Справа № 638/17642/19

Провадження № 2/638/661/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

12.05.2020 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі

головуючого судді - Омельченко К. О.

при секретарі - Юрченко Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,третя особа: сьома Харківська Міська Державна нотаріальна контора, про визнання права власності на житлової будинок та земельну ділянку у порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з даним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,третя особа: сьома Харківська Міська Державна нотаріальна контора, про визнання права власності на житлової будинок та земельну ділянку у порядку спадкування за законом.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 24 лютого 2015 року, актовий запис №3177.

За життя мати уклала договір довічного утримання від 25 липня 2001 року з сестрою позивачки ОСОБА_6 .

Після укладання цього договору сестра переоформила житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 на себе. Отримала техничній паспорт на будинок з надвірними забудовами та державний акт на земельну ділянку за кадастровим номером 6310136300:13:034:0003 (631334003) від 28 вересня 2004р. .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 ,померла.

Позивачка до самої смерті мати доглядала за неї, допомогала по господарству, також займалася похованням и зараз доглядає за будинком.

Але у зв`язку з похилим віком та станом здоров`я, її мати - ОСОБА_5 , не переоформила на себе вказаний житловий будинок та земельну ділянку.

Крім того, спадкоємцями є діти померлой сестри, яки, як позивачці стало відомо, в установленому порядку після смерті їх мати, спадщину не прийняли, оскільки в вказаному будинку николи не мешкали, із з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися.

Позивач за цим позовом є спадкоємцем 1-ї черги за законом після своєї мати - ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Спадкову масу, після померлої ОСОБА_5 складає житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 215,0 кв.м та земельна ділянка загальною площею 600 кв.м, кадастровий номер 6310136300:13:034:0003 (631334003) від 28 вересня 2004р. за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач звернулася до нотаріуса Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті мати. Нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з тим, що позивачкою пропущений строк для звернення до нотаріальної контори з заявою про вступ у права на спадщину (Постанова №2582/02-31 від 27.09.2019 року).

. Враховуючи зазначене позивач вимушена звернутися до суду з даним позовом та просить визнати за ним право власності на спадкове майно.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву та просила розглядати справу за її відсутністю, позовні вимоги задовольнити, з підстав зазначених у позові.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву та просила розглядати справу за її відсутністю, проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повторно в судове засідання не з`явилися, відзив на позов не надіслали, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи у їх відсутність до суду не надходило.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про час розгляду справи повідомлялася належним чином, надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Виходячи з цього, на підставі ч.1 ст.223 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності нез`явившихся осіб.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів у відповідності до приписів ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), оскільки позивач не заперечував проти вирішення справи саме таким чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла моя мати - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 24 лютого 2015 року, актовий запис №3177.

За життя мати уклала договір довічного утримання від 25 липня 2001 року з сестрою позивачки ОСОБА_6 .

Після укладання цього договору ОСОБА_6 переоформила житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 на себе. Отримала техничній паспорт на будинок з надвірними забудовами та державний акт на земельну ділянку за кадастровим номером 6310136300:13:034:0003 (631334003) від 28 вересня 2004р. .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 ,померла.

Позивачка до самої смерті мати доглядала за неї, допомогала по господарству, також займалася похованням и зараз доглядає за будинком.

Відповідно до ст.757 ЦП України якщо у набувача немає спадкоємців або вони відмовилися від прийняття майна, переданого відчужувачем, відчужувач набуває право власності на це майно. У цьому разі договір довічного утримання (догляду) припиняється.

Але у зв`язку з похилим віком та станом здоров`я, ОСОБА_5 (мати позивачки), не переоформила на себе вказаний житловий будинок та земельну ділянку.

Крім того, спадкоємцями є діти моєй померлой сестри, яки, як позивачці стало відомо, в установленому порядку після смерті їх мати, спадщину не прийняли, оскільки в вказаному будинку николи не мешкали, із з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися.

Позивач за цим позовом є спадкоємцем 1-ї черги за законом після своєї мати - ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Спадкову масу, після померлої ОСОБА_5 складає житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 215,0 кв.м та земельна ділянка загальною площею 600 кв.м, кадастровий номер 6310136300:13:034:0003 (631334003) від 28 вересня 2004р. за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач звернулася до нотаріуса Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті мати. Нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з тим, що позивачкою пропущений строк для звернення до нотаріальної контори з заявою про вступ у права на спадщину (Постанова №2582/02-31 від 27.09.2019 року).

Відповідно до чинного законодавства України правові наслідки смерті набувача передбачені ст. 757 ЦК України:

Обов`язки набувача за договором довічного утримання (догляду) переходять до тих спадкоємців, до яких перейшло право власності на майно, що було передано відчужувачем. Якщо спадкоємець за заповітом відмовився від прийняття майна, яке було передано відчужувачем, право власності на це майно може перейти до спадкоємця за законом.

Якщо у набувача немає спадкоємців або вони відмовилися від прийняття майна, переданого відчужувачем, відчужувач набуває право власності на це майно. У цьому випадку договір довічного утримання (догляду) припиняється.

Згідно відповіді з Сьома Харківська Міська державної нотаріальної контори спадщина, що відкрилася після смерті ОСОБА_5 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ніким не прийнята.

Відповідно до ст. 757 Цивільного кодексу України ОСОБА_5 придбала право власності на житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 215,0 кв.м та земельна ділянка загальною площею 600 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , а договір довічного утримання, укладений 25 липня 2001 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягає припиненню.

Водночас, згідно до ч.1 ст.755, ч.1 ст.756 та ч.2 ст.757 ЦК України, не прийняття спадкоємцями, набувачами майна за договором довічного утримання та невиконання ними своїх обов`язків за цим договором є підставами для припинення такого договору та набуття відчужувачем права власності на майно.

Договір довічного утримання між ОСОБА_5 (мати позивача) та ОСОБА_6 (сестра позивача) підлягав припиненню з моменту смерті набувача ОСОБА_6 з 03 вересня 2011 року, тобто коли припинилися виконання обов`язків за договором довічного утримання у зв`язкузі смертю набувача та спадкоємці набувача не прийняли спадщину та обов`язкі по виконанню договору довічного утримання. В зв`язку з чим, державна реєстрація права власності на житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 215,0 кв.м та земельна ділянка загальною площею 600 кв.м, кадастровий номер 6310136300:13:034:0003 (631334003) від 28 вересня 2004р. за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 підлягає скасуванню, а право власності повинно бути зареєстрованим за матір*ю позивача - ОСОБА_5 .

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 2008 року, ст. 50 Закону України «Про нотаріат», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті.

Також, ст. 1258 вказаного Кодексу передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України, цивільні права можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. ЦК України передбачає можливість виникнення права власності на підставі рішення суду у випадках, прямо передбачених ст.ст. 335, 376, 392 цього Кодексу.

Як визначено в ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, та право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Згідно до ч.1 ст.755, ч.1 ст.756 та ч.2 ст.757 ЦК України, неприйняття спадкоємцями, набувачами майна за договором довічного утримання та невиконання ними своїх обов`язків за цим договором є підставами для припинення такого договору та набуття відчужувачем права власності на майно.

Договір довічного утримання підлягав припиненню з моменту смерті набувача ОСОБА_6 з 03.09.2011 року, тобто коли припинилися виконання обов`язків за договором довічного утримання та спадкоємці набувача відмовилися від прийняття цих обов`язків та майна за договором. В зв`язку з чим державна реєстрація права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та земельну ділянку кадастровий номер 6310136300:13:034:0003 (631334003) від 28 вересня 2004р. загальною площею 600 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 підлягає скасуванню.

Оскільки на даний час відчужувач за договором довічного утримання ОСОБА_5 вже померла і її спадкоємцем є позивач, тому житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та земельна ділянка, кадастровий номер 6310136300:13:034:0003 (631334003) від 28 вересня 2004р. загальною площею 600 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , на яку після припинення договору довічного утримання повинна була би набути право власності мати позивача, може бути передана позивачу в порядку спадкування, що є підставою для визнання за позивачем право власності на вищезазначене спадкове манйно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 215,0 кв.м та земельна ділянка загальною площею 600 кв.м, кадастровиї номер 6310136300:13:034:0003 (631334003) від 28 вересня 2004р. за адресою: АДРЕСА_1 .

Попри встановлені в судовому засіданні обставини з урахуванням заявлених вимог та принципу диспозитивності цивільно-процесуального процесу, приймаючи до уваги те, що позивач у встановленому законом порядку звернувся з заявою про прийняття спадщини, внаслідок чого позивач позбавлений можливості реалізувати свої спадкові права та набути право власності на майно в порядку спадкування за законом після смерті своєї мати, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про визнання права власності, підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 57 Сімейного кодексу України, ст. ст. 11, 328, 392, 1217, 1223, 1235, 1261, 1268, 1270 ЦК України, п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,третя особа: сьома Харківська Міська Державна нотаріальна контора, про визнання права власності на житлової будинок та земельну ділянку у порядку спадкування за законом - задовольнити.

Договір довічного утримання від 25 липня 2001 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вважати припиненим з 3 вересня 2011 року.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та земельну ділянку кадастровий номер 6310136300:13:034:0003 (631334003) від 28 вересня 2004р. загальною площею 600 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити право власності ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та земельну ділянку кадастровий номер 6310136300:13:034:0003 (631334003) від 28 вересня 2004р. загальною площею 600 кв.м, що знаходяться за адресою:

АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як спадкоємцем 1-ї черги, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та земельну ділянку кадастровий номер 6310136300:13:034:0003 (631334003) від 28 вересня 2004р. загальною площею 600 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ ЦПК України цей строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст рішення складено 22.05.2020р.

Суддя: К.О. Омельченко