідведення за відповідачем рахується заборгованість, яка відповідно до розрахунку становить 1 843,38 грн. Згідно розрахунку 3% річних на суму боргу 1843,38 грн становить - 160,00 грн, інфляційне збільшення боргу становить 557,32 грн.

Вказане стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13 березня 2020 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Українська залізниця» в особі виробничого структурного підрозділу «Київське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця» заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у сумі 1 843 грн 38 коп., 160,60 грн. 3% річних та 583,34 грн. індексу інфляції, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп.

Суд першоїінстанції мотивувавсвоє рішеннятим, що матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 не вносив плату за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в розмірі, визначеному постановою НКРЕП № 1056 від 30.12.2014, жодних доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач не надав, а тому дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не враховано роз`яснення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у листі від 02.03.2015. Крім того, судом не надано оцінки рішенням в адміністративній справі №826/2969/15, якими встановлено, що постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № НОМЕР_2 , на яку послався суд першої інстанції, адресована конкретній юридичній особі ДТГО «Південно-Західна залізниця» і не є нормативно-правовим актом.

Представники АТ «Українська залізниця» в особі виробничого структурного підрозділу «Київське територіальне управління» філія Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця» направили до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просять залишити рішення суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Однак суд не бере його до уваги у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують надсилання відзиву і доданих до нього матеріалів на адресу відповідача ОСОБА_1 , про що свідчить акт Вінницького апеляційного суду №41/20 від 27.04.2020.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, позовних вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з статтею 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам відповідає.

Судом встановлено, що на підставі п. 26.5. протокольного рішення ПАТ «Укрзалізниця» від 01.03.2017 № Ц-57/16 Ком. т., наказу № 180 від 27.03.2017 утворено філію «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» ПАТ «Укрзалізниця».

З 01.07.2017 виробничі підрозділи служби будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд регіональної філії «Південно-Західна залізниця» «Укрзалізниця» ПАТ «Укрзалізниця», а саме: «Козятинське будівельно-монтажне експлуатаційне управління», «Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління» та «Київський завод залізобетонних конструкцій» перетворено шляхом злиття у виробничий підрозділ «Київське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (без створення окремої юридичної особи).

Постановою Кабінету Міністрів України № 938 від 31.10.2018 «Деякі питання акціонерного товариства «Українська залізниця» змінено тип публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з публічного на приватне перейменовано його в акціонерне товариство «Українська залізниця».

Згідно п. 2 Статуту акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 № 938 «Деякі питання акціонерного товариства «Українська залізниця», товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради від 29.07.2011 № 302 «Про визначення виконавця послуг з водопостачання та водовідведення» виконавцем житлово-комунальних послуг у водопостачанні та водовідведенні, у місті Козятині, визначено Козятинське БМЕУ № 2 ДТГО «Південно-Західна залізниця» (а.с.14).

01.08.2003 між ДТГО «Південно-Західна залізниця» в особі структурного відділу Козятинської дистанції цивільних споруд та водопостачання та ОСОБА_1 укладено договір № 6660 про надання населенню послуг по водопостачання і водовідведення (а.с.16-17).

Згідно п. 1 Договору, виконавець зобов`язується надавати споживачу наймачу (власнику) квартири (приватного будинку) і членам його родини, а також іншим особам, що фактично проживають у квартирі (приватному будинку), послуги по водопостачанню і водовідведенню, а споживач зобов`язується вчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами на умовах даного договору.

Відповідно до п. 8, 9 Договору, розмір щомісячної плати за надані послуги з водопостачання і водовідведення відповідає затвердженим нормам і тарифам. У випадку наявності засобів поквартирного обліку споживач платить за послуги водопостачання і водовідведення за показниками лічильника за 1 куб.м по тарифах. Розрахунковий період оплати послуг щомісячно. Термін внесення платежів до 15 числа.

З довідки Київського територіального управління філії «БМЕС» АТ «Укрзалізниця»" від 01.11.2019 вбачається, що місячна норма водоспоживання відповідача становить 17,34 м3, кількість зареєстрованих мешканців 3 чол., станом на 01.11.2019 останній має заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 1 843,38 грн. (а.с.9).

Згідно розрахунку суми заборгованості, наданого ВСП Київського територіального управління філії «БМЕС» АТ «Укрзалізниця» за відповідачем рахується заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з листопада 2016 року по жовтень 2019 року включно 1843,38 грн., інфляційні збитки складають 557,32 грн., 3% річних від простроченої суми становлять 160,77 грн. (а.с.5-8).

Встановивши, що ОСОБА_1 не вносив плату за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в розмірі, визначеному постановою НКРЕКП №1056 від 30.12.2014 та не надав доказів на спростування доводів позивача, суд першої інстанції, керуючись ст. 509, 526, 625 ЦК України, Законом України «Про природні монополії», Законом України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1056 від 30.12.2014, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову. А тому позицію відповідача щодо неправильності застосування позивачем тарифу, встановленого постановою НКРЕКП №1056 від 30.12.2014 для населення, визнав неправильною та такою, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Судова колегія погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції.

30 грудня 2014 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 1056, якою установлено Державному територіально-галузевому об`єднанню «Південно-Західна залізниця» тарифи: на централізоване водопостачання - 7,36 грн. за 1 куб. м (без ПДВ); на централізоване водовідведення - 4,40 грн. за 1 куб. м (без ПДВ).

Дана постанова прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».

Згідно з Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженим Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014 НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань установлює тарифи на комунальні послуги для суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП.

Акціонерне товариство «Українська залізниця» здійснює діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення на підставі ліцензії, виданої згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 29.12.2015 № 3217.

Отже, встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для АТ «Українська залізниця» віднесено до повноважень НКРЕКП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що постанова НКРЕКП №1056 від 30.12.2014, на яку послався суд першої інстанції, не була зареєстрована в Міністерстві юстиції України, а тому встановлені нею тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення для населення є незаконними, однак, такі доводи відхиляються апеляційним судом, з огляду на наступне.

Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII визначає правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятора), її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення. Пунктом 6 статті 14 Закону встановлено, що рішення Регулятора не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України. Відсутність державної реєстрації рішень Регулятора не є підставою для відмови суду у прийнятті заяви про їх оскарження. Регулятор веде реєстр всіх прийнятих рішень та забезпечує вільний доступ до них на своєму офіційному веб-сайті у затвердженому ним порядку.

Не змінюють вірні висновки суду першої інстанції і доводи апеляційної скарги про те, що постановою №1056 встановлено тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення саме суб`єкту природної монополії, а не кінцевим споживачам. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2015 в адміністративній справі №826/2969/15 встановлено, що постанова №1056 адресована конкретній юридичній особі - Державному територіально-галузевому об`єднанню «Південно-Західна залізниця» та вона не є нормативно-правовим актом.

Так, НКРЕКП в порядку і межах, визначених законодавством, встановлює тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.

Процедура встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення затверджена Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.03.2016 №364 (далі - Постанова).

Зокрема, в п. 1.2. цієї постанови зазначено, що ця процедура застосовується НКРЕКП при встановленні тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення і поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали у встановленому законодавством порядку ліцензії на провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення та ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП, в даному випадку АТ «Укрзалізниця».

Рішення НКРЕКП щодо встановлених тарифів доводиться до відома споживачів згідно з вимогами Закону України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення» (п.5.1. Постанови).

Постанови НКРЕКП про встановлення тарифів набирають чинності з дня, наступного за днем їх опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті «Урядовий кур`єр», але не раніше ніж через 15 днів з моменту їх прийняття. Заявник забезпечує інформування споживачів про зміну тарифів не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію (п.5.2. Постанови).

Згідно листа, який міститься на сайті НКРЕКП щодо тарифів на водопостачання та водовідведення, розміщеного на сайті 16.03.2015, суб`єктам природних монополій у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП встановлені тарифи, які застосовуються даними суб`єктами при розрахунках з усіма споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Тобто, із вказаного можна зробити висновок, що НКРЕКП, в даному випадку для АТ «Укрзалізниця», встановлює єдиний тариф на централізоване водопостачання та водовідведення, який повинен застосовуватися ним при розрахунках з кінцевим споживачем.

Посилання ОСОБА_1 на лист НКРЕКП від 02.03.2015 щодо роз`яснень про підвищення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, не береться колегією суддів до уваги, оскільки у вказаному листі зазначено, що постанова №1056 від 30.12.2014 не підлягає державній реєстрації в Міністерстві юстиції України, так як нею встановлено тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення суб`єкту природної монополії, а не кінцевим споживачам.

АТ «Укрзалізниця» є суб`єктом природної монополії в сфері надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (на підставі ліцензії, виданої згідно постанови НКРЕКП від 29.12.2015 №3217, здійснює діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення).

ОСОБА_1 є споживачем товарів, що виробляються суб`єктом природної монополії - фізична або юридична особа, яка придбаває товар, що виробляється (реалізується) суб`єктами природних монополій (п.1 ст.1 Закону України «Про природні монополії»).

НКРЕКП, завданням якої є в тому числі збалансування інтересів суб`єктів господарювання, споживачів і держави, встановлює тарифи для суб`єктів природної монополії для подальшого його застосування при проведенні господарської діяльності для споживачів послуг централізованого водопостачання та водовідведення.

В той же час п. 8 Договору про надання населенню послуг по водопостачання і водовідведення №6660 від 01.08.2013 року сторонами договору визначено, що розмір щомісячної плати за надання послуги з водопостачання і водовідведення відповідає затвердженим нормам і тарифам.

Тому хоча постановою №1056 від 30.12.2014 і встановлюються тарифи суб`єкту природної монополії, однак, такі тарифи діють для споживачів, яким надаються послуги з водопостачання та водовідведення.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку, що оскаржуване рішення суду ухвалене без додержання норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим не підлягає до скасування, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки наведені в ній доводи правильність висновків суду не спростовують.

Відповідно до положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України ця справа є малозначною, а тому рішення у цій справі не підлягає касаційному оскарженню (п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України).

Керуючись ст. 367, 374, 375, 382, 384, 389 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13 березня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, не підлягає.

Повний текст постанови складено 12 червня 2020 року.

Головуючий Ю. Б. Войтко

Судді: І. М. Стадник

М. В. Матківська