РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року м. Одеса Справа № 420/2480/20

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача №267/03-10/1 від 29.01.2020 року про відмову у призначенні пенсії позивачу; зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, як трактористу-машиністу та виплатити пенсію з дня права на пенсію, тобто з 29.10.2019 року.

Позивач обґрунтовує позов тим, що 29.10.2019 року він звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та 26.02.2020 року отримав поштою разом із супровідним листом копію рішення №267/03-10/1 від 29.01.2020 року про відмову у призначенні пенсії, оскільки відсутній необхідний стаж роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах як трактористу-машиністу. Однак з записів у трудовій книжці та довідках, що є в пенсійній справі вбачається, що позивач був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції 26 років 8 місяців 23 дні, а загальний стаж становить 36 років 7 місяців 23 дні , що дає право на вихід на пенсію по досягненню 55 років. Доков П.В. вважає рішення відповідача №267/03-10-1 від 29.01.2020 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню, та за таких обставин, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник ГУ ПФУ в Одеській області надав до суду письмовий відзив, який мотивований тим, що Доков П.В. 29.10.2019 року звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ст.114 розділу XIV ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно якого чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом 1 цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Оскільки запис у трудовій книжці, як правило, не містить відомостей необхідних для підтвердження права робітника на пільгову пенсію (зайнятість повний робочий день, характер виконуваної роботи, відомостей в яких саме умовах працювала особа, первинні документи за час виконання робіт, періоди роботи, що зараховуються до пільгового стажу, назва професії або посади), тому у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції. Згідно зустрічної перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідок для призначення (перерахунку) пенсії встановлено факт роботи на пільговій посаді не повний польовий період. Оскільки відсутні документи, якими б підтверджувалася зайнятість протягом повного польового періоду у виробництві сільськогосподарської продукції та оскільки архівна довідка про період роботи в СПК «Прогресс-Агро» не може бути прийнята для підтвердження пільгового стажу, у зв`язку з тим, що в даних правовідносинах підлягає застосуванню Порядок №18-1, відсутні підстави для зарахування періоду роботи позивача на посаді тракториста - машиніста з 01.04.2004 року по 01.12.2010 року та з 30.03.2011 року по 31.10.2011 року. Крім того відповідачу не надано пільгову довідку встановленого зразка про стаж роботи ОСОБА_1 в пільгових умовах та підтвердження пільгового стажу за вказаний період має здійснюватися Комісією при ГУ ПФУ в Одеській області у відповідності з приписам Порядку №18-1. За результатами перевірки довідок про стаж не можливо встановити, що на підприємстві виконувалися роботи в особливих умовах. За таких обставин страховий стаж ОСОБА_1 для призначення пенсії складає 36 роки 07 місяці 23 дні, та пільговий стаж лише 4 роки 17 днів. Так, до пільгового стажу включено лише періоди роботи на посаді тракториста-машиніста з 16.01.2013 року по 14.12.2013 року, з 20.05.2014 року по 01.12.2014 року, з 01.05.2015 року по 30.11.2015 року, з 01.05.2016 року по 30.11.2016 року, з 01.04.2017 року по 31.10.2017 року, з 01.03.2018 року по 31.10.2018 року, з 18.03.2019 року по 23.09.2019 року. Крім того відповідач вказує, що підстав для зарахування стажу роботи трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 повними рокам немає, адже позивачу необхідно зараховувати фактичну кількість відпрацьованих днів, якщо особа не виконувала встановлену норму необхідну для відпрацювання трудоднів, а також в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) назва професії не відповідає умовам визначених нормою ст.114 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Оскільки позивачем не підтверджено первинними документами безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду (факт закріплення за одним трактором двох трактористів виключає можливість зайнятості позивача 80% польового періоду у виробництві сільськогосподарської продукції), яка б підтверджувала роботи та посади, на яких працював позивач як такі, що відповідають вказаній нормі ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», рішення ГУ ПФУ в Одеській області №267/03-10/1 від 29.01.2020 року про відмову позивачу в призначені пенсії за віком на пільгових умовах є правомірним.

Ухвалою суду від 30.03.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження виклику сторін. Також вказаною ухвалою зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області надати до суду в строк для надання відзиву належним чином засвідчену копію особової справи ОСОБА_1 , зокрема документів, які стосуються предмету позову.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим, на час звернення до відповідача із заявою щодо призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 , виповнилося 55 років, що підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с.5-6).

ОСОБА_1 27.11.2000 року Ізмаїльською інспекцією Держтехнагляду видано посвідчення тракториста машиніста серія НОМЕР_1 (а.с.17).

29.10.2019 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу відповідно до п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

29.01.2020 року Відділ з питань перерахунку пенсій №8 Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Одеській області виніс рішення №267/03-10/1, відповідно до якого позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, як трактористу-машиністу, відповідно до пп.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки пільговий стаж складає лише 4 роки 0 місяців 17 днів, та до пільгового стажу не врахована довідка №516/01-21 від 26.09.2019 року щодо періодів роботи з 01.04.2004 року по 01.12.2010 року, з 30.03.2011 року по 31.10.2011 року, так як у разі ліквідації підприємств, установ та організацій без визначення правонаступників, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1 (а.с.15). Також у вказаному рішення зазначено, що загальний стаж роботи складає 36 років 07 місяців 23 дні.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. «в» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі Закон №1788-XII) право на пенсію за віком на пільгових умовах мають, незалежно від місця останньої роботи: трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом 1 цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; тощо.

Аналогічне положення закріплене п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV).

Таким чином, для призначення пенсії позивачу на пільгових умовах на підставі п. «в» ч.1 ст.13 Закону№1788-XII та п.3 ч.2 ст.113 Закону №1058-IV необхідними є наявність: факту досягнення 55 років; факту наявності загального трудового стажу не менше 30 років і з них не менше 20 років на роботі тракториста-машиніста та безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

У п.1 роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства», яке було надане до п. «в» ст.13 Закону №1788-XII, який є чинний і сьогодні у незмінній редакції, зазначено, що до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Водночас, відсутність посвідчення не позбавляє права на пенсію, якщо документами підтверджується робота трактористом-машиністом. Для призначення пенсії на пільгових умовах не має значення також марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст.

Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, проводиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист.

Відповідно до ст.56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При цьому, при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Додатково в довідці наводяться відомості стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Згідно п.23 та 24 Порядку документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).

Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з наданої позивачем трудової книжки колгоспника № НОМЕР_2 (а.с.8-13), Доков П ОСОБА_2 вступив у члени колгоспу 1981 року та в період з 1981 року по 1998 рік працював трактористом махзагону №2 в колгоспі «Прогрес» (в 1991 році реорганізовано в АСГВ «Прогрес», в 1993 році реорганізовано в КСП «Прогрес»), в період з 15.02.1998 року по 01.09.2000 року працював екскаваторником в ПТ «Керамік».

При цьому у 1986-1995, 1997, 1999-2000 роках позивачем в колгоспах виконано встановлений мінімум трудоднів або людино-днів за рік, що свідчить про його безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі календарного року, а відтак суд не погоджується повністю з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, що відсутні підстави для зарахування стажу роботи трудової книжки колгоспника позивача повними роками.

Записи в трудовій книжці позивача щодо відомостей про роботу, кількість відроблених людино-днів на рік, встановлений мінімум трудоднів, відомості про нараховану заробітну плату внесені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 року №162 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58.

Жодних зауважень щодо записів у трудовій книжці колгоспника від ГУ ПФУ в Одеській області не надходило, періоди роботи записані чітко, записи скріплені печатками та підписами уповноваженої особи, а тому сумніватись у достовірності відомостей, внесених у трудову книжку у суду відсутні.

Крім того аналогічні відомості щодо виконаних трудоднів або людино-днів за рік також містяться в довідці №177 від 18.09.2019 року, виданої Асоціацією сільськогосподарських виробників «Прогрес», та довідці №2 від 20.09.2019 року, виданої Повним товариством «Керамік» (а.с.27-28).

У період з 01.09.2000 року по 31.03.2004 року ОСОБА_1 працював на посаді тракториста в СК «Славянин-Агро», та у 2001-2003 роках виконав встановлений мінімум трудоднів або людино-днів за рік (а.с.8 зворотна сторона, 10).

Суд зазначає, що колгосп це форма сільськогосподарського підприємства на території колишнього СРСР та праця позивача у колгоспі пов`язана виключно з виробництвом сільськогосподарської продукції.

Сільськогосподарський кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які є виробниками сільськогосподарської продукції, що добровільно об`єдналися на основі членства для провадження спільної господарської та іншої діяльності, пов`язаної з виробництвом, переробкою, зберіганням, збутом, продажем продукції рослинництва, тваринництва, лісівництва чи рибництва, постачанням засобів виробництва і матеріально-технічних ресурсів членам цього кооперативу, наданням їм послуг з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування (ст.1 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію»).

Тому періоди роботи в колгоспі, у які виконано встановлений мінімум трудоднів або людино-днів за рік, зараховуються до пільгового стажу роботи позивача повними роками.

При цьому суд звертає увагу, що в рішенні №267/03-10/1 від 29.01.2020 року відповідачем не зазначено про врахування чи не врахування до пільгового стажу періоди роботи ОСОБА_1 у колгоспі.

З 01.04.2004 року по 01.12.2010 року позивач працював на посаді тракториста-машиніста в СК «Прогрес-Агро» та з 30.03.2011 року по 31.10.2011 року на посаді тракториста в СПК «Прогрес-Агро». Дані періоди роботи разом з кількістю вироблених трудоднів (людино-днів) на рік також вказані в архівній довідці №516/01-28 від 26.09.2019 року, виданій КП Ізмаїльської районної ради «Об`єднаний трудовий архів» (а.с.22-24), та як вбачається з оспорюваного рішення ГУ ПФУ в Одеській області №267/03-10/1 від 29.01.2020 року, дана довідка не врахована до пільгового стажу для призначення пенсії на підставі п. «в» ч.1 ст.13 Закону №1788-XII. Однак як вбачається із записів у трудовій книжці з 2004 по 2010 роки позивачем виконано встановлений мінімум трудоднів або людино-днів за рік (а.с.15). При цьому суд звертає увагу, що вироблена кількість трудоднів (людино-днів) вказані в трудовій книжці та довідці збігаються лише за 2006-2009 роки.

В період з 16.05.2013 року по 14.12.2013 року позивач працював на посаді тракториста-машиніста в ТОВ «Альянс-Агро», та в періоди з 20.05.2014 року по 01.12.2014 року, з 01.05.2015 року по 30.11.2015 року, з 01.05.2016 року по 30.11.2016 року, з 01.04.2017 року по 31.10.2017 року, з 01.03.2018 року по 31.10.2018 року, з 18.03.2019 року по 23.09.2019 року позивач працював на посаді тракториста-машиніста в СК «Витязь», та з довідок №164 від 25.09.2019 року, виданої ТОВ «Альянс-Агро» (а.с.21), №360 від 19.12.2019 року, виданої СК «Витязь» (а.с.29) вбачається, що позивач був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві або протягом календарного року в тваринництві. Періоди роботи позивача трактористом-машиністом зазначені у даних довідках узгоджуються із записами у трудовій книжці.

Актом №14453 від 03.12.2019 року за результатами перевірки достовірності та обґрунтованості відомостей, зазначених у довідці «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» встановлено, що дані в довідці від 25.09.2019 року №164, виданої ТОВ «Альянс-Агро», відповідають первинним документам. Актом №14454 від 03.12.2019 року за результатами перевірки достовірності та обґрунтованості відомостей, зазначених у довідці «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» встановлено, що дані в довідці від 25.09.2019 року №164, виданої СК «Витязь», не відповідають первинним документам (не вірно зазначено період роботи з 01.04.2016 року по 30.11.2016 року, фактично з 01.05.2016 року по 30.11.2016 року), вказана довідка підлягає заміні. СК «Витязь» видало нову довідку №360 від 19.12.2019 року, яка наявна в матеріалах справи.

Лише вказані періоди роботи ОСОБА_1 в ТОВ «Альянс-Агро» та СК «Витязь» зараховані відповідачем до пільгового стажу, та в рішенні №267/03-10/1 від 29.01.2020 року зазначено, що пільговий стаж складає 4 роки 17 днів.

Однак трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі №683/977/17, від 25.04.2019 року по справі №497/472/17.

Як вбачається з рішення №267/03-10/1 від 29.01.2020 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, як трактористу-машиністу, відповідно до пп.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки відсутній достатній пільговий стаж. До пільгового стажу не врахована довідка №516/01-21 від 26.09.2019 року щодо періодів роботи з 01.04.2004 року по 01.12.2010 року, з 30.03.2011 року по 31.10.2011 року, так як у разі ліквідації підприємств, установ та організацій без визначення правонаступників, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1 затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі Порядок №18-1), який відповідно до п.1 визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Дія цього Порядку поширюється, зокрема, на осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, а також на осіб, яким призначено пенсію до набрання чинності цим Порядком (далі - робота, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років) (п.2 Порядку №18-1).

Підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років на підставі заяви про підтвердження стажу (п.3, 11 Порядку №18-1).

Проте навіть без врахування періодів роботи позивача в СК «Прогрес-Агро» з 01.04.2004 року по 01.12.2010 року та в СПК «Прогрес-Агро» з 30.03.2011 року по 31.10.2011 року, у ОСОБА_1 достатній стаж роботи на посаді тракториста-машиніста для призначення пільгової пенсії відповідно до п. «в» ч.1 ст.13 Закону №1788-XII та п.3 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV та становить більше 20 років.

Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, на час звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ч.1 ст.13 Закону №1788-XII (29.10.2019 року) позивачу було повних 55 років. Загалом його наявний страховий стаж становив більше 30 років, в тому числі на посаді тракториста-машиніста більше 20 років, що підтверджується, зокрема розрахунком стажу, проведеним ГУ ПФУ в Одеській області, але не зарахованим до пільгового стажу.

Таким чином, на момент звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» він мав достатній для цього вік, достатній страховий стаж та стаж роботи на посаді тракториста-машиніста безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції, а тому відмова ГУ ПФУ в Одеській області в призначенні позивачу вказаної пенсії є неправомірною.

Відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії, та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Таким чином, беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до суду надано квитанцію №66 від 10.03.2020 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 840,80 грн.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне стягнути на його користь суму сплаченого ним судового збору у розмірі 840,80 грн. відповідно до квитанції №66 від 10.03.2020 року з ГУ ПФУ в Одеській області.

Керуючись ст.ст.9, 73, 77, 90, 139, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №267/03-10/1 від 29.01.2020 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, як трактористу-машиністу, безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції, відповідно до п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплатити з 29.10.2019 року ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, як трактористу-машиністу, безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції, відповідно до п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати по сплаті судового збору у сумі 840,80 грн. сплачені по квитанції №66 від 10.03.2020 року.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та строки, встановлені ст.ст.295, 297 та з урахуванням п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іванов Е.А.

.