Справа № 638/5847/20
Провадження № 2/638/3376/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.05.2020 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі
головуючого судді - Омельченко К. О.
при секретарі - Юрченко Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав.
Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано 18.01.2011 року, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1 , яке видано Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції та стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, щомісячно. Позивач вказує, що на даний час дитина проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні. Відповідач на даний час свої батьківські обов`язки не виконує, про стан здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток своєї доньки не піклується, участі в її вихованні не бере, аліменти на утримання дитини не сплачує. Також, зазначає, що відповідач не приймає участі у вихованні дитини та не збирається цього робити, що підтверджує розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим листом у сумі 55 227, 50 гривень станом на 01.10.2019 року та письмовою заявою ОСОБА_2 , яка нотаріально засвідчена приватним нотаріусом ХМНО Луніної Т.А. 17.10.2019 року, у зв`язку з чим позивач звернулась до суду з позовом та просила позбавити батьківських прав ОСОБА_4 .
В судове засідання позивач не з`явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі, позов просила задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з`явився, в нотаріально засвідченої заяві просив позов розглядати за його відсутністю..
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, надавши висновок про можливість позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 20.10.2006 р. сторони перебували у зареєстрованому шлюбі , від якого у них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження НОМЕР_2 від 31.08.2011 року, виданого Відділом Державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції).
Шлюб між сторонами було розірвано 18.01.2011 року, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1 , яке видано Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції та стягнуто з ОСОБА_4 на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 30.10.2009 року і до повноліття дитини.
Відповідно до розрахунку заборгованості складеного 03.10.2019 р. державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області, заборгованість ОСОБА_4 по сплаті аліментів станом на 01.10.2019 р. складає 65 227 грн. 50 коп.
Як вбачається із матеріалів справи, на даний час дитина проживає з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на її утриманні.
17.10.2019 р. ОСОБА_4 написав заяву, яку засвідчено приватним нотаріусом ХМНО Луніної Т.А., зареєстровано в реєстрі за № 3150, згідно якої відповідач не заперечує проти позбавлення його батьківських прав щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Статтею 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) встановлено обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини. Визначено, зокрема, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування.
А частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Ті ж самі принципи закріплені Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, відповідно п. 6. та п. 7 якої проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Якнайкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто відповідає за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить насамперед на її батьках.
За змістом ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
У відповідності до п. 2 частини 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» встановлено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.
Таким чином, обов`язок нести відповідальність за дитину, її фізичний і моральний розвиток, її соціальне буття, здійснення прав щодо її захисту покладено на батьків.
Обставини справи та нотаріально засвідчена заява відповідача свідчать про небажання відповідача займатися вихованням дитини, а саме відсутність будь-яких дій, які б свідчили про його намір змінити обставини свого життя та вчинити дії, спрямовані на виховання дитини. Доказів щодо спростування таких обставин в матеріалах справи немає.
Водночас Пленум Верховного Суду України в п. 15 зазначеної вище постанови роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
З висновку органу опіки та піклування Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради від 26.03.2020 року № 1032/0/202-20 про можливість позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що комісією з питань захисту прав дитини Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для позбавлення ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12 Закону України «Про охорони дитинства», абз. 2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст.5-11 Конвенції ООН з прав дитини, яка прийнята резолюцією Генеральної Асамблеї ООН №44/25 від 20.11.1989 року та ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року), Європейською конвенцією про здійснення прав дітей, ратифікованої Законом України № 69 - VI від 03.06.2006 року, вимогами Конвенції «Про Декларацію прав дитини» від 20.11.1959 року, прийнятої резолюцією Генеральної Асамблеї ООН № 44/25 від 20.11.1989 року та ратифікованої Україною Постановою Верховної Ради №789ХП від 27.02.1991 року , ст.ст.150,153,164-166,180 СК України, ст.ст. 150, 155, 164, 165 СК України, ст.ст. 10, 12, 81, 89, 141, 265, 268 ЦПК України, суд,
Ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серія НОМЕР_3 , яий віданий Орджонікідзевським РВ ХМУ УМВС України у Харківський області, ІНФОРМАЦІЯ_3 року, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) батьківських прав стосовно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути із ОСОБА_2 (( ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серія НОМЕР_3 , яий віданий Орджонікідзевським РВ ХМУ УМВС України у Харківський області, 11.12.1996 року) на користь ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 704 грн. 80 коп.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Дзержинський районний суд м. Харкова.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ ЦПК України цей строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Повний текст рішення складено 22.05.2020 року.
Головуючий Суддя:
