Справа № 562/1031/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2020 року Здолбунівський районний суд

Рівненської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

представника потерпілого адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Здолбунові Рівненської області кримінальне провадження № 42016181130000061 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ханлар Республіки Азербайджан, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, одруженого, депутата сьомого скликання Новомощаницької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, раніше не судимого,

у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.239-2 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , будучи згідно рішення Новомощаницької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області № 1 від 06.11.2015 року "Про визнання повноважень сільського голови та депутатів сільської ради" депутатом сьомого скликання Новомощаницької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, в період з середини грудня 2015 року до початку січня 2016 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, на земельній ділянці зі складу земель водного фонду, що відноситься до земель запасу державної власності, розташованій за межами населеного пункту с.Нова Мощаниця Здолбунівського району Рівненської області в урочищі «Біля Володимира» поблизу річки Збитинка, не маючи жодних правовстановлюючих документів на право власності або користування вказаною земельною ділянкою, діючи умисно, всупереч вимогам ст.168 Земельного кодексу України та ст.ст.82, 86 Водного кодексу України, тобто без отримання від спеціально уповноважених органів влади відповідних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок, на створення на річках та у їх басейнах штучних водойм та водопідпірних споруд, а також без погодженого, у встановленому законодавством порядку, проекту із будівництва на землях водного фонду гідротехнічної споруди, маючи умисел на заволодіння поверхневим (ґрунтовим) шаром земель водного фонду з метою подальшого його використання як будівельного матеріалу при спорудженні на річці Збитинка водопідпірної споруди (дамби), використовуючи попередньо замовлений у підприємця ОСОБА_8 екскаватор «ATLAS 1604» під керуванням машиніста ОСОБА_9 , який діяв за безпосереднього керівництва ОСОБА_4 та був впевнений в наявності в останнього права на проведення відповідних робіт, здійснив на зазначеній земельній ділянці зі складу земель водного фонду зняття поверхневого (ґрунтового) шару землі об`ємом 1513 метрів кубічних.

Після цього, в період з середини грудня 2015 року до початку січня 2016 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 в ході спорудження водопідпірної споруди (дамби) та влаштування штучної водойми на річці Збитинка в урочищі «Біля Володимира» біля с.Нова Мощаниця Здолбунівського району Рівненської області, використовуючи екскаватор «ATLAS 1604» під керуванням машиніста ОСОБА_9 , який діяв за безпосереднього керівництва ОСОБА_4 та був впевнений в наявності в останнього права на проведення відповідних робіт, уклав зазначений незаконно добутий (знятий) ґрунтовий шар землі об`ємом 1513 метрів кубічних на земельну ділянку у формі земляного насипу (трапецієподібного валу) перпендикулярно руслу річки Збитинка, використавши його таким чином для спорудження зазначеної водопідпірної споруди (дамби).

Таким чином, ОСОБА_4 незаконно заволодів поверхневим (ґрунтовим) покривом земельної ділянки водного фонду об`ємом 1513 метрів кубічних, що є особливо великим розміром.

Дії обвинуваченого кваліфіковані за ч.1 ст.239-2 КК України як незаконне заволодіння поверхневим (ґрунтовим) шаром земель водного фонду в особливо великих розмірах.

В подальшому, 24 грудня 2017 року близько 08 год. 30 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи на території Ступнівської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, поблизу лісосмуги (точного місця досудовим розслідуванням не встановлено) під час конфлікту, що раптово виник на грунті особистих неприязних відносин, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, умисно наніс ОСОБА_6 не менше двох ударів кулаком руки в обличчя, внаслідок чого спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, поєднаної із крововиливами на нижній повіці лівого ока та склері лівого ока, садном лівої щічно-виличної ділянки та перелому кісток носа без зміщення, які згідно висновку судово - медичної експертизи № 1233 від 04 січня 2018 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Дії обвинуваченого кваліфіковані за ч.2 ст.125 КК України як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Потерпілий ОСОБА_6 подав до суду заяву, в якій відмовляється від обвинувачення ОСОБА_4 , оскільки з обвинуваченим вони примирилися, завдані йому збитки відшкодовані обвинуваченим у повному об`ємі, тому будь-яких претензій майнового та немайнового характеру до обвинуваченого він не має. Просить закрити кримінальне провадження.

Обвинувачений ОСОБА_4 вину в скоєнні злочинів визнав повністю, щиро кається у скоєному, не заперечив щодо закриття кримінального провадження у форміприватного обвинуваченнязач.2ст.125КК Україниу зв`язкуз відмовоюпотерпілого відобвинувачення,а кримінальнепровадження зач.1ст.239-2КК України просить закрити у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Прокурор вважає, що є правові підстави для закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Вислухавши учасників судового провадження, роз`яснивши обвинуваченому його права на заперечення щодо закриття провадження з нереабілітуючих підстав та на повний судовий розгляд справи, з`ясувавши добровільність та істинність позиції учасників кримінального провадження щодо закриття провадження у справі за вказаних обставин, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбаченихпунктами 4-8, 10 частини першої абочастиною другою статті 284цього Кодексу.

Згідно зі ст.477 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених, в тому числі, ч.2 ст.125 КК України.

Пунктом 7 ч.1 ст.284 КПК України встановлено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

У відповідності до положень абз.2 ч.7 ст.284 КПК України якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

На підставі наведеного кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, підлягає до закриття у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення відповідно до п.7 ч.1 ст.284 КПК України.

Разом з тим, стаття 49 ККУкраїни обмежує строками давності повноваження держави щодо кримінального переслідування осіб, які вчинили злочини. Строк давності - це передбачений кримінальним законом певний проміжок часу після вчинення злочину, сплив якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.239-2 КК України, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, за який передбачено найбільш суворе покарання у виді обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинений злочин усвідомив і щиро розкаявся, не заперечує щодо звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції. На облікуу лікаряпсихіатра танарколога обвинуваченийне перебуває,за місцем проживання характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягається вперше.

Згідно положень ст.44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

У відповідності до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Звільнення від кримінальної відповідальності не є виправданням особи, а є відмовою держави в особі відповідного суду загальної юрисдикції від застосування заходів кримінально-правового характеру до осіб, які вчинили кримінальні правопорушення.

Враховуючи,що змоментувчинення обвинуваченим злочину, передбаченого ч.1 ст.239-2 КК України,минуло понад три роки, тобто закінчилися визначені пунктом 2 ч.1 ст.49 КК України строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за даний злочин, ОСОБА_4 підлягає звільненнювід кримінальноївідповідальностіу зв`язку із закінченням строків давності.

Пунктом 1 частини 2 ст.284 КПК України встановлено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

На підставі ст.49 КК України, керуючись ст.ст.284, 288, 314, 477 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, закрити в зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.239-2 КК України,у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 вересня 2016 року за № 42016181130000061 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.239-2 КК України, відносно ОСОБА_4 закрити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 7 (Семи) днів з дня її оголошення.

С у д д я