ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2020 року м. Київ № 640/7292/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Новаковська І.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

за участю представників:

позивача - адвокат Залізняк І.І.;

відповідача - Шилан Д.О.

Адвокат Залізняк Іван Іванович звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом про:

- визнання протиправними дій Експертної ради з питань проведення експертизи дисертацій Міністерства освіти і науки України з державного управління щодо проведення повторного розгляду дисертації ОСОБА_1 ;

- визнання протиправним та скасування наказу Міністерства освіти і науки України від 05.03.2019 №308 у частині абзацу першого пункту 2;

- зобов`язання Міністерства освіти і науки України затвердити рішення спеціалізованої вченої ради Д 64.858.01 Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (протокол від 01.11.2018№12) про присудження ОСОБА_1 наукового ступеня доктора наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 "Механізми державного управління" та зобов`язання видати ОСОБА_1 диплом доктора наук з державного управління.

Ухвалами суду від 02.05.2019 - відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті та доказів; від 23.09.2019 - закінчено підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті. Судовий розгляд відкладався в зв`язку зі встановленням судом строку для подання додаткових пояснень та задоволення клопотання представника позивача про відкладення судового розгляду.

Підставами позову вказано: до спірних відносин мали бути застосовані положення Закону України "Про вищу освіту" та інші нормативно-правові акти, які діяли до 06.09.2014; встановлення наявності в дисертації запозичень (академічного плату) належить до повноважень спеціалізованої вченої ради; висновок спеціалізованої вченої ради міг бути повторно розглянутий та доопрацьований лише в іншій спеціалізованій вченій раді чи науковій установі; МОН України не наділено повноваженнями щодо повторного розгляду дисертації та висновку спеціалізованої вченої ради; Експертною радою з питань проведення експертизи МОН України проведено перевірку дисертації ОСОБА_1 поза межами повноважень, зроблено помилкові висновки щодо плагіату та невідповідності дисертації необхідним вимогам, тому оскаржуваний наказ МОН України підлягає скасуванню.

Міністерство освіти і науки України подало відзив, згідно з яким позов не визнається. Підстави заперечень: повторний поглиблений розгляд дисертації ОСОБА_1 здійснено на підставі статті 19 Закону України "Про звернення громадян", статті 5 Закону України "Про наукову і науково-технічну експертизу

", пункту 26 "Порядку присудження наукових ступенів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 №567; перевірку дисертації проведено членами експертної ради під час правомочного засідання; пунктом 27 "Порядку присудження наукових ступенів" передбачено здійснення контролю МОН України за науковим рівнем дисертації за участю експертних рад з питань проведення експертизи дисертацій, які проводять експертизу захищених дисертацій, зокрема здійснюється аналіз дисертації на наявність текстових запозичень; під час поглибленого розгляду дисертації ОСОБА_1 встановлено використання електронних ресурсів без належних посилань, продовження цитування після наведення джерела цитування, використання ресурсів пошукових систем, зазначення в дисертації уже відомих принципів, усталених понять, відомих наукових положень, невідповідність змісту висновків суті визначених завдань, невідповідність дисертації паспорту спеціалізації; оскаржуваний наказ МОН України прийнято з урахуванням атестаційного висновку Експертної ради та експертного висновку, якими встановлено недоліки дисертації ОСОБА_1 .

У відповіді на відзив представником позивача наведено спростування доводів представника відповідача з підстав, зазначених у позовній заяві. Представник позивача наголосив, в Експертної ради МОН України не було повноважень здійснювати повторний розгляд дисертації, наявність одночасно позитивного та негативного висновків Експертної ради МОН України, повторний розгляд дисертації здійснено за відсутності позивача, відсутній акт про призначення експертів головою Експертної ради МОН України, що передбачено пунктами 11-13 "Положення про експертну раду з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 14.09.2011 №1058, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.10.2011 за №1167/19905.

У запереченнях представником МОН України підтримано доводи наведені у відзиві.

В додаткових поясненнях представником відповідача зазначено, що відповідно до пункту 26 "Порядку присудження наукових ступенів" надіслання дисертації для додаткового розгляду до іншої спеціалізованої ради є дискреційним повноваженням МОН України. За твердженням представника відповідача "Положенням про експертну раду з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України" не передбачено повідомлення здобувача про засідання Експертної ради. За твердженням представника експертиза дисертації проведена належним чином, компетентним у відповідній галузі експертами.

Заперечуючи доводи представника відповідача, представник позивача подав додаткові пояснення, згідно з якими пунктом 26 "Порядку присудження наукових ступенів" передбачено, що повторний розгляд дисертації міг бути здійснений шляхом додаткового розгляду (колективного рецензування) або повного повторного розгляду дисертації та атестаційної справи у МОН України за рішенням суду. "Положенням про експертну раду з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України" передбачено проведення експертизи із запрошенням здобувача, що було зроблено під час первинного розгляду дисертації, а цим Положенням також встановлено призначення експерта головою відповідної експертної ради, доказів чого надано не було.

Під час судового розгляду справи представник позивача позов підтримав, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом установлено.

Відповідно до рішення щодо присудження наукового ступеня доктора наук спеціалізованої вченої ради Д 64.858.01 Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України ОСОБА_1 присуджено науковий ступінь доктора наук з державного управління на підставі прилюдного захисту дисертації "Теоретико-методологічні засади участі місцевих органів влади у формуванні та реалізації державної політики" у вигляді рукопису за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління (протокол від 01.11.2018 №12). За вказане рішення проголосували 19 членів ради із 19 шляхом таємного голосування.

Згідно з відгуками офіційних опонентів: завідувача кафедри державного управління і місцевого самоврядування Херсонського національного технічного університету, доктора наук з державного управління, професора, заслуженого працівника освіти України ОСОБА_2 , доктора наук з державного управління, професора ОСОБА_3 , доктора наук з державного управління, професора ОСОБА_4 дисертаційна робота позивача відповідає вимогам МОН України до докторських дисертацій з державного управління, пунктам 10, 12, 13 "Порядку присудження наукових ступенів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2013 №567 (зі змінами ), автор ОСОБА_1 заслуговує присудження наукового ступеня доктора наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління.

Відповідно до протоколу від 20.11.2018 №5/2018 засідання Експертної ради з питань проведення експертизи дисертацій МОН України з державного управління за результатами розгляду дисертації ОСОБА_1 рекомендовано МОН України підтримати рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня доктора наук з державного управління позивачу. На засіданні експертної ради 20.11.2018 був присутній ОСОБА_1 , якому експертами були поставлені питання, відповіді на які експертів задовольнили.

До Міністра освіти і науки України ОСОБА_5 та голови Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації та ліцензування ОСОБА_6 звернулася голова ради громадської організації "Точка росту: освіта і наука" Благодєтєлєва- ОСОБА_7 з заявою від 12.12.2018 (вх. №34192/0/2-18 від 18.12.2018), в якій зазначається, що дисертаційна робота позивача містить академічний плагіат та фальсифікацію. Заявниця просила вжити заходів щодо відмови у затвердженні присудження наукового ступеня доктора наук з державного управління позивачу та передбачених законодавством адміністративних заходів до голови, вченого секретаря спеціалізованої вченої ради Д 64.858.01 Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, а також наукового консультанта та офіційних опонентів по дисертації. Заяву такого ж змісту зареєстровано МОН України 13.12.2018. До вказаних заяв долучено порівняльну таблицю, в якій голова громадської організації демонструє об`єкти плагіату та фальсифікацій.

Згідно з протоколом від 12.02.2019 №1/2019 Експертною радою з питань проведення експертизи дисертацій МОН України з державного управління за результатами розгляду дисертації ОСОБА_1 рекомендовано МОН України скасувати рішення спеціалізованої вченої ради Д 64.858.01 Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України про присудження ОСОБА_1 наукового ступеня доктора наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління. Також вирішено вказати керівництву спеціалізованої вченої ради на необхідність проведення якісної експертизи дисертаційних робіт та підготовки аргументованих висновків про наукову та практичну цінність дисертацій. Розгляд атестаційної справи ОСОБА_1 12.02.2019 відбувалося без запрошення позивача, що відображено у протоколі від 12.02.2019 №1/2019. На засіданні Експертної ради 12.02.2019 головою Експертної ради було поінформовано членів ради про експертний висновок за результатами поглибленого вивчення дисертації ОСОБА_1 , яке було здійснено у зв`язку із надходженням звернень від голови громадської організації "Точка росту: освіта і наука" Благодєтєлєвої- ОСОБА_7 про наявність текстових запозичень у дисертації ОСОБА_1 .

Експертний висновок щодо дисертації ОСОБА_1 на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління було підготовлено експертами К.О. Ващенко, В.В. Тертичка, В.В. Баштанник. У експертному висновку зазначається: дисертаційна робота не містить значних доробок, що мали полягати у теоретичному узагальненні та новому розв`язанні актуальної проблеми в галузі науки "Державне управління" щодо розробки та удосконалення механізмів державного управління у визначеній автором сфері; практичне значення одержаних результатів відсутнє; сформульовані у дисертації та авторефераті положення, висновки і рекомендації не можна визначити як достовірні, оскільки вони не базуються на науковій методології та застосуванні сучасних способів проведення досліджень з проблематики державного управління; робота виконана на низькому науковому рівні; роботу не можна вважати завершеним, самостійним науковим дослідженням, в якому розв`язана важлива проблема у галузі науки "Державне управління"; дисертаційна робота не відповідає Паспорту спеціальності 25.00.02 - механізми державного управління й не може бути віднесена до дослідження проблем даної галузі; дисертаційна робота не є самостійним, цілісним, практично значимим і завершеним науковим дослідженням на актуальну тему, що містить ряд глибоких теоретичних висновків і не відповідає вимогам "Порядку присудження наукових ступенів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 №567.

Відповідно до атестаційного висновку Експертної ради (протокол від 12.02.2019 №1/2019 Експертної ради з питань проведення експертизи дисертаційних робіт МОН України з державного управління): тема і зміст дисертації не відповідає паспорту спеціалізації, актуальність теми дисертації недостатньо обґрунтована, робота не містить суттєвих наукових результатів, отримані результати обґрунтовані недостатньою мірою, опоненти призначені обґрунтовано. Висновок Експертної ради: дисертація не задовольняє вимоги пункту 11 "Порядку присудження наукових ступенів". Пропозиція експертної ради - скасувати рішення спеціалізованої вченої ради та не видавати ОСОБА_1 диплом доктора наук з державного управління. За указану пропозицію проголосували 12 членів.

Згідно з витягом із протоколу від 05.03.2019 №1 засідання атестаційної колегії МОН України одноголосно (28 "за" із 28 присутніх на засіданні) підтримано пропозицію головуючої Гриневич Л.М. про скасування рішення спеціалізованої вченої ради Д 64.858.01 Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України від 01.11.2018, протокол №12, про присудження ОСОБА_1 наукового ступеня доктора наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 "Механізми державного управління". Також вирішено висловити зауваження голові ради, офіційним опонентам та науковому консультанту за порушення пунктів 7, 9 і 14 "Порядку присудження наукових ступенів".

Відповідно до абзацу 1 пункту другого наказу МОН України від 05.03.2019 №308 скасовано рішення спеціалізованої вченої ради Д 64.858.01 Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України від 01.11.2018, протокол №12, про присудження наукового ступеня доктора наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 "Механізми державного управління" та відмовлено у видачі диплома доктора наук з державного управління ОСОБА_1 на підставі висновку. У підпункті 1 пункту 4 висловлено зауваження стосовно дисертації здобувача наукового ступеня доктора наук з державного управління ОСОБА_1 : а) за порушення вимог пункту 7 "Порядку присудження наукових ступенів" щодо персональної відповідальності керівників рад за науковий рівень захищених у радах дисертацій голові спеціалізованої вченої ради ОСОБА_8 , доктору наук з державного управління, професору; б) за порушення вимог пункту 9 "Порядку присудження наукових ступенів" щодо того, що дисертація повинна містити висунуті здобувачем науково обґрунтовані теоретичні або експериментальні результати, наукові положення, а також характеризуватися єдністю змісту і свідчити про особистий внесок здобувача в науку науковому консультанту ОСОБА_9 , доктору наук з державного управління, професору; в) за порушення пункту 3.8 "Положення про спеціалізовану вчену раду", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 14.09.2011 №1059, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.10.2011за № 1170/19908, щодо якості відгуку офіційного опонента офіційним опонентам ОСОБА_10 , доктору наук з державного управління, професору, ОСОБА_4 , доктору наук з державного управління, доценту, ОСОБА_3 , доктору наук з державного управління, професору.

Листом Міністерства освіти і науки України від 06.05.2019 №1/11-4284 ОСОБА_1 поінформовано про те, що пунктом 2 змін, які вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.2016 №567, розділ "Розгляд апеляцій" виключено з "Порядку присудження наукових ступенів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 №567. Також зазначено, що МОН України втратило право на розгляд апеляцій щодо присудження (позбавлення) наукових ступенів доктора, кандидата наук, а тому апеляцію позивача від 27.03.2019 залишено без розгляду.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України "Про вищу освіту" від 01.07.2014 №1556-VII (у редакції, чинній на час повторної експертизи Експертною радою з питань проведення експертизи дисертацій МОН України дисертації ОСОБА_1 ):

до захисту допускаються дисертації (наукові доповіді), виконані здобувачем наукового ступеня самостійно. Виявлення в поданій до захисту дисертації (науковій доповіді) академічного плагіату є підставою для відмови у присудженні відповідного наукового ступеня (абзац перший);

виявлення академічного плагіату у захищеній дисертації (науковій доповіді) є підставою для скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня та видачу відповідного диплома. Якщо дисертація (наукова доповідь), в якій виявлено академічний плагіат, була захищена у постійно діючій спеціалізованій вченій раді, науковий керівник (консультант), офіційні опоненти, які надали позитивні висновки про наукову роботу, та голова відповідної спеціалізованої вченої ради позбавляються права брати участь у роботі спеціалізованих вчених рад строком на два роки, а заклад вищої освіти (наукова установа) позбавляється акредитації відповідної постійно діючої спеціалізованої вченої ради та права створювати разові спеціалізовані вчені ради строком на один рік. Якщо дисертація (наукова доповідь), в якій виявлено академічний плагіат, була захищена у разовій спеціалізованій вченій раді, науковий керівник, члени цієї ради та офіційні опоненти, які надали позитивні висновки про наукову роботу, позбавляються права брати участь у роботі спеціалізованих вчених рад строком на два роки, а заклад вищої освіти (наукова установа) позбавляється права створювати разові спеціалізовані вчені ради строком на один рік (абзац другий);

скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня у разі виявлення академічного плагіату здійснюється Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти за поданням Комітету з питань етики у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та може бути оскаржене відповідно до законодавства (абзац третій).

Станом на час судового розгляду адміністративної справи Урядом України не затверджено порядку скасування Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти за поданням Комітету з питань етики рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня у разі виявлення академічного плагіату.

Відповідно до підпункту 2 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про вищу освіту" підготовка кандидатів та докторів наук, що здійснюється закладами вищої освіти та науковими установами і започаткована до 01.09.2016, продовжується в межах передбаченого строку підготовки відповідно до законодавства, чинного на момент набрання чинності цим Законом. За результатами захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук та наукового ступеня доктора наук у спеціалізованих вчених радах, утворених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, здобувачам наукових ступенів присуджується науковий ступінь кандидата або доктора наук відповідно до законодавства, чинного до набрання чинності цим Законом, та видається диплом кандидата або доктора наук центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки до 31.12.2020. Цей строк може бути подовжено на час академічної або соціальної відпустки, військової служби або тривалої хвороби.

Питання присудження наукових ступенів доктора і кандидата наук урегульовано "Порядком присудження наукових ступенів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 №567 (у редакції, чинній на час повторного перегляду Експертною радою з питань проведення експертизи дисертацій МОН України дисертації ОСОБА_1 ).

Пунктом 26 "Порядку присудження наукових ступенів" установлювалось:

у МОН України розглядаються документи атестаційних справ здобувачів наукових ступенів та проводиться експертиза дисертацій з метою здійснення контролю за дотриманням спеціалізованими вченими радами вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів, про що готується висновок, який подається на розгляд атестаційної колегії МОН України (абзац перший);

МОН України може надсилати дисертацію та атестаційну справу здобувача для додаткового розгляду (колективного рецензування): до іншої спеціалізованої вченої ради в установленому МОН України порядку; до вищого навчального закладу або наукової установи (абзаци другий-четвертий);

додатковому розгляду (колективному рецензуванню) обов`язково підлягає докторська дисертація, яка за рішенням МОН України подана спеціалізованій вченій раді раніше п`ятирічного строку після здобуття наукового ступеня кандидата наук (абзац п`ятий);

якщо під час проведення експертизи дисертації встановлено порушення спеціалізованою вченою радою вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів, то МОН скасовує рішення ради про присудження наукового ступеня, вживає заходів, зокрема: вказує на недоліки під час розгляду дисертації та проведення її захисту; звужує профіль ради; пропонує керівнику вищого навчального закладу або наукової установи, в якій утворено раду, подати інші кандидатури для призначення голови ради, його заступника або вченого секретаря; позбавляє офіційних опонентів, членів комісії ради з попереднього розгляду права участі в атестації наукових кадрів; припиняє діяльність ради з визначенням строку, протягом якого нове клопотання про утворення ради не подається (абзаци шостий-одинадцятий);

якщо рішення ради про присудження наукового ступеня скасовано МОН України, то дисертація може бути подана до захисту повторно до іншої спеціалізованої вченої ради після доопрацювання не раніше ніж через рік з дня прийняття такого рішення МОН України. Захист такої дисертації відбувається за погодженням з МОН України (абзац чотирнадцятий).

Відповідно до пункту 29 "Порядку присудження наукових ступенів" повторний розгляд дисертації та атестаційної справи у МОН здійснюється за рішенням суду із залученням фахівців, які не брали участі у попередній експертизі дисертації.

Суд погоджується з доводами представника позивача, що за змістом вказаних положень Порядку МОН України за результатами експертизи дисертації мало повноваження надіслати дисертацію та атестаційну справу здобувача для додаткового розгляду (колективного рецензування) до іншої спеціалізованої вченої ради в установленому МОН України порядку або до вищого навчального закладу або наукової установи. Повторний розгляд дисертації можливий лише за рішенням суду.

Як уже зазначалось, Експертною радою з питань проведення експертизи дисертацій МОН України з державного управління за результатами розгляду дисертації ОСОБА_1 рекомендовано МОН України підтримати рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня доктора наук з державного управління ОСОБА_1 (протокол від 20.11.2018 №5/2018).

На підставі звернення голови ради ГО "Точка росту: освіта і наука" про наявність у дисертаційній роботі ОСОБА_1 академічного плагіату та фальсифікації Експертною радою з питань проведення експертизи дисертацій МОН України з державного управління за результатами розгляду дисертації ОСОБА_1 рекомендовано МОН України скасувати рішення спеціалізованої вченої ради Д 64.858.01 Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України про присудження ОСОБА_1 наукового ступеня доктора наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління (протокол від 12.02.2019 №1/2019).

Представник відповідача зазначила, що повторний розгляд дисертації позивача здійснено відповідно до статті 19 Закону України "Про звернення громадян", абзацу дев`ятого пункту 12 "Порядку присудження наукових ступенів" та статей 5, 16, 17, 18 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

За змістом частини першої статті 19 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

На думку суду, оскільки наведеною нормою врегульовано загальні засади розгляду звернень, МОН України, здійснюючи перевірку звернення ГО "Точка росту: освіта і наука" щодо недоліків дисертації ОСОБА_1 , повинно було дотримуватись процедур щодо прийняття рішення про наявність підстав для присудження наукового ступеня позивачу, встановлених спеціальним законодавством.

Відповідно до абзацу восьмого пункту 12 "Положення про експертну раду з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 14.09.2011 №1058, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.10.2011 за №1167/19905, якщо встановлено, що експертизу дисертації у спеціалізованій вченій раді проведено неякісно, висновок зазначеної ради недостатньо аргументований, то експертна рада вносить МОНмолодьспорту пропозиції щодо скасування рішення спеціалізованої вченої ради і відмови у видачі диплома про науковий ступінь.

Зміст наведеної норми дає підстави дійти висновку про наявність повноважень в експертної ради вносити пропозиції про скасування рішення у спеціалізованій вченій раді в разі встановлення проведення такою радою неякісної експертизи дисертації.

Відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" 10.02.1995 №51/95-ВР:

з ініціативи організацій та установ, до компетенції яких належить вирішення відповідних питань, експертизі підлягають дисертаційні дослідження, науково-технічна документація на раціоналізаторські пропозиції, винаходи (абзац восьмий частини третьої статті 5);

повторна наукова і науково-технічна експертиза може проводитися: у разі порушення встановлених вимог і правил під час проведення первинної експертизи; на вимогу замовника експертизи чи автора розробки за наявності обґрунтованих претензій до висновку первинної експертизи стаття 16);

додаткова наукова і науково-технічна експертиза проводиться стосовно об`єктів, щодо яких відкрилися нові наукові і науково-технічні обставини (стаття 17);

контрольна наукова і науково-технічна експертиза здійснюється з ініціативи замовника для перевірки висновків первинної експертизи або з ініціативи фізичних чи юридичних осіб, заінтересованих у спростуванні окремих положень, частин або в цілому висновків раніше проведених експертиз (стаття 18).

За змістом наведених норм, після проведення експертизи дисертаційного дослідження може бути проведена повторна експертиза, зокрема, в разі порушення встановлених вимог і правил під час проведення первинної експертизи. Доказів порушення встановлених вимог і правил під час проведення первинної експертизи представником відповідача не надано, відповідних мотивів не наведено.

Також може бути проведена контрольна експертиза з ініціативи фізичних чи юридичних осіб, заінтересованих у спростуванні окремих положень, частин або в цілому висновків раніше проведених експертиз.

Як убачається зі змісту звернення ГО "Точка росту: освіта і наука" заява подана відповідно до частини шостої статті 6 Закону України "Про вищу освіту" щодо наявності в дисертації ОСОБА_1 академічного плагіату та фальсифікації. У порівняльній таблиці заявника наведено твердження автора дисертації, об`єкти плагіату та об`єкти фальсифікації.

На думку суду, наведені в зверненні ГО "Точка росту: освіта і наука" обставини щодо наявності в дисертації позивача плагіату не могли слугувати підставою для проведення контрольної експертизи, оскільки порушені питання не стосувались спростування окремих положень, частин або в цілому висновків раніше проведених експертиз. Крім того, відповідно до частини шостої статті 6 Закону України "Про вищу освіту" скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня у разі виявлення академічного плагіату здійснюється Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти за поданням Комітету з питань етики у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Судом установлено, що за результатами експертизи складено експертний висновок щодо дисертації ОСОБА_1 на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління було підготовлено експертами К.О. Ващенко, В.В. Тертичка, В.В. Баштанник. Експертний висновок складається з розділів: Актуальність дисертаційної роботи та відповідність паспорту спеціальності; визначення мети і завдань дослідження; аналіз методів дисертаційного дослідження; наукова новизна дисертаційного дослідження; аналіз структури роботи. У загальному висновку зазначено: відсутність практичного значення одержаних результатів; неможливість визначення як достовірних висновків та рекомендацій; значне використання електронних ресурсів без належних посилань; низький науковий рівень роботи; не можна вважати завершеним, самостійним науковим дослідження; невідповідність роботи Паспорту спеціальності 25.00.02.

Суд звертає увагу, що експертами вирішувалось питання відповідності дисертації ОСОБА_1 вимогам "Порядку присудження наукових ступенів", водночас висновком не зафіксовано плагіату, зазначено лише про використання електронних ресурсів без належних посилань.

Відповідно до пункту 11 "Положення про експертну раду з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України" для розгляду дисертації та документів атестаційної справи, що надходять до експертної ради, голова експертної ради (за його відсутності - заступник) за узгодженням з МОНмолодьспортом призначає експерта (експертів).

Доказів призначення експертів шляхом узгодження з МОН України представником відповідача не надано, представник пояснила, що передання експертам дисертації для проведення є відповідним рішенням голови експертної ради. На думку суду, такі твердження відповідача є помилковими, оскільки вказаним пунктом передбачено призначення експерта головою експертної ради за погодженням з Міністерством, відповідно таке призначення експертів та їх погодження має бути формалізованим.

Відповідно до "Положення про експертну раду з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України":

експертна рада з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України є дорадчим органом МОНмолодьспорту, що утворюється для проведення експертизи дисертацій з метою здійснення контролю за їх науковим рівнем, науковою та практичною цінністю, роботою спеціалізованих вчених рад та дотриманням єдиних вимог до здобувачів наукових ступенів (пункт 1);

експертна рада у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами МОНмолодьспорту, у тому числі цим Положенням (пункт 2);

головним завданням експертної ради є участь у: проведенні експертизи захищених дисертацій; розгляді документів атестаційних справ; розгляді питань щодо присудження наукових ступенів (пункт 7);

експертна рада відповідно до покладених на неї завдань бере участь у розгляді документів атестаційних справ здобувачів наукових ступенів, дисертації яких розглядаються експертною радою (підпункт 2 пункт 8).

експертна рада має право: одержувати в установленому порядку від спеціалізованої вченої ради додаткові документи та матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань; запрошувати на свої засідання та заслуховувати здобувачів, керівників спеціалізованих вчених рад, офіційних опонентів, наукових керівників і наукових консультантів; вносити пропозиції МОНмолодьспорту щодо залучення до роботи докторів наук - фахівців з відповідних спеціальностей (пункт 9);

за результатами експертизи експерт готує проект атестаційного висновку (абзац шостий пункту 12);

якщо встановлено, що експертизу дисертації у спеціалізованій вченій раді проведено неякісно, висновок зазначеної ради недостатньо аргументований, то експертна рада вносить МОНмолодьспорту пропозиції щодо скасування рішення спеціалізованої вченої ради і відмови у видачі диплома про науковий ступінь (абзац восьмий пункту 12).

у разі потреби експертна рада вносить МОНмолодьспорту пропозиції щодо запрошення на засідання експертної ради здобувача, наукового керівника (консультанта), голову спеціалізованої вченої ради, в якій проведено захист дисертації, чи надсилання дисертації та атестаційної справи здобувача наукового ступеня для додаткового розгляду, а також проведення повторної експертизи (абзац дев`ятий пункту 12).

З огляду на наведені норми "Положення про експертну раду з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України", зважаючи на наявність позитивного висновку Експертної ради з питань проведення експертизи дисертацій МОН України з державного управління за результатами розгляду дисертації ОСОБА_1 , яким рекомендовано МОН України підтримати рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня доктора наук з державного управління позивачу (протоколу від 20.11.2018 №5/2018), наявності експертного висновку, складеного за наслідками розгляду звернення ГО "Точка росту: освіта і наука", який є протилежним висновку спеціалізованої вченої ради, Експертна рада з питань проведення експертизи дисертацій МОН України з державного управління повинна була застосувати абзац дев`ятий пункту 12 вказаного Положення щодо запрошення не лише здобувача, а й наукового керівника (консультанта), голову відповідної спеціалізованої вченої ради. У даному випадку суд бере до уваги не лише наявність двох взаємовиключних висновків, а й відсутність чіткої процедури проведення повторної, додаткової, контрольної експертиз, відсутність процедури апеляційного оскарження рішення експертної ради.

Суд також враховує, що питання про проведення експертизи приймалось не на засіданні Експертної ради з питань проведення експертизи дисертацій МОН України з державного управління та без дотримання вимог "Положення про експертну раду з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України".

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); добросовісно (пункт 5); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення (пункт 9).

За наведених обставин, суд доходить висновку про порушення Експертною радою з питань проведення експертизи дисертацій МОН України права позивача брати участь у засіданні під час вирішення питання щодо наявності підстав для присвоєння йому звання доктора. В позовній заяві позивач спростовує висновки наведені експертами при повторній експертизі дисертації, однак такі доводи Експертною радою з питань проведення експертизи дисертацій МОН України не розглядались, тому суд вважає, що Атестаційний висновок від 12.02.2019 №1/2019 не може вважатись обґрунтованим.

Враховуючи наведене правове регулювання, встановлені обставини, суд доходить висновку, що повторна експертиза призначена з порушенням вимог "Положення про експертну раду з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України", Експертною радою з питань проведення експертизи дисертацій МОН України не враховано право позивача на участь в засіданні за наявності двох протилежних висновків, не розглянуто аргументи здобувача на засіданні, рішення щодо присудження наукового ступеня доктора наук спеціалізованої вченої ради Д 64.858.01 Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України ОСОБА_1 про присудження наукового ступеня доктора наук з державного управління на підставі прилюдного захисту дисертації "Теоретико-методологічні засади участі місцевих органів влади у формуванні та реалізації державної політики" у вигляді рукопису за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління (протокол від 01.11.2018 №12) скасовано без достатніх підстав.

Доходячи такого висновку, суд також ураховує правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 10.09.2019 справа №826/13114/16. Як вже зазначалось, під час повторної експертизи плагіату не встановлено. В атестаційному висновку зазначено, що дисертація не задовольняє вимоги пункту 11 "Порядку присудження наукових ступенів", відповідно до якого кандидатська дисертація: може бути подана до захисту у вигляді опублікованої монографії; повинна містити нові науково обґрунтовані результати проведених здобувачем досліджень, які розв`язують конкретне наукове завдання, що має істотне значення для певної галузі науки; подається до захисту лише за однією спеціальністю. За відсутності в Україні спеціалізованих вчених рад з правом проведення захисту кандидатських дисертацій за відповідною науковою спеціальністю за рішенням МОН може проводитися разовий захист.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства освіти і науки України абзац другий пункту 2 наказу Міністерства освіти і науки України від 05.03.2019 №308. Водночас вимога про зобов`язання Міністерства освіти і науки України затвердити рішення спеціалізованої вченої ради Д 64.858.01 Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (протокол від 01.11.2018№12) про присудження ОСОБА_1 наукового ступеня доктора наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 "Механізми державного управління" та зобов`язання видати ОСОБА_1 диплом доктора наук з державного управління підлягає задоволенню в частині зобов`язати Міністерство освіти і науки України вчинити необхідні та достатні дії щодо вирішення питання про присудження ОСОБА_1 наукового ступеня доктора наук з державного управління на підставі рішення спеціалізованої вченої ради Д 64.858.01 Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України від 01.11.2018 протокол №12, з урахуванням висновків суду.

Вимога визнання протиправними дій Експертної ради з питань проведення експертизи дисертацій Міністерства освіти і науки України з державного управління щодо проведення повторного розгляду дисертації ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки задоволення позову в частині скасування наказу МОН України є достатнім способом захисту позивача.

Щодо строків звернення до суду, то позивачем дотримано шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, оскільки про порушене право позивач міг дізнатись після прийняття МОН України оскаржуваного наказу 05.03.2019, водночас позовну заяву зареєстровано судом 24.04.2019, тобто в межах строку.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2305,20 грн. З урахуванням часткового задоволення позовних вимог на користь позивача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати абзац другий пункту 2 наказу Міністерства освіти і науки України від 05 березня 2019 року №308 у частині скасування рішення спеціалізованої вченої ради Д 64.858.01 Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України від 01 листопада 2018 року протокол №12 про присудження ОСОБА_1 наукового ступеня доктора наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 "Механізми державного управління" та в частині відмови у видачі диплома доктора наук з державного управління ОСОБА_1 на підставі висновку.

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України вчинити необхідні та достатні дії щодо вирішення питання про присудження ОСОБА_1 наукового ступеня доктора наук з державного управління на підставі рішення спеціалізованої вченої ради Д 64.858.01 Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України від 01 листопада 2018 року протокол №12, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позову відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 500,00 грн. (п`ятсот гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Міністерства освіти і науки України (ідентифікаційний код 38621185, місцезнаходження: 01135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 10).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. З дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Пунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147- VIIІ передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення виготовлено 02 червня 2020 року.

Суддя В.А. Донець