УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/11901/19 Головуючий у 1-й інст. Анциборенко Н. М.

Категорія 84 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2020 року

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т. М.,

суддів Трояновської Г.С., Миніч Т.І.,

розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м.Житомирі цивільну справу №296/11901/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат, за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Житомирській області на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 05 лютого 2020 року, ухвалене під головуванням судді Анциборенко Н.М. в м.Житомирі,

в с т а н о в и в :

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат. В обгрунтування позову зазначав, що з 1995 по 06.11.2015 він проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 по 30.04.2017 в органах Національної поліції України. 28.04.2017 він був звільнений з органів поліції через хворобу. 19.09.2017 Житомирською МСЕК йому з 04.09.2017 встановлена третя група інвалідності в результаті захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. 27.11.2017 Житомирською МСЕК йому з 16.11.2017 встановлена третя група інвалідності в результаті травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків. 29.11.2017 він звернувся до відповідача з заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності, однак відповідач листом від 20.12.2017 відмовив у призначенні та виплаті такої допомоги. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 його позов задоволено частково, визнано протиправною відмову ГУ НП в Житомирській області у призначені та виплаті йому одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності, зобов`язано повторно розглянути його заяву від 29.11.2017 про виплату одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 скасовано в частині зобов`язання ГУ НП в Житомирській області повторно розглянути його заяву від 29.11.2017 року. Прийнято в цій частині нове рішення, яким зобов`язано ГУ НП в Житомирській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі втрати працездатності поліцейським у сумі 440 500 грн відповідно до ст.97 Закону України «Про Національну поліцію». Зобов`язання з виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 440 500 грн ГУ НП в Житомирській області виконало 20.08.2018 року. Вважає, що саме з 20.12.2017 у відповідача виникло грошове зобов`язання, тому прострочення виконання зобов`язання по призначенню одноразової грошової допомоги складає 243 доби з 21.12.2017 по 20.08.2018 року. Оскільки відповідач порушив грошове зобов`язання, а тому просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 8 797 грн 93 коп., втрати від інфляції у розмірі 19 249 грн. 85 коп., а всього стягнути 28 047 грн. 78 коп.

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 05 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 задоволен. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 3% річних у розмірі 8 797 грн 93 коп., втрати від інфляції у розмірі 19 249 грн 85 коп., а всього стягнуто 28 047 грн 78 коп.

В апеляційній скарзі Головне управління Національної поліції в Житомирській області, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обгрунтування апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що право на виплату одноразової грошової допомоги позивач набув лише 19.06.2018, в день ухвалення рішення суду, а не 21.12.2017 року, як це зазначено судом першої інстанції. Норми ст.625 ЦПК України, щодо зобов`язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох відсотків річних від простроченої суми, на дані правовідносини не поширюються.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач з 1995 року по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 по 30.04.2017 в органах національної поліції України.

Згідно наказу ГУ НП в Житомирській області від 28.04.2017 року №80 о/с позивач був звільнений з органів поліції через хворобу.

27.11.2017 Житомирською МСЕК позивачу з 16.11.2017 встановлена третя група інвалідності в результаті травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків.

29.11.2017 позивач звернувся до відповідача з заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності.

Відповідачем було відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, про що повідомлено листом від 20.12.2017 № 2039/29/105/01.2017.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 у справі №806/556/18 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною відмову ГУ НП в Житомирській області у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності, визначеної ст.97 Закону України «Про Національну поліцію», викладену в листі від 20.12.2017 року. Зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.11.2017 про виплату одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності, визначеної ст.97 Закону України «Про Національну поліцію».

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 скасовано в частині зобов`язання ГУ НП в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.11.2017 про виплату одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності, визначеної ст.97 Закону України «Про Національну поліцію». Прийнято в цій частині нове рішення, яким зобов`язано ГУ НП в Житомирській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в разі втрати працездатності поліцейським, відповідно до ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» в сумі 440 500 грн. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

16.07.2018 начальником ГУ НП в Житомирській області затверджено висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду справа №806/556/18 від 19.06.2018 ОСОБА_1 , у розмірі 440 500 грн.

20.07.2018 начальником ГУ НП в Житомирській області видано наказ №920 про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 при надходженні коштів на зазначені цілі, передбачені державним бюджетом.

Згідно платіжного доручення №3195 від 17.08.2018 ОСОБА_1 20.08.2018 виплачена одноразова грошова допомога у сумі 440 500 грн.

Частиною першою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України). У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події (частина шоста статті 11 ЦК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України). Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункти 8 та 9 частини другої статті 16 ЦК України).

За змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд першої інстанції вважав, що у зв`язку з порушенням ГУ НП в Житомирській області термінів виконання грошового зобов`язання з виплати одноразової грошової допомоги у сумі 440 500 грн на підставі рішення суду, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у справі № 750/5104/17, провадження № 61-24920св18.

Доводи апеляційної скарги ГУ НП в Житомирській області про неправильне застосування судом першої інстанції положень статті 625 ЦК України апеляційний суд відхиляє з огляду на те, що положеннями статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних правовідносин, але й з інших підстав, зокрема, з факту виплати одноразової грошової допомоги.

Посилання відповідача на те, що право на виплату одноразової грошової допомоги позивач набув лише 19.06.2018, в день ухвалення рішення суду, є необгрунтованими, оскільки право позивача на отримання одноразової грошової допомоги виникло у останнього - 16.11.2017, з моменту встановлення Житомирською МСЕК ОСОБА_1 третьої групи інвалідності в результаті травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків.

Суд першої інстанції, стягнувши 3 % річних та інфляційні починаючи з 21.12.2017, не порушив норми матеріального та процесуального права, оскільки задовольнив позов в межах заявлених позовних вимог, так як це передбачено ст.13 ЦПК України.

Також, посилання відповідача на ст.99 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до якої, на думку відповідача, позивач набув право на виплату одноразової грошової допомоги в момент прийняття рішення ГУ НП в Житомирській області про таку виплату, тобто 16.07.2018, є хибними, оскільки стаття 99 Закону України «Про Національну поліцію» визначає розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, які за цим Законом мають право на її отримання, а не визначає з якого моменту виникає право на отримання допомоги.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області залишити без задоволення.

Рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 05 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий

Судді