ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2020 року м.Дніпро Справа № 904/3039/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Антоніка С.Г., Іванова О.Г.

при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю.

Учасники процесу не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2020р. (повний текст судового рішення складено 30.01.2020, суддя Бєлік В.Г.) у справі № 904/3039/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам`янське, Дніпропетровська область

про внесення змін до договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про розірвання договору підряду №20-10/16-СБИ від 18.10.2016 року та стягнення збитків, що складають суму 231 438,48 грн. Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", в якому просить суд викласти в такій редакції пункт 16 договору №ПР/М-17-1/22-754/НЮдч/17-1003-02 від 15.12.2017 про експлуатацію залізничної під`їзної колії ПАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТКОМБІНАТ", яка примикає до станцій Кам`янське, Правда регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" з урахуванням доповнень позивача, які були внесені у протоколі розбіжностей від 25.05.2018 року до додаткової угоди до договору від 14.05.2018 року, а саме:

"Власник колії несе відповідальність за схоронність вагонного парку на підставі статті 124 Статуту залізниць України, розділу IV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.

Вагони з під`їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.

Відповідно до положень пункту 1 розділу 8 "Правил видачі вантажів" Залізниця надає Власнику колії інформацію про вантажі, що прибули на його адресу з використанням телефонного зв`язку, а саме:

- про прибуття вантажів на станцію призначення Кам`янське змінний старший прийомоздавальник станції повідомляє уповноваженого представника ПАТ "Дніпровський меткомбінат" по телефону 2-35;

- про прибуття на станцію Правда змінний касир товарний або агент комерційний повідомляє уповноваженого представника ПАТ "Дніпровський меткомбінат" по телефону 47-81.

Залізниця повідомляє Власника колії в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ї години наступного дня, із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду й кількості вагонів, з послідуючою реєстрацією форми ГУ-2.".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2018 року у справі № 904/3039/18 в задоволені позову відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2019 року у справі № 904/3039/18 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2018 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено та викладено пункт 16 Договору № ПР/М-17-1/22-754/НЮдч/17-1003-02 від 15.12.2017 року про експлуатацію залізничної під`їзної колії ПАТ "Дніпровський меткомбінат", яка примикає до станцій Кам`янське, Правда регіональної філії "Придніпровська залізниця "ПАТ" Українська залізниця" в наступній редакції:

"Власник колії несе відповідальність за схоронність вагонного парку на підставі статті 124 Статуту залізниць України, розділу IV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.

В з під`їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.

Відповідно до положень пункту 1 розділу 8 "Правил видачі вантажів Залізниця надає Власнику колії інформацію про вантажі, що прибули на його адресу з використанням телефонного зв`язку, а саме:

- про прибуття вантажів на станцію призначення Кам`янське змінний старші прийомоздавальник станції повідомляє уповноваженого представника ПАТ "Дніпровський меткомбінат" по телефону 2-35;

- про прибуття на станцію Правда змінний касир товарний або агент комерційний повідомляє уповноваженого представника ПАТ "Дніпровський меткомбінат" по телефону 47-81.

Залізниця повідомляє Власника колії в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ї години наступного дня, із зазначенням найменування та кількості вантажу, також роду й кількості вагонів, з послідуючою реєстрацією в книзі форми ГУ-2.".

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.08.2019 року рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2018 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2019 року скасовано та справу № 904/3039/18 передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

На новому розгляді, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2020р. у справі №904/3039/18 позовні вимоги задоволено повністю.

Викладено пункт 16 Договору № ПР/М-17-1/22-754/НЮдч/17-1003-02 від 15.12.2017 року про експлуатацію залізничної під`їзної колії ПАТ "Дніпровський меткомбінат", яка примикає до станцій Кам`янське, Правда регіональної філії "Придніпровська залізниця "ПАТ" Українська залізниця" в наступній редакції:

"Власник колії несе відповідальність за схоронність вагонного парку на підставі статті 124 Статуту залізниць України, розділу IV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.

Вагони з під`їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.

Відповідно до положень пункту 1 розділу 8 "Правил видачі вантажів Залізниця надає Власнику колії інформацію про вантажі, що прибули на його адресу з використанням телефонного зв`язку, а саме:

- про прибуття вантажів на станцію призначення Кам`янське змінний старші прийомоздавальник станції повідомляє уповноваженого представника ПАТ "Дніпровський меткомбінат" по телефону 2-35;

- про прибуття на станцію Правда змінний касир товарний або агент комерційний повідомляє уповноваженого представника ПАТ "Дніпровський меткомбінат" по телефону 47-81.

Залізниця повідомляє Власника колії в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ї години наступного дня, із зазначенням найменування та кількості вантажу, також роду й кількості вагонів, з послідуючою реєстрацією в книзі форми ГУ-2."

Стянуто на користь позивача судовий збір у сумі 1 762,00 грн.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області вмотивовано тим, що позивачем доведено належність відповідачу телефонних номерів, за якими він повинен надавати інформацію відповідачу про прибуття вантажів та відсутність у зазначеній позивачем довіреності №67 від 20.02.2018 року та листі про порядок повідомлення ПАТ "ДМК" про прибуття вантажів на його адресу прізвища відповідальних за приймання повідомлень працівників.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при ухваленні зазначеного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, безпідставно проігноровано висновок Великої Палати Верховного Суду щодо подібних правовідносин та не враховано і не виконано вказівки Верховного Суду у постанові 28 серпня 2019 року по даній справі.

У своїй апеляційній скарзі, відповідач зазначає, що Позивачем не було доведено, що подальше виконання Договору без внесення до нього відповідних змін, є неможливим або призвело б до порушення прав чи законних інтересів Позивача.

На думку відповідача з оскаржуваного рішення, вбачається, що підставою для задоволення позову є лише бажання Позивача змінити умови Договору, інших дійсних обставин, які складали б підстави для внесення саме таких змін до Договору рішення не містить.

Апелянт вважає, що задовольняючи позов суд першої інстанції взагалі не врахував права та законні інтереси Відповідача у спорі і фактично на його шкоду зобов`язав виконувати договір на гірших умовах.

Щодо відступлення від висновку Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах викладеного у постанові від 12 лютого 2019 року по справі № 914/2649/17, скаржник зазначає, що суд першої інстанції фактично відступив від вказаного висновку і задовольнив позов за відсутності підстав, визначених статтею 651 ЦК України та за відсутності визначення у договорі виняткових обставин, наявність яких зумовлювала б внесення відповідних змін до договору. Натомість, суд задовольнив позов лише з тих мотивів, що у пункті 19 Договору зазначено, що у разі недосягнення згоди, спір вирішується господарським судом.

ПАТ «ДМК» наголошує на тому, що в дійсності відсутніпідстави для внесення змін до договору з мотивів, наведених у позовній заяві, адже ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» та ПАТ «ДМК» не досягли згоди щодо внесення змін до умов договору, що не може бути самостійною підставою для внесення змін до договору на користь однієї сторони, яка звернулась із позовом.

Також, скаржник вважає, що судом першої інстанції не було виконано вказівки Верховного суду у постанові від 28.08.2019 р. по справі №904/3039/18, де суд зазначав на необхідності врахуваннні викладеного у постанові, а саме встановити, чи наявні обставини, за яких допускається внесення змін до договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії за рішенням суду, що на переконання скаржника судом першої інстанції не було зроблено та не враховано бажання сторони змінити договір на більш вигідні для себе умови і незгода з цим іншої сторони, не створюють юридичного і матеріального спору, який може бути вирішено судом, шляхом внесення зміни умов договору.

Посилаючись на методику розрахунку тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом, затвердженою Наказом Міністерства інфраструктури України 20.06.2013р. № 418, відповідач зазначає, що за отриману від вантажовідправника плату за перевезення вантажу залізниця повинна виконати певні дії (обов`язки) для виконання свого зобов`язання, починаючи від прийому вантажу до перевезення і закінчуючи його видачею вантажоодержувачу. Правила видачі вантажів і включають обов`язок залізниці повідомляти одержувача про прибуття вантажу, тобто зазначений обов`язок має виконуватись залізницею саме до видачі вантажу, як то передбачено ст. 42 Статуту залізниць України. При цьому, відповідно до ч. 2 и. 1 Правил видачі вантажів, порядок і способи повідомлення повинні встановлюватись начальником станції спільно з одержувачем.

Натомість послуга з надання інформації про вантажі, що прибули на адресу вантажоодержувача на станції призначення є предметом господарського обороту, тобто є товаром і повинна виконуватись відповідно до ст. 174 ГК України та ч.2 ст. 22 Статуту за господарським договором і бути волевиявленням обох сторін.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу, вважає рішенння суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

ПАТ "Українська залізниця" в особі РФ "Придніпровська залізниця" вважає безпідставним доводи відповідача стосовно послуги з надання інформації, оскільки плата за перевезення є збірним поняттям, яке, у свою чергу, включає різні види послуг, які надаються залізницею під час перевезення, у тому числі плата за повідомлення одержувача вантажу щодо прибуття вантажу, розміри якої прямо передбачені у Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги.

Зазначає, що позивачем на наведено жодного нормативно-правового акту, згідно з яким AT «Укрзалізниця» повинна надавати послуги з повідомлення одержувача про прибуття вантажу, зокрема шляхом вивішування оголошення у товарній конторі, безкоштовно.

Отже, відповідно до чинного законодавства залізниця зобов`язана надати одержувачу інформацію про вантажі, що прибули на його адресу телефоном (факсом) або шляхом направлення на адресу електронної пошти. Повідомлення шляхом вивішування оголошень у товарній конторі відповідно до Правил можуть здійснюватись в окремих випадках.

Також позивач не погоджується з доводами скаржника, що він не потребує такої послуги повідомлення про прибуття вантажу, оскільки він дізнається про прибуття вантажів на станцію призначення щойно отримує електронний перевізний документ.

Відповідно до п. 5.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, встановЛШэ, що заповнення накладної на станції призначення здійснюється згідно з додатком 3 до цих Правил.

Відповідно до додатку 3 до вищевказаних Правил в частині заповнення графи 49 накладної визначено, що у графі 49 (Відмітки залізниці) залізницею проставляється відмітка «повідомлення одержувача про прибуття вантажу».

Зокрема, графа 49 електронної накладної (на прикладі накладної №45161700, яка наявна у матеріалах справи) містить наступну текстову інформацію: «Одержувача повідомлено 19.07.2018 23-30 Осіння І.М. ЕЦП 19.07.2018і 23:32»

Отже, відмітка у графі 49 електронної накладної є реєстрацією повідомлень про прибуття вагонів в електронному вигляді і не є способом повідомлення одержувача про прибуття вантажу. Повідомлення може передаватись такими способами: телефоном, поштовим зв`язком, телеграфом, факсом, посланцем, електронною поштою тощо.

Тобто вказаним договором передбачено надання повідомлення про прибуття, вантажів на адресу ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат.

Наявність електронного документообігу між залізницею та вантажоодержувачем не звільняє залізницю від надання послуги з повідомлення про прибуття вантажу, а вантажовласника - прийняти таке повідомлення.

Позивач переконаний, що Відповідач додатковою угодою до договору намагається зобов`язати залізницю надавати послугу з вивішування оголошення у товарній конторі безкоштовно, посилаючись на Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги (Тарифне керівництво 1).

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.08.2019р. рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2019р. у справі №904/3039/18 скасовано. Справу №904/3039/18 передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

На новому розгляді, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2020р. у справі №904/3039/18 позовні вимоги задоволено повністю.

Викладено пункт 16 Договору № ПР/М-17-1/22-754/НЮдч/17-1003-02 від 15.12.2017 року про експлуатацію залізничної під`їзної колії ПАТ "Дніпровський меткомбінат", яка примикає до станцій Кам`янське, Правда регіональної філії "Придніпровська залізниця "ПАТ" Українська залізниця" в наступній редакції:

"Власник колії несе відповідальність за схоронність вагонного парку на підставі статті 124 Статуту залізниць України, розділу IV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.

Вагони з під`їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.

Відповідно до положень пункту 1 розділу 8 "Правил видачі вантажів Залізниця надає Власнику колії інформацію про вантажі, що прибули на його адресу з використанням телефонного зв`язку, а саме:

- про прибуття вантажів на станцію призначення Кам`янське змінний старші прийомоздавальник станції повідомляє уповноваженого представника ПАТ "Дніпровський меткомбінат" по телефону 2-35;

- про прибуття на станцію Правда змінний касир товарний або агент комерційний повідомляє уповноваженого представника ПАТ "Дніпровський меткомбінат" по телефону 47-81.

Залізниця повідомляє Власника колії в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ї години наступного дня, із зазначенням найменування та кількості вантажу, також роду й кількості вагонів, з послідуючою реєстрацією в книзі форми ГУ-2."

Стянуто на користь позивача судовий збір у сумі 1 762,00 грн.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 04.03.2020р. для розгляду справи №904/3039/18 визначено колегію суддів Центрального апеляційного господарського суду: головуючий - Верхогляд Т.А., судді: Парусніков Ю.Б., Білецька Л.М.

12.03.2020р. судді Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б., Білецька Л.М. подали заяву про самовідвід у справі № 904/3039/18.

Заява мотивована наявністю підстав, передбачених ч.3 ст. 36 ГПК України.

Так, під час дослідження матеріалів справи №904/3039/18 встановлено, що колегією суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Верхогляд Т.А., судді: Парусніков Ю.Б., Білецька Л.М. 13.03.2019р. прийнято постанову по справі №904/3039/18, яку було скасовано постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.08.2019р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.03.2020 заяви суддів Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б., Білецька Л.М. від 12.03.2020 про самовідвід у справі №904/3039/18 задоволено. Справу №904/3039/18 передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду в порядку статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі розпорядження керівника апарату щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку із задоволенням заяви про самовідвід суддів Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б., Білецької Л.М. та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2020р., яким визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Дарміна М.О., суддів - Антоніка С.Г., Іванова О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.03.2020 поновлено строк на апелянційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2020р. у справі № 904/3039/18 колегією суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів Антоніка С.Г., Іванова О.Г., Зупинено дію оскаржуваного рішення. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 08.04.2020 на 12:00 год.

08.04.2020 судове засідання не відбулося у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанов № 211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", та № 239 від 25 березня 2020 змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів від 16 березня 2020 № 215), якою на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 до 24 квітня 2020, рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду, оформлених протоколами зборів суддів від 17.03.2020 року №1 і від 31.03.2020 року №3 та наказом голови суду № 32 від 17.03.2020, з урахуванням Рекомендацій Ради суддів України, викладених у листі № 9рс-186/20 від 16 березня 2020 року, з метою дотримання завдань господарського судочинства в частині змагальності та рівності сторін, встановлено особливий режим роботи Центрального апеляційного господарського суду на період дії карантину.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.05.2020 розгляд справи №904/3039/18 призначено в судовому засіданні на 20.05.2020 на 12:40. Рекомендовано учасникам справи утриматись від безпосередньої присутності в залі суду, прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі, відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 №196, надати клопотання про розгляд справи за їх відсутності; У випадку безпосередньої участі учасників справи в судовому засіданні обов`язковою є наявність засобів особистого захисту (масок, рукавичок, тощо); Визнано явку представників в судове засідання не обов`язковою.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явилися. Про дату час і місце розгляду справи були повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №4900082041511, №4900082041503 та №4900082039959.

Беручи до уваги, що неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для її розгляду у судовому засіданні, справа переглядалася без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

19.05.2020 до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача, про відкладення розгляду справи, через запровадження карантинних захордів на території України та неможливість у зв`язку з цим бути присутнім у залі судових засідань.

У задоволенні вище вказаного клопотання відмовлено, оскільки ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.05.2020 сторонам рекомендовано утриматися від безпосередньої учаті у залі суду. Разом з тим суд не обмежував право сторін бути присутніми у судовому засіданні з засобами особистого захисту. Зі змісту вступної частини клопотання скаржника вбачається, що адреса за якою він перебуває: 49038, м.Дніпро, пр-т Д.Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 400811237, у свою чергу Центральний апеляційний господарський суд, знаходиться за адресою: 49000, м. Дніпро, пр-т. Д.Яворницького, 65, що спростовує доводи заявника про неможливість його прибуття у судове засідання через введення карантинних зоходів.

20.05.2020 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови Центрального апеляційного господарського суду

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

15.12.2017 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі-залізниця, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" (далі-власник колії, відповідач) укладено договір №ПР/М-17-1/22-754/НЮдч/17-1003-02 про експлуатацію залізничної під`їзної колії ПАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТКОМБІНАТ", яка примикає до станцій Кам`янське, Правда регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця".

Відповідно до п.16 договору власник колії несе відповідальність за схоронність вагонного парку на підставі статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами. Вагони з під`їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.

17.05.2018 від відповідача позивачу надійшла пропозиція щодо укладення додаткової угоди до договору від 14.05.2018 року, в якій відповідачем запропоновано доповнити пункт 16 договору текстом наступного змісту:

"По прибуттю вантажів на станцію примикання Кам`янське або Правда. які адресовані Власнику колії, Залізниця вивішує в товарній конторі станції оголошення із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також: роду й кількості вагонів (контейнерів). Оголошення про прибуття вантажів в товарній конторі є затвердженим Сторонами повідомленням про прибуття вантажу і є послугою безкоштовною відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги (Тарифне керівництво 1)" (т.1 а.с.17).

Так, у відповідь на одержану пропозицію, позивачем запропоновано свою редакцію доповнення до пункту 16 договору, яка була викладена у протоколі розбіжностей від 25.05.2018 року до додаткової угоди до договору від 14.05.2018 року наступного змісту:

"Відповідно до положень пункту 1 розділу 8 "Правил видачі вантажів" Залізниця надає Власнику колії інформацію про вантажі, що прибули на його адресу з використанням телефонного зв`язку, а саме:

- про прибуття вантажів на станцію призначення Кам`янське змінний старший прийомоздавальник станції повідомляє уповноваженого представника ПАТ "Дніпровський меткомбінат" по телефону 2-35;

- про прибуття на станцію Правда змінний касир товарний або агент комерційний повідомляє уповноваженого представника ПАТ "Дніпровський меткомбінат" по телефону 47-81.

Залізниця повідомляє Власника колії в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ї години наступного дня, із зазначенням найменування та кількості вантажу. а також роду й кількості вагонів, з послідуючою реєстрацією форми ГУ-2" (а.с.19).

У зв`язку з незгодою з положеннями, викладеними в додатковій угоді відповідача, вона підписана залізницею з протоколом розбіжностей і повернута підприємству з супровідним листом №МД-1/22-3 від 25.05.2018 року.

До протоколу розбіжностей регіональною філією "Придніпровська залізниця" доданий порядок повідомлення ПАТ "ДМК" про прибуття вантажів на його адресу по станції Правда та Порядок повідомлення ПАТ "ДМК" про прибуття вантажів на його адресу по станції Кам`янське.

Оскільки сторони шляхом перемовин згоди щодо редакції вказаного пункту договору не досягли, він залишився в редакції протоколу розбіжностей.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Відповідно до абзацу 4 пункту 3.12. Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму ВГСУ " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом позову є вимога позивача про затвердження пункту 16 договору №ПР/М-17-1/22-754/НЮдч/17-1003-02 від 15.12.2017 про експлуатацію залізничної під`їзної колії ПАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТКОМБІНАТ", яка примикає до станцій Кам`янське, Правда регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" в редакції позивача.

Спір у справі, що розглядається, виник в зв`язку з недосягенням сторонами згоди щодо змісту редакції пункту 16 договору № ПР/М-17-1/22-754/НЮдч/17- 1003-02 від 15.12.2017 року про експлуатацію залізничної під`їзної колії ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", яка примикає до станцій Кам`янське, Правда регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" в частині визначення порядку сповіщення відповідача про прибуття на його адресу вантажів.

Відповідно до частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

В постанові Верховного Суду від 28.08.2019 року у даній справі, якою було скасувано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2018р. та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2019р. у справі № 904/3039/18, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області, суд касаційної інстанції вказував зокрема про таке:

Суди попередніх інстанцій, розглядаючи спір про внесення змін до пункту 16 договору від 15.12.2017 відповідно до пропозиції позивача, яка ґрунтується на пункті 1 Правил видачі вантажів, у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 14.10.2014 N 513, не дослідили відповідні умови договору та чітко не встановили, чи наявні обставини у справі, з якими закон або договір пов`язують можливість внесення змін за рішенням суду, за відсутності згоди обох сторін на такі зміни. Разом з тим для правильного вирішення справи необхідно встановити ці обставини, оскільки їх відсутність унеможливлює, внесення змін за рішення судом.

Суди першої та апеляційної інстанцій не застосували норми матеріального права (статті 651, 652 Цивільного кодексу України), що регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого не встановили тих фактичних обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення, не надали їм належної правової оцінки та не дослідили зібрані у справі докази (зокрема, договір від 15.12.2017), тому дійшли передчасних висновків при вирішення спору по суті. Встановлення наведених вище обставин не віднесено до повноважень Верховного Суду відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України, що позбавляє його можливості ухвалити нове рішення у справі, тому ухвалені у справі судові рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Згідно з приписами частин 2,7 статті 179 Господарського кодексу України 2. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Мінтранс України наказом від 21.11.2000 року № 644 затвердив Правила обслуговування залізничних під`їзних колій з додатками до цих Правил, якими є: Договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії, Договір про подачу та забирання вагонів, Договір між залізницею і морським (річковим) портом про обробку вагонів з вантажами та Тимчасова угода про подачу та забирання вагонів на під`їзну колію, що будується.

Відповідно до ст.307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст.908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 21 Закону України "Про залізничний транспорт" відносини підприємств залізничного транспорту з власниками залізничних під`їзних колій, порядок і умови експлуатації цих колій, обігу рухомого складу, що не належить до залізничного транспорту загального користування, визначаються Статутом залізниць та укладеними на його основі договорами.

Статтею 77 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998року, передбачено, що договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії і договір про подачу та забирання вагонів укладаються між залізницею або відповідною уповноваженою начальником залізниці організацією та підприємством, якому належить під`їзна колія. Порядок урегулювання розбіжностей, що виникають під час укладення, зміни та розірвання цих договорів, визначається згідно із законодавством.

Детальна регламентація відповідних відносин міститься у Правилах обслуговування залізничних під`їзних колій (далі - Правила обслуговування колій), затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 року N 644 та зареєстрованих Міністерством юстиції України 24.11.2000 року за N 875/5096.

Пункт 3.4 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій (розділ 12 Правил перевезень вантажів) регламентує порядок укладання договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії та договору про подачу та забирання вагонів, а також додаткових угод до договору, його продовження, доповнення або часткові зміни в такому порядку:

- проект договору розробляється залізницею. Підписаний у двох примірниках проект договору надсилається на підпис підприємству. Підприємство підписує і повертає залізниці проект договору у двадцятиденний термін. Цей термін обчислюється: у разі пересилки проекту договору з посильним - з дати розписки про отримання договору, у разі пересилки поштою - з дати календарного штемпеля поштового відділення в пункті знаходження адресата. Якщо при підписанні договору у підприємства виникнуть заперечення стосовно його умов, то незалежно від цього воно підписує договір, складає протокол розбіжностей і направляє його у двох примірниках залізниці одночасно з підписаним договором. Наявність розбіжностей обумовлюється в договорі при його підписанні. У разі неповернення залізниці підписаного проекту договору у двадцятиденний термін договір набирає чинності в редакції залізниці;

- залізниця не пізніше ніж через 20 днів після отримання цього протоколу розбіжностей зобов`язана призначити день розгляду розбіжностей, про що вона має повідомити підприємство у десятиденний термін після отримання протоколу і не пізніше ніж за 10 днів до призначеної дати розгляду. Якщо залізниця у вказаний термін не призначить дату розгляду розбіжностей, договір набирає чинності в редакції підприємства. У випадку неприбуття представника підприємства у призначений термін для розгляду розбіжностей договір набуває чинності в редакції залізниці;

- розбіжності, що залишилися неврегульованими, оформлюються новим протоколом і у двадцятиденний термін після дня їх розгляду передаються залізницею до господарського суду. Якщо в зазначений термін розбіжності не будуть направлені до господарського суду, то договір набуває чинності в редакції підприємства.

У пункті 19 договору сторони узгодили, що розірвання договору або зміна умов можуть мати місце за згодою сторін, які уклали договір, а в разі недосягнення згоди - за рішенням господарського суду. У разі видання нормативних актів, які змінюють Правила обслуговування під`їзних колій, розмір плат, зборів та порядок сплати та інше, сторони зобов`язані привести договір у відповідність до таких нормативних актів шляхом внесення необхідних доповнень і змін до тексту договору.

За загальним правилом внесення змін до договору допускається лише за згодою сторін (частина 1 статті 651 Цивільного кодексу України).

Частинами другою та третьою статті 188 Господарського кодексу України встановлений порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору. Частиною четвертою цієї статті визначено, заінтересована сторона може звернутися до суду, якщо виник спір.

Натомість, правові підстави передання на вирішення суду спору про внесення змін до договору визначені у частині 2 статті 651 та частині 4 статті 652 Цивільному кодексі України. Наявність виключних випадків, передбачених у законі, коли за рішенням суду допускається внесення змін до договору, якщо сторони не дійшли відповідної згоди, узгоджується із пунктом 3 частини 1 статті 3 цього Кодексу, яка передбачає, що свобода договору є однією із загальних засад цивільного судочинства, а також відповідає приписам статті 6 Господарського кодексу України, яка визначає, що одним із загальних принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Так, згідно з частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Згідно з частиною 4 статі 652 цього Кодексу зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Отже, зміна договору за рішенням суду допускається: 1) у разі істотного порушення умов договору (частина 2 статті 651 ЦК України); 2) у зв`язку з істотною зміною обставин (частина 4 статті 652 ЦК України); 3) в інших випадках встановлених законом (частина 2 статті 651 ЦК України); 4) у випадках встановлених договором (частина 2 статті 651 ЦК України).

Місцевий господарський суд правомірно визначив, що фактично спір виник із-за визначення у договорі № ПР/М-17-1/22-754/НЮдч/17- 1003-02 від 15.12.2017 року про експлуатацію залізничної під`їзної колії ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", яка примикає до станцій Кам`янське, Правда регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" порядку повідомлення вантажоодержувача про прибуття на його адресу вантажів.

Редакція доповнень до пункту 16 договору, яка запропонована Позивачем, обґрунтована положеннями пункту 1 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/508 (далі по тексту Правила), відповідно до якого:

«Про прибуття вантажу на станцію призначення залізниця зобов`язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ї години наступного дня, із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду й кількості вагонів (контейнерів).

Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції спільно з одержувачем. Одержувач письмово повідомляє начальнику станції прізвища працівників, відповідальних за приймання в узгодженому порядку повідомлень, і номери телефонів (факсів) та адреси електронної пошти, за якими надаються повідомлення. В окремих випадках повідомлення може здійснюватися шляхом вивішування оголошень у товарній конторі або через посильних тощо».

Пунктом 4 вищезазначених Правил встановлено, «якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, то одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення.

У разі неможливості повідомити одержувача про прибуття вантажу з причин, які залежать від нього, плата за користування вагонами (контейнерами) нараховується після закінчення 2 годин з моменту фактичної подачі вагонів.»

Таким чином, на залізницю покладено обов`язок надавати одержувачу інформацію про вантажі, що прибули на його адресу телефоном (факсом) або шляхом направлення на адресу електронної пошти.

Відповідач пропонуючи свою редакцію пункту 16 просив зобов`язати залізницю надавати послугу безкоштовно, посилаючись Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом в межах України та пов`язані з ними послуги (Тарифне керівництво 1).

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Тарифне керівництво № 1 не передбачає можливість надання безкоштовних послуг. Водночас, пунктом 3 таблиці З розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги визначені ставки зборів за надання одержувачам інформації про вантажі, що прибули на їхню адресу на станції призначення (незалежно від кількості відправок), у тому числі телефоном.

Запропонований відповідачем порядок його сповіщення шляхом вивішування оголошень у товарній конторі не містить вказівки, яким саме чином про дане вивішування він буде інформуватися, як часто він планує перевіряти відповідну інформацію, що в цілому свідчить про несприйнятливість такого способу інформовування для сторін, як майбутніх учасників господарських спорів, щодо стягнення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу, в який саме час отримання відповідного повідомлення становить предмет доказування, в зв`язу із чим відповідні доводи апеляційної скарги відхиляються як необґрунтовані.

В зв`язку із чим, колегія суддів доходить висновку, що позивачем доведено наявність випадку, встановленого законом, який зумовлює його право на ініціювання в судовому порядку питання про укладання договору в запропонованій ним редакції.

Доводи відповідача про відключення АТС і відсутність телефонного зв`язку за номерами зазначеними в редакції позивача, спростовується змістом п. 5 Договору за яким повідомлення про подачу вагонів для під`їзної колії по станціям Правда та Кам`янське передаються саме за тими телефонами, що запропоновані для повідомлення про прибуття вантажів на адресу відповідача. Слід зауважити, що з боку відповідача не було ініційовано внесення змін до п. 5 договору у зв`язку з відключенням телефонного зв`язку.

Відповідно до ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно з частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з частиною 4 статі 652 цього Кодексу зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги в частині того, що позивачем у даній справі недоведено, що подальше виконання Договору без внесення до нього відповідних змін, є неможливим або призвело до порушення прав чи інтересів позивача спростовується встановленими фактичними обставинами справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доведеності факту наявність виключних випадків, передбачених у законі, коли за рішенням суду допускається внесення змін до договору, якщо сторони не дійшли відповідної згоди, узгоджується із пунктом 3 частини 1 статті 3 цього Кодексу, яка передбачає, що свобода договору є однією із загальних засад цивільного судочинства, а також відповідає приписам статті 6 Господарського кодексу України, яка визначає, що одним із загальних принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що пункт 16 Договору в редакції , запропоноваї позивачем відповідає положенням пункту 1 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/508 ПАТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» і ним доведено належність відповідачу телефонних номерів, за якими він повинен надавати інформацію відповідачу про прибуття вантажів та відсутність у зазначеній позивачем довіреності №67 від 20.02.2018 року та листі про порядок повідомлення ПАТ "ДМК" про прибуття вантажів на його адресу прізвища відповідальних за приймання повідомлень працівників.

Посилання апелянта на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 р. у справі № 914/2649/17 за позовом Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Приватного підприємства «Міська оренда» про внесення змін у договір оренди нежитлових приміщень від 15 жовтня 1997 року № 4280 носить фрагментарний характер і зводиться до вибіркового цитування змісту постанови, а тому не спростовує вищенаведених висновків.

Згідно ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим і не вбачає підстав для його скасування. Доводи апеляційної скарги щодо невиконання місцевим господарським судом вказівок суду касаційної інстанції спростовуються вище встановленими фактичними обставинами, в зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 2 643,00 грн. (т.2 а.с.200) покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2020р. у справі №904/3039/18 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2020р. у справі №904/3039/18 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровської області від 20.01.2020р. у справі №904/3039/18 у сумі 2 643,00 грн. покласти на Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, 18-Б, код ЄДРПОУ 05393043)

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному в порядку та строки визначені ст. 288 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 29.05.2020

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя С.Г. Антонік

Суддя О.Г. Іванов