Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2020 р. Справа№200/2389/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Галатіної О.О.,

при секретарі Мирошниченко А.О.

за участю

представника відповідача Яковлєвої А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Макіївським завод металевих конструкцій" до Головного управління ДПС у Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії, суд -

В С Т А Н О В И В:

02 березня 2020 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Макіївським завод металевих конструкцій" до Головного управління ДПС у Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що ПАТ "Макіївським завод металевих конструкцій" знаходився на тимчасово окупованій території (м. Макіївка), фактично перереєстрований на територію, яка підконтрольна українському уряду 28.04.2017 року (м. Бахмут). Звернув увагу суду на факт захоплення підприємства, розташованого за адресою: 86101, Донецька область, м. Макіївка, вул. Гаражна,1 незаконними збройними формуваннями. Зазначив, що 28 січня 2014 року ПАТ «МЗМК» до податкового органу було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, якою було визначено річну суму земельного податку на 2014 рік в розмірі 217 617,43 грн., щомісячно до сплати за період з січня по листопад 18 134,79грн., за грудень 18 134,74грн. Факт відправлення вказаної декларації відповідачу підтверджується Квитанцією № 2 від 28.01.2014 року. 23 листопада 2015 року ПАТ «МЗМК» до податкового органу було подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, зменшено зобов`язання на загальну суму 54 404,32 грн., а саме: відображення, як нараховано до зменшення податкового зобов`язання по земельному податку на 2014 рік за період жовтень-листопад 18 134,79 грн., за грудень 1 8134,74 грн. Факт відправлення підтверджується Квитанцією № 2 від 23.11.2015 року. За 2015 рік ПАТ «МЗМК» подав звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в якій самостійно визначив плату за землю з юридичних осіб до сплати в сумі 274 721,23 грн. 15 грудня 2015 року ПАТ «МЗМК» до податкового органу було подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, зменшено зобов`язання на загальну суму 274 721,23 грн., а саме: відображення, як нараховано до зменшення податкового зобов`язання по земельному податку на 2015 рік за період січень-грудень 22 893,44 грн. 16 грудня 2019 року ПАТ «МЗМК» звернулось до Бахмутського управління Головного управління ДПС у Донецькій області с заявою вих. № 16-1/12 від 16.12.2019 р. щодо коригування даних в інтегрованій картці платника ПАТ «МЗМК» з земельний податку та виключення податкового боргу. 18.12.2019 року від Головного управління ДПС у Донецькій області надійшла відповідь № 34893/10/05-99-50-04 від 18.12.2019 року з зазначенням на те, що відповідно до норм ПК України у Головного управління ДПС у Донецькій області відсутні підстави для внесення коригувань в інтегрованій картці платника податків з податку на землю та запропоновано звернутись з позовом до суду з метою отримання судового рішення по зазначеному питанню. На підставі викладено позивач просить суд:

- зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області відкоригувати облікові показники інтегрованої картки платника Публічного акціонерного товариства "Макіївським завод металевих конструкцій" за кодом бюджетної класифікації 18010500 «земельний податок з юридичних осіб» що сплачується за користування земельною ділянкою розташованої в місті Бахмут, Донецької області шляхом внесення до неї змін - зменшення податкового зобов`язання на суму недоїмки з податку на землю за 2014-2015 роки в розмірі 76 733,61 (сімдесят шість тисяч сімсот тридцять три гривні) 61 коп.. та нарахованої пені за період з 01.03.2015 по 20.03.2018 рік в розмірі 110 878,77 ( сто десять тисяч вісімсот сімдесят вісім гривень) 77 коп.

Позивач у судове засідання не прибув. Через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник під час судового засідання проти позову заперечував, про що надав відзив, зі змісту якого вбачається, що згідно з ІКП платника суми земельного податку сплачувались платником до листопада 2014 року. З цього періоду по теперішній час податкові зобов`язання із земельного податку не сплачувались. ГУ ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання за липень - серпень 2014 року з плати за землю з юридичних осіб протягом Перевіркою встановлено, що ПРАТ «МЗМК» порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання за 2014 рік зі сплати земельного податку з юридичних осіб, протягом строків визначених п.287.3 ст.287 Кодексу. На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Донецькій області прийнято податкові повідомлення рішення від 29.08.2017 року № 0030571208 та № 0030581208 на загальну суму 5 239 грн., з них: штрафна санкція у сумі 1813, 48 грн., - розрахована у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу та штрафна санкція - 3 425,52 грн., розрахована у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу. Податкові повідомлення рішення від 29.08.2017 року № 0030571208 та № 0030581208 отримані 31.08.2017 позивачем. Зазначає, що ПРАТ «МЗМК» вищезазначені податкові повідомлення рішення не оскаржував, таким чином нараховані контролюючим органом суми податкових зобов`язань є узгодженими, а тому на думку відповідача у задоволені позовних вимог слід відмовити.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, заслухавши представника відповідача, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив наступне.

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Макіївський завод металевих конструкцій",(ідентифікаційний код 01412265) відповідно до безкоштовного запиту на сайті Міністерства юстиції України зареєстрований як юридична особа 22 грудня 1997 року, про що 09 серпня 2005 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за номером 1 273 120 0000 002723.

Місцезнаходження позивача у 2014 році: 86101, Донецька область, м. Макіївка, вул. Гаражна,1.

Відповідно до Витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 28.04.2017 року позивачем змінено місцезнаходження: 84500, Донецька область,м. Бахмут, вулиця О. Сибірцева, буд. 3.

Тобто до 28.04.2017 року позивач знаходився на тимчасово окупованій території. Позивач є платником податку на додану вартість з 09.07.1997 року, що підтверджується витягом № 1705024500027 від 03.07.2017 року.

28 січня 2014 року ПАТ «МЗМК» до податкового органу було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, якою було визначено річну суму земельного податку на 2014 рік в розмірі 217 617,43 грн., щомісячно до сплати за період з січня по листопад 18 134,79грн., за грудень 18 134,74грн. Факт відправлення вказаної декларації відповідачу підтверджується Квитанцією № 2 від 28.01.2014 року. 23 листопада 2015 року ПАТ «МЗМК» до податкового органу було подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, зменшено зобов`язання на загальну суму 54 404,32 грн., а саме: відображення, як нараховано до зменшення податкового зобов`язання по земельному податку на 2014 рік за період жовтень-листопад 18 134,79 грн., за грудень 1 8134,74 грн.

Факт відправлення підтверджується Квитанцією № 2 від 23.11.2015 року.

За 2015 рік ПАТ «МЗМК» подав звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в якій самостійно визначив плату за землю з юридичних осіб до сплати в сумі 274 721,23 грн. 15 грудня 2015 року ПАТ «МЗМК» до податкового органу було подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, зменшено зобов`язання на загальну суму 274 721,23 грн., а саме: відображення, як нараховано до зменшення податкового зобов`язання по земельному податку на 2015 рік за період січень-грудень 22 893,44 грн.

Судом встановлено, що 16 грудня 2019 року ПАТ «МЗМК» звернулось до Бахмутського управління Головного управління ДПС у Донецькій області с заявою вих. № 16-1/12 від 16.12.2019 р. щодо коригування даних в інтегрованій картці платника ПАТ «МЗМК» з земельний податку та виключення податкового боргу.

18.12.2019 року від Головного управління ДПС у Донецькій області надійшла відповідь № 34893/10/05-99-50-04 від 18.12.2019 року з зазначенням на те, що відповідно до норм ПК України у Головного управління ДПС у Донецькій області відсутні підстави для внесення коригувань в інтегрованій картці платника податків з податку на землю та запропоновано звернутись з позовом до суду з метою отримання судового рішення по зазначеному питанню.

Станом на час розгляду даного адміністративного позову, в інтегрованій картці платника податків, за позивачем обліковується податковий борг з податку на землю за 2014-2015 роки в розмірі 76733,61 грн., та нарахованої пені за період з 01.03.2015 року по 20.03.2018 року в розмірі 110878,77 грн.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 15 ПК України на платників податків покладений обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Відповідно до пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі - орендна плата).

Пунктом 288.7 ст. 288 ПК України визначено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до ст. 285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з п.п. 286.2 та 286.3 ст. 286 ПК України, яка визначає порядок обчислення плати за землю, визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Отже, Податковим кодексом України визначено право платника податків (за його вибором) подавати декларацію з плати за землю у встановлений строк один раз за весь рік або подавати таку декларацію щомісячно та обов`язок платника податків щомісячно сплачувати плату за землю.

Позивач є суб`єктом господарювання, яким було подано податкові декларації по платі за землю за 2014-2015 роки.

Станом на час розгляду даного адміністративного позову, в інтегрованій картці платника податків, за позивачем обліковується податковий борг з податку на землю у розмірі 76733,61 грн. та податковий борг по пені в сумі 110878,77 грн.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" ( далі - Закон № 1669-VII), згідно до статті 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених положень, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14 квітня 2014 року.

На час вирішення даної справи, Президентом України не прийнято Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України, тобто, період проведення АТО триває.

Чинний з 15 квітня 2017 року порядок оподаткування об`єктів оподаткування, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів, які розташовані на лінії зіткнення, встановлено пунктом 38 підрозділ 10 Перехідних положень Кодексу в редакції Закону України від 23 березня 2017 року № 1989-УШ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні".

У абзацах першому та другому підпункту 38.7 пункту 38 підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу встановлено, що не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності): за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території; за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення.

Відповідно до підпункту 38.1 підпункту 38 підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу визначено, що: тимчасово окупована територія - територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України; територія населених пунктів на лінії зіткнення - територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України.

Тобто, аналізуючи вищевикладене, сам факт перебування платників орендної плати за земельну ділянку на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення за порушення Закону.

На виконання приписів Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Серед цього переліку зазначено зокрема і м. Бахмут та м. Макіївка (міста розташування земельних ділянок).

Тобто, у період невиконання обов`язків платника орендної плати за земельну ділянку, позивач знаходився на обліку в органі доходів і зборів, розташованого на території населеного пункту, визначеного в переліку про який йдеться в статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція.

Таким чином, в силу положень діючого Закону, з 14 квітня 2014 року відповідальність передбачена законодавством за невиконання обов`язків платника орендної плати за земельну ділянку, до позивача не застосовуються, що не було враховано відповідачем.

Згідно з п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, якою встановлені строки давності та їх застосування, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.4 ст. 102 ПК України визначено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 101.2 ст. 101 ПК України, під терміном "безнадійний" розуміється, зокрема податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Контролюючим органом протягом 1095 днів заходи щодо примусового стягнення з позивача податкового боргу не вживалися, доказів зворотного до суду не надано.

Однією з функцій контролюючих органів є списання безнадійного податкового боргу (пп. 191.1.24 п. 191.1. ст. 191 ПК України).

Списання безнадійного податкового боргу врегульовано ст. 101 Податкового кодексу України, згідно з п. 101.1 якої списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно з п.п. 101.5 ст. 101 ПК України, контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 577.

Згідно з пп. 3 п. 2.1 розд. ІІ вказаного Порядку під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу.

Відповідно до п. 3.1 розд. ІІІ Порядку визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Пунктом 3.2 розд. ІІІ Порядку визначено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається, зокрема, у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів.

Відповідно до п. 4.3 - 4.5 розд. ІV Порядку в інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.

Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Зі змісту Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, що затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 577, вбачається, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

При цьому, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п. 4.1 розд. ІV Порядку). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року в справі № 813/4430/16, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

В порушення наведених вимог законодавства контролюючим органом безнадійний податковий борг списаний не був, що призвело до порушення прав позивача.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи що відповідачем не приймалось будь-яке рішення з приводу відмови позивачу скасувати податковий борг за орендну плату земельної ділянки.

Суд є правозастосовним органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, у рішенні Європейського суду з прав людини від 02 грудня 2006 року у справі "Волохи проти України" при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є "передбачуваною", якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. "…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання".

Отже, як вбачається з наведених судових рішень, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з у рахуванням принципу верховенства права.

Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05 квітня 2005 року.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Водночас, з урахуванням тієї обставини, що оскаржені дії відповідача в спірних правовідносинах не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях (аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року в справі № 813/4430/16), оскільки право позивача на списання безнадійного податкового боргу підтверджується матеріалами справи, що є безумовною підставою для списання такого боргу, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, виходячи з наведених вимог законодавства суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень та зобов`язання відповідача списати безнадійний податковий борг по пені з орендної плати з юридичних осіб (код платежу 18010600) в сумі 267400 грн. який виник у позивача як платника податків.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "АЛЕКС СХІД" є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем при пред`явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 2814,19 грн., що підтверджується наявним в матеріалах адміністративної справи платіжним дорученням № 7043 від 26.02.2020 року.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України судовий збір у розмірі 2814,19 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асігнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Макіївським завод металевих конструкцій" до Головного управління ДПС у Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області відкоригувати облікові показники інтегрованої картки платника Публічного акціонерного товариства "Макіївським завод металевих конструкцій" за кодом бюджетної класифікації 18010500 «земельний податок з юридичних осіб» що сплачується за користування земельною ділянкою розташованої в місті Бахмут, Донецької області шляхом внесення до неї змін - зменшення податкового зобов`язання на суму недоїмки з податку на землю за 2014-2015 роки в розмірі 76 733,61 ( сімдесят шість тисяч сімсот тридцять три гривні) 61 коп.. та нарахованої пені за період з 01.03.2015 по 20.03.2018 рік в розмірі 110 878,77 ( сто десять тисяч вісімсот сімдесят вісім гривень) 77 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Донецькій області судовий збір у розмірі 2814 (дві тисячі вісімсот чотирнадцять) грн. 19 коп., на користь Публічного акціонерного товариства "Макіївським завод металевих конструкцій".

Рішення виготовлено у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини у судовому засідання 02 червня 2020 року. Повний текст рішення суду виготовлено 09 червня 2020 року.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системиапеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року №540-ІХ змін у розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України, строк на апеляційне оскарження продовжується на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).

Суддя О.О. Галатіна