ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 636/4608/19 Головуючий суддя І інстанції Ковригін О. С.

Провадження № 22-ц/818/2968/20 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Справи у спорах, що виникають з договорів оренди

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2020 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.

суддів колегії Бурлака І.В., Хорошевського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Семикрас О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 26 лютого 2020 року, постановлену у складі судді Ковригіна О.С., по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк» в особі директора Шаровкіна Володимира Михайловича про розірвання договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області з позовною заявою до СТОВ «Маяк» в особі директора Шаровкіна В.М., в якій просив:

- припинити шляхом розірвання договір оренди земельної ділянки, укладений між ним та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк» в особі директора Шаровкіна В.М. без номеру та дати , зареєстрований в ДРРП 11.03.2015 за № 9032194 у відношенні земельної ділянки площею 1,3034 гектарів, кадастровий № 6325484000:03:001:0010, призначеної для ведення товарного виробництва, розташованої на території Коробочкинської сільської ради Чугуївського району Харківської області та скасувати його реєстрацію;

- стягнути з СТОВ «Маяк» на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 3368 грн 40 коп.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 26 лютого 2020 року призначено у справі за № 636/4608/19 судову еколого-ґрунтознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6).

На вирішення експерта поставлено наступні питання :

1) Який агрохімічний стан та стан родючості ґрунту на час проведення експертизи земельної ділянки кадастровий номер 6325484000:03:001:0010, площею 1,3034 гектарів, яка знаходиться на території Коробочкинської сільської ради Чугуївського району Харківської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва?

2) Чи є агрохімічний стан та стан родючості грунту на час проведення експертизи земельної ділянки кадастровий номер 6325484000:03:001:0010, площею 1,3034 гектарів, яка знаходиться на території Коробочкинської сільської ради Чугуївського району Харківської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, таким, який істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки?

3) Чи є зміна показників гумусу за результатами агрохімічної паспортизації земель, проведеної Харківською філією Державної установи «Держгрунтохорона», достатнім свідченням погіршення стану родючості земельної ділянки кадастровий № 6325484000:03:001:0010, площею 1,3034 гектарів, призначеної для ведення товарного виробництва, розташованої на території Коробочкинської сільської ради Чугуївського району Харківської області, у порівнянні 2011 року та 2018 року?

4) Чи є погіршення стану родючості земельної ділянки з кадастровий № 6325484000:03:001:0010, площею 1,3034 гектарів, призначеної для ведення товарного виробництва, розташованої на території Коробочкинської сільської ради Чугуївського району Харківської області таким пошкодженням об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки?

Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384-386 КК України.

Копію ухвали направлено експертній установі для проведення експертизи.

У розпорядження експерта надано матеріали цивільної справи №636/4608/19.

Витрати за проведення експертизи покладено на відповідача СТОВ «Маяк» (Харківська область, Чугуївський район, с. Коробочкине, вул. Шкільна,1), роз`яснивши йому положення ст.109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.

Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити у призначенні експертизи.

В обґрунтування скарги зазначено, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Послався на те, що експертиза у справі, була призначена судом без врахування думки позивача та його представника - професійного адвоката, щодо її призначення, та без надання належної оцінки наданих доказів, клопотань, заперечень, заяв та надання права ставити питання експертам.

Із посиланням на постанову Касаційного цивільного суду від 12 грудня 2018 року по справі № 143/1205/16-ц зазначив, що сформульовані в ухвалі питання експертам не відповідають правовій позиції Верховного Суду України, щодо мети проведення експертизи за цією категорію справи.

Вважає, що оскільки землекористувачем земельної ділянки є саме СТОВ «Маяк» , яке здійснює сільськогосподарську діяльність на належній ОСОБА_1 земельній ділянці, то причинно-наслідковий зв`язок між діяльністю СТОВ та погіршенням родючості на належній позивачу земельній ділянці не підлягає сумніву.

Послався на те, що не можуть ставитися під сумнів результати обстеження якості ґрунтів та агрохімічного аналізу належної позивачу земельної ділянки, зроблені уповноваженою на те державною установою.

Зазначив, що призначення повторного дослідження з тих самих питань та відібрання зразків ґрунту (які можливі в найкращому випадку, лише через 2-3 місяці, а отримання результатів досліджень через 5-6 місяців) є нічим іншим, як навмисним затягування судом процесу розгляду справи та упереджене ставлення до власника землі як однієї із сторін за даним спором. Питання перед експертами можуть бути поставленні лише в визначені значності погіршення показника гумусу, в порівнянні 2011 року та 2018 року, впливу цього показника на родючість землі та чи є ці обставини підставами для розірвання договору оренди земельної ділянки, і цю правову позицію висловив саме Верховний Суд України.

Зауважив, що Чугуївський міський суд вже розглядав аналогічний позов ОСОБА_3 до СТОВ «Маяк» про розірвання договору оренди земельної ділянки, за тих самих підстав і тих самих обставин, оскільки земельні ділянки позивача і ОСОБА_3 знаходяться на одних тих самих полях агрофірми-відповідача. Позов ОСОБА_3 . Чугуївським судом був задоволений без призначення та проведення будь-яких експертиз і це рішення було залишено Апеляційним судом Харківської області без змін. Вказані судові рішення були додані до позовної заяви. Але в даному випадку, суд чомусь ігнорує ці судові рішення та позицію Верховного суду України. Приймаючи до уваги ті обставини, що за кількома аналогічними позовами власників земельних ділянок до СТОВ «Вітязь», які також розташовані на землях колишнього КСП «Маяк», представником відповідача є адвокат Т.З. Гуменний син голови Чугуївського міського суду, то дії суддів про безпідставне призначення експертизи у підготовчому судовому засіданні вказують на їх явну упередженість.

Від представника СТОВ «Маяк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить останню залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

На обґрунтування відзиву послалась на те, що відповідач вважає, що відбір ґрунту в 2018 році на дослідження проводився з порушеннями (а можливо і взагалі не проводився), а тому Висновок та Агрохімічний паспорт є недопустимими доказами.

Зазначила, що так як, Агрохімічний стан та стан родючості ґрунту на земельній ділянці, що належить на праві власності позивачу, за переконанням відповідача, не відповідає тому стану, що зафіксований в Агрохімічному паспорті поля та Висновку за результатами лабораторного обстеження як погіршення (деградації) через дегуміфікацію (втрати гумусу) та виснаження, а також враховуючи, що відповідач не був присутній при відібрані зразків ґрунту земельної ділянки, висновок вказаної установи, на думку представника відповідача, містить лише загальні фрази, без жодної деталізації проведеної процедури відібрання зразків, не містить дат відібрання, не зазначено осіб, які проводили обстеження, хто був присутнім при цьому, які документи складалися, а це в свою чергу не дає можливості перевірити дотримання фахівцями вимог законодавства, враховуючи, що перевірка стану земельної ділянки в даному випадку можлива лише шляхом вирішення питань, які потребують спеціальних знань в області екології та ґрунтознавства, вважають за необхідне призначення судової еколого-ґрунтознавчої експертизи по справі.

Вказала, що для вирішення спору по суті необхідним є встановлення дійсного стану ґрунту земельної ділянки позивача та вирішення питання чи відбулось погіршення стану ґрунту у порівнянні з попередніми періодами, отже для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання, у сфері іншій, ніж право, а відповідно, ні суд ні сторони по справі не є фахівцями у галузі дослідження ґрунтів.

Зауважила, що сторонами по справі не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи.

Колегія суддів, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України вислухала доповідь суддю-доповідача, представника позивача, за відсутності інших учасників справи, належним чином повідомлених про судове засідання, що відповідно до ст.ст. 131, 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вказаним вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає.

У статті 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи клопотання відповідача, суд першої інстанції виходив з того, що по справі заявлено вимогу припинити, шляхом розірвання договір оренди земельної ділянки, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та скасувати його реєстрацію, на підставі того, що відповідачем допущені істотні порушення умов договору, а саме відповідач не дотримується екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів. Для перевірки вказаних фактів необхідні спеціальні знання, тому суд вважав за необхідне призначити по справі судову еколого-ґрунтознавчу експертизу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У підготовчому судовому засіданні представник відповідача Кужелєва С.В. подала клопотання про призначення у справі судової еколого-ґрунтознавчої експертизи, яке в даному судовому засіданні до початку розгляду по суті підтримав ОСОБА_6 , на вирішення якої поставити питання :

- який агрохімічний стан родючості ґрунту на даний час земельної ділянки кадастровий № 6325484000:03:001:0010, площею 1,3034 гектарів, призначеної для ведення товарного виробництва, розташованої на території Коробочкинської сільської ради Чугуївського району Харківської області Чугуївського району Харківської області ?

- чи є агрохімічний стан та стан родючості ґрунту вказаної земельної ділянки на даний час таким, що істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки?

В обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача посилається на те, що процентне зменшення гумусу у ґрунтах, яке вказане у висновку за результатами лабораторного обстеження якості ґрунтів та порівняльного аналізу агрохімічної паспортизації земель сільгосппризначення на території Чкалівської селищної громади с. Коробочкине, Чугуївського району Харківської області від 16.11.2018 року не могло мати місце і є наслідком порушення методики досліджень. Відповідач вважає, що відбір ґрунту в 2018 році на дослідження проводився з порушеннями (а можливо і взагалі не проводився), а тому висновок і агрохімічний паспорт є недопустимими доказами .У зв`язку зі значними розбіжностями між даними, наведеними в доказах позивача та доказами, поданими відповідачем щодо агрохімічного стану та стану родючості ґрунту, та зважаючи на те, що перевірка стану земельних ділянок можлива лише шляхом вирішення питань, які потребують спеціальних знань в області екології та ґрунтознавства, представник відповідача вважає за необхідне проведення судової еколого-ґрунтознавчої експертизи.

Представник позивача проти заявленого клопотання категорично заперечувала, посилаючись на те, що саме на ДУ «Інститут охорони ґрунтів України» - ДУ «Держгрунтохорона», яка має структурні підрозділи в кожній області країни, Уряд поклав обов`язки щодо проведення агрохімічної паспортизації для визначення показників родючості ґрунтів та рівня їх забруднення токсичними речовинами. Саме тому позивач звертався до Харківської філії ДУ «Держгрунтохорона» щодо отримання довідки інформації стану агрохімічних показників ґрунту земельної ділянки за попередні роки та агрохімічного паспорту на теперішній час. Так 16.11.2018 р. позивач отримав висновок за результатами лабораторного обстеження якості ґрунтів та порівняльного аналізу агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення на території Чкаловської селищної громади с. Коробочкине Чугуївського району Харківської області за яким вміст органічної речовини в переданій відповідачу в оренду земельній ділянці значно погіршився, змінився, що є значним погіршенням родючості ґрунтів і основною причиною погіршення родючості є господарська діяльність, тобто недотримання культури землеробства. Будь-яких сумнівів в об`єктивності проведених досліджень Харківською філією ДУ «Держгрунтохорона» та наданих даних агрохімічного паспорту і висновку за результатами обстеження якості ґрунту не має.

Представник позивача вважає, що призначення по справі експертизи та її доручення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз не має сенсу, бо висновок експертизи не буде мати значення для суду, тому що, цей заклад не має повноважень щодо лабораторних обстежень якості ґрунтів за показниками родючості. Всі дані щодо стану агрохімічних показників ґрунтів в цілому по Харківській області знаходяться тільки в Харківській філії ДУ «Держгрунтохорона» .

Представник відповідача підтримав клопотання сторони відповідача та просив його задовольнити, при цьому пояснив, що саме агрохімічний стан та стан родючості ґрунту на земельній ділянці, що належить на праві власності позивачу, не відповідає тому стану, що зафіксовано агрохімічному паспорті поля та висновку за результатами лабораторного обстеження як погіршення ( деградації ) через де гуміфікацію (втрати гумусу) та виснаження, а також враховуючи, що відповідач не був присутній при відібранні зразків ґрунту земельної ділянки і є підставою для ініціювання проведення незалежної судової експертизи, яка буде проведена із відібранням зразків у присутності обох сторін по справі із дотриманням експертом вимог нормативно - правових актів щодо їх відібрання, оскільки докази надані позивачем викликають у відповідача сумніви щодо дотримання ХФ ДУ «Держгрунтохорона» вимог законодавства при проведенні обстеження земельних ділянок, відібранні зразків та проведенні лабораторних досліджень. Висновок вказаної установи, на думку представника відповідача, містить лише загальні фрази, без жодної деталізації проведеної процедури відібрання зразків не містить лише загальні фрази, без жодної деталізації проведеної процедури відібрання зразків, не містить дат відібрання, не зазначено осіб, які проводили обстеження, хто був присутнім при цьому, які документи складались, а це в свою чергу не дає можливості перевірити дотримання фахівцями вимог законодавства. Крім того, представник відповідача зазначив, що Постанову КМУ № 413 від 07.06.2017, на яку посилається представник позивача втратила чинність та визнана неконституційною Рішенням КСУ за № 8- р/2019 від 25.06.2019.

Згідно зі статтею 189 ЦПК України завданням підготовчого провадження є, зокрема: визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Відповідно до п.п. 7, 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд: з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про призначення експертизи.

Нормами ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Предметом доказування у даній справі є обставини, якими сторони обґрунтовують свої доводи та заперечення з приводу позову, який розглядає суд, що мають юридичне значення в контексті відповідних норм матеріального права. Згідно підстав та предмету заявленого позову та заперечень відповідача, до предмету доказування по справі входять: з`ясування наявності або відсутності погіршення стану земельної ділянки позивача внаслідок діяльності відповідача, що потребує наукових знань.

Відповідно до ст. 103 ЦПК України:

Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Згідно з п. 24.1.4 ІІ Розділу Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом МЮ України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) основними завданнями ґрунтознавчої експертизи є: виявлення на предметах-носіях мікронашарувань (часток) ґрунтового походження, визначення їх природи, а також установлення спільної родової (групової) належності з наданими зразками; установлення походження ґрунту на предметах-носіях з певної ділянки місцевості (іншого місця події); установлення механізму утворення ґрунтових нашарувань.

У той же час до основних завдань екологічної експертизи належать (п. 8.2): визначення виду й місця розташування джерела негативного антропогенного впливу на навколишнє природне середовище; визначення характеристики негативного антропогенного впливу на навколишнє природне середовище в часі та просторі; встановлення механізму негативного антропогенного впливу (механізму виникнення надзвичайної екологічної події); встановлення невідповідностей екологічного характеру у проектах техніко-економічних розрахунків та техніко-економічних обґрунтувань будівництва (реконструкції) і планування певного об`єкта; встановлення обставин, пов`язаних з порушеннями природоохоронного законодавства та умов експлуатації потенційно небезпечних об`єктів, а також з діями (бездіяльністю) спеціально уповноважених осіб у галузі охорони навколишнього середовища й природокористування, які сприяли заподіянню шкоди здоров`ю людини (смерті людини) або призвели до інших тяжких наслідків; визначення екологічних наслідків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок ведення бойових дій та/або застосування військової техніки та озброєння; визначення розміру збитків від забруднення навколишнього природного середовища, пошкодження або знищення об`єктів тваринного та рослинного світу, що відбулося внаслідок ведення бойових дій та/або застосування військової техніки та озброєння.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

З огляду на встановлений ч. 1 ст. 81 ЦПК України обов`язок учасника справи доводити обставини, на які є посилання, як на підставу своїх заперечень відповідачем було поставлено під сумнів достовірність доказів, наданих позивачем, та враховуючи, що спірне питання потребує спеціальних знань, відмінних від галузі права, суд першої інстанції обґрунтовано та відповідно до наведених норм цивільного процесуального права дійшов висновку про наявність підстав для призначення експертизи.

Посилання позивача на рішення Верховного Суду у справі № 143/1205/16-ц є безпідставним, оскільки предметом касаційного перегляду не було визначення кола питання, які є необхідними для постановлення експертам у цій категорії справ з метою встановлення істини у справі, згаданий прецедент тлумачення норм права не є релевантний по цій справі.

Також колегія суддів відхиляє доводи скарги щодо необхідності врахування у цій справі процесуальних дій суду першої інстанції при розгляді справи ОСОБА_3 до СТОВ «Маяк» про розірвання договору оренди земельної ділянки, в якій судова експертиза не призначалася, оскільки за змістом ч. 4 ст. 263 ЦПК України вони не мають прецедентного значення.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З урахуванням предмету та підстав заявленого позову та змісту заперечень відповідача, відповідно до зазначених норм ЦПК України та Науково-методичних рекомендацій у даному випадку призначення судової експертизи відповідає завданню підготовчого провадження та визначеному у ст. 2 ЦПК України завданню цивільного судочинства.

Колегія суддів відхиляє аргументи скарги, які належним чином не доведені та висновків суду не спростовують, а судом першої інстанції постановлено ухвалу із дотриманням вимог закону, тому суд апеляційної інстанції на підставі ч. 1 ст. 375 ЦПК України залишає без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 26 лютого 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 02 червня 2020 року.

Головуючий В.Б. Яцина.

Судді колегії І.В. Бурлака.

О.М. Хорошевський.