Постанова

Іменем України

22 травня 2020 року

м. Київ

справа № 628/291/18

провадження № 61-22448св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - акціонерне товариство «Українська залізниця», регіональна філія «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», виробничий підрозділ Куп`янська дирекція залізничних перевезень»,

третя особа -управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Харківського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Овсяннікової А. І., Коваленко І. П., Сащенко І. С.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до акціонерного товариства «Українська залізниця», регіональна філія «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», виробничий підрозділ «Куп`янська дирекція залізничних перевезень» (далі - АТ «Українська залізниця»), третя особа: управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області про зобов`язання здійснити розрахунок заробітку для виплати допомоги по вагітності та пологам, здійснити дії для забезпечення її виплати та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначала, що з 2005 року вона працює у виробничому підрозділі «Куп`янська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» на посаді оператора СТЦ станції Куп`янськ -Сортувальний.

З 23 жовтня 2017 року ОСОБА_1 перебувала на лікарняному 126 днів, а потім додатково 14 днів - із 24 жовтня 2017 року до 06 листопада 2017 року. Допомогу по вагітності вона отримала, але вважала, що вона не доплачена у зв`язку із неправильним розрахунком розміру середньоденного заробітку.

У розрахунок безпідставно не були включені 26, 29 та 30 квітня 2017 року, дні хоч і були неробочими, але це дні, коли вона перебувала у трудових правовідносинах із підприємством, а тому вони мають враховуватися у період для обчислення заробітної плати, а також 12 928,50 грн - часткова вартість лікувальної путівки, яка включається до фонду заробітної плати, з якої нею сплачені страхові внески.

Сума коштів по вагітності та пологам, яка повинна бути виплачена, на думку позивача, становить 73 998,40 грн, але фактично їй нараховано та сплачено 18 998,00 грн, тобто нею не отримано 55 000,04 грн.

З урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд зобов`язати відповідача здійснити перерахунок розміру допомоги по вагітності та пологам за листками непрацездатності АГЦ № 870955 за період із 20 червня 2017 року по 23 жовтня 2017 року та АГЦ № 944132 за період із 24 жовтня 2017 року по 06 листопада 2017 року, включивши до розрахунку три дні перебування у трудових відносинах, а саме 26, 29 та 30 квітня 2017 року, суму нарахувань у розмірі 12928,50 грн за квітень 2017 року, з якої були сплачені єдиний соціальний внесок, а також направити заяву-розрахунок до робочого органу Фонду соцстраху з описом помилки та надати розрахунок на суму недоплати 55 000,04 грн соціальної допомоги по вагітності та пологам, стягнути 100 000,00 грн моральної шкоди та 4 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 11 червня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано виробничий підрозділ «Куп`янська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» зробити перерахунок розміру допомоги по вагітності та пологам ОСОБА_1 за листками непрацездатності АГЦ № 870955 за період із 20 червня 2017 року до 23 жовтня 2017 року та АГЦ № 944132 за період із 24 жовтня 2017 року до 06 листопада 2017 року, включивши до розрахунку три дні перебування у трудових відносинах, а саме: 26, 29 та 30 квітня 2017 року, а також суму нарахувань у розмірі 12 928,50 грн (оплата лікувальної путівки в санаторій ім. Гоголя м. Миргород).

Зобов`язати виробничий підрозділ «Куп`янська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» після проведення перерахунку розміру допомоги по вагітності та пологам ОСОБА_1 направити його до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області для здійснення виплат.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення моральної шкоди відмовлено.

Стягнуто з виробничого підрозділу «Куп`янська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 1 500,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення мотивовано тим, що відповідач безпідставно не включив у розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати дні 26, 29 та 30 квітня 2017 року, оскільки позивач фактично знаходилась у ці дні в трудових правовідносинах із підприємством і їй за ці дні нарахований дохід, з якого сплачені страхові внески. Відповідачем скориговано бухгалтерські документи з метою пересування суми 12 928,50 грн (доходу ОСОБА_1 у вигляді компенсації за лікувальну путівку) на квітень 2017 року, а це саме той місяць, який відповідач не включив в розрахунок для нарахування виплати допомоги по вагітності та пологам. Суд вважав необхідним зобов`язати відповідача зробити відповідний перерахунок.

Відмовляючи в задоволенні вимоги щодо стягнення моральної шкоди задоволенню, суд вважав, що позивачем не надано суду будь-яких відомостей про погіршення стану здоров`я чи глибину душевних страждань внаслідок дій відповідача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року апеляційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» задоволено.

Рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 11 червня 2019 року у частині задоволення позову скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що підставою для нарахування Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з якого здійснюються відповідні виплати щодо допомоги по вагітності та пологам, є отримані доходи громадян за фактично відпрацьований час. Сам факт перебування у трудових відносинах без врахування фактично відпрацьованого часу не є підставою включення квітня 2017 року до розрахунку при визначені допомоги по вагітностям та пологам. Таким чином, апеляційний суд вважав, що АТ «Укразалізниця» обґрунтовано виключено спірний місяць з розрахункового періоду. Крім того, позивач не заперечувала, що з 26 квітня 2017 року по 05 травня 2017 року вона дійсно знаходилась у санаторії ім. Гоголя в м. Миргород, відповідно до лікувальної путівки від підприємства та не працювала.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12 грудня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Запорізького апеляційного суду від 12 листопада 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального прав, просить скасувати це судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

У лютому 2020 року до Верховного Суду надійшла справа № 628/291/18-ц.

13 лютого 2020 року надійшло клопотання управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, в якому просять закрити касаційне провадження відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 296 ЦПК України.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів дійшов обґрунтованого висновку про те, що три дні, які були вихідними (26, 29, 30 квітня 2017 року) необхідно включити в розрахунковий період для обчислення середнього заробітку. Лише у випадку відсутності на роботі з поважних причин, ці дні не підлягають урахуванню. Проте оскільки вказані дні були вихідними, їх необхідно включати в підрахунок для обчислення заробітної плати для виплати допомоги по вагітності і пологам.

Апеляційний суд на зазначене належної правової уваги не звернув та помилково скасував законне судове рішення.

Доводи інших учасників справи

У лютому 2020 року від управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області та АТ «Українська залізниця» надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року - без змін.

Відзиви мотивовано безпідставністю доводів касаційної скарги, оскільки робочі дні квітня 2017 року (спірний період) є невідпрацьованими позивачем із поважних причин, тобто весь місяць є таким, що не включається застрахованій особі відповідно до п.3 Порядку № 1266.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Починаючи з 2005 року ОСОБА_1 перебуває у трудових правовідносинах з АТ «Укрзалізниця», виробничий підрозділ «Куп`янська дирекція залізничних перевезень».

З 17 червня 2016 року до 17 квітня 2017 року ОСОБА_1 знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трьох років.

З 18 квітня 2017 року по 25 квітня 2017 року ОСОБА_1 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю перебувала на лікарняному.

27 та 28 квітня 2017 року ОСОБА_1 знаходилась у відпустці без збереження заробітної плати.

З 26 квітня 2017 року до 05 травня 2017 року перебувала в санаторії ім. Гоголя в м. Миргород, 85% вартості якої в сумі 12 928,50 грн була їй відшкодована.

За заявою ОСОБА_1 12 928,50 грн включено у її дохід за травень 2017 року, у серпні 2017 року зроблено коригування та вказана сума була включена до доходу ОСОБА_1 за квітень 2017 року.

Мотивувальна частина.

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, викладені у відзиві, Верховний суд у складі колегії суддів Третьої судової палати касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Види матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням працівникам, а в деяких випадках і членам їх сімей, умови їх надання та розміри визначаються законами України з окремих видів загальнообов`язкового державного соціального страхування, іншими нормативно-правовими актами, які містять норми щодо загальнообов`язкового державного соціального страхування (стаття 255 Кодексу законів про працю України).

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, станом на момент виникнення спірних правовідносин визначав Закон України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 2240-ІІІ право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.

За змістом статті 6 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, підлягають:

1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах;

2) члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.

За змістом пункту 3 частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхувальник зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону.

За змістом пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхувальник відповідно до цього Закону - це:

а) роботодавець - для осіб, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону; б) особи, зазначені у частинах другій та третій статті 6 цього Закону.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами.

Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до статті 53 цього Закону, і не залежить від страхового стажу.

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про відпустки» фінансування допомоги по вагітності та пологах провадиться з коштів державного соціального страхування.

Таким чином, джерелом фінансування допомоги по вагітності та пологах працюючим жінкам є Фонд соціального страхування, а роботодавець при цьому фактично виступає посередником між Фондом та застрахованою особою, і на роботодавця законом покладається обов`язок своєчасно вчинити необхідні дії по нарахуванню та в повному обсязі виплатити таку допомогу працівнику при настанні страхового випадку за рахунок коштів державного страхування.

За змістом частини першої статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (у редакції, чинній на момент настання страхового випадку у зв`язку з народженням дитини) фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Підставою для фінансування страхувальників робочими органами відділень Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

У справі, що переглядається, встановлено, що АТ «Укрзалізниця» виконало покладені на нього законом зобов`язання щодо нарахування та виплати позивачу матеріального забезпечення у зв`язку із вагітністю та пологами. Вказане не заперечувалося і позивачем. Разом із тим, ОСОБА_1 не погодилася з розрахунком, оскільки вважала, що роботодавець неправомірно не врахував три дні : 26, 29, 30 квітня 2017 року.

При обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески на страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим Кабінетом Міністрів України постановою від 26 вересня 2001 року середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов`язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.

Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.

Встановивши, що ОСОБА_2 із 18 квітня по 25 квітня 2017 року перебувала на лікарняному, 27 та 28 квітня 2017 року знаходилась у відпустці без збереження заробітної плати, з 26 квітня 2017 року до 05 травня 2017 року перебувала в санаторії ім. Гоголя в м. Миргород, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що всі робочі дні квітня 2017 року відповідно до графіку роботи ОСОБА_1 є невідпрацьованими застрахованою особою з поважних причин.

Також колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що підставою для нарахування Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з якого здійснюються відповідні виплати щодо допомоги по вагітності та пологам, є отримані доходи громадян за фактично відпрацьований час. Сам факт перебування у трудових відносинах без врахування фактично відпрацьованого часу не є підставою включення квітня 2017 року до розрахунку при визначені допомоги по вагітностям та пологам.

Таким чином, рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, містить вичерпні висновки, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи, та обґрунтування щодо кожного доводу сторін по суті позову, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження апеляційним судом та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом апеляційної інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року залишити без змін.

У задоволенні клопотання управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, про закриття касаційного провадження відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Сімоненко

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров