ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 911/1206/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,

за участю секретаря судового засідання: Мартинюк М. О.,

за участю представників:

позивача - Бартощука А. В.,

відповідача - Сергєєвої В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "ДІК"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 (колегія суддів: Ткаченко Б. О., Сулім В. В., Гаврилюк О. М.) і рішення Господарського суду Київської області від 03.09.2019 (суддя Черногуз А. Ф.) у справі

за позовом Приватного підприємства "ДІК"

до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

про визнання недійсним рішення комісії, оформленого протоколом № 172 від 05.12.2018

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Приватне підприємство "ДІК" (далі - ПП "ДІК") звернулося до господарського суду Київської області із позовом до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (далі - ПрАТ "Київобленерго") про визнання недійсним рішення комісії ПрАТ "Київобленерго" по розгляду акта про порушення № К040463 від 14.11.2017, оформленого протоколом № 172 від 05.12.2018.

1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПП "ДІК" зазначає таке:

- 14.11.2017 працівниками ПрАТ "Київобленерго" проведено перевірку об`єкта електропостачання ПП "ДІК", за результатами якої складено акт про порушення № К040463 від 14.11.2017, яким зафіксовано порушення ПП "ДІК" пункту 6.40 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ);

- представниками ПрАТ "Київобленерго" було неправомірно вилучено прилад обліку, відомості в акті щодо присутності директора ПП "ДІК" при вилученні не відповідають дійсності, будь-які представники ПП "ДІК" були відсутні при проведенні перевірки;

- висновком Обухівського ВП ГУНП в Київській області від 23.11.2017 підтверджується факт відсутності представників ПП "ДІК" при проведененні перевірки та факт самовільного проникнення представників ПрАТ "Київобленерго" на приватну територію ПП "ДІК";

- в акті не описано докладно виду, обставин та суті порушення, не вказано, яка саме норма порушена, не ідентифіковано споживача, не зазначено, що порушення вчинене саме споживачем;

- висновок експерта не може свідчити про безумовне втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів або про вчинення позивачем інших дій, які призвели до зміни показів приладу обліку. Крім того, в порушення пункту 3.30 ПКЕЕ споживач не був присутній при проведенні експертного дослідження;

- в порушення пункту 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) акт не розглянуто протягом 60 календарних днів від дня отримання ПрАТ "Київобленерго" висновку експерта.

1.3. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, ПрАТ "Київобленерго" зазначає таке:

- акт про порушення складено відповідно до чинного законодавства, а саме до пункту 6.41 ПКЕЕ, всі необхідні відомості до акта внесені;

- висновком експерта зафіксовано повне блокування обліку споживаної електричної енергії на весь термін впливу;

- спірний акт складено 14.11.2017, тому до нього не застосовуються ПРРЕЕ, а застосовуються ПКЕЕ.

2. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 03.09.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 у справі № 911/1206/19, відмовлено у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "ДІК" у повному обсязі.

2.2. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що вимога ПП "ДІК" про скасування оперативно-господарської санкції шляхом визнання недійсним рішення комісії по розгляду акта про порушення № К040463 від 14.11.2017, оформленого протоколом № 172 від 05.12.2018, є необґрунтованою, документально не підтвердженою та такою, що не підлягає задоволенню.

При цьому, господарськими судами при розгляді цієї справи враховано, що згідно з висновком експерта від 17.05.2018 № 9063, за результатами проведення електротехнічного дослідження лічильника електричної енергії, тип НІК 2301 АК1 зав. №0950381, який був упакований в сейф-пакет, опломбований пломбою № UA00072364, та пристрою в полімерному корпусі чорного кольору прямокутної форми розмірами 180х152х75 мм з під`єднаними до нього проводами в ізоляції чорного кольору встановлено, що при підключенні наданого на дослідження пристрою в пластмасовому корпусі чорного кольору до джерела змінного струму напругою 220 В та частотою 50 Гц і при положенні потенціометру в положенні максимуму (крайнє праве положення), при розміщенні його робочої частини (з відгалуженнями проводів в ізоляції чорного та червоного кольору) біля лицьової частини лічильника електричної енергії НІК 2301 АК1 зав. №0950381, 2013 року, експериментально було зафіксовано повне блокування обліку електричної енергії на весь термін впливу.

Крім того, господарськими судами попередніх інстанцій зазначено, що станом на дату складення акта про порушення ПКЕЕ, правове регулювання правовідносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії регулювалося, зокрема, Законом України "Про електроенергетику" та Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 № 28 "Про затвердження Правил користування електричною енергією". Проте, станом на момент нарахування споживачу вартості недооблікованої електричної енергії набули чинності Закон України "Про ринок електричної енергії" та Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312.

Господарськими судами зазначено, що в пункті 8.2.6 ПРРЕЕ дійсно встановлено, що акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи. Водночас, акт про порушення був складений постачальником 14.11.2017 та почав розглядатись 22.11.2017 відповідно до ПКЕЕ. Тому, за висновком господарських судів попередніх інстанцій, оскільки процес розгляду акта виявився триваючим (у зв`язку з направленням лічильника та приладу на експертизу) та був розпочатий відповідно до ПКЕЕ, в той час як у ПРРЕЕ жодним чином не врегульовано питання розгляду актів, розгляд яких розпочався за правилами ПКЕЕ, суди зазначили, що до розгляду спірного акта мають застосовуватись положення ПКЕЕ, які не містили вимог щодо 60-денного строку розгляду актів.

З огляду на викладене, господарські суди дійшли висновку про те, що твердження ПП "ДІК" про порушення пункту 8.2.6 ПРРЕЕ є безпідставним.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 і рішенням Господарського суду Київської області від 03.09.2019 у справі № 911/1206/19, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернулося ПП "ДІК" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 і рішення Господарського суду Київської області від 03.09.2019 у справі № 911/1206/19 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а саме визнати недійсним рішення комісії ПрАТ "Київобленерго" по розгляду акта про порушення № К040463 від 14.11.2017, оформленого протоколом № 172 від 05.12.2018.

3.2. В обґрунтування касаційної скарги ПП "ДІК" зазначає, що судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.08.2019 в справі № 904/4792/18 (щодо застосування норми 8.2.6 ПРРЕЕ, діючої на момент відповідного розгляду комісією акта про порушення, який в свою чергу, був складений на момент чинності ПКЕЕ, оскільки в такій ситуації процес вирішення питання відповідності акта про порушення нормативно-правовим актам повинен регулюватись ПРРЕЕ). Крім того, скаржник зазначає, що він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи. Так, Господарським судом Київської області розглянуто справу № 911/381/19 за позовом ПрАТ "Київобленерго" до ПП "ДІК" про стягнення 827 179,79 грн, нарахованих відповідно до рішення комісії, оформленого протоколом № 172 від 05.12.2018. Рішенням Господарського суду Київської області від 02.05.2019 у зазначеній справі, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2019, позов ПрАТ "Київобленерго" до ПП "ДІК" про стягнення 827 179,79 грн задоволено. При цьому суди у вказаній справі, зокрема, виходили з того, що спірна санкція у судовому порядку не була скасована. Одночасно колегія суддів апеляційного господарського суду у постанові у справі № 911/381/19 зазначила, що у випадку скасування спірної санкції ПП "ДІК" не буде позбавлений права звернутися до суду з заявою про перегляд рішення у справі № 911/381/19 за нововиявленими обставинами.

Тому, на думку скаржника, господарські суди попередніх інстанцій, вирішуючи цей спір, допустили порушення норм процесуального права, зокрема, статей 7, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України, і, як наслідок, невірно встановили обставини справи, не з`ясували дійсні обставини справи, у зв`язку з ненаданням оцінки місцевим судом доказам щодо фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також не застосували норми матеріального права до спірних правовідносин, а саме пункт 8.2.6 ПРРЕЕ та пункт 3.30 ПКЕЕ.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "Київобленерго" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій без змін. Зокрема, ПрАТ "Київобленерго" зазначає, що акт про порушення № К040463 від 14.11.2017 було складено в цілковитій відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки його підписали дев`ять представників енергопостачальника. В акті чітко вказано скоєне правопорушення. Також ПрАТ "Київобленерго" наголошує, що відповідно до висновку експертного дослідження Незалежного інституту судових експертиз № 9063 від 17.05.2018 в результаті дослідження наданих на обстеження об`єктів, було виявлено наступне: "При підключенні пристрою в пластмасовому корпусі чорного кольору до джерела змінного струму напругою 220 В та частотою 50 Гц і при положенні потенціометру в положенні максимуму (крайнє праве положення), при розміщенні його робочої частини (з відгалудженями проводів чорного та червоного кольору) біля лицьової частини лічильника електричної енергії НІК 2301 АК1 зав. № 0950381 експериментально було зафіксовано повне блокування обліку споживаної електричної енергії на весь термін впливу".

Крім того, ПрАТ "Київобленерго" наголошує, що норми ПКЕЕ, у редакції, чинній на дату оформлення акта про порушення ПКЕЕ № К040463 від 14.11.2017, не містять положень щодо строків його розгляду на комісії, а тому, на думку ПрАТ "Київобленерго", доводи ПП "ДІК" з приводу недійсності акта про порушення з посиланням на пункт 8.2.6 ПРРЕЕ є безпідставними.

Щодо посилання ПП "ДІК" на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.08.2019 в справі № 904/4792/18, то вказана обставина, на думку відповідача, спростовується таким. Як зазначає сам позивач, робота об`єкта споживання була припинена ще в 2014 році, тому способом приєднання споживача до договору є лише подання заяви-приєднання за формою. Така заявка була подана до відповідача 13.12.2018, тобто після розгляду комісією акта про порушення. З огляду на укладений 10.06.2009 між сторонами договір, процедурні питання вирішуються на підставі ПКЕЕ. Таким чином, правовідносини що існували між ПрАТ "Київобленерго" та ПП "ДІК" до часу підписання заяви-приєднання, регулюються укладеним 10.06.2009 Договором про постачання електричної енергії та положеннями ПКЕЕ.

4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи

4.1. 21.02.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПП "ДІК" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 (повний текст складено 24.01.2020) і рішення Господарського суду Київської області від 03.09.2019 у справі № 911/1206/19, подана 12.02.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через засоби поштового зв`язку.

4.2. Ухвалою Верховного Суду від 14.04.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПП "ДІК" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 і рішення Господарського суду Київської області від 03.09.2019 у справі № 911/1206/19 на підставі пунктів 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

4.3. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 10.06.2009 між Закритим акціонерним товариством "А.Е.С. Київобленерго" (ПрАТ "Київобленерго") (Постачальник) та ПП "ДІК" (Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії №545 (далі - Договір).

4.4. За умовами пункту 1.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 250 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього Договору.

4.5. Відповідно до пунктів 2.1, 2.2.2, 2.3.2 Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та ПКЕЕ. Постачальник зобов`язується продавати (постачати) споживачу електричну енергію, як товар з урахуванням його особливих споживчих якостей та фізико-технічних характеристик у межах 250 кВт дозволеної потужності, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток № 2 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"). Споживач зобов`язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору та режиму роботи електроустановки.

4.6. Згідно з додатком № 3 до Договору до об`єктів Споживача належить ресторан "Софія" за адресою: село Підгірці.

4.7. Також господарські суди попередніх інстанцій установили, що 18.01.2014 між сторонами підписано акт № 036333, за яким Споживач прийняв на відповідальне зберігання від Постачальника прилад обліку електроенергії тип НІК 2301 АК1 зав. №0950381.

4.8. 14.11.2017 працівниками Постачальника проведено перевірку об`єкта електропостачання Споживача, за результатами якої складено акт про порушення № К040463 від 14.11.2017, яким зафіксовано порушення Споживачем пункту 6.40 ПКЕЕ, а саме зупинку приладу обліку шляхом встановлення генератора високих частот; електроенергія, що споживається, не обліковується приладом обліку.

4.9. 05.12.2018 комісією з розгляду актів порушень Правил роздрібного ринку електричної енергії за участю представника Споживача - директора ПП "ДІК" та адвоката Музичко Р. В., розглянуто акт про порушення №040463 від 14.11.2017 та вирішено, що порушення сталося з вини Споживача, вчинене прихованим способом; акт підлягає розрахунку згідно з підпунктом 5.5.5 пункту 5 ПРРЕЕ, пункту 2.1.3 Методики; величину розрахункового добового споживання визначено згідно з Методикою по фактично підключеній потужності на час виміру тех. перевір. 14.16.2017 за період 1095 днів з 16.11.2014 по 14.11.2017 та по тарифах, які діяли протягом періоду порушення; провести розрахунок додаткових збитків, нанесених споживачем постачальнику в результаті проведеного експертного дослідження.

4.10. Рішення комісії оформлене протоколом № 172 від 05.12.2018.

4.11. Ці обставини і стали підставою для звернення ПП "ДІК" із позовом до ПрАТ "Київобленерго" про визнання недійсним рішення комісії ПрАТ "Київобленерго" по розгляду акта про порушення № К040463 від 14.11.2017, оформленого протоколом № 172 від 05.12.2018.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

5.2. Предметом позову у справі є вимога позивача про визнання недійсним рішення комісії відповідача по розгляду акта про порушення № К040463 від 14.11.2017, оформленого протоколом № 172 від 05.12.2018.

5.3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що вимога ПП "ДІК" про скасування оперативно-господарської санкції шляхом визнання недійсним рішення комісії по розгляду акта про порушення № К040463 від 14.11.2017, оформленого протоколом № 172 від 05.12.2018, є необґрунтованою, документально не підтвердженою та такою, що не підлягає задоволенню.

Крім того, господарськими судами попередніх інстанцій зазначено, що станом на дату складення акта про порушення Правил користування електричною енергією, правове регулювання правовідносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії регулювалося, зокрема, Законом України "Про електроенергетику" та Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 № 28 "Про затвердження Правил користування електричною енергією". Проте, станом на момент нарахування споживачу вартості недооблікованої електричної енергії набули чинності Закон України "Про ринок електричної енергії" та "Правила роздрібного ринку електричної енергії", затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312.

Господарськими судами зазначено, що в пункті 8.2.6 ПРРЕЕ дійсно встановлено, що акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи. Водночас, акт про порушення складений постачальником 14.11.2017 та почав розглядатись 22.11.2017 відповідно до ПКЕЕ. Тому, за висновком господарських судів попередніх інстанцій, оскільки процес розгляду акта виявився триваючим (у зв`язку з направленням лічильника та приладу на експертизу) та був розпочатий відповідно до ПКЕЕ, в той час як у ПРРЕЕ жодним чином не врегульовано питання розгляду актів, розгляд яких розпочався за правилами ПКЕЕ, суди зазначили, що до розгляду спірного акта мають застосовуватись положення ПКЕЕ, які, в свою чергу, не містили вимог щодо 60-денного строку розгляду актів.

З огляду на викладене, господарські суди дійшли висновку про те, що твердження ПП "ДІК" про порушення пункту 8.2.6 ПРРЕЕ є безпідставним.

5.4. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі є неправильне, на думку скаржника, застосування судами норм матеріального права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.08.2019 в справі № 904/4792/18 (щодо застосування норми 8.2.6 ПРРЕЕ, що діяла на момент розгляду комісією акта про порушення, який в свою чергу, був складений на момент чинності ПКЕЕ, оскільки в такій ситуації, процес вирішення питання відповідності акта про порушення нормативно-правовим актам повинен регулюватись ПРРЕЕ).

Крім того, на думку скаржника, господарські суди попередніх інстанцій, вирішуючи цей спір, допустили порушення норм процесуального права, зокрема, статей 7, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України, і, як наслідок, не вірно встановили обставини справи, не з`ясували дійсні обставини справи, у зв`язку з ненаданням оцінки місцевим судом доказам щодо фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

5.5. Верховний Суд, вивчивши та проаналізувавши висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.08.2019 в справі № 904/4792/18 встановив таке.

5.6. У справі № 904/4792/18, на яку посилається скаржник, Комунальне підприємство "Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Дніпропетровської обласної ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про скасування оперативно-господарської санкції Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", застосованої до Комунального підприємства "Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства" Дніпропетровської обласної ради" на підставі рішення комісії з розгляду акта від 08.06.2018 № 012580 про порушення Правил користування електроенергією, оформленого протоколом № 20 від 02.10.2018 комісії по розгляду акта про порушення споживачем ПКЕЕ про донарахування вартості необлікованої електричної енергії на суму 7 289,83 грн.

Позовні вимоги Комунального підприємства "Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Дніпропетровської обласної ради обґрунтовані, зокрема, тим, що акт про порушення від 08.06.2018 № 012580 не розглянутий у визначеному ПРРЕЕ порядку протягом 60 календарних днів, тому є недійсним та підлягає скасуванню.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2019 у справі № 904/4792/18, позов задоволено повністю. Скасовано оперативно-господарську санкцію Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", застосовану до Комунального підприємства "Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Дніпропетровської обласної ради на підставі рішення комісії з розгляду акта № 012580 від 08.06.2018 порушення Правил користування електроенергією, оформленого протоколом № 20 від 02.10.2018 комісії по розгляду акта про порушення споживачем ПКЕЕ про донарахування вартості не облікованої електричної енергії на суму 7 289,83 грн.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що Акт про порушення № 012580 є недійсним та не може слугувати підставою для нарахування споживачу вартості необлікованої електричної енергію за порушення, зафіксоване таким актом, оскільки такий акт розглянутий з порушенням 60-ти денного терміну, встановленого пунктом 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312.

Верховний Суд залишаючи без змін постановою від 13.08.2019 рішення господарських судів попередніх інстанцій у справі № 904/4792/18 зазначив наступне.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Акт про порушення № 012580 було розглянуто Постачальником 02.10.2018, тобто, з порушенням терміну, встановленому ПРРЕЕ.

Таким чином, враховуючи приписи пункту 8.2.6 ПРРЕЕ суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що Акт про порушення №012580 є недійсним, підлягає скасуванню та не може слугувати підставою для нарахування споживачу вартості необлікованої електричної енергію за порушення, зафіксоване таким актом.

Доводи скаржника про порушення судами першої та апеляційної інстанцій приписів частини 3 статті 5 Цивільного кодексу України, оскільки, як вважає скаржник, до правовідносин з розгляду Акта про порушення №012580, слід застосовувати норми, які діяли на момент складення такого акта - 08.06.2018, а саме, ПКЕЕ, а не норми ПРРЕЕ, які набули чинності лише з 11.06.2018, Верховний Суд відхилив з огляду на таке:

- так, дійсно, у вирішенні питання чи відповідає Акт про порушення № 012580 нормативно-правовим актам, слід застосовувати той правовий акт, який регулював відповідні відносини щодо складення відповідного акта. Тобто, потрібно застосувати приписи ПКЕЕ, оскільки Акт про порушення № 012580 був складений на момент чинності вказаних правил та, відповідно, повинен був відповідати вимогам до акта про порушення, визначених ПКЕЕ;

- однак, як вбачається, сам розгляд питання відповідності Акта про порушення № 012580 нормативно-правовим актам, мав триваючий характер, оскільки був розглянутий комісією з розгляду вказаного акта про порушення лише 02.10.2018 (майже 4 місяці) під час дії ПРРЕЕ та, відповідно, після втрати чинності ПКЕЕ;

- отже, враховуючи обставини даної справи, процес вирішення питання відповідності Акта про порушення № 012580 нормативно-правовим актам повинен регулюватись ПРРЕЕ.

5.7. Ураховуючи викладене, Верховний Суд вважає, що правовідносини у цій справі та справі № 904/4792/18 є подібними, а тому вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що суди в оскаржуваних судових рішень застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.08.2019 в справі № 904/4792/18.

5.8. Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги про те, що в цьому випадку господарськими судами попередніх інстанцій не застосовано норму матеріального права, яка підлягала застосуванню, а саме пункт 8.2.6 ПРРЕЕ.

Відповідно до абзацу 7 пункту 8.2.6 ПРРЕЕ акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.

5.9. Викладеним спростовуються доводи наведені у відзиві на касаційну скаргу.

5.10. Крім того, Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що господарські суди попередніх інстанцій, вирішуючи цей спір, допустили порушення норм процесуального права, і як наслідок не з`ясували дійсні обставини справи, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки при ухваленні судових рішень у цій справі, суди повно і всебічно установили обставини справи № 911/1206/19, проте допустилися неправильного застосування норми матеріального права, а саме не застосували до цих правовідносин приписи пункту 8.2.6 ПРРЕЕ.

5.11. З огляду на викладене та з урахуванням установлених судами обставин справи, наявні передбачені частиною 1 статті 311 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

6.3. Згідно із статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

6.4. За змістом пункту 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

6.4. Відповідно до частин 1, 3 статті 311 цього Кодексу суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

6.5. Верховний Суд зазначає, що оскільки у цій справі господарськими судами попередніх інстанцій не застосовано норму матеріального права, яка підлягала застосуванню, а саме пункт 8.2.6 ПРРЕЕ, тому наявні передбачені частиною 1 статті 311 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Відповідно до частини 11 статті 129 Господарського процесуального кодексу якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "ДІК" задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 і рішення Господарського суду Київської області від 03.09.2019 у справі № 911/1206/19 скасувати та ухвалити нове рішення.

3. Позов Приватного підприємства "ДІК" до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" про визнання недійсним рішення комісії Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" по розгляду акта про порушення № К040463 від 14.11.2017, оформленого протоколом № 172 від 05.12.2018, задовольнити. Визнати недійсним рішення комісії Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" по розгляду акта про порушення № К040463 від 14.11.2017, оформленого протоколом № 172 від 05.12.2018.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на користь Приватного підприємства "ДІК" 1 921,00 грн судового збору за подання позовної заяви, 2 881,50 грн судового збору за подання апеляційної скарги, 3 842,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.

5. Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

В. А. Зуєв