Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/267/20

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., розглянувши матеріали позовної заяви фізичної особи - підприємця Коломієць Ігора Григоровича до відповідача Державного підприємства "Острозьке лісове господарство" про стягнення заборгованості в сумі 174 985 грн. 21 коп.

Без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року фізична особа - підприємець Коломієць Ігор Григорович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Державного підприємства "Острозьке лісове господарство" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 174 985 грн. 21 коп., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань по договору від 02.07.2018 року №16-л/18 про надання послуг, пов`язаних з лісівництвом.

Ухвалою суду від 30 березня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву; позивачу - відповідь на відзив.

21 квітня 2020 року від представника відповідача надійшли заперечення на позовну заяву про стягнення заборгованості, зі змісту яких вбачається, що ДП "Острозьке лісове господарство" постійно здійснював взаєморозрахунки у встановлені терміни, але у зв`язку з тяжким матеріальним станом дійсно утворилася заборгованість. Крім того, зазначено, що станом на 01.04.2020 року підприємством вже погашено 35 000,00 грн., та в найкоротші терміни ДП "Острозьке лісове господарство" планує повністю погасити борг.

15 травня 2020 року від представника позивача надішли підтвердження про те, що відповідачем дійсно погашена заборгованість в розмірі 35 000,00 грн., а тому заборгованість відповідача станом на 13.05.2020 року становить 139 985,21 грн.

Крім того, 15.05.2020 року від представника позивача надійшла заява про те, що після прийняття судом рішення по справі будуть надані докази понесених витрат на правничу допомогу з огляду на те, що умовами договору (угоди) №03/03-19 про надання правничої допомоги від 03.03.2020 року, а саме п. 4.2. встановлено виплату частини гонорару адвокату в розмірі 5 000,00 грн. протягом 10-ти календарних дні з дня прийняття рішення господарським судом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

02 липня 2018 року між Державним підприємством "Острозьке лісове господарство", як замовником, та фізичною особою-підприємцем Коломієць Ігорем Григоровичем, як виконавцем, було укладено договір № 16-л/18 про надання послуг, пов`язаний з лісівництвом (далі - Договір) з доповненням №1 від 03.01.2019 року (а.с.11-15).

За умовами пункту 1.1. Договору, "Виконавець" має право та зобов`язується на власний ризик, власними силами, засобами та матеріалами надати послуги, пов`язані з лісівництвом (лісозаготівельні послуги; догляд за лісовими культурами; садіння лісу) (код 02.40.1 за ДК 016-2010) за завданням "Замовника", який в свою чергу має право та зобов`язується прийняти і оплатити надані послуги.

Згідно п.6.2 Договору про надані послуги "Виконавець" щомісячно складає Акт приймання-передачі виконаних робіт, який підписується уповноваженими представниками сторін.

На виконання прийнятих договірних зобов`язань позивачем по справі протягом 2019 року були надані послуги, пов`язані з лісівництвом на загальну суму 556 229,45 грн., а саме: в березні 2019 року на загальну суму 112 636,32 грн., в травні на загальну суму 11 600,16 грн., в червні 2019 року на загальну суму 66 520,35 грн., в липні 2019 року на загальну суму 92 571,84 грн., в серпні 2019 року на загальну суму 58 433,31 грн., в вересні 2019 року на загальну суму 108 723,09 грн., в жовтні 2019 року на загальну суму 76 438,02 грн., в листопаді 2019 року на загальну суму 2 429,34 грн., в грудні 2019 року на загальну суму 26 877,02 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі робіт та послуг за Договором № 16-л/18 від 02 липня 2018 року та доповненням № 1 від 03.01.2019 року (а.с.18-88) та рахунками - фактурами (а.с.89-97).

Пунктом 4.1. Договору № 16-л/18 про надання послуг, пов`язаних з лісівництвом від 02 липня 2018 року, встановлено, що розрахунки проводяться шляхом оплати "Замовником" після надання "Виконавцем" рахунка-фактури на оплату наданих послуг на підставі підписаного Сторонами Акта приймання-передачі виконаних робіт на протязі 30 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - ДП "Острозьке лісове господарство" прийнятті на себе зобов`язання щодо оплати виконаних робіт, наданих послуг виконав частково, оплативши тільки частину виконаних робіт, наданих послуг в сумі 376 761,98 грн.

Таким чином, заборгованість на момент подання позовної заяви становила 174 985,21 грн.

15 травня 2020 року від представника позивача надішло підтвердження того, що відповідачем погашена заборгованість в розмірі 35 000,00 грн., а тому заборгованість відповідача перед позивачем станом на 13.05.2020 року становить - 139 985,21 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, погашення заборгованості в розмірі 35 000,00 грн., яке відбулося після відкриття провадження у справі підтверджується платіжними дорученнями № 459 від 07.04.2010 року на суму 5 000,00 грн., № 453 від 02.04.2020 року на суму 25 000,00 грн. та № 467 від 09.04.2020 року на суму 5 000,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, господарський суд закриває провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 35 000,00 коп.

Таким чином, станом на 02.06.2020 року основна заборгованість відповідача за надані послуги становить 139 985,21 грн., доказів погашення якої суду не надано.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.

Як встановлено судом, між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із виконанням умов Договору № 16-л/18 про надання послуг, пов`язаних з лісівництвом щодо своєчасної оплати наданих послуг, регулювання яких здійснюється ГК України, ЦК України, тощо.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Виходячи зі змісту ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст.610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник уважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК).

Пунктом 4.1. Договору № 16-л/18 про надання послуг, пов`язаних з лісівництвом від 02 липня 2018 року, встановлено, що розрахунки проводяться шляхом оплати "Замовником" після надання "Виконавцем" рахунка-фактури на оплату наданих послуг на підставі підписаного Сторонами Акта приймання-передачі виконаних робіт на протязі 30 календарних днів.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивачем надано послуги, пов`язані з лісництвом на загальну суму 556 229,45 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи актами приймання-передачі робіт та послуг. Однак взяті на себе договірні зобов`язання по оплаті за надані послуги відповідач не виконав в повному обсязі, що у свою чергу призвело до виникнення заборгованості станом на 02.06.2020 року в сумі 139 985,21,00 грн.

Доказів погашення вищезазначеної заборгованості матеріали справи не містять.

За таких обставин, позовні вимоги ФОП Коломієць Ігора Григоровича про стягнення з ДП "Острозьке лісове господарство" заборгованості в сумі 139 985,21 грн. за надані послуги є обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами, визнані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Суд, розглянувши вимогу представника позивача про стягнення з відповідача 10 000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката, дійшов висновку, що вони підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП Коломійця І.Г. у цьому судовому провадженні представляв адвокат Чепура Ігор Володимирович .

Судом встановлено, що на підтвердження факту надання правничої допомоги та понесення витрат позивачем на професійну правову допомогу адвоката в сумі 10 000,00 грн. представником позивача надано копії: договору (угоди) № 03/03-19 від 03.03.2020 року про надання правничої допомоги; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЖТ № 000849; ордера на надання правової допомоги серія ЖТ №39713; квитанцією АТ КБ "Приватбанк" від 23.03.2020 року на суму 5 025,13 грн..

Відповідно до п. 1.2. договору (угоди) № 03/03-19 від 03.03.2020 року про надання правничої допомоги клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надати правничу допомогу Клієнту, а саме з підготовки та подачі до Господарського суду Рівненської області позову про стягнення з Державного підприємства "Острозьке лісове господарство" заборгованості за надані послуги згідно договору №16-л/18 про надання послуг, пов`язаних з лісівництвом від 02.07.2018 року, представництво інтересів Клієнта в господарському суді.

За умовами Розділу 4 Договору, розмір гонорару Адвокату за надання правничої допомоги Клієнту за даним Договором становить 10 000,00 грн.

Пунктом 4.2. Договору сторони погодили строки виплати гонорару Адвокату, а саме: 5 000,00 грн. до дня подачі позову до Господарського суду Рівненської області; 5 000,00 грн. на протязі 10-ти календарних дні з дня прийняття рішення Господарським судом Рівненської області по справі за позовом до ДП "Острозьке лісове господарство".

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Згідно п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п`ятою статті 49 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017 р.).

В силу частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи, а відтак до судових витрат. Порядок відшкодування витрат на правничу допомогу врегульовано статтею 126 Господарського процесуального кодексу України. Так, частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 4 та 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За наведеного у сукупності, суд вважає, що витрати на правничу допомогу у даній справі є співмірними із ціною позову, та відповідають категорії та складності справи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення заяви Позивача щодо покладення на Відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката, та покладає витрати на правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, враховуючи усе викладене у сукупності, позовні вимоги ФОП Коломієць Ігора Григоровича про стягнення з ДП "Острозьке лісове господарство" заборгованості в сумі 139 985,21 грн. підлягають до задоволення.

На підставі ст.129 ГПК України судові витрати в розмірі 2 099,78 грн. судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог та вимог, провадження у справі в частині стягнення яких закрито.

Крім того, відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати за позовом покладаються на відповідача в розмірі 10 000,00 грн. - витрат на правову допомогу.

Згідно із ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Як встановлено судом, позивачем по справі за подання даної позовної заяви сплачено судового збору в розмірі 2 624,79 грн.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З огляду на те, що провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 35 000,00 грн. підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, судовий збір, сплачений позивачем за подання даної позовної заяви в розмірі 525 грн. 01 коп. підлягає поверненню позивачу.

Повернення з державного бюджету судового збору, сплаченого за подачу позову розмірі 525 грн. 01 коп., буде вирішено господарським судом у випадку надходження відповідного клопотання позивача.

Керуючись статтями 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Острозьке лісове господарство" (35800, Рівненська обл., місто Острог, проспект Незалежності, буд. 167, ЄДРПОУ00992763) на користь фізичної особи - підприємця Коломієць Ігора Григоровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 139 985 (сто тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) грн. 21 коп. - основної заборгованості, 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. - витрат на правову допомогу та 2 099 (дві тисячі дев`яносто дев`ять) грн. 78 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження у справі в частині вимог фізичної особи - підприємця Коломієць Ігора Григоровича про стягнення з Державного підприємства "Острозьке лісове господарство" 35 000 (тридцять п`ять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу - закрити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Усі процесуальні строки обраховуються з урахуванням змін, внесених до розділу Х "Прикінцевих положень " ГПК України, згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року №540-IX.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.uа

Повний текст рішення складено та підписано 02 червня 2020 року.

Суддя Романюк Ю.Г.