ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2020 року м. Київ № 640/20814/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс"

до

Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області

про

визнання протиправною та скасування постанови №26 від 23.08.2018

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальності «СВП Плюс» (далі - позивач та/або ТОВ «СВП Плюс») з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (далі - відповідач) та просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області від 23.08.2018 року №26 про накладення штрафних санкцій та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує, що інформація викладена в акті перевірки характеристик продукції від 02.08.2018 року №38 та протоколі про виявлене (і) порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль харчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» №23 від 07.08.2018 року не відповідають фактичним обставинам справи. Товариство з обмеженою відповідальності «СВП Плюс» вказувало, що інформація про відповідність технічним регламентам міститься у Декларації про відповідність технічним регламентам №ЦИФРА-ТРЕЙД.UKR/679-15/18 від 26.03.2018 року. Окрім цього, позивач стверджував, що інформація про виробника та імпортера, а також знак відповідності технічного регламенту товару містився на табличці з технічними даними такого товару. Разом з цим, ТОВ «СВП Плюс» стверджував, що постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області від 23.08.2018 року №26 про накладення штрафних санкцій прийнята з порушенням встановленого порядку.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, де останній вказує, що спірне рішення прийнято ним в порядок, спосіб та в межах наданих йому повноважень, з огляду на що відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Справа вирішується на підставі наявних в ній документів.

Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом звертає увагу на наступне.

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Кіровоградській області прийнято наказ №759 від 11.07.2018 року «Про здійснення планового заходу», у відповідності до якого наказано здійснити з 01 по 02 серпня 2018 року плановий захід з документальної перевірки характеристик продукції - телефонних апаратів, включаючи телефонних апаратів для стільникових мереж зв`язку або інших бездротових мереж зв`язку, що містять передавачі та приймачі, електричного та електронного обладнання, що розповсюджується суб`єктом господарювання ТОВ «СВП Плюс», за місцем знаходження: проспект Соборний, б. 77, м. Олександрія, Кіровоградська область, магазин «Територія твоєї техніки».

11.07.2018 року відповідачем видано направлення №623 на проведення перевірки характеристик продукції - телефонних апаратів, включаючи телефонних апаратів для стільникових мереж зв`язку або інших бездротових мереж зв`язку, що місять передавачі та приймачі, електричного та електронного обладнання, що розповсюджується суб`єктом господарювання ТОВ «СВП Плюс», за місцем знаходження: проспект Соборний, б. 77, м. Олександрія, Кіровоградська область, магазин «Територія твоєї техніки».

За наслідком здійснення планового заходу відповідачем складено акт перевірки характеристик продукції від 02.08.2018 року (далі - акт перевірки).

В акті перевірки вказано про наступні порушення: на мобільному телефоні Xiaomi, модель Redmi 5 Plus 4/64 Black, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , SN: НОМЕР_3 , штрихкод - 6 941059 601333, країна - виробник: Китай, адреса виробника - відсутня, адреса імпортера - відсутня, дата виробництва - 05/2018, кількість - 1 одиниця, вартість - 5799 грн., в комплекті зарядний пристрій: XIAOMI Power Adapter, Model: 08 ED, INPUT 100-240V 50-60 Hz 0,35 A Ouput: 5V=2A, країна виробник: Китай, Bf118460021174, на виробі, його пакуванні та маркуванні не нанесено знак відповідності технічними регламентам, дані виробника та імпортера, що, в свою чергу, не відповідає вимогам пунктів 43, 60 підпункту 2) пункту 95 Технічного регламенту радіообладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 року №355, пунктів 32, 45 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1077, пункту 28, 42 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1067.

Тут і надалі висновки акту перевірки.

У розділі 2 акту перевірки позивачем наведено зауваження, а саме: «Інформація не відповідає дійсності, з висновками не погоджуюсь.».

Також відповідачем складено протокол про виявлене (і) порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль харчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» №23 від 07.08.2018 року.

В подальшому, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Кіровоградській області прийнято постанову від 23.08.2018 року №26 про накладення штрафних санкцій, у відповідності до якої застосовано суму штрафу у розмірі 2550, 00 грн. за порушення Товариством з обмеженою відповідальності «СВП Плюс» пункту 1 частини 3 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 року №2735-VI, а саме при розповсюджені товару не забезпечено контроль наявності необхідного маркування, чим прийнято на себе всі ризики щодо відповідності продукції встановленим вимогам (далі - спірне та/або оскаржуване рішення).

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначає Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 року №2735-VI (далі - Закон №2735-VI).

У відповідності до положень частин 1, 2 статті 2 Закону №2735-VI його дія поширюється на відносини щодо: здійснення ринкового нагляду за продукцією, що охоплюється встановленими вимогами, крім видів продукції, зазначених у частині п`ятій цієї статті; здійснення контролю всієї продукції, крім видів продукції, зазначених у частині п`ятій цієї статті.

Якщо технічними регламентами встановлено спеціальні вимоги щодо здійснення ринкового нагляду стосовно конкретних видів продукції, спрямовані на досягнення тих самих цілей, що й положення цього Закону, положення цього Закону застосовуються лише до тих аспектів ринкового нагляду, що не охоплюються такими спеціальними вимогами. Якщо законами України та виданими відповідно до них нормативно-правовими актами встановлено спеціальні вимоги щодо контролю продукції, положення цього Закону застосовуються лише до тих аспектів контролю продукції, які не охоплюються зазначеними спеціальними вимогами.

Метою здійснення ринкового нагляду, в розрізі положень статті 4 Закону №2735-VI, є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам, а метою здійснення контролю продукції є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам.

Згідно із частиною 1 статті 10 Закону №2735-VI ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних, регламентів (ч. 2 ст. 10 Закону № 2735-УІ).

Перелік органів ринкового нагляду, інформація про сфери їх відповідальності, їх поштові адреси, адреси електронної пошти та номери телефонів розміщуються на інформаційних стендах у приміщеннях органів ринкового нагляду, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку, та на офіційних сторінках відповідних органів у мережі Інтернет (ч. 7 ст. 10 Закону №2735-VI).

У відповідності до пунктів 4, 8, 11 частини 1 статті 11 Закону №2735-VI з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності: проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); приймають у передбачених цим Законом випадках рішення про знищення продукції або приведення її в інший спосіб у стан, який виключає використання цієї продукції; вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог.

Головне управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області відповідно до Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 17.07.2017 №565, є територіальним органом Держпродспоживслужби вищого рівня та їй підпорядковане (далі - Положення).

Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства охорони здоров`я України. Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказами Держпродспоживслужби. дорученнями Голови Держпродспоживслужби та його заступників, актами місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, а також Положенням про Головне управління.

Згідно з підпунктом 8 пункту 4 Положення Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики у сфері здійснення державного ринкового нагляду.

Відповідно до підпункту 8 пункту 4 Положення Головне управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області відповідно до покладених на нього завдань у сфері здійснення державного ринкового нагляду проводить перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирає зразки продукції та забезпечує проведення їх експертизи (випробування).

Аналіз наведеного дає суду підстави дійти до висновку, що відповідач належить до категорії суб`єктів уповноважених здійснювати державний ринковий нагляд.

Разом з цим, статтею 23 Закону №2735-VI встановлено порядок проведення перевірок характеристик продукції.

Так, під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки.

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та посвідчення (направлення) видаються і оформляються невідкладно.

Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.

Під час невиїзної перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо); 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, органами доходів і зборів, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" ; 9) інші документи та матеріали, звернення, одержані органами ринкового нагляду відповідно до положень цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" .

Під час виїзної перевірки характеристик продукції може проводитися перевірка документів (їх копій) та інформації, зазначених у частині сьомій цієї статті, а також обстеження, відбір і експертиза (випробування) зразків продукції.

Виїзні перевірки характеристик продукції проводяться: 1) у торговельних та складських приміщеннях суб`єктів господарювання; 2) у місцях використання продукції під час її монтажу та/або введення в експлуатацію (якщо відповідність продукції деяким встановленим вимогам може бути оцінена лише під час таких дій); 3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; 4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції.

Строк проведення виїзної перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції двох робочих днів, у виробника такої продукції - трьох робочих днів.

У разі проведення експертизи (випробування) зразків продукції, відібраних під час перевірки, на час її проведення перебіг строку проведення виїзної перевірки характеристик продукції призупиняється.

Продовження строку проведення виїзної перевірки не допускається.

Посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, перед початком перевірки зобов`язана роз`яснити суб`єкту господарювання, продукція якого перевіряється, порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб.

У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, що дають змогу відстежити походження такої продукції та її подальший обіг (зокрема договори, товарно-супровідна документація), визначає особу, яка поставила відповідному суб`єкту господарювання цю продукцію, та всіх осіб, яким цей суб`єкт господарювання поставив зазначену продукцію.

У разі якщо суб`єктом господарювання надано висновки експертизи, протоколи випробувань продукції, сертифікати відповідності або інші документи про відповідність, видані за результатами добровільної оцінки відповідності акредитованими органами з оцінки відповідності, органи ринкового нагляду належним чином ураховують ці документи при проведенні перевірок характеристик продукції.

Органи ринкового нагляду мають право звертатися до органів з оцінки відповідності із запитами стосовно надання відомостей про видачу, відмову у видачі, обмеження сфери, призупинення та скасування документів про відповідність відповідної продукції. Органи з оцінки відповідності повинні надавати відомості за такими запитами не пізніше наступного робочого дня з дня їх одержання.

У разі якщо під час перевірок характеристик продукції виявлено ознаки фальсифікації продукції, порушення прав інтелектуальної власності або інших правопорушень, притягнення до відповідальності за вчинення яких не належить до компетенції органів ринкового нагляду, органи ринкового нагляду надають таку інформацію відповідним уповноваженим державним органам.

У разі проведення перевірок характеристик продукції за підставами, визначеними у підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 24 та пункті 2 частини першої статті 25 цього Закону, органи ринкового нагляду повідомляють про результати цих перевірок особам, за зверненнями яких вони проводилися.

За результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Як вже було вказано судом вище, під час проведення планового заходу з питань документальної перевірки характеристик продукції в магазині «Територія твоєї техніки» посадовими особами орган державного нагляду (контролю) були виявлені порушення:

1. Розповсюдження продукції:

- мобільний телефон Xiaomi, модель Redmi 5 Plus 4/64 Black, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , SN: НОМЕР_3 , штрихкод - 6 941059 601333, країна - виробник: Китай, адреса виробника - відсутня, адреса імпортера - відсутня, дата виробництва - 05/2018, кількість - 1 одиниця, вартість - 5799 грн., в комплекті зарядний пристрій: XIAOMI Power Adapter, Model: 08 ED, INPUT 100-240V 50-60 Hz 0,35 A Ouput: 5V=2A, країна виробник: Китай, Bf118460021174.

- на виробі, його пакуванні та маркуванні не нанесено знак відповідності технічним регламентам, дані виробника та імпортера. Не відповідає вимогам пунктів 43, 60, підпункту 2) пункту 95 Технічного регламенту радіообладнання, затвердженого ПКМУ від 24.05.2017 № 355, пунктів 32, 45 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого ПКМУ від 16.12.2015 № 1088. пунктів 28, 42 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого ПКМУ від 16.12.2015 № 1067, за що передбачено відповідальність, встановлена пунктом 1 частини третьої статті 44 Закону України від 02.12.2010 № 2735-VІ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (із змінами та доповненнями).

Оцінюючи наявність/відсутність порушення суд вкаже наступне.

Правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, а також здійснення добровільної оцінки відповідності визначає Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» 15.01.2015 року №124-VIII (далі - Закон №124-VIII).

У статті 1 Закону №124-VIII визначено, що знак відповідності технічним регламентам - маркування, за допомогою якого виробник вказує, що продукція відповідає вимогам, які застосовуються до зазначеної продукції та визначені в технічних регламентах, якими передбачене нанесення цього маркування.

Згідно із частиною 1 статті 9 Закону №124-VIII цілями прийняття технічних регламентів є захист життя та здоров`я людей, тварин і рослин, охорона довкілля та природних ресурсів, забезпечення енергоефективності, захист майна, забезпечення національної безпеки та запобігання підприємницькій практиці, що вводить споживача (користувача) в оману.

Законами також можуть бути визначені інші цілі прийняття технічних регламентів.

Технічні регламенти, в розрізі положень частини 4 статті 9 Закону №124-VIII затверджуються законами, актами Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади.

Технічні регламенти, якими передбачене застосування процедур оцінки відповідності, затверджуються законами або актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №124-VIII відповідність введеної в обіг, наданої на ринку або введеної в експлуатацію в Україні продукції вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції, є обов`язковою, за винятком випадків, визначених у зазначених технічних регламентах та статті 12 цього Закону.

Стаття 29 Закону №124-VIII передбачає, що у випадках, визначених у технічних регламентах, які передбачають застосування процедур оцінки відповідності, на продукцію та/або на інші об`єкти, що визначені такими технічними регламентами (табличку з технічними даними, пакування, супровідні документи тощо), повинен наноситися знак відповідності технічним регламентам.

Нанесенням знака відповідності технічним регламентам на продукцію вважається також нанесення цього знака на будь-який інший, ніж сама продукція, об`єкт, який визначений у відповідному технічному регламенті.

Форма та опис знака відповідності технічним регламентам встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Певними технічними регламентами може бути передбачено застосування знака відповідності технічним регламентам, що має іншу форму, ніж та, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. У цих випадках форма знака відповідності технічним регламентам встановлюється відповідними технічними регламентами.

Знак відповідності технічним регламентам застосовується згідно із загальними принципами маркування зазначеним знаком, установленими статтею 30 цього Закону, у разі якщо в технічних регламентах міститься посилання на такі загальні принципи маркування. У певних технічних регламентах можуть бути встановлені додаткові загальні принципи маркування знаком відповідності технічним регламентам.

Правила та умови нанесення знака відповідності технічним регламентам встановлюються технічними регламентами, якими передбачене його нанесення, а в разі якщо такі правила та умови не встановлені певними технічними регламентами, - Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо це передбачено технічним регламентом, до знака відповідності технічним регламентам додається ідентифікаційний номер залученого призначеного органу, який наноситься згідно з вимогами відповідного технічного регламенту.

У випадках, визначених у технічних регламентах щодо морського обладнання та пересувного обладнання, що працює під тиском, на відповідну продукцію та/або на інші об`єкти, що визначені такими технічними регламентами, замість знака відповідності технічним регламентам повинні наноситися інші знаки відповідності, форма, загальні принципи маркування і правила та умови нанесення яких встановлюються відповідними технічними регламентами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року №1184 затверджено ОПИС знака відповідності технічним регламентам, у відповідності до якого знак відповідності технічним регламентам (далі - знак відповідності) має форму незамкненого з правого боку кола, усередині якого вміщено стилізоване зображення трилисника. Довжина розриву кола становить 0,22 його загальної довжини (або 80 градусів).

Зображення знака відповідності може бути плоским або рельєфним і виконується двома контрастними кольорами.

Висота знака відповідності не може бути менш як 5 міліметрів, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом.

У разі зменшення або збільшення розміру знака відповідності повинні бути дотримані пропорції його форми.

ФОРМА

знака відповідності технічним регламентам

В свою чергу, стаття 30 Закону №124-VIII передбачає загальні принципи маркування знаком відповідності технічним регламентам.

Так, знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише виробником або його уповноваженим представником.

Знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише на продукцію, для якої його нанесення передбачене конкретними технічними регламентами, та не повинен наноситися на будь-яку іншу продукцію.

Виробник шляхом нанесення знака відповідності технічним регламентам ним самим або його уповноваженим представником вказує на те, що він бере на себе відповідальність за відповідність продукції всім вимогам, які застосовуються до зазначеної продукції та визначені у відповідних технічних регламентах, якими передбачене нанесення знака відповідності технічним регламентам.

Знак відповідності технічним регламентам повинен бути єдиним маркуванням, що засвідчує відповідність продукції вимогам, які застосовуються до зазначеної продукції та визначені у відповідних технічних регламентах, якими передбачене нанесення знака відповідності технічним регламентам.

Нанесення на продукцію інших маркувань, знаків або написів, які можуть вводити в оману третіх осіб щодо значення чи форми знака відповідності технічним регламентам, забороняється. Будь-яке інше маркування може бути нанесене на продукцію за умови, що це не вплине негативно на видимість, розбірливість та значення знака відповідності технічним регламентам.

Відповідно до вимог пункту 45 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2017 року №1077 (далі - Регламент №1077), пункту 42 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1067 (далі - Регламент №1067), пункту 60 Технічного регламенту радіообладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 року №355 (далі - Регламент №355) знак відповідності технічним регламентам наноситься на апаратуру (електрообладнання) або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі неможливості або невиправданості через характер апаратури нанесення знаку відповідності технічним регламентам, він наноситься на пакування та супровідні документи.

Крім того, пунктом 32 Регламенту №1077, пунктом 28 Регламенту №355 визначені обов`язки розповсюджувача, згідно яких перед наданням апаратури на ринку розповсюджувач перевіряє наявність на апаратурі знаку відповідності технічним регламентам, необхідних супровідних документів, інструкцій та інформації, а також виконання імпортером пунктів 25 та пунктів 20 технічних регламентів відповідно.

Також, пунктом 43 Регламенту №355 визначені обов`язки розповсюджувача, згідно яких розповсюджувачі повинні перевірити, що радіообладнання має маркування знаком відповідності технічним регламентам, супроводжується документами, передбаченими цим Технічним регламентом, інструкціями та інформацією про безпеку, які складені згідно з вимогами законодавства про порядок застосування мов. і що виробник та імпортер виконали вимоги, зазначені у пунктах 20, 24-28 і 35 цього Технічного регламенту.

Згідно із пунктом 95 Регламенту №355 додатково до застережень, зазначених у пунктах 92-94 цього Технічного регламенту, органи державного ринкового нагляду повинні вимагати від суб`єкта господарювання усунути такі формальні невідповідності:

1) знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, наведених у пунктах 58-63 цього Технічного регламенту;

2) знак відповідності технічним регламентам не було нанесено;

3) якщо застосовується процедура оцінки відповідності на основі цілковитого забезпечення якості згідно з додатком 3, ідентифікаційний номер призначеного органу застосовано з порушенням вимог, наведених у пункті 62 цього Технічного регламенту, або він не нанесений взагалі;

4) декларація про відповідність не складена;

5) декларація про відповідність складена невірно;

6) технічна документація недоступна або неукомплектована;

7) інформація, зазначена у пунктах 24, 25 і 35 цього Технічного регламенту, відсутня, недостовірна або неповна;

8) інформація про можливе використання радіообладнання, декларація про відповідність або обмеження щодо використання, зазначені у пунктах 26-28 цього Технічного регламенту, не наведені у супровідних документах до радіообладнання;

9) вимоги до ідентифікації суб`єктів господарювання, наведені у пункті 48 цього Технічного регламенту, не виконані;

10) положення пункту 10 цього Технічного регламенту не дотримані.

У відповідності до пункту 1 частини 3 статті 44 Закону №2735-VI до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі розповсюдження продукції, на якій відсутній знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п`ятдесяти до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як свідчать матеріли справи, спірним рішенням до позивача застосовано штрафні санкції за те, що на виробі, його пакуванні та маркуванні (мобільний телефон Xiaomi, модель Redmi 5 Plus 4/64 Black, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , SN: НОМЕР_3 , штрихкод - 6 941059 601333, країна - виробник: Китай, адреса виробника - відсутня, адреса імпортера - відсутня, дата виробництва - 05/2018, кількість - 1 одиниця, вартість - 5799 грн., в комплекті зарядний пристрій: XIAOMI Power Adapter, Model: 08 ED, INPUT 100-240V 50-60 Hz 0,35 A Ouput: 5V=2A, країна виробник: Китай, Bf118460021174) не нанесено знак відповідності технічним регламентам, дані виробника та імпортера.

Тут і надалі виріб або товар.

Суд не може погодиться із зазначеним висновком відповідача мотивуючи це наступним.

Так, Товариством з обмеженою відповідальності «СВП Плюс» надано до суду матеріали фото фіксації виробу, з якого слідує, що знак відповідності розміщений на табличці з технічними характеристиками товару, пакуванні товару. Крім цього, суд звертає увагу, що на табличці з технічними характеристиками виробу вказано і його ціна.

Згідно із пунктом 60 Регламенту №355 знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися на радіообладнання таким чином, щоб він був видимий, розбірливий і незмивний, або, якщо це не є можливим, на його інформаційну табличку з технічними даними. Знак відповідності технічним регламентам також наноситься на упаковку і повинен бути помітний та розбірливий.

Аналіз наведеного пункту Регламенту дає суду підстави дійти до висновку, що знак відповідності технічним регламентам може бути розміщено і на інформаційну табличку з технічними даними товару, у випадку коли такий знак не можливо розмістити безпосередньо на товарі.

У відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що саме на ціннику товару розміщений знак відповідності технічними регламентам, а не на інформаційній табличці з технічними даним.

Суд критично ставиться до наведених доводів відповідача, оскільки інформаційна табличка з технічними даними товару складається фактично з двох елементів, у тому числі ціни товару. Суд акцентує увагу на тому, що розміщення знаку відповідності технічним регламентам в правом верхньому кутку інформаційної таблички з технічними характеристиками із зазначенням на ній ціни виробу, не свідчить про не нанесення знаку відповідності технічним регламентам на товар, який був предметом здійснення державного нагляду.

Крім того, судом встановлено, що на упаковці виробу, зокрема на його нижній частині містяться дані про виробника.

Разом з цим, суд враховує посилання відповідача на те, що надана позивачем декларація про відповідність технічним регламентам №ЦИФРА-ТРЕЙД.UKR.679-15/18 від 26.03.2018 року стосується іншого товару, а саме радіотелефону систем стільникового зв`язку GSM-900/1800 UMTS торговельної марки MI моделі Redmi Note 5, однак вказує, що вказане не впливає на вирішення спору по суті, оскільки ТОВ «СВП Плюс» притягнуто до відповідальності за розповсюдження продукції, на якій відсутній знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, а не за відсутність декларації про відповідність технічним регламентам.

Суд акцентує увагу на тому, відповідальність за розповсюдження продукції без декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією передбачена пунктом 3 частини 3 статті 44 Закону №2735-VI, який, в свою чергу, не застосовувався до ТОВ «СВП Плюс» при винесенні спірного рішення.

При цьому, варто вказати, що відповідальність за розповсюдження продукції, щодо якої неналежно застосовано знак відповідності технічним регламентам (крім нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів) встановлено пунктом 2 частини 3 статті 44 Закону №2735-VI.

В даному випадку, посилання відповідача на неналежне розміщення знаку відповідності технічними регламентам не є підставою для застосування штрафних санкцій передбачених пунктом 1 частини 3 статті 44 Закону №2735-VI. Водночас, суд при вирішенні даного спору не надає оцінку належному/не належному розміщенню ТОВ «СВП Плюс» знаку відповідності технічними регламентом товару, а перевіряє виключно факт наявності чи відсутності такого знаку на виробі.

Суд наголошує, що знак відповідності технічним регламентам розміщений ТОВ «СВП Плюс» в правом верхньому кутку інформаційної таблички з технічними характеристика із зазначенням на ній ціни виробу, з огляду на що, відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій передбачених пунктом 1 частини 3 статті 44 Закону №2735-VI, з огляду на відсутність складу порушення.

Щодо доводів позивача про порушення порядку прийняття спірного рішення суд вкаже наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 року №1177 затверджено Порядок накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів (далі - Порядок №1177), який визначає процедуру накладення стягнень уповноваженими особами Держпродспоживслужби та її територіальних органів з суб`єктів господарювання - підприємств, установ, організацій (їх філій, представництв, відділень) незалежно від форми власності, іноземних юридичних осіб (їх філій, представництв, відділень) і фізичних осіб - підприємців, що провадять господарську діяльність на території України, за порушення законодавства про захист прав споживачів.

На суб`єктів господарювання накладається стягнення у вигляді штрафу відповідно до статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів" (п. 2 Порядку №1177).

Рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб`єкта господарювання та інших матеріалів, пов`язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Порядку, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку (п. 4 Порядку №1177).

Аналіз наведеного дає суду підстави дійти до висновку, що Порядок №1177 регулює питання накладення штрафів відповідно до статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

З урахуванням наведеного норми Порядку №1177 застосуванню до спірних правовідносин не підлягають, з огляду на що, доводи ТОВ «СВП Плюс» в цій частині є безпідставними.

У відповідності до частини 5 статті 44 Закону №2735-VI відповідальність за порушення інших вимог цього Закону визначається згідно з законом.

Справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або заступниками таких керівників у межах їх компетенції.

Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, перераховуються до Державного бюджету України.

Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи.

Керівник чи заступник керівника органу ринкового нагляду розглядає справу протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів.

Рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою.

Суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону.

Таким чином, з огляду на наведені положення суд приходить до висновку, що Закон №2735-VI не встановлює вимоги щодо розгляду справи про накладення штрафів за участю представника суб`єкта господарювання та повідомлення останнього про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи, за наслідком повного та всебічного аналізу матеріалів адміністративної справи та наданих доказів не встановлено допущення позивачем порушення, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, то судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-73, 77-78, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальності «СВП Плюс» (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, б. 18, код ЄДРПОУ 37244754) до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Тараса Кирпи, б. 84, код ЄДРПОУ 40342220) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області від 23.08.2018 року №26 про накладення штрафних санкцій.

3. Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Тараса Кирпи, б. 84, код ЄДРПОУ 40342220) на користь Товариства з обмеженою відповідальності «СВП Плюс» (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, б. 18, код ЄДРПОУ 37244754) сплачений ним судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева