ПОСТАНОВА

Іменем України

03 червня 2020 року

Київ

справа №640/12538/19

адміністративне провадження №К/9901/29723/19

Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

головуючого (судді-доповідача) - Уханенка С.А.,

суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м.Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрите

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2019 року, ухвалену у складі судді Скочок Т.О. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року, ухвалену у складі головуючого судді Собківа Я.М., суддів Ганечко О.М., Земляної Г.В.,

УСТАНОВИВ:

І. Обставини справи

1. У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м.Києві, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо направлення листа в Першу Київську державну нотаріальну контору міста Києва про вилучення з Єдиного державного реєстру заборон інформацію про арешт майна, належного громадянину ОСОБА_2 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , як безпідставно внесену;

- зобов`язати відповідача надіслати офіційного листа в Першу Київську державну нотаріальну контору міста Києва про вилучення з Єдиного держав реєстру заборон інформацію про арешт майна, належного громадянину ОСОБА_2 , якій був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , як безпідставно внесену.

2. ОСОБА_1 є спадкоємницею за заповітом ѕ квартири після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , якій належала Ѕ частина квартири, а Ѕ належала чоловікові ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2

3. ОСОБА_3 прийняла спадщину від ОСОБА_2 , але не оформила своїх спадкових прав.

4. Листом Української міської державної нотаріальної контори Обухівського району Київської області від 19.08.2014 ОСОБА_1 повідомлено про неможливість видачі їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ѕ частини квартири після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , оскільки відповідно до інформаційної довідки з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, виданого реєстраційною службою Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області за №7772028 09.08.2013 убачається, що на підставі листа СУ ГУ МВС України №10/2-1390 від 24.03.1995 реєстратором, а саме Першою Київською державною нотаріальною конторою, на все майно ОСОБА_2 зареєстрований арешт.

5. 30.01.2019 представник позивача звернувся до голови Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в м. Києві із заявою, в якій просив останнього надіслати до Першої Київської державної нотаріальної контори листа про недійсність листа СУ ГУ МВС України №10/2-1390 від 24.03.1995. Вказана заява була направлена Головним управління національної поліції у місті Києві для організації її розгляду до Голосіївського управління поліції ГУНП у м.Києві.

6. Не вирішення вказаного питання по суті стало підставою для звернення позивачки до суду з цим позовом.

7. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

8. Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки заявлені вимоги стосуються дій відповідача, пов`язаних з розслідуванням кримінальної справи.

9. Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції позивачка подала апеляційну скаргу.

10. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2019 року залишено без змін.

11. Залишаючи без змін ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2019 року апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо необхідності розгляду заявлених позовних вимог в порядку кримінального провадження.

12. Не погодившись з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2019 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права просить скасувати оскаржені судові рішення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

13. В обґрунтування касаційної скарги позивачка зазначає, що лист відповідача на підставі якого був зареєстрований арешт майна, був складений поза рамками кримінальної справи.

14. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

ІІ. Джерела права і акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду

15. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи і доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає наступне.

16. Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

17. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частини перша статті 2 КАС України).

18. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

19. Пункт 3 частини 2 статті 19 КАС України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

20. Відповідно до підпунктів 1,2 частини першої статті 4 КАС України:

- адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

- публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

21. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

22. Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (частина перша статті 1 КПК України).

23. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).

24. Матеріали справи свідчать, що предметом спору є невчинення відповідачем дій за заявою позивача щодо зняття арешту з майна, підставою для накладення якого став лист відповідача від 24.03.1995 року №10/2-1390.

25. Так, зі змісту вказаного листа, копія якого наявна в матеріалах справи, убачається направлення останнього від СУ ГУ МВС України в м.Києві на ім`я завідуючого нотаріальної контори №1 у зв`язку з розслідуванням кримінальної справи.

26. Таким чином, суди попередніх дійшли обґрунтованого висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір стосується вилучення інформації з Єдиного державного реєстру заборон, яка була внесена до реєстру у зв`язку з розслідуванням кримінальної справи, о тому підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства.

27. Доводи касаційної скарги про неправомірність накладеного арешту, порушення порядку його накладення є безпідставними і не приймаються Судом, оскільки вказані обставини не спростовують викладену в листі відповідача від 24.03.1995 року №10/2-1390 інформацію щодо його направлення у зв`язку з розслідуванням кримінальної справи та відповідно підлягають встановленню теж в порядку кримінального судочинства.

28. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

29. З урахуванням вищезазначеного колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувані судові рішення суду у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення, не допустивши порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

30. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

31. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

32. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року залишити без змін.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий: С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська