ПОСТАНОВА

Іменем України

27 травня 2020 року

Київ

справа №804/1594/15

адміністративне провадження №К/9901/11047/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Мартинюк Н.М.,

суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №804/1594/15

за позовом Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія-Геос», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

про визнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 березня 2015 року (прийняту у складі: головуючого судді Захарчук-Борисенко Н.В., суддів Ількова В.В., Чорної В.В.)

і постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року (прийняту у складі: головуючого судді Іванова С.М., суддів Чабаненко С.В., Шлай А.В.).

УСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2015 року позивачі звернулися до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просили:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (надалі також - «Міненерговугілля України») при розгляді питань, які викладені у зверненнях позивачів №1199 від 1 серпня 2014 року, №1210 від 3 грудня 2014 року та у запитах на отримання публічної інформації №935 від 14 січня 2015 року, №920 від 4 січня 2015 року щодо внесення змін до законів України про альтернативні джерела енергії або вирішення питання щодо розробки законопроектів: (1) «Про застосування продуктів згоряння або відпрацьованих газів « Теплоагенти Благути » для безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії в енергетичних агрегатах Благути»; (2) «Про розробку додаткового обладнання для переведення існуючих енергетичних агрегатів (котли, двигуни внутрішнього згоряння) на замкнений цикл роботи з використанням продуктів згоряння або відпрацьованих газів - « Теплоагенти Благути » для безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії»; централізованої закупівлі ліцензії на об`єкти інтелектуальної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , забезпечення державної охорони винахідників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які є носіями інформації, котра має загальнодержавне значення та забезпечує енергетичну і екологічну безпеку України, забезпечення енергетичної та екологічної безпеки України до початку опалювального сезону, а також підвищення оборонної здатності Збройних сил України шляхом розробки додаткового обладнання для котлів та двигунів внутрішнього згоряння, яке забезпечує можливість застосування продуктів згоряння у вигляді води або пари як відновлювального, вторинного палива та окислювача - « Теплоагенти Благути », надання документу або копії документу який створено за результатами розгляду листа Фонду №1199 від 1 серпня 2014 року із реєстраційним номером, засвідчений словами «З оригіналом згідно», підписом посадової особи та печаткою Міненерговугілля України, як таку, що суперечить «Положенню про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України», закону України «Про Кабінет Міністрів України», а саме: щодо економічної самостійності України та виконання Конституції та законів України, щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вільного і всебічного розвитку особистості, щодо соціального захисту, охорони здоров`я, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування, щодо розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, культурного розвитку, охорони довкілля, а також розроблення, затвердження і виконання інших державних цільових програм, щодо забезпечення розвитку і державної підтримки науково-технічного та інноваційного потенціалу держави, щодо забезпечення рівних умов для розвитку всіх форм власності; порушує статтю 19 Закону України «Про звернення громадян», статтю 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», статтю 17 Закону України «Про державну службу», статтю 3, частину другу статті 19, статтю 40, статтю 16, частину другу статті 21, частину другу статті 22, частину першу статті 41, частину першу та частину третю статті 42, частину першу статті 50, частину першу та частину другу статті 54, частину першу статті 60, статтю 64, статті 66, 68 Конституції України, пункти 3, 4 статей 3, 5 Закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки в Україні», статті 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 Закону України «Про основи національної безпеки України», Постанову Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2011 року №942 «Про затвердження переліку пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2015 рік», статті 2, 9, 10 Закону України «Про альтернативні види палива», статті 4, 5, 8 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», статті 3, 4, 5, 9, 10, 11, 16, 19, 42, 48 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Постанову Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року №1147 «Про затвердження переліку видів діяльності, що належить до природоохоронних заходів», статтю 2 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації», спрямована проти інтересів держави та конституційних прав громадян, а також проти прав позивачів;

- зобов`язати Міненерговугілля України на підставі ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №804/18142/14 від 9 грудня 2014 року і частини першої статті 276 Цивільного кодексу України негайно поновити порушене право позивачів щодо розгляду їхніх пропозицій про внесення змін до законів України про альтернативні джерела енергії або вирішення питання щодо розробки законопроектів: (1) «Про застосування продуктів згоряння або відпрацьованих газів - « Теплоагенти Благути » для безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії в енергетичних агрегатах Благути»; (2) «Про розробку додаткового обладнання для переведення існуючих енергетичних агрегатів (котли, двигуни внутрішнього згоряння) на замкнений цикл роботи з використанням продуктів згоряння або відпрацьованих газів - « Теплоагенти Благути » для безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії»; централізованої закупівлі ліцензії на об`єкти інтелектуальної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , забезпечення державної охорони винахідників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які є носіями інформації, котра має загальнодержавне значення та забезпечує енергетичну і екологічну безпеку України; забезпечення енергетичної та екологічної безпеки України до початку опалювального сезону, а також підвищення оборонної здатності Збройних сил України шляхом розробки додаткового обладнання для котлів та двигунів внутрішнього згоряння, яке забезпечує можливість застосування продуктів згоряння у вигляді води або пари як відновлювального, вторинного палива та окислювача - « Теплоагенти Благути », надання документу або копії документу який створено за результатами розгляду листа Фонду №1199 від 1 серпня 2014 року із реєстраційним номером, засвідчений словами «З оригіналом згідно», підписом посадової особи та печаткою Міненерговугілля України;

- на підставі частини другої статті 276 Цивільного кодексу України, статті 49 Закону України «Про інформацію», пункту 2 частини першої статті 24 і частини другої статті 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації», статті 25 Закону України «Про звернення громадян», статті 56 Конституції України, пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 10-1 Постанови пленуму Верховного суду України №5 від 25 травня 2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» задля гарантії інтересів юридичної особи та гарантії захисту прав і свобод громадян відшкодувати за порушене право Фонду та ОСОБА_1 на розгляд запиту на отримання публічної інформації по суті запиту №935 від 14 січня 2015 року, листа №1199 від 1 серпня 2014 року щодо вчинення дій для запровадження у виробництво альтернативних джерел - « Теплоагенти Благути », у відповідності до норм чинного законодавства України, а також за порушене право ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності, яке визначене частиною другою статті 54 Конституції України, Дніпропетровському обласному благодійному фонду «Екологія-Геос» (надалі також - «Фонд») моральні збитки у розмірі: 500 (п`ятсот) мінімальних заробітних плат, ОСОБА_1 моральні збитки у розмірі: 1000 (одну тисячу) мінімальних заробітних плат, ОСОБА_2 моральні збитки у розмірі: 1000 (одну тисячу) мінімальних заробітних плат, ОСОБА_3 моральні збитки у розмірі: 1000 (одну тисячу) мінімальних заробітних плат;

- на підставі пункту 18 постанови Пленуму Верховного суду України №4 при розгляді справи про відшкодування моральної шкоди виявити і всебічно з`ясувати причини й умови, що привели до порушення прав фізичних осіб і юридичної особи і заподіяли їм моральну шкоду, й відреагувати на них окремою ухвалою суду.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що Дніпропетровський обласний благодійний фонд «Екологія-Геос» на підставі Статуту, статті 40 Конституції України і Закону України «Про доступ до публічної інформації» звернувся з листом №1198 від 1 січня 2014 року особисто до Прем`єр-міністра України Яценюка А.П. та з аналогічним листом №1199 від 1 серпня 2014 року до Голови Ради безпеки і оборони України А.Парубія, а також із запитом про доступ до публічної інформації №935 від 14 січня 2015 року з питань забезпечення енергетичної, екологічної безпеки, конституційних прав громадян України та підвищення оборонної здатності Збройних сил України в період агресії з боку Російської Федерації проти України, поновлення інтересів держави в енергетичній, екологічній та оборонній сфері.

Однак, позивачі не отримали відповіді на питання, викладені у листі №1198 від 1 серпня 2014 року, з яким Фонд звернувся до Прем`єр-міністра України Яценюка А.П., та який листом Секретаріату Кабінету Міністрів України №29532/1/1-14 від 8 серпня 2014 року було переадресовано Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Така бездіяльність або незаконні чи протизаконні дії Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України порушують «Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 року за №197, статтю 19 Закону України «Про звернення громадян», статтю 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації, статтю 17 Закону України «Про державну службу», статтю 3, частину другу статті 19, статтю 40, статтю 16, частину другу статті 21, частину другу статті 22, частину першу статті 41, частину першу та частину третю статті 42, частину першу статті 50, частину першу та частину другу статті 54, частину першу статті 60, статтю 64, статті 66, 68 Конституції України, пункти 3, 4 статей 3, 5 Закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки в Україні», статті 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 Закону України «Про основи національної безпеки України», Постанову Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2011 року №942 «Про затвердження переліку пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2015 рік», статті 2, 9, 10 Закону України «Про альтернативні види палива», статті 4, 5, 8 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», статті 3, 4, 5, 9, 10, 11, 16, 19, 42, 48 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», постанову Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року №1147 «Про затвердження переліку видів діяльності, що належить до природоохоронних заходів», статтю 2 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації» та спрямовані проти інтересів держави та конституційних прав громадян, а також проти прав позивачів.

Відповіді по суті звернення та запиту на отримання публічної інформації Фонд і позивачі не отримали, що порушує частини другу, третю статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», статті 5, 9, 10, 21, 29, 32, 47 Закону України «Про інформацію», частину другу статті 19, статтю 40 Конституції України.

Відповідач не вчинив жодних дій для вирішення питань, які викладені у листах Фонду №1198 від 1 серпня 2014 року і №1199 від 1 серпня 2014 року щодо виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2014 року у справі №804/18142/14 та щодо забезпечення енергетичної, екологічної безпеки, конституційних прав громадян України та підвищення оборонної здатності Збройних сил України в період агресії з боку Російської Федерації проти України, поновлення інтересів держави в енергетичній, екологічній та оборонній сфері, поновлення права на особисту безпеку та особистих немайнових прав ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також громадян України на безпечне для їх життя та здоров`я довкілля шляхом запровадження винаходів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (патенти України на винаходи №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ), які Експертною радою НАН України включені у Базу даних «Перспективні винаходи України» для використання відновлювального вторинного палива та окислювача або « Теплоагенти Благути » для безпечного, екологічного та дешевого виробництва енергії й відшкодування шкоди за порушене право.

Відповідач також не надав інформації по суті питань, які викладені у запиті на доступ до публічної інформації №935 від 14 січня 2015 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4 березня 2015 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Міненерговугілля України щодо ненадання відповіді на звернення Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія-Геос» №1210 від 3 грудня 2014 року, запити №935 від 14 січня 2015 року, №920 від 4 січня 2015 року.

Зобов`язано Міненерговугілля України надати відповіді на звернення Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія-Геос» №1210 від 3 грудня 2014 року, запити №935 від 14 січня 2015 року, №920 від 4 січня 2015 року у встановленому чинним законодавством України порядку.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги у частині суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не підтвердив вирішення звернення і запитів №1210 від 3 грудня 2014 року, №935 від 14 січня 2015 року, №920 від 4 січня 2015 року щодо надання інформації з питань, заявлених Дніпропетровським обласним благодійним фондом «Екологія-Геос».

Поряд з цим, суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування позивачам моральної шкоди, оскільки обґрунтування спричинення моральної шкоди повністю покладається на позивача, одночасно суд зобов`язаний виключно надати оцінку таким доводам. Позивачі не пояснили у чому полягає моральна шкода, не обґрунтували розмір цієї шкоди та з чого вони виходили, оцінюючи заподіяну шкоду.

20 жовтня 2015 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду постанову суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді на запити Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія-Геос» №935 від 14 січня 2015 року, №920 від 4 січня 2015 року і зобов`язання відповідача надати відповіді на ці запити. Прийнято в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що суд першої інстанції не врахував, що запит №920 згідно листа заступника Міністра Кабінету Міністрів України В.Федорчука №262/02-15 від 14 січня 2015 року в межах компетенції було скеровано на адресу Міненерговугілля України для надання відповіді автору з приводу поставлених питань та інформування Секретаріату Кабінету Міністрів України (а.с. 66).

Листом заступника Міністра енергетики та вугільної промисловості України №с3/15-653 від 12 лютого 2015 року позивачу ОСОБА_1 було надано відповідь з приводу поставленого питання у зверненні №920, і листом №КМ/3-15-0516 від 13 лютого 2015 року повідомлено Секретаріат Кабінету Міністрів України про результати розгляду запиту Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія-Геос» від 4 січня 2015 року №920 (а.с. 70), що кореспондується з приписами чинного законодавства.

Також, виходячи з запиту позивачів №935 від 14 січня 2015 року, останній був направлений на електронну адресу Міненерговугілля України на адресу: kanc@mintop.energy.gov.ua (а.с.17), яка на той час вже не діяла, оскільки Указом Президента України №1085/2010 від 9 грудня 2010 року «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» було утворено Міністерство енергетики та вугільної промисловості України шляхом злиття Міністерства палива та енергетики України і Міністерства вугільної промисловості України, і, відповідно, було змінено адресу офіційного сайту Міністерства й адресу електронної пошти.

Вказане також підтверджується інформацією, викладеною в листі Міненергополітики України від 15 жовтня 2015 року №17/2185, надісланому на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду згідно ухвали останнього від 9 вересня 2015 року, в якій зазначається, що договором №682 від 1 серпня 2013 року, укладеним між Міненерговугілля України і ТОВ «Софтлайн-ІТ» до 31 грудня 2013 року було передбачено постачання і впровадження програмного забезпечення для оновлення (модернізації) веб-сайту Міністерств. На виконання вимог вказаного договору було розроблено новий сайт Міненерговугілля України і остаточно (до цього часу діяло два домени) впроваджено новий домен електронної адреси Міністерства: mev.energy.gov.ua. Відтак, було повністю змінено електронні адреси відділів Міністерства, в тому числі відділу діловодства з: kanc@mіntop.energy.gov.ua на: kanc@mev.energy.gov.ua.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що відповідач при розгляді вказаних запитів не припустився протиправної бездіяльності, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині належить скасувати з ухваленням нового про відмову позову в цій частині.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)

У касаційній скарзі Міненерговугілля України просить скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог і ухвалити нове рішення про відмову в позові повністю.

Зокрема, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій здійснили грубе порушення процесуального права, що призвело до прийняття незаконного судового рішення в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача при розгляді звернення Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія-Геос» №1210 від 3 грудня 2014 року і зобов`язання відповідача надати відповідь на це звернення.

Скаржник звертає увагу на те, що Фонд, подаючи до суду заперечення на заперечення відповідача проти позову, фактично збільшив свої позовні вимоги. Одночасно Фонд не надіслав відповідачу копію вказаних заперечень, що позбавило останнього можливості надати в суд першої інстанції свої докази стосовно збільшеної частини позовних вимог. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції повинен був з власної ініціативи зібрати докази, яких не вистачало.

Позивач ОСОБА_1 надав суду свої заперечення на касаційну скаргу, у яких просить скасувати судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позову й направити справу на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Зазначає, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права й на підставі недостовірної інформації. На думку позивача, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач вчинив дії для надання позивачам інформації по суті запитів на отримання публічної інформації та щодо вирішення питань, які викладені у скарзі №1210 від 3 грудня 2014 року і стосуються забезпечення енергетичної, екологічної безпеки, конституційних прав громадян України й підвищення обороноздатності Збройних сил України в період агресії з боку Російської Федерації проти України, поновлення інтересів держави в енергетичній, екологічній та оборонній сферах, поновлення права на особисту безпеку й особистих немайнових прав позивачів, а також громадян України на безпечне життя і здоров`я, довкілля шляхом запровадження винаходів позивачів.

Інші учасники справи не надали суду своїх відзивів на касаційну скаргу.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами першої й апеляційної інстанцій встановлено, що Дніпропетровський обласний благодійний фонд «Екологія-Геос» є місцевою благодійною організацією, предметом діяльності якої є подання благодійної допомоги її набувачам, а метою діяльності є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства, окремих категорій осіб, сприяння розвитку природоохоронної справи, ресурсозбереження і енергозбереження. Президентом Фонду є ОСОБА_1 .

Позивачі зазначили, що « Теплоагенти Благути » - це альтернативна сировина для безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії, яка дозволяє заощаджувати бюджетні кошти, знижувати, а не підвищувати, тарифи для населення і підприємств, що в свою чергу дозволяє знижувати вартість виробництва вітчизняних товарів і послуг, підвищувати їх конкурентну здатність, створювати додаткові робочі місця, збільшувати надходження до бюджету, виключити енергетичну та економічну залежність України та забезпечити конституційні права громадян на добробут і безпечне для життя і здоров`я довкілля.

Як встановили суди, Фонд звернувся із листом №1198 від 1 серпня 2014 року особисто до Прем`єр-міністра України Яценюка А.П. та з аналогічним листом №1199 від 1 серпня 2014 року до Голови Ради безпеки і оборони України А.Парубія, а також запитом до Міненерговугілля України про доступ до публічної інформації №935 від 14 січня 2015 року з питань забезпечення енергетичної, екологічної безпеки, конституційних прав громадян України та підвищення оборонної здатності Збройних сил України в період агресії з боку Російської Федерації проти України, поновлення інтересів держави в енергетичній, екологічній та оборонній сфері.

У листах №1198 від 1 серпня 2014 року та №1199 від 1 серпня 2014 року Фонд просив про наступне:

- вирішити питання про внесення змін до законів України про альтернативні джерела енергії або вирішити питання щодо розробки законопроектів: (1) «Про застосування продуктів згоряння або відпрацьованих газів - « Теплоагенти Благути » для безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії в енергетичних агрегатах Благути»; (2) «Про розробку додаткового обладнання для переведення існуючих енергетичних агрегатів (котли, двигуни внутрішнього згоряння) на замкнений цикл роботи з використанням продуктів згоряння або відпрацьованих газів - « Теплоагенти Благути » для безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії»;

- вирішити питання щодо централізованої закупівлі Урядом України у патентовласників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 невиключної ліцензії на інтелектуальні продукти, які дають можливість запровадити технологію Благути « Екотерм » на існуючих котельних агрегатах до початку опалювального сезону, підвищити їх продуктивність та виключити необхідність придбання російського газу;

- забезпечити державну охорону винахідників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які є носіями інформації, котра має загальнодержавне значення та забезпечує енергетичну і екологічну безпеку України, а також підвищення оборонної здатності Збройних сил України.

У запиті про доступ до публічної інформації №935 від 14 січня 2015 року Фонд просив надати інформацію: (1) Документ або копію документу, який створено за результатами розгляду листа Фонду №1199 від 1 серпня 2014 року із реєстраційним номером, засвідчений словами «З оригіналом згідно», підписом посадової особи та печаткою Міністерства енергетики та вугільної промисловості України; (2) Прізвище посадової особи міністерства, яка відповідальна за розгляд пропозицій Фонду щодо забезпечення енергетичної та екологічної безпеки України шляхом запровадження у виробництво альтернативної сировини - « Теплоагенти Благути »; (3) Копію запиту №935 від 14 січня 2014 року із реєстраційним номером засвідчений словами «З оригіналом згідно», підписом посадової особи та печаткою Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Дніпропетровським окружним адміністративним судом постановою від 9 грудня 2014 року у справі №804/18142/14 визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо ненадання інформації по суті звернень та запитів на отримання публічної інформації, зокрема листа №1198 від 1 серпня 2014 року і зобов`язано Кабінет Міністрів України надати відповіді Фонду та винахідникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Позивачі не надали суду доказів направлення (адресування) відповідачу листа №1199 від 1 серпня 2014 року.

Міненерговугілля України стверджує, що запит на отримання публічної інформації №935 від 14 січня 2015 року від позивачів не надходив і в реєстраційній контрольній базі обліку документи відсутні.

Судом встановлено, що запит на отримання публічної інформації №935 від 14 січня 2015 року направлений о 18:05 год. на офіційну електронну адресу канцелярії міністерства, яка, зокрема, зазначена на офіційному бланку міністерства.

Листом Міненерговугілля України від 16 лютого 2015 року №25/2.3-071 проінформовано, що в контрольній базі даних обліку документів зареєстровано 25 звернень та запитів позивачів з пропозицією запровадити технологію Благути « Екотерм » на котельних агрегатах.

Позивач зазначив, що вказані у листі додатки на 6 аркушах до заперечення не додано, а також не вказано перелік доданих документів.

Суди встановили, що відповідач не підтвердив, під яким номером зареєстровано лист РНБОУ від 15 серпня 2014 року №1007/8-8-2, з яким як додаток до нього направлено лист Фонду №1199 від 1 серпня 2014 року для розгляду та виконання, а листами Секретаріату Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №262/0/2-15 та від 29 грудня 2014 року №18276/0/2-14 направлено запит Фонду на отримання публічної інформації №920 від 4 січня 2015 року і скаргу №1210 від 3 грудня 2014 року.

Запитом №920 від 4 січня 2015 року Голова наглядової ради Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія - Геос» ОСОБА_1. повідомив про зміст скарги №1210 від 3 грудня 2014 року, запиту №879 від 24 жовтня 2014 року і просив надати:

- документи або копії документів, які створені у відповідності зі статтею 40 і частиною другою статті 19 Конституції України і норм чинного законодавства в галузі прав на об`єкти інтелектуальної власності, ресурсозбереження та охорони довкілля за результатами розгляду скарги №1210 від 3 грудня 2014 року й за результатами розгляду зазначених питань;

- копію скарги №1210 від 3 грудня 2014 року і копію цього запиту №920 від 4 січня 2015 року з реєстраційними номерами, засвідчені словами «З оригіналом згідно», підписом посадової особи та печаткою Кабінету Міністрів України.

Як вказує позивач, згідно листа Міненерговугілля України від 12 лютого 2015 року №03/15-653 з боку посадових осіб міністерства не вчинено жодних дій із вирішення зазначених питань.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» (далі також - «Закон №393/96-ВР») громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Статтею 20 Закону №393/96-ВР передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі також - «Закон №2939-VI») публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 12 Закону № 2939-VI передбачено, що запитувачами інформації є фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень.

Розпорядниками інформації визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Розпорядники інформації зобов`язані, зокрема, надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації, а запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні, запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до статті 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Отже, згідно вимог чинного законодавства України, відповідач має право надати відповідь на запит або відмовити у задоволенні запиту. В обох випадках розпорядник інформації повинен викласти своє рішення у письмові формі та направити на адресу запитувача.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року №460-IX, що набрав чинності 8 лютого 2020 року, внесено ряд змін до Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема до Глави 2 «Касаційне провадження» Розділу ІІІ «Перегляд судових рішень».

Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Оскільки касаційна скарга Міністерства енергетики та вугільної промисловості України у цій справі подана до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX, то здійснюючи касаційний перегляд справи Верховний Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, які діяли до набрання чинності вказаним Законом, тобто у редакції Кодексу, чинній до 8 лютого 2020 року.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

З урахуванням викладеного, оскільки судові рішення оскаржуються лише в частині задоволених позовних вимог, то Верховний Суд переглядає оскаржувані судові рішення тільки в цій частині.

Як встановили суди першої й апеляційної інстанцій, звернення Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія - Геос» №1210 від 3 грудня 2014 року було скеровано заступником Міністра Кабінету Міністрів В.Федорчуком (№18276/0/2-14 від 29 грудня 2014 року) за належністю на адресу Міненерговугілля України із зазначенням обов`язку інформування Фонду про результати розгляду цього звернення. Однак, відповідач не надав доказів надання відповіді на поставлені у зверненні питання.

За таких обставин справи колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо протиправної бездіяльності відповідача при розгляді звернення Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія - Геос» №1210 від 3 грудня 2014 року.

Верховний Суд відхиляє аргументи касаційної скарги щодо порушення судами норм процесуального права, які позбавили скаржника можливості надати в суд першої інстанції свої обґрунтовані заперечення стосовно збільшеної частини позовних вимог з таких підстав.

Скаржник посилається на те, що Фонд, подаючи до суду заперечення на заперечення відповідача проти позову, фактично збільшив свої позовні вимоги. Одночасно Фонд не надіслав відповідачу копію вказаних заперечень, що позбавило останнього можливості надати в суд першої інстанції свої докази стосовно збільшеної частини позовних вимог. Те ж саме Міненерговугілля України зазначало і в своїй апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції.

Одночасно відповідач мав можливість подати суду апеляційної інстанції всі відповідні обґрунтування, заперечення і докази щодо всіх позовних вимог позивачів, але не зробив цього. Натомість відповідач обмежився лише посиланням на процесуальні порушення, які на його думку були допущені судом першої інстанції при розгляді збільшених позовних вимог.

Згідно з частиною другою статті 71 КАС України (в редакції на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України (в редакції, чинній до 8 лютого 2020 року) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або

2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;

3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Слід зазначити, що Міненерговугілля України не подавало до апеляційного суду клопотань про витребування, дослідження або огляд доказів, або інших клопотань (заяв) щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Тобто, у цьому випадку відсутні вказані вище підстави для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд зазначає, що суди правильно застосували норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів зазначає, що доводи, наведені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів першої й апеляційної інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на результат касаційного перегляду справи судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 березня 2015 року і постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року залишити без змін.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………

…………………………….

…………………………….

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду